Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/1867/25
Провадження № 1-кп/376/251/2025
"03" грудня 2025 р. Сквирський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Сквири Київської області матеріали кримінального провадження № 12025111030001447 від 25.06.2025 за обвинуваченням
- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 362 КК України,
В провадженні Сквирського районного суду Київської області знаходиться вказане кримінальне провадження.
В підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, посилаючись на те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам, закріпленим у КПК України, а саме: порушено вимоги до реквізитів офіційного документу- не скріплено печаткою; формулювання обвинувачення неповне - не зазначено і не конкретизовано спосіб вчинення інкримінованого злочину, не вказано в чому виразилась несанкціонованість дій ОСОБА_6 , відсутні відомості щодо власника та розташування спірної земельної ділянки, не зазначено форми вини, мотиву та мети вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, що в свою чергу порушує право обвинуваченої на захист.
Обвинувачена ОСОБА_4 підтримала вищевказане клопотання, просила його задовольнити.
Прокурор заперечував проти задоволення даного клопотання посилаючись на те, що відсутні підстави для повернення обвинувального акту прокурору, а саме обвинувальний акт повертається в разі невідповідності обвинувального акту вимогам ст. 291КПК України, даний обвинувальний акт складений у відповідності до вказаних вимог, вважає, що клопотання захисника зводиться до незгоди зі змістом обвинувального акту.
Представник потерпілої сторони в судове засідання нез'явився, надав суду заяву з проханням проводити підготовче судове засідання за відсутності їх представника.
Вивчивши обвинувальний акт, заслухавши учасників процесу суд встановив наступне.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування прокурору, якщо вони не відповідають вимогам КПК України.
Відповідно до вимог п.3 ч.2 ст.283 КПК України, формою закінчення досудового розслідування є звернення прокурора до суду з обвинувальним актом.
Вимогами ч.4 ст.22, п.п.13-15 ч.2 ст.36, ч.1 ст.291 КПК України передбачено, що звернення з обвинувальним актом та підтримання державного обвинувачення у суді покладається на прокурора, який відноситься до сторони обвинувачення.
Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України .
Як вбачається із змісту пункту 5 частини другої статті 291 згаданого Кодексу, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин, правову кваліфікацію кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення, які прокурор вважає встановленими.
Відповідно до ст.3 КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим кодексом.
При цьому в доктрині кримінального процесу під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому (п.2 Постанови Верховного Суду від 24.11.2016 у справі № 5-328кс16).
До цього ж, як прямо передбачено законом, фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення викладаються в такій формі і в такому обсязі, які прокурор вважає встановленими за результатами проведеного досудового розслідування, при цьому суд позбавлений процесуальної можливості вимагати від сторони обвинувачення вказувати чи не вказувати ті обставини, які були чи не були відповідно нею встановлені. Суд виходить з того, що формулювання обвинувачення викладено в обвинувальному акті так, як це вважав за необхідне прокурор, при цьому суд не може вийти за межі своєї компетенції у підготовчому судовому засіданні, під час якого фактичні обставини справи судом не досліджуються.
Судом у підготовчому судовому засіданні не надається оцінка обставинам, зазначеним в обвинувальному акті, а вирішується виключно питання щодо відповідності обвинувального акта вимогам закону і відповідно щодо можливості або неможливості призначення судового розгляду на підставі цього обвинувального акта.
КПК України не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи, перевіряти правильність визначення прокурором формулювання обвинувачення, зобов'язувати його змінювати це формулювання, оскільки, як вже зазначалося вище, визначення форми та обсягу обвинувачення належить виключно до повноважень прокурора, який згідно з ч.1 ст.36 КПК України є самостійним у своїй процесуальній діяльності.
Питання чи відповідають дійсності обставини викладені в обвинувальному акті, перевірка фактичних обставин встановлюються під час судового розгляду кримінального провадження.
У відповідності з положеннями ч.1ст.337 КПК України питання змісту обвинувачення та його повноти, допустимості доказів є предметом судового розгляду.
Вдаючись на стадії підготовчого судового засідання до оцінки викладених у обвинувальному акті фактичних обставин, суд вийде за межі положень ст.ст.314-317 КПК України та порушить вимоги кримінального процесуального закону.
Що стосується відсутності відбитку печатки у обвинувальному акті, то з 2019 року Верховний Суд неодноразово висловлювався про відсутність вимог закону про скріплення обвинувального акту печаткою, з цього питання приводу. Зокрема, у постанові від 27.11.2019р. у справі № 473/4471/18 Верховний Суд зазначив, що кримінальним процесуальним законом не передбачено скріплення прокурором обвинувального акта печаткою.
Крім того, у постанові від 10.06.2021р. у справі № 638/1317/19 Верховний Суд вказав, що закон не містить такої вимоги до обвинувальних актів, як скріплення їх печаткою.
Таким чином, на думку суду, обвинувальний акт складено повністю згідно із нормами КПК України, а доводи захисника жодним чином не перешкоджають призначенню кримінального провадження до судового розгляду, та розгляду кримінального провадження по суті.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про повернення обвинувального акту слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 291, 314 КПК України суд, -
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту відносно ОСОБА_4 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 362 КК України - відмовити.
Ухвала є остаточною і окремому оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1