Справа № 404/7314/25
Номер провадження 1-кп/404/228/25
03 грудня 2025 року Фортечний районний суд м.Кропивницького в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши під час відкритого судового засідання у м.Кропивницькому кримінальне провадження №12025121010000976 про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кіровограда, українця, громадянина України, з вищою освітою, який є фізичною особою - підприємцем, розлучений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.345 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання особливо небезпечної психотропної речовини з метою збуту, усвідомлюючи протиправність своїх дій, за невстановлених досудовим розслідуванням місця, часу та способу, незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, що містилась в прозорих безбарвних полімерних зіп-пакетах, обклеєних фрагментами липкої стрічки червоного, жовто-зеленого, синього, білого та чорного кольорів у загальній кількості 52 (п'ятдесяти двох) штук, та залишив зберігати при собі з метою збуту.
16.04.2025 близько 14 год. 30 хв. неподалік будинку за адресою: вул.Котовського, 72, м.Кропивницький, працівниками поліції ОСОБА_3 зупинено та надалі затримано на підставі ст.208 КПК України, після чого в період час у з 19 год. 50 хв. по 22 год. 07 хв. за вказаною адресою за участю ОСОБА_3 та в присутності понятих проведено огляд місця події, під час якого виявлено та вилучено 52 (п'ятдесят два) згортки, обклеєні фрагментами липкої стрічки червоного, жовто-зеленого, синього, білого та чорного кольорів, зокрема:
- 3 згортки, обклеєні фрагментами липкої стрічки червоного кольору, в кожному з яких містилось по 1 прозорому безбарвному полімерному зіп-пакету з кристалічною речовиною білого кольору, яка згідно з висновком експерта від 06.05.2025 №СЕ-19/112-25/5381-НЗПРАП містить особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, обіг якої заборонено, загальною масою 0,98 грам;
- 3 (три) згортки, обклеєні фрагментами липкої стрічки червоного кольору, в кожному з яких містилось по 1 прозорому безбарвному полімерному зіп-пакету з кристалічною речовиною білого кольору, яка згідно з висновком експерта від 17.04.2025 №CE-19/112-25/5333-НЗПРАП, містить особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, обіг якої заборонено, загальною масою 1,1865 грама;
- 10 (десять) згортків, обклеєних фрагментами липкої стрічки жовто-зеленого кольору, в кожному з яких містилось по 1 прозорому безбарвному полімерному зіп-пакету з кристалічною речовиною, яка згідно з висновком експерта від 25.04.2025 №CE-19/112-25/5367-НЗПРАП, містить особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, обіг якої заборонено, загальною масою 1,097 грама;
- 10 (десять) згортків, обклеєних фрагментами липкої стрічки синього кольору, в кожному з яких містилось по 1 прозорому безбарвному полімерному зіп-пакету з кристалічною речовиною, яка, згідно з висновком експерта від 29.04.2025 №CE-19/112-25/5369-НЗПРАП, містить особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, обіг якої заборонено, загальною масою 1,716 грама;
- 10 (десять) згортків, обклеєних фрагментами липкої стрічки червоного кольору та 6 (шість) згортків, обклеєних фрагментами липкої стрічки чорного кольору, в кожному з яких містилось по 1 прозорому безбарвному полімерному зіп-пакету з кристалічною речовиною білого кольору, яка згідно з висновком експерта Кіровоградського НДЕКЦ МВС України від 29.04.2025 №CE-19/112-25/5368-НЗПРАП, містить особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, обіг якої заборонено, загальною масою 5,553 грама;
- 2 (два) згортки, обклеєні фрагментами липкої стрічки чорного кольору, в кожному з яких містилось по 1 прозорому безбарвному полімерному зіп-пакету з кристалічною речовиною білого кольору, яка згідно з висновком експерта від 05.05.2025 №CE-19/112-25/5370-НЗПРАП, містить особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, обіг якої заборонено, загальною масою 0,572 грама;
- 1 (один) згорток, обклеєний фрагментом липкої стрічки жовто-зеленого кольору, в якому містився 1 (один) прозорий безбарвний полімерний зіп-пакет з кристалічною речовиною білого кольору, яка згідно з висновком експерта від 24.04.2025 №CE-19/112-25/5372-НЗПРАП, містить особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, обіг якої заборонено, масою 0,334 грама;
- 5 (п?ять) згортків, обклеєних фрагментами липкої стрічки чорного кольору, в кожному з яких містилось по 1прозорому безбарвному полімерному зіп-пакету з кристалічною речовиною білого кольору, яка згідно з висновком експерта від 05.05.2025 №CE-19/112-25/5382-НЗПРАП, містить особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, обіг якої заборонено, загальною масою 1,74 грама;
- 1 (один) згорток, обклеєний фрагментом липкої стрічки білого кольору, в якому містився 1 прозорий, безбарвний полімерний зіп-пакет з кристалічною речовиною білого кольору, яка згідно з висновком експерта від 28.04.2025 №CE-19/112-25/5374-ЗПРАП, містить особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, обіг якої заборонено, масою 0,127 грама;
- 1 (один) згорток, обклеєний фрагментом липкої стрічки червоного кольору, в якому містився 1 прозорий безбарвний полімерний зіп-пакет з кристалічною речовиною білого кольору, яка, згідно з висновком експерта від 28.04.2025 №CE-19/112-25/5373-ЗПРАП, містить особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, обіг якої заборонено, масою 0,276 грама.
Загальна маса виявленої та вилученої особливо небезпечної психотропної речовини - PVP становить 13,5815 грама, що відповідно до Таблиці 2 невеликих, великих та особливо великих розмірів психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу, затвердженої Наказом МОЗ України №188 від 01 серпня 2000 року, становить великий розмір особливо небезпечної психотропної речовини - PVP, яку ОСОБА_6 незаконно придбав та зберігав при собі з метою збуту.
Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив незаконне придбання, зберігання особливо небезпечної психотропної речовини з метою збуту, у великих розмірах, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.307 КК України
Крім того, 16.04.2025 близько 14:30 год. оперуповноважений відділу кримінальної поліції Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області старший лейтенант поліції ОСОБА_7 , спільно з оперуповноваженим відділу кримінальної поліції Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_8 , будучи відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 23.12.1993 №3781-ХІ працівниками правоохоронного органу, перебуваючи при виконанні своїх службових обов?язків, проводили слідчі (розшукові) дії за дорученням слідчого в порядку п.3 ч.2 ст.40 КПК України, у ході яких біля домоволодіння АДРЕСА_3 , помітили ОСОБА_3 , який підозріло себе поводив, озирався по сторонам та поклав під паркан вказаного домоволодіння невідомий предмет, який у подальшому сфотографував на камеру мобільного телефона, який був у нього в руці, після чого продовжив рух у напрямку вул.Котовського у м.Кропивницькому.
Надалі, 16.04.2025 близько 14 год. 40 хв. оперуповноважені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , реагуючи на вказану поведінку ОСОБА_3 , виконуючи свій службовий обов?язок підійшли до ОСОБА_3 , який у той час перебував біля домоволодіння АДРЕСА_4 , відрекомендувались, показали службові посвідчення, та, маючи намір застосувати до ОСОБА_3 превентивні заходи, передбачені ст.31 Закону України «Про Національну поліцію України», надали ОСОБА_3 законну вказівку пред?явити документи, що посвідчують особу, та залишатися на місці. Однак ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що вчиняє протиправні дії, пов'язані з незаконним збутом наркотичних засобів, вказані вказівки працівників поліції проігнорував та з метою уникнення відповідальності за вчинення своїх протиправних дій намагався втекти з місця події та приховати сліди правопорушення.
У зв?язку із цим, 16.04.2025 близько 14 год. 45 хв. оперуповноважені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , перебуваючи біля домоволодіння №72 по вул.Котовського у м.Кропивницькому почали проводити затримання ОСОБА_3 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.307 КК України. У цей момент у ОСОБА_3 виник умисел на спричинення побоїв працівнику поліції у зв?язку із виконанням останнім своїх службових обов?язків. Реалізовуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи, що поруч з ним знаходиться працівник поліції, який виконує свої службові обов?язки, діючи з прямим умислом, посягаючи на недоторканість особи та діяльність правоохоронних органів, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою протидії працівнику правоохоронного органу та перешкоджання його законній діяльності, не бажаючи підкорюватись останньому, ОСОБА_3 збив оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_7 з ніг, від чого останній впав на землю та відповідно до висновку експерта № 260 від 17.04.2025 отримав тілесні ушкодження у вигляді: саден в проекції правого ліктьового суглобу, правого колінного суглобу, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Продовжуючи свої протиправні дії, спрямовані на протидію працівнику правоохоронного органу, ОСОБА_3 умисно кулаком правої руки, у якій тримав мобільний телефон, наніс оперуповноваженому відділу кримінальної поліції Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_7 два удари в область голови, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.
Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив умисне заподіяння працівнику правоохоронного органу побоїв у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, тобто кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст.345 КК України.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав повністю та показав, що у зв'язку із скрутним матеріальним становищем він, використовуючи месенджер Телеграм, безоплатно придбав з метою збуту та отримання прибутку вказану в обвинуваченні особливо небезпечну психотропну речовину PVP, яка була розфасована в пакетики та замаскована у виді каміння. Він повністю підтверджує всі обставини вчинення кримінальних правопорушень, вказані у висунутому йому обвинуваченні, їх час, місце, спосіб, розмір вилучених психотропних речовин, вказує, що розкаюється у вчиненому та просить суворо не карати, оскільки обіцяє виправитися, має на утриманні двох малолітніх дітей. При цьому, такі дії він вчинив у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем, оскільки після початку війни, як фізична особа - підприємець, зазнав фінансових проблем. До вчиненого ставиться негативно, розкаюється, та жалкує про це. Щодо обставин завдання побоїв працівнику правоохоронного органу пояснив, що вчинив вказані в обвинувачені дії, усвідомлюючи, що здійснює це стосовно поліцейського. Враховуючи те, що він зробив висновки після події, на даний час він проходить військову службу, пов'язану із захистом України.
Під час судового розгляду судом з'ясовано, що обвинуваченому ОСОБА_3 та іншим учасникам судового провадження правильно зрозумілі суть обвинувачення та обставини кримінального провадження. Як показав ОСОБА_3 , у судовому засіданні дає показання правдиво та добровільно, оскільки повністю визнає провину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.345 КК України. У зв'язку з цим після роз'яснення всім учасникам судового провадження наслідків, передбачених ч.3 ст.349 КПК України, та за їх згодою при дослідженні доказів у кримінальному провадженні суд обмежився допитом обвинуваченого, оскільки немає жодного сумніву в добросовісності та істинності його позиції, а також усі учасники судового провадження згодні та не оспорюють обставини вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.345 КК України та їх кваліфікацію, вказану в обвинувальному акті.
Таким чином, проводячи судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідного до вимог ст.337 КПК України, обвинувачення, висунуте ОСОБА_3 відповідно до обвинувального акта, визнається судом доведеним, воно ніким не оспорюється, а тому суд кваліфікує дії ОСОБА_3 :
- за ч.2 ст.307 КК України - як незаконне придбання, зберігання особливо небезпечної психотропної речовини з метою збуту, у великих розмірах;
- за ч.2 ст.345 КК України - як умисне заподіяння працівнику правоохоронного органу побоїв у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
Згідно з положеннями ст.50 КК України, покарання за вироком суду, з-поміж інших завдань, має на меті не тільки кару, а повинне досягти мети виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так й іншими особами.
Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених ст.ст.65, 68 ч.5 КК України, призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Так, ОСОБА_3 умисно вчинив тяжкий злочин у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, та нетяжкий злочин проти авторитету органів державної влади, за місцем проживання та місцем несення військової служби характеризується позитивно, є фізичною особою-підприємцем, розлучений, має на утриманні двох малолітніх дітей, проходить військову службу за призовом під час мобілізації, відомості про перебування на обліках в закладах з надання психіатричної або наркологічної допомоги відсутні, осудний, раніше не судимий.
Судом встановлено наявність таких обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , як: щире каяття, добровільне відшкодування завданого потерпілому збитку, про які було вказано прокурором та підтверджено потерпілим у судовому засіданні 11.08.2025. Разом з тим, на підставі ч.2 ст.66 КК України суд визнає обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого: наявність на утриманні двох малолітніх дітей, а також добровільне звернення застави на спеціальний рахунок для підтримки Збройних Сил України, що повною мірою є релевантним правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові ККС ВС від 19.07.2023 у справі №442/2407/22.
Зважаючи на те, що стороною обвинувачення відповідно до вимог п.6 ч.2 ст.291 КПК України не ставиться у провину обвинуваченому вчинення кримінальних правопорушень за обставин, які обтяжують покарання, суд, розглядаючи провадження в межах висунутого обвинувачення, вважає, що вони не встановлені.
Із врахуванням всіх обставин провадження та особи обвинуваченого, який умисно вчинив тяжкий злочин у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, та нетяжкий злочин проти авторитету органів державної влади, суд вважає за можливе попередження вчинення нових кримінальних правопорушень та виправлення ОСОБА_3 у разі призначення їй покарання в межах санкцій ч.2 ст.307, ч.2 ст.345 КК України у виді позбавлення волі.
Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м'якого виду основного покарання, або непризначення обов'язкового додаткового покарання (ст. 69 КК) може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.
Частина 1 статті 69 КК України надає повноваження суду у виключних випадках призначити більш м'яке покарання, ніж мінімальне покарання, передбачене законом за відповідний злочин, лише «за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину», тобто якщо певні обставини або сукупність обставин одночасно відповідають двом умовам, визначеним в законі: вони (1) можуть бути визнані такими, що пом'якшують покарання відповідно до частин 1 та/або 2 статті 66 КК, і (2) істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Крім того, ці обставини чи сукупність обставин мають знаходитися в причинному зв'язку з цілями та/або мотивами злочину, роллю, яку виконувала особа, визнана винуватою, у вчиненні злочину, її поведінкою під час вчинення злочину та іншими факторами, які безпосередньо впливають на суспільну небезпеку злочину та/або небезпечність винуватця (Постанова ККС ВС від 07.02.2023 у справі №187/1548/15-к).
Керуючись вищевказаними приписами, суд, визначаючи ОСОБА_3 міру покарання у виді позбавлення волі, враховує наявність низки обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , які істотно знижують ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, знаходяться в причинному зв'язку з цілями/мотивами вчинених злочинів та безпосередньо впливають на ступінь суспільної небезпеки обвинуваченого.
Так, суд вважає, що наявність на утриманні ОСОБА_3 двох малолітніх дітей певною мірою зумовило виникнення у нього корисливого мотиву та мети вчинення вказаних злочинів, зокрема передбаченого ч.2 ст.307 КК України, з огляду на необхідність їх матеріального забезпечення та скрутне фінансове становище, а щире каяття ОСОБА_3 , яке виразилось у беззастережному визнанні вини, осуді вчиненого та розкаянні, добровільне відшкодування завданого потерпілому збитку, та добровільне виявлення бажання звернути внесену за нього заставу на спеціальний рахунок для підтримки Збройних Сил України - вказують на негативне ставлення обвинуваченого до скоєного та зменшують ступінь суспільної небезпеки як вчинених ним діянь, так і ступінь суспільної небезпечності обвинуваченого.
Виходячи із положень статей 50, 65 Кримінального кодексу України, суд враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, та вважає за можливе, застосувавши ст.69 КК України, призначити ОСОБА_3 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, основне покарання у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.2 ст.307 КК України, на строк, необхідний для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, не призначивши з вищевказаних мотивів і підстав відповідно до ч.2 ст.69 КК України додаткового покарання у виді конфіскації майна.
На переконання суду застосування інституту призначення більш м'якого покарання, ніж передбачене законом у даному випадку, є доцільним та необхідним для виправлення обвинуваченого.
Водночас, положеннями ст.75 КК України передбачено, що у разі, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Верховний Суд неодноразово вказував, що загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує урахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Законодавець надав дискреційні повноваження судам у визначенні можливості звільнення від покарання з випробуванням. Однак пропорційність дискреційних повноважень суду забезпечується, зокрема, належним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі - суд має навести правові підстави та переконливі мотиви для постановленого ним рішення (Постанови ККС ВС від 19.07.2023 у справі №442/2407/22 та від 22.10.2025 у справі №554/3434/22).
Суд враховує, що ОСОБА_3 , раніше не судимий, є військовослужбовцем та проходить військову службу за призовом під час мобілізації в умовах воєнного стану, як особа за місцем проживання та несення військової служби характеризується позитивно, має вищу освіту та є фізичною особою-підприємцем, має міцні соціальні зв'язки, обіцяв виправитися, вибачився перед потерпілим та просив не застосовувати суворого покарання. Крім того, суд враховує думку потерпілого ОСОБА_7 , який під час судового розгляду повідомив, що не має до ОСОБА_3 жодних претензій майнового чи немайнового характеру, міру покарання залишив на розсуд суду.
Так, діючи в межах наданої законом дискреції, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, в умовах контролю за його поведінкою командиром військової частини за місцем проходження військової служби, та органами з питань пробації за місцем його проживання у разі звільнення з військової служби до завершення встановленого іспитового строку, а тому вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком та покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України, що відповідатиме тяжкості правопорушення, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи», відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.
З огляду на положення п.14 ч.1 ст.368 КПК України та встановлені обставини, та міру призначеного покарання, суд вважає за необхідне до набрання вироком законної сили змінити ОСОБА_3 запобіжний захід із застави на особисте зобов'язання, який, на переконання суду, є достатнім для запобігання ризикам, визначеним ст.177 КПК України, та зобов'язати його виконувати обов'язки, передбачені ст.194 КПК України.
Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні.
Долю речових доказів суд вирішує згідно з вимогами ст.100 КПК України.
Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові. Відтак, арешт, накладений ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м.Кіровограда від 18.04.2025 року (т.1 а.п.67-70) на речові докази, підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.345 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч.2 ст.307 КК України - із застосуванням ст.69 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років без конфіскації майна;
- за ч.2 ст.345 КК України - у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_3 визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років без конфіскації майна.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.
Згідно зі ст.76 КК України протягом іспитового строку покласти на ОСОБА_3 обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Згідно з ч.4 ст.76 КК України покласти нагляд за особою, звільненою від відбування покарання з випробуванням, на командира військової частини за місцем проходження військової служби, а після закінчення проходження військової служби - на орган з питань пробації за місцем його проживання.
Зарахувати ОСОБА_3 в строк відбування покарання відповідно до ч.5 ст.72 КК України строк попереднього ув'язнення, з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 1 день позбавлення волі з 16.04.2025 по 18.04.2025 включно.
Змінити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід із застави на особисте зобов'язання, поклавши на нього до набрання вироком законної сили обов'язок прибувати за викликом до суду.
Обвинуваченому ОСОБА_3 роз'яснити, що в разі невиконання покладеного обов'язку до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, а також на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на прокурора.
Заставу в розмірі 121120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) грн., внесену ОСОБА_9 за ОСОБА_3 у вказаному кримінальному провадженні, на депозитний рахунок №UA458201720355279001000002505 отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області (ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ, м.Київ, МФО 820172, призначення платежу: «Застава за ОСОБА_3 згідно ухвали від 18.04.2025 по справі №404/3741/25, внесені ОСОБА_9 за власні кошти») згідно з квитанцією код №9376-0459-8809-2512 від 18.04.2025 року АТ КБ «ПриватБанк», повернути та за заявою заставодавця ОСОБА_9 перерахувати на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України (для зарахування коштів у національній валюті), а саме: банк: Національний банк України, МФО 300001, рахунок №UA843000010000000047330992708, код ЄДРПОУ 00032106, отримувач: Національний банк України, призначення платежу: на підтримку Збройних Сил України.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні на залучення експертів для проведення експертиз у розмірі 49003 грн. 20 коп.
Речові докази:
- психотропні речовини, змиви, предмети, схожі на камені (т.1 а.п.60-62, 192, 203, 214, 225, 236, 247; т.2 а.п.10, 22, 33, 45, 56, 159, 189, 202), - знищити;
- два мобільних телефони, смарт-годинник, посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, банківську картку, сумку (т.1 а.п.60-62) - повернути обвинуваченому ОСОБА_3 ;
- оптичні диски - зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м.Кіровограда від 18.04.2025 року (т.1 а.п.67-70) на речові докази: два мобільні телефони, смарт-годинник, посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, банківську картку, сумку, та змиви, долю яких вирішив суд, - скасувати.
На вирок може бути подана апеляція до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Фортечний районний суд м.Кропивницького.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз'яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.
Суддя Фортечного районного суду
м.Кропивницького ОСОБА_1