Справа №377/887/25
Провадження №1-кс/377/88/25
04 грудня 2025 року слідчий суддя Славутицького міського суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , сторони відсутні, розглянувши матеріали скарги ОСОБА_3 на дії дізнавача, а саме на постанову начальника сектору дізнання ВП №2 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження від 17.10.2025 року, -
11 листопада 2025 року ОСОБА_5 звернувся до суду із скаргою на дії дізнавача, а саме скарга на постанову начальника сектору дізнання ВП №2 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження від 17.10.2025 року, у кримінальному провадженні № 12025116270000038 від 27.05.2025 року, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Скарга обґрунтована тим, що під час досудового розслідування повно та всебічно не було з'ясовано обставини вказаного кримінального правопорушення, не було проведено певних слідчих дій. Так, досудовим слідством 26.08.2025 його допитано в якості потерпілого. При допиті свідка ОСОБА_6 поза увагою дізнавача залишились питання цільового призначення грошових переказів на адресу ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з карткового рахунку ОСОБА_6 у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № 8О21К618РЮЕТКК.4 відповідно банківської виписки від 29.10.2024 за період 21.05.2017 по 22.08.2024 року, не з'ясовано, чи не було це дарунками, не дано оцінки однаковості сум переказів саме в 2 000 грн., тобто розмір аліментів призначений йому за рішенням суду, не встановлено наявності чи відсутності будь-яких цивільно правових обов'язків перед ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , що могло обумовлювати будь-які виплати крім аліментів. Чому вони не з'ясували у ОСОБА_6 призначення платежів, оскільки як зауважила ОСОБА_7 , що отримували якісь не зрозумілі перекази.
Не повне з'ясування всіх обставин кримінального провадження призвело до помилкового передчасного рішення про закриття кримінального провадження.
Ухвалою судді від 11.11.2025 року скаргу залишено без руху, надано час для усунення недоліків.
Ухвалою судді від 18.11.2025 року витребувано з Відділення поліції № 2 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області матеріали кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за № 12025116270000038 від 27.05.2025 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України для огляду.
Ухвалою судді від 26.11.2025 року відкрито провадження по скарзі та призначено до розгляду на 04.12.2025 року.
У судове засідання ОСОБА_5 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. До суду надійшла заява про розгляд скарги за його відсутності, вимоги скарги підтримав.
Представник суб'єкта оскарження ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. До суду надала матеріали кримінального провадження № 12025116270000038 для огляду та заяву про розгляд скарги без її участі. Проти скарги заперечувала.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя керується наступним.
Відповідно до ч.1 ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Зазначене завдання кримінального провадження при здійсненні спірного досудового розслідування та винесенні оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження в повному обсязі не виконано.
З матеріалів кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12025116270000038 вбачається, що 23.07.2025 року до ЧЧ ВП №2 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області надійшла ухвала слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області № 363/3697/25 від 04.07.2025 про зобов'язання внесення відомостей до ЄРДР. На протязі 2024 року ОСОБА_7 шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами ОСОБА_5 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . ЄО 3849 від 23.07.2025.
Відповідно до листа від 01.08.2025 року № 20425 Славутицького відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ОСОБА_9 надав розрахунок заборгованості зі сплати аліментів на письмові пояснення.
26.08.2025 року в якості потерпілого допитано ОСОБА_5 .
29.08.2025 року в якості свідка допитана ОСОБА_6 .
29.08.2025 року в якості свідка допитана ОСОБА_7 .
29.08.2025 року начальником сектору дізнання ВП №2 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 винесено постанову про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12025116270000038 від 27.05.2025 року за ознаками кримінального правопорушення-проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення-проступку.
Копію постанови ОСОБА_5 отримав 29.08.2025 року.
Ухвалою слідчого судді від 17.09.2025 року скаргу ОСОБА_5 задоволено, постанову від 27.05.2025 року скасовано.
09.10.2025 року в якості свідка допитан ОСОБА_10
17.10.2025 року в якості свідка допитана ОСОБА_8 .
17.10.2025 року начальником сектору дізнання ВП №2 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 винесено постанову про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12025116270000038 від 27.05.2025 року за ознаками кримінального правопорушення-проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення-проступку.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду як джерело права.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 4 ст.284 КПК України про закриття кримінального провадження слідчий, дізнавач, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
Таким чином, закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Подальше розслідування, після закриття кримінального провадження, є неможливим до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована в установленому КПК порядку.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором, дізнавачем показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
На думку слідчого судді, з матеріалів кримінального провадження № №12025116270000038 від 27.05.2025 року вбачається, що при проведенні досудового розслідування були ретельно перевірені обставини даного провадження, при цьому начальником сектору дізнання були проведені перевірки можливих версій та встановлені обставини, які відповідно до ст.91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, їм надано належну оцінку, досліджено та проаналізовано їх у сукупності, та відповідно до ст.284 КПК України прийнято рішення про закриття кримінального провадження.
З оглянутих матеріалів кримінального провадження вбачається, що під час досудового розслідування дінавачем виконані всі можливі слідчі та процесуальні дії з метою здобуття доказів на встановлення факту вчинення кримінальних правопорушень - часу, місця, способу та інші обставини вчинення кримінальних правопорушень, а також розміру завданої шкоди, однак аналізом отриманих доказів, а саме: заяви про вчинення кримінального правопорушення, інших матеріалів справи дізнавач не знайшла підтвердження факту, вчинення кримінального правопорушення-проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
За приписами ст. 190 КК України шахрайство - це заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. Склад вказаного вище кримінального правопорушення, із суб'єктивної сторони передбачає вчинення діяння, з прямим умислом, з об'єктивної сторони характеризується активними діями у виді таємного викрадення чужого майна та завдання матеріальної шкоди, яка є обов'язковим елементом об'єктивної сторони вказаного складу кримінального правопорушення.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України № 10 від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності», - предметом злочинів проти власності є майно, яке має певну вартість і є чужим для винної особи: речі (рухомі й нерухомі), грошові кошти, цінні метали, цінні папери тощо, а також право на майно та дії майнового характеру, електрична та теплова енергія.
Згідно до п. 18 постанови, Пленуму Верховного суду України № 10 від 06.11.2022 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» - отримання майна з умовою виконання якого-небудь зобов'язання може бути кваліфіковане як шахрайство лише в тому разі, коли винна особа ще в момент заволодіння цим майном мала на меті його привласнити, не виконуючи зобов'язання.
Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню час, місце, спосіб, форма вини, мотив, мета та інші обставини вчинення кримінального правопорушення. Окрім цього доказування полягає в збиранні оцінці та перевірці доказів.
Відповідно ст. 94 КПК України слідчий (дізнавач) за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Відповідно принципу презумпції невинуватості будь-який сумнів у винуватості тлумачиться на користь обвинуваченого; недоведена вина юридичному розумінні дорівнює доведеності не винуватості (ч. З ст. 62 Конституції України)
Крім цього, відповідно, до ч. 2 ст. 11 КК України, не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
Відповідно до п 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, якщо встановлена відсутність складу кримінального правопорушення.
З аналізу матеріалів кримінального провадження слідчий суддя дійшла висновку, що начальником сектору дізнання детально проаналізовані усі докази, зроблено необхідні процесуальні дії та зроблено обґрунтований висновок за їх результатами, а тому вищевказані твердження скаржника не може слугувати підставою для скасування постанови про закриття кримінального провадження.
Таким чином, на думку слідчого судді, начальником сектору дізнання обґрунтовано встановлені підстави для закриття кримінального провадження, передбачені ст. 284 КПК України. Оскільки при винесенні оскаржуваної постанови в повній мірі було враховано вимоги КПК України, тому підстав для задоволення скарги та скасування постанови слідчого від 17.10.2025 року про закриття кримінального провадження судом не встановлено.
Керуючись ст. ст. 284, 303-307, 285-288 КПК України, слідчий суддя
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову начальника сектору дізнання ВП №2 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження від 17.10.2025 року - відмовити.
На ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1