Справа № 372/4634/23
Провадження 2-90/25
02 грудня 2025 року Обухівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Сташків Т.Г.,
за участю секретаря судового засідання Таценка М.Д.,
позивача ОСОБА_1 ,
представників позивача Крамара О.П., Задорожньої А.П.,
відповідача ОСОБА_2 ,
представників відповідача ОСОБА_3 ,
озглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок пожежі,
21.09.2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач, ОСОБА_2 ), в якому просить: стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду (збитки), завдану внаслідок пошкодження та знищення майна, в розмірі 22 582 220,75 грн, стягнути з відповідача на користь позивача втрачену економічну вигоду від оренди гостьового будинку «Г», розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (далі - гостьовий будинок «Г»), за період з 01.10.2020 року до 30.09.2023 року в розмірі 2 435 468,76 грн, відшкодувати з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 350 000,00 грн, стягнути з відповідача на користь позивача витрати за проведення товарознавчої експертизи в розмірі 5 000,00 грн, стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 13 420,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 100 000,00 грн.
На обґрунтування позову позивач зазначає, що він в порядку спадкування є власником домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 1675800102 від 22.05.2019 року, спадкодавець ОСОБА_4 був власником домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
22.02.2020 року між ОСОБА_5 та відповідачем (орендарем) укладено договір оренди гостьового будинку «Г» (складової частини зазначеного вище домоволодіння) строком на 1 (один) рік, з 01.03.2020 року до 01.03.2021 року, підписано Акт приймання-передачі приміщення, відповідно до якого ОСОБА_6 передав, а ОСОБА_2 прийняв, згідно з пунктом 1.1. вказаного договору оренди, у строкове платне користування (оренду) для проживання гостьовий будинок «Г» разом з майном, яке знаходилось у гостьовому будинку «Г» (меблі, техніка, тощо) в порядку і на умовах, визначених договором оренди.
08.09.2020 року ОСОБА_2 офіційно повідомив орендодавця про дострокове розірвання договору оренди приміщення з 8-10 жовтня 2020 року.
Згідно з пунктом 5.2 зазначеного вище Договору оренди гостьового будинку «Г» після закінчення строку оренди або у разі дострокового припинення дії договору оренди, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві приміщення, а орендодавець прийняти від орендаря приміщення за актом приймання-передачі (повернення) приміщення. Об'єкт оренди повертається орендодавцеві у тому вигляді, в якому він був одержаний орендарем за цим договором оренди, з урахуванням нормального зносу протягом строки оренди.
01.10.2020 року в орендованому відповідачем гостьовому будинку «Г» сталася пожежа, внаслідок якої вогнем пошкоджено гостьовий будинок «Г», який за наслідками пожежі перебуває в аварійному, не придатному для проживання стані. Пошкоджено також майно, що знаходилось у будинку та біля нього, а також зелені насадження навколо будинку.
Причину виникнення пожежі в гостьовому будинку «Г» встановлено комплексною судовою пожежно-технічною експертизою від 24.12.2020 року № КСЕ-19-20/30926, згідно з висновками якої причиною виникнення пожежі в гостьовому будинку «Г» є дія теплових проявів електричної енергії на горючий матеріал (ізоляція, пластик, дерево) внаслідок аварійного режиму роботи електропобутового приладу. Осередок пожежі у будинку «Г» знаходився в зоні розміщення кухонної стільниці, на висоті близько 1 м, навпроти входу на кухню. В осередку (місці виникнення) пожежі не було стаціонарно встановлених електроприладів, наприклад холодильника, які за своїми характеристиками, могли б працювати в постійному режимі, не потребуючи нагляду. Також у висновку експерта зазначено, що вся електромережа будинку, окрім мережі побутових приладів, знаходиться в металорукавах та прокладена приховано в стінах, улаштування електромережі будинку на момент огляду експертами 13.10.2020 року відповідає вимогам пункту 1 розділу IV Загальних вимог пожежної безпеки до інженерного обладнання, порушень орендодавцем правил пожежної безпеки в Україні не виявлено.
Позивач зазначає, що в порушення вимог Правил пожежної безпеки України, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 року № 1417, Інструкції з правил пожежної безпеки у побуті, розробленої ДСНС України та розміщеної на офіційному веб-сайті Обухівської міської ради, та пунктів 3.2., 5.2 договору оренди відповідач не дотримався Правил пожежної безпеки, у зв'язку з чим стало можливим виникнення пожежі та заподіяння збитків. Відповідач не повернув об'єкт оренди після закінчення строку дії договору оренди у тому вигляді, в якому він був одержаний орендарем за цим договором оренди, з урахуванням нормального зносу протягом строку оренди.
Висновком експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС Лемешка А.В. від 13.06.2022 року № СЕ-19-21/41038-БТ за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.10.2020 року за № 12020110230001401, вартість відновлювальних робіт у гостьовому будинку «Г», у тому числі матеріалів, з урахуванням зелених насаджень навколо гостьового будинку «Г», необхідних для усунення пошкоджень, які виникли внаслідок пожежі, на час проведення експертизи становить 20 959 752,28 грн.
Згідно з висновками товарознавчих експертиз: від 26.05.2021 року № СЕ-19/111-21/22999-ТВ; від 27.05.2021 року № СЕ-19/111-21/23010-ТВ; від 05.07.2021 року № СЕ-19/111-21/30718-ТВ; від 07.09.2021 року № СЕ-19/111-21/38751-ТВ; від 14.09.2021 року № СЕ-19/111-21/30348-ТВ; від 01.12.2021 року № СЕ-19/111-21/51998-ТВ; від 21.12.2021 року № СЕ-19/111-21/52004-ТВ; від 21.12.2021 року № СЕ-19/111-21/61812-ТВ; від 21.12.2021 року № СЕ-19/111-21/61814-ТВ; від 10.01.2022 року № СЕ-19/111-21/51996-ТВ ринкова вартість меблів, техніки та інших речей, які знаходились у пошкодженому пожежею гостьовому будинку «Г» та біля нього, складала 1 622 468,47 грн.
Таким чином, у рахунок відшкодування майнової шкоди з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню, встановлена висновками судових експертиз вартість відновлювальних робіт, необхідних для усунення пошкоджень гостьового будинку «Г», а також загальна вартість устаткування будинку (за ринковими цінами станом на момент пожежі ). Загальна сума завданої внаслідок пожежі матеріальної шкоди (збитків) складає 22 582 220,75 (двадцять два мільйони п'ятсот вісімдесят дві тисячі двісті двадцять) гривень 75 коп.
Відповідач ОСОБА_2 згідно з умовами Договору оренди від 22.02.2020 р. брав на себе зобов'язання щодо забезпечення збереження та повернення орендованого приміщення та майна, що знаходилося в ньому та біля нього, в первісному стані. Однак відповідач своїх зобов'язань не виконав. Допустив грубі порушення правил пожежної безпеки в орендованому будинку, внаслідок чого виникла пожежа, якою пошкоджено будинок та знищено майно, яке знаходилось у ньому та біля нього.
За викладених вище обставин, відповідач має нести відповідальність за пошкодження та знищення орендованого майна, оскільки він був зобов'язаний, згідно з умовами договору оренди та чинного законодавства, забезпечити належне збереження та повернення в належному стані орендованого будинку та майна, яке знаходилось у ньому та біля нього.
Частиною першою статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Тобто відшкодуванню підлягає не лише реальна шкода (майно, втрачене або пошкоджене в результаті протиправної поведінки), але й упущена вигода.
Гостьовий будинок «Г» був джерелом отримання доходу шляхом здачі його в оренду та отримання орендної плати, однак після пожежі, внаслідок якої його було приведено у стан, непридатний для експлуатації, позивача було позбавлено можливості отримання доходу у вигляді орендної плати. Вказаним позивачеві було завдано майнової шкоди у вигляді упущеної вигоди (орендна плата, яка могла бути отримана за оренду вказаного житлового приміщення за період з 01 жовтня 2020 року до 30 вересня 2023 року), розмір якої позивач визначив у сумі 2 435 468,76 грн.
При цьому позивач виходить з того, що відповідно до підпункту 4.1.1. пункту 4.1. Договору оренди розмір орендної плати за оренду гостьового будинку «Г» у період з 01 березня 2020 року до 31 серпня 2020 року становив суму у гривнях, еквівалентну 2 000,00 (двом тисячам) доларів США, а у період з 01 вересня 2020 року до 01 березня 2021 року - суму у гривнях, еквівалентну 1 700,00 (одній тисячі семистам) доларам США, та вважає, що упущена вигода за період з 01 жовтня 2020 року до 30 вересня 2023 року (36 місяців) становить 66 000,00 (шістдесят шість тисяч) доларів США (36 000,00 доларів США (18 місяців х 2 000,00 доларів США) + 30 000,00 доларів США (1 700,00 х 18 місяців). 66 000,00 доларів США в еквіваленті становить 2 435 468,76 грн.
Обґрунтовуючи свою позицію щодо завдання моральної шкоди, позивач вказує, що описані вище події призвели до душевних страждань його батька, оскільки дохід від здачі в оренду гостьового будинку «Г» був вкрай важливим для бюджету їхньої родини. Після пожежі, на фоні стресу від пережитого та від втрати доходу, у його батька - ОСОБА_6 , різко погіршився стан здоров'я, що виразилось у постійному нервовому напруженні, загострені хронічних захворювань, виникла необхідність лікування в медичних закладах. У березні 2023 року ОСОБА_6 було направлено на стаціонарне лікування до Центрального госпіталю МВС України, де 25.03.2023 року, перебуваючи в реанімаційному відділенні, він помер.
Вказує, що заподіяння моральної шкоди проявилося у фізичному болі та стражданнях, яких зазнав його батько (спадкодавець) у зв'язку з нанесенням глибокої душевної травми; у душевних стражданнях, яких зазнав спадкодавець у зв'язку з протиправною поведінкою ОСОБА_2 щодо нього та членів його родини; у душевних стражданнях, яких зазнав спадкодавець у зв'язку із пошкодженням його майна; у відсутності можливості здавати будинок в оренду та заробляти кошти на проживання та забезпечення в майбутньому житлом дітей та онуків.
Оскільки у позасудовому порядку відповідач відшкодувати завдану позивачеві майнову шкоду відмовився, посилаючись на викладені вище обставини, керуючись статтею 41 Конституції України, статтями 1, 3, 11, 14 - 16, 22, 509, 526, 530, 610, 626 - 629, 759, 762, 763, 779, 1166, 1218, 1230 ЦК України позивач просить суд його позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 21.11.2023 року задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову. Накладено арешт на належне відповідачу майно, а саме: на 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:118:0005, розміром 0,1039 га; нежитлові приміщення № 1, 2 (групи приміщень № 13) (в літ. А), загальною площею 21,8 м2, що розташовані в АДРЕСА_2 ; нежитлові приміщення з № 1 по № 6 (групи приміщень № 57) (в літ. А), загальною площею 28,9 м2, що розташовані в АДРЕСА_3 ; земельну ділянку з кадастровим номером 7123785500:02:001:0495, розміром 0,3743 га, у Черкаській обл., Смілянський р-н, с/рада Носачівська. Накладено арешт на 1/2 частину садового будинку (літ. Б), загальною площею 397,8 м2, що розташований за адресою: АДРЕСА_4 ; квартиру загальною площею 39,9 м2, розташовану за адресою: АДРЕСА_5 ; транспортний засіб «Porsche Panamera», коричневого кольору, 2013 року випуску. Заборонено вчиняти дії щодо відчуження зазначеного нерухомого майна та транспортного засобу.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 12.12.2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди (збитків), завданої внаслідок пошкодження майна, та призначено у справі підготовче судове засідання на 24.01.2024 року.
27.12.2023 року від представника відповідача - адвоката Линдюка С.С. до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Свою позицію представник відповідача обґрунтовує тим, що вина відповідача у виникненні пожежі у гостьовому будинку «Г» не доведена, жодних претензій до нього як до орендаря з приводу порушення норм протипожежної безпеки батько позивача, орендодавець, під час користування ним орендованим майном не пред'являв, в той час як відповідач неодноразово повідомляв орендодавцеві про неналежну роботу електроприладів у орендованому ним будинку, отже позивачем не доведено, які його права та законні інтереси порушені внаслідок дій (бездіяльності) відповідача.
Крім того, представник відповідача зазначає, що позивачем не долучено до позовної заяви будь-яких документів (проектної документації на будівництво об'єкта (з доказами їх виконання), документів про введення його в експлуатацію, матеріалів технічної інвентаризації, актів і звітів попередніх обстежень та досліджень, тощо), які б свідчили про надійний ступінь вогнестійкості об'єкта нерухомості, а також не надано відомостей про подання декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, враховуючи, що хоча ОСОБА_6 , спадкодавець, і не був зареєстрований як фізична особа-підприємець, але на систематичній основі здійснював підприємницьку діяльність шляхом здачі в оренду нерухомого майна, подавав до податкового органу щорічну декларацію та сплачував податки з доходу, отриманого від такого виду підприємницької діяльності, а отже мав ряд обов'язків, визначених Кодексом цивільного захисту України.
Також представник відповідача вказує про наявність вагомих підстав для критичної оцінки наданих позивачем доказів щодо вартості відновлення пошкодженого пожежею гостьового будинку «Г», а саме: висновку судового експерта Лемешка А.В. від 13.06.2022 року № CE-19-21/41038-БТ, оскільки експертизу було проведено з порушенням законодавства та правил проведення експертиз даної категорії, а відтак висновок за наслідками проведеної експертизи не відповідає критеріям щодо належності, допустимості, достатності та достовірності, які встановлені Цивільним процесуальним кодексом України. Вказує, що підпунктом 5.1. пункту 5 розділу ІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерством юстиції № 53/5 від 08.10.1998 року (далі Інструкція № 53/5), визначено, що основними завданнями будівельно-технічної експертизи є визначення вартості будівельних робіт, пов'язаних з переобладнанням, усуненням наслідків залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу тощо та визначення, перевірка обсягів і вартості виконаних будівельних робіт та складеної первинної звітної документації з будівництва та їх відповідність проектно-кошторисній документації, вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва. Зазначає, що відповідно до підпункту 5.1.3. пункту 5 розділу ІІ Інструкції № 53/5 для вирішення питань відповідності фактично виконаних будівельних робіт проектній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення переліку та об'ємів фактично виконаних робіт з будівництва (ремонту, реконструкції) об'єктів; визначення вартості фактично виконаних робіт з будівництва об'єктів; визначення відповідності обсягів та вартості фактично виконаних будівельних робіт обсягам та вартості, визначеним проектно-кошторисною або первинною звітною документацією; відповідності первинної звітної документації з будівництва за порядком складання і наведеними розрахунками вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва - експерту необхідно надати договірну документацію (договори підряду та додатки до них, додаткові угоди тощо), а також проектно-кошторисну та первинну звітну і виробничу документацію (форми КБ-2в, КБ-3, відомості списання матеріалів, журнал виконання робіт, акти огляду прихованих робіт, акти випробувань тощо) на виконання будівельних робіт. Зазначає, що судовому експерту не надавались для дослідження як документи щодо об'єму фактично виконаних робіт з реконструкції за кошторисною документацією згідно з робочим проектом архітектурно-будівельної частини № 07.05.2019-АБ, так і документи на підставі яких можна встановити відомості про відповідність фактично виконаних робіт з реконструкції з даними проектно-кошторисної та первинною звітною документацією з будівництва, а відтак судовим експертом здійснено судову експертизу та зроблено висновки лише на підставі документів проектної документації та кошторису проведення будівельних робіт, без відомостей про їх фактичне проведення, що є грубим порушенням Інструкції №53/5. Вказує, що товарознавчі експертизи також не відповідають критеріям доказування в частині визначення їх як належними, достовірними та достатніми, та є такими, що проведені з порушенням положень Інструкції №53/5.
Представник відповідача також зазначає, що позивачем не було надано жодних документів, що підтверджували б повідомлення органів державної влади про проведення реконструкції гостьового будинку «Г» та введення його в експлуатацію та те, що фактичний стан будинку до пожежі не відповідав сумі витрат на реконструкцію, про яку заявляє позивач. Зазначає про відсутність доказів наявності у спадкодавця реальної фінансової спроможність провести реконструкцію будинку вартістю 22 582 220,75 грн.
11.01.2024 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій зазначено, що пожежа сталась 01.10.2020 року, тобто до припинення договору оренди. ОСОБА_2 відповідно до договору оренди мав забезпечувати збереження об'єкта оренди, в тому числі і дотримуватись правил пожежної безпеки, згідно з договором оренди, що ним зроблено не було. Зазначає, що відповідно до пункту 5.2. договору оренди вступ орендаря у володіння та користування об'єктом оренди настав у моментом підписання сторонами акта приймання-передачі приміщення. Зазначена обставина свідчить про узгодження сторонами моменту, з якого починається фактичне та юридичне панування орендаря над орендованою річчю. А відтак, з вказаного моменту до орендаря перейшов ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження (псування) орендованого майна. Позивач зазначає, що пунктом 3.5. договору оренди передбачено, що орендар зобов'язаний відшкодовувати усі прямі документально підтверджені збитки орендодавця, які виникли з вини орендаря. Посилається на пункт 6.1. договору оренди яким визначено, що у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань, передбачених договором оренди, сторона, яка винна, відшкодовує другій стороні понесені прямі документально підтверджені збитки у повному обсязі.
Позивач зазначає, що будівельно-технічна експертиза проведена судовим експертом Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС відповідно до спеціалізованого нормативно-правового акту, а саме Інструкції з організації проведення та оформлення експертних проваджень у підрозділах Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 17.07.2017 року № 591.
Також вказує на те, що визначений перелік питань, які відносяться до будівельно-технічної експертизи, які перелічені в Інструкції № 53/5, є лише орієнтовним.
Від позивача до суду надійшла заява про зміну підстав позову в частині відшкодування моральної шкоди. Заява обґрунтована тим, що через пожежу позивач зазнав сильних душевних страждань, що виразились у поганому сні, постійному нервовому напруженні, загострені хронічних захворювань і як наслідок - необхідністю проведення лікування в медичних закладах. Вказує, що у зв'язку із розслідуванням кримінального провадження № 12020110230001401 від 02.10.2020 року за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 270 КК України, та у зв'язку із зверненням до суду в межах даної справи фактично був змушений змінити звичний спосіб життя, адже після пожежі постійно займається вказаними питаннями: постійні виклики в кримінальному провадженні, консультування з адвокатами, судові засідання.
22.01.2024 року від представника відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву. Представник відповідача зазначає, що надані відповідачем фото та відеозаписи показують справжній стан нерухомого майна, який було передано позивачем йому у користування і цей стан будинку не відповідає твердженню відповідача про проведення реконструкції заявленою вартістю.
Представник відповідача також вказує, що позивач не полишає спроб перекласти відповідальність за технічне обладнання гостьового будинку «Г» протипожежними засобами на відповідача, як орендаря будинку, стверджуючи, що відповідальність за забезпечення будинку протипожежним захистом з моменту підписання акта приймання-передачі орендованого приміщення лежала на відповідачеві. Однак, договором оренди передбачено обов'язок відповідача дотримуватися правил пожежної безпеки, а не її забезпечувати. У наданій кошторисній документації, яка за твердженням позивача була повністю виконана, містяться відомості про встановлення вогнегасників, датчиків диму. Отже, спадкодавець ОСОБА_6 усвідомлював, що саме на нього покладається обов'язок із забезпечення пожежної безпеки.
Матеріали справи не містять жодного документа, що свідчить про реальність проведення будь-яких робіт з капітального ремонту гостьового будинку «Г», а надані фото- та відеодокази свідчать, що будинок перебував явно не в стані щойно відновленого внаслідок «капітального ремонту». Зазначає, що висновок будівельно-технічної експертизи № СЕ-19-21/41038-БТ від 13.06.2022 року не є належним доказом у даній справі, адже не містить відомостей про вартість втраченого майна або підрахунку виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі на момент розгляду справи. Ключовим моментом у визначенні розміру збитків, якщо такі були завданні, визначення його реального розміру, а не лише на підставі проектної документації.
Також позивачем не надано суду доказів, які б відповідали встановленим ЦПК України вимогам доказування, щодо розміру понесених позивачем збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 2 435 468,76 грн.
Крім того, представник відповідача зазначає, що ОСОБА_1 став власником гостьового будинку «Г» фактично через 3 роки після пожежі у ньому, тож він не є належним позивачем у позові про відшкодування на його користь 350 000,00 грн в якості компенсації за ніби то завдану йому моральну шкоду, адже на момент пожежі у нього було відсутнє право власності на гостьовий будинок «Г», що є вагомою та самостійною підставою для відмови в задоволенні його позовних вимог у цій частині.
Протокольними ухвалами Обухівського районного суду Київської області від 27.02.2024 року задоволено клопотання позивача про виклик для надання роз'яснень судового експерта Остапова С.В. та долучення до матеріалів справи копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом.
Протокольною ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 27.02.2024 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про витребування у Головного управління ДПС у Черкаській області відомостей про банківські установи та номери банківських рахунків, у яких у ОСОБА_6 були відкриті банківські рахунки у період з квітня 2019 року по січень 2020 року.
Протокольною ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 27.02.2024 року задоволено клопотання представника відповідача щодо виклику для надання роз'яснень судового експерта Лемешка А.В., щодо виклику в якості свідка інженера ДВЛ 5-ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області ОСОБА_7 - відмовлено.
Протокольною ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 27.02.2024 року задоволено клопотання представника відповідача щодо виклику в якості свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , в іншій частині відмовлено.
Протокольною ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 27.02.2024 року задоволено клопотання представника відповідача щодо витребування у позивача оригіналу технічного паспорта на житловий будинок АДРЕСА_1 від 10.01.2020 року, оригіналу робочого проекту капітального ремонту гостьового будинку «Г» від 27.05.2019 року, оригіналу кошторисної документації капітального ремонту гостьового будинку «Г» від 2019 року, оригіналу кошторисної документації демонтажу рештків знищеного пожежею гостьового будинку «Г» від 2020 року, в іншій частині відмовлено.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 27.02.2024 року відмовлено в задоволенні заяви представника відповідача про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 27.02.2024 року прийнято до розгляду заяву позивача про зміну підстав позову в частині стягнення моральної шкоди, постановлено у подальшому розглядати справу з урахуванням змінених підстав позову.
19.03.2024 року від представника відповідача до суду надійшли додаткові пояснення щодо порядку оплати товарів, робіт, послуг фізичними особами на суми понад 50 000,00 грн. та реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за наслідками господарських операцій.
20.03.2024 року до суду надійшли додаткові пояснення представника відповідача щодо функціонування об'єктів (складових) газорозподільної системи.
22.03.2024 року від позивача на адресу суду надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій він просить стягнути з відповідача на користь позивача завдану матеріальну шкоду (збитки) внаслідок пошкодження та знищення майна в розмірі 30 218 405,90 грн, стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 350 000,00 грн, стягнути з відповідача на користь позивача витрати за проведення експертиз в розмірі 29 000,00 грн, стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати: судовий збір в розмірі 13 420,00 грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 100 000,00 грн.
23.03.2024 року від представника відповідача до суду надійшло заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначає, що позивачем не надано суду первинних документів, які б могли підтвердити реальність заявлених позивачем збитків. Вказує, що позивач не визначив у договорі оренди перелік дій, які покладаються на відповідача як на особу, на яку покладається забезпечення пожежної безпеки, а також, що позивач повинен довести, що протиправні дії вчинено саме відповідачем. Представник відповідача також зазначає, що розрахунок упущеної вигоди зводиться до множення суми щомісячної оренди за договором на 18 місяців на суму 2 000 доларів США та 18 місяців на 1 700 доларів США, тобто за період з жовтня 2020 року по вересень 2023 року, що не є правильним, оскільки узгоджені між позивачем та відповідачем умови оренди гостьового будинку «Г» в договорі були виключно індивідуальними та зумовлені обставинами підвищеного попиту заміського житла в умовах початку карантину через поширення у світі гострої респіраторної хвороби COVID-19.
27.03.2024 року від позивача до суду надійшли заперечення на додаткові пояснення представника відповідача.
27.03.2024 року до суду від представника відповідача надійшла заява про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні №12020110230001401 від 02.10.2020 року за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 270 КК України, оскільки позовні вимоги базуються лише на переконанні позивача, що відповідач винен у пожежі. Підтвердженням вини, може бути лише вирок, що набрав законної сили.
Протокольною ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 28.03.2024 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про виклик свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 .
Протокольною ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 28.03.2024 року задоволено клопотання представника відповідача про долучення до матеріалів справи копій відповіді ТОВ «Термобаланс» на адвокатський запит № 137 від 29.01.2024 року, відповіді ТОВ «Вентбазар Плюс» на адвокатський запит № 24/0130-01 від 30.01.2024 року, відповіді ФОП Проніна А.В. на адвокатський запит № 140 від 29.01.2024 року.
Протокольною ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 28.03.2024 року задоволено клопотання представника відповідача про долучення до матеріалів справи висновку судового експерта Кантимірової В.В. від 01.03.2024 року за № 05/01 та висновку судового експерта Комашко Р.В. від 20.03.2024 року за № 1085/03/24.
Протокольною ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 28.03.2024 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про витребування доказів про роботу датчиків та камер.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 28.03.2024 року прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог. Постановлено у подальшому розглядати справу з урахуванням збільшених позовних вимог.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 28.03.2024 року в задоволенні заяви представника відповідача про прийняття окремих ухвал відмовлено.
03.05.2024 року до суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення щодо кошторисної документації «Капітальний ремонт гостьового будинку «Г».
Протокольною ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 06.05.2024 року задоволено клопотання позивача про долучення до матеріалів справи копії висновку судового експерта Стасюк М.Ю. від 18.03.2024 року №18/03/26 та копії висновку судового експерта Свістунова І.С. від 20.03.2024 року № 326/03-2024.
Протокольною ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 06.05.2024 року задоволено клопотання представника відповідача про виклик до суду для надання роз'яснень висновків судових експертів ОСОБА_14 та Свістунова І.С.
Протокольною ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 06.05.2024 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про витребування з Національної академії внутрішніх справ (далі - НАВС) інформації про дату прийняття та звільнення з роботи з НАВС позивача, інформації щодо посад та періоду перебування на них позивача під час роботи в НАВС, інформації про дату прийняття та звільнення з роботи з НАВС Кузьменко О.В., інформації щодо посад та періоду перебування на них ОСОБА_15 під час роботи в НАВС.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 06.05.2024 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі.
28.05.2024 року до суду від представника відповідача надійшла заява про відвід судді.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 28.05.2024 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про відвід головуючого судді Сташків Т.Г.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 05.06.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.
Позивач та представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили задовольнити позов у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві з урахуванням заяв про зміну підстав позову в частині відшкодування моральної шкоди та про збільшення позовних вимог.
Відповідач та представники відповідача у судовому засіданні просили відмовити в задоволенні позову в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив.
У судовому засіданні 17.10.2024 року (протокол судового засідання № 3497239 від 17.10.2024 року) допитано свідка ОСОБА_9 яка пояснила, що з 2014 року знайома з родиною відповідача, знаходиться в робочих відносинах з ОСОБА_2 , є хатньою робітницею. Займалась прибиранням в гостьовому будинку «Г». Правила техніки безпеки щодо користування електроприводами знає, попередньо обговорювала їх з родиною відповідача та щодо техніки безпеки. На запитання представника відповідача ОСОБА_9 показала, що заїхала в будинок весною 2020 року, будинок виглядав як стара будівля, особливо в середині, техніка була застарілою, а саме холодильник, який не зачинявся, посудомийна машина постійно била струмом, щоб прибрати будинок знадобився би тиждень. Душова кабіна була пошкоджена, тому нею ніхто не користувався, зазначила, що душова кабіна не відповідає кабіні, зазначеній в кошторисі. На особисту думку свідка, проводка в будинку була пошкоджена, Зазначила, що на момент переїзду сім'ї відповідача до вказаного будинку в розетках вже були трійники. Після вимкнення світла зверталась до орендодавця, так як в будинку були відсутні електрощити. Останній раз в будинку була, коли було тепло, а саме у вересні, приблизно за 3-4 дні до пожежі, в цей день лише прибирали речі, ні з ким не спілкувалась, знаходилась у будинку зранку та до кінця робочого дня. Свідок ОСОБА_9 повідомила, що в останній день працювала приблизно до 17 або 18 години, прийшла до будинку приблизно о 10 або 11 годині. Працювала на першому поверсі. Позивач робив зауваження щодо включення в одну розетку декількох електроприладів, одночасно в одну розетку декілька електроприладів не вмикала. Одночасно могли працювати декілька електроприладів на різних поверхах, після чого вибивало світло. Обігрівачів в будинку не було, обігрівачі були в гаражі. Відповідач коли допускав до будинку попередив про необхідність дотримання правил пожежної безпеки. На запитання позивача свідок ОСОБА_9 повідомила, що особисто світло на щитку не вмикала. Відповідач особисто не зобов'язував вимикати електрострум на щиті. Де знаходиться електрощит їй не відомо. Відповідач проводив інструктажі щодо охорони праці та пожежної безпеки.
Таким чином, з допиту свідка ОСОБА_9 вбачається, що вона не була безпосередньо свідком пожежі та не перебувала в гостьовому будинку «Г» в день пожежі.
Також, у судовому засіданні судом допитано свідка ОСОБА_10 , яка повідомила, що до будинку в'їхала весною разом із з сім'єю. Будинок був дерев'яний двоповерховий, будинок був після використання. Запросили клінінгову службу для прибирання. В будинку була пошкоджена електротехніка, а саме холодильник. В будинку була стара електротехніка. Найбільше проблем було на кухні, тому що посудомийка била струмом. Щодо стану електроприладів повідомляли власника будинку. Душова кабіна не працювала зовсім, також часто вибивало світло, позивача завжди повідомляли про проблеми з електрикою. Позивач повідомляв, що холодильник та праску одночасно не можна вмикати. Останній раз в будинку з родиною була в кінці серпня чи на початку вересня, точно не пам'ятає, погода була теплою. Опалення не вмикали, всі електроприлади, належні її сім'ї, були вивезені з будинку, а саме електрообігрівачі в кількості 3 шт. Хатні робітниці допомогли забрати речі з будинку за 3-4 дні до пожежі, всі речі були зібрані в пакети та поставлені на першому поверсі в спальній кімнаті.
На запитання представника відповідача свідок ОСОБА_10 повідомила, що в будинку на 1 поверсі була одна ванна кімната та кімната, а також кімната з джакузі та душовою кабінкою, на 2 поверсі було 2 ванних кімнати, в одній не працювала душова кабіна, в іншій була ванна. Душовий бокс, який продемонстрував адвокат Линдюк С.С., був на першому поверсі схожий, але старий, на другому поверсі була душова кабіна з дельфінами. Рушникосушарка відрізняється від продемонстрованих адвокатом Линдюком С.С. В будинку були міжкімнатні двері, двері відрізняються від тих, що були продемонстровані адвокатом Линдюком С.С. Показники для сплати комунальних послуг знімала особисто вона. В приміщенні будинку електрощита не бачила. Доступу до приміщенні позаду будинку їх сім'я не мала. В одну розетку декілька електроприладів не вмикали. Світло вибивало, якщо увімкнути декілька приладів одночасно в різні розетки, після таких випадків зверталась до позивача, тому що не мала доступу до електрощитка. Під час виїзду вимкнули всі електроприлади та вимкнули крани водопостачання. Холодильник не вимикали.
На запитання позивача свідок ОСОБА_10 повідомила, що, на її думку, пожежа сталась не з вини сім'ї відповідача, причиною пожежі став неналежний стан проводки в будинку. Не знає, які саме обов'язки взяв на себе відповідач за договором оренди, зокрема щодо пожежної безпеки, але сім'я відповідача завжди дотримувалась правил пожежної безпеки. Обігрівачі ні в день пожежі, ні напередодні в будинку не вмикались, Обігрівачів на той момент вже в будинку не було. Не пам'ятає точну дату, коли були вивезені обігрівачі з будинку. Під час проживання в будинку ні вона, ні члени її родини та хатні робітниці в одну розетку декілька приладів одночасно не вмикали. Коли вони з сім'єю заїзджали в будинок, бачила як в одну розетку було увімкнено декілька електроприладів. Описала місцезнаходження всіх електроприладів на кухні: електрочайника, мультиварки та тостера.
Свідок ОСОБА_8 в судове засідання не з'явилась, представник відповідача повідомив, що її місце перебування не відомо, у зв'язку чим просив її не допитувати.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 04.11.2025 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 05.03.2025 року, відмовлено у задоволенні заяви адвоката Свищо С.М., поданої в інтересах ОСОБА_16 , про скасування арешту.
У судовому засіданні 25.11.2024 року (протокол судового засідання № 3681547 від 25.11.2024 року) заслухано роз'яснення спеціаліста ОСОБА_17 щодо висновку експерта № КСЕ-19-20/30926 від 24.12.2020 року за результатами проведення комплексної судової пожежно-технічної експертизи.
Спеціаліст Шмерега О.Б. пояснив, що у висновку судової експертизи зазначена причина пожежі, готовий підтвердити правильність зазначеного висновку. Причиною пожежі був електроприлад під напругою. Показав осередок пожежі на фотокартці, а саме на кухні, приблизно по середині стільниці, праворуч від газової плити, саме там і знаходився електроприлад. Якщо електроприлад не був би підключений до електромережі, то виникнення пожежі не було б можливим. Електрообладнання будинку відповідало нормам пожежної безпеки.
Спеціаліст Шмерега О.Б. відповів, що осередок пожежі був в кухні. Джерелом виникнення пожежі був електроприлад. Достатньо одного приладу для того, щоб автомат почав працювати в аварійному режимі. Якщо об'єкт був зданий в експлуатацію, отже він мав відповідати нормам пожежної безпеки. Оплавлення біля холодильника свідчить про те, що холодильник під час початку пожежі був під напругою. Не може сказати який термін дії у електричного автомату. Якщо автомат спрацьовує, його потрібно змінювати, а щоб автомат не спрацьовував, необхідно не перенавантажувати електромережу. Для того щоб не перенавантажувати мережу були підібрані відповідні автомати. Вважає, що дослідження були проведені в достатній мірі.
У судовому засіданні також було заслухано судового експерта Свістунова І.С. щодо надання роз'яснень щодо висновку від 20.03.2024 року № 326/03-2024 за результатами проведення комісійної судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи. На питання представника відповідача судовий експерт Свістунов І.С. зазначає, що на момент складення експертом свого експертного висновку було демонтовано 75% зруйнованого будинку. Вагомою складовою для складання висновку є стіни, покрівля та покриття. По фото експерт може встановити лише, що об'єкт був та конструктивні елементи об'єкту, але не може порахувати об'єм покрівлі. Вважає, що можливо відновити знищене та пошкоджене майно. Не може порахувати вартість відновлення для ідентичного об'єкту. Щоб з'ясувати ціну об'єкту необхідна відповідна документація та натурне обстеження об'єкту. На питання відповідача судовий експерт Свістунов І.С. зазначив перелік документів, необхідних для визначення ціни об'єкту: проєктна документація на будівництво об'єкту, виконавча документація, а саме акти та журнал ведення будівельних робіт, документація, яка передається безпосередньо замовнику.
На питання позивача судовий експерт Свістунов І.С. зазначає, що без правовстановлюючих документів неможливо провести експертизу.
У судовому засіданні 27.01.2025 року (протокол судового засідання № 3681547 від 27.11.2024 року) заслухано роз'яснення судового експерта Стасюк М.Ю. щодо висновку від 18.03.2024 року №18/03/26 за результатами проведення оціночно-будівельної експертизи. На запитання представника відповідача судовий експерт Стасюк М.Ю. повідомила, що всі первинні документи експерту були надані, зокрема, правовстановлюючі документи, копія технічного паспорта, копія кошторисного проєкту, світлини будинку до пожежі. На підставі наданих документів експерт не вбачає можливим встановити ринкову вартість будинку, оскільки гостьовий будинок «Г» не є окремим об'єктом. На підставі наданої документації судовий експерт визначила, що об'єктом експертизи є гостьовий будинок «Г», який є складовою частиною домоволодіння. На запитання позивача судовий експерт Стасюк М.Ю. повідомила, що вартість відновлення гостьового будинку «Г» не вбачається можливим встановити через унеможливлення дослідження об'єкта у зв'язку з його знищенням та подальшим демонтажем його рештків. Вартість відновлюваних робіт неможливо було встановити без рештків будинку та без натурного огляду. Також судовий експерт Стасюк М.Ю. зазначила, що площа будинку складає 95 м2 і є площею забудови по периметру фундаменту. У господарських спорудах в технічному паспорті зазначається лише площа забудови, а не площа всього будинку. Судовий експерт Стасюк М.Ю. повідомила, що експертизу без правовстановлюючих документів на об'єкт дослідження та без натурного огляду неможливо провести.
Протокольною ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 27.01.2025 року задоволено клопотання позивача про долучення до матеріалів справи копії рішення № 2 дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України від 18.09.2024 року, яким встановлено, що висновок за результатом проведення оціночно-будівельної експертизи № 05/01 від 01.03.2024 року судовим експертом Контимировою В.В. складений з порушенням вимог Інструкції № 53/5.
У судових засіданнях 19.03.2025 року (протокол судового засідання № 4206535 від 19.03.2025 року) та 17.04.2025 року (протокол судового засідання № 4232940 від 17.04.2025 року) заслухано роз'яснення судового експерта Лемешка А.В. щодо висновку від 13.06.2022 року № СЕ-19/21/14038-БТ за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи. Судовий експерт Лемешко А.В. повідомив, що може назвати площу об'єкта відповідно до даних технічного паспорта. Розміри будинку були заміряні та в висновку вказано, що фактичні розміри об'єкта дослідження відповідають розмірам проектної документації. Фотофіксація вимірювальних робіт не проводилась, оскільки експерт проводив роботи на об'єкті одноособово. Вартість відновлюваних робіт була встановлена експертом при натурному огляді гостьового будинку «Г» та з використанням наданої документації. При визначені технічного стану залишків будинку були встановлені відповідні характеристики об'єкта. Експертом були проведені всі можливі заміри та досліджено всі надані матеріали, були надані висновки на питання, які були поставлені, а саме: технічний стан об'єкта дослідження та відновлювана вартість, в рамках цих питань експерт проводив дослідження. Всі документи, які експерт отримав для проведення експертизи, зазначені експертом у складеному висновку. Експерт склав висновок, в тому числі, і на підставі проектно-кошторисної документації, але не тільки. Роботи з демонтажу залишків розраховував самостійно.
Судовий експерт Лемешко А.В. повідомив, що при натурному огляді встановив відповідність розмірів будинку щодо об'ємного плану забудови. Вартість відновлюваних робіт була визначена для Гостьового будинку «Г» вцілому.
Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, з'ясувавши позицію сторін у справі та заслухавши свідків, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, враховуючи таке.
Суд встановив, що відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 26.09.2023 року, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Старовойтовим О.С., позивач є власником житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (сім «Д»), який складається з: житлового будинку літ. «А», загальною площею 131,6 кв2, житловою площею 83,6 кв2; господарських будівель і споруд: гостьові будинки «Б», «Г», «Є», літня кухня «В», лазня «Д», навіси «Ж», «3», «К», альтанка «Л», огорожа № 1-3.
Відповідно до копії свідоцтва про право власності від 22.08.2001 року № 8 спадкодавець ОСОБА_18 був власником домоволодіння (житловий будинок - «А»; гостьові будинки: «Б», «Г», «Є»; літня кухня - «В»; лазня - «Д»; навіси: «Ж», «З», «К»; альтанка - «Л»; огорожі №1- 3), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
22.02.2020 року ОСОБА_6 уклав з ОСОБА_2 договір оренди гостьового будинку «Г», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до п. 1.2 договору оренди разом з Приміщенням в орендне використання Орендареві передано майно, яке знаходиться в Приміщенні.
Умовами договору оренди сторони погодили, що орендодавець зобов'язується (пункти 2.1., 2.2.): передати приміщення орендарю у належному технічному стані, придатному для проживання, у відповідності з будівельними і санітарними нормами, у вказаний у договорі оренди строк; не перешкоджати використанню майна орендарем, що знаходиться в приміщенні протягом строку дії договору оренди. Натомість, відповідно до умов договору оренди (пункти 3.1., 3.2., 3.5.) орендар взяв на себе обов'язок: прийняти приміщення від орендодавця у вказаний у договорі оренди строк; утримувати приміщення відповідно до Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями та правил добросусідства, забезпечувати збереження приміщення, ощадно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання, що знаходиться у Приміщенні, до об'єктів благоустрою, дотримуватися Правил пожежної безпеки, економно використовувати воду, газ, електрику і теплову енергію; відшкодовувати усі прямі документально підтверджені збитки орендодавця, які виникли з вини орендаря.
Відповідно до пунктів 5.1., 5.2. договору оренди сторони між собою погодили, що строк дії даного договору оренди складає період часу з дати його підписання сторонами і до закінчення строку оренди та виконання сторонами своїх зобов'язань (реалізації прав), якщо строк цього договору оренди не припинився раніше з підстав, встановлених іншими положеннями договору оренди. Строк оренди: з 01.03.2020 року по 01.03.2021 року. Орендодавець повинен передати орендарю об'єкт оренди в оренду до 01.03.2020 року, а орендар прийняти від орендаря об'єкт оренди, що підтверджується шляхом підписання між сторонами акту приймання-передачі приміщення. При цьому, до 01.03.2020 року орендодавець, його представники, члени його родини та інші зобов'язані звільнити приміщення до вказаної дати, в тому числі звільнити його від особистих речей. Після закінчення строку оренди або у разі дострокового припинення дії договору оренди орендар повертає орендодавцеві приміщення, а орендодавець приймає від орендаря приміщення за актом приймання-передачі (повернення) приміщення. Об'єкт оренди повертається орендодавцеві у тому вигляді, в якому він був одержаний орендарем за договором оренди, з урахуванням нормального зносу протягом строку оренди.
22.01.2020 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 підписано акт приймання-передачі приміщення, відповідно до якого ОСОБА_6 передав, а ОСОБА_2 прийняв, у строкове платне користування (оренду) для проживання гостьовий будинок «Г», що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та відповідно до пункту 3 договору оренди, сторони погодили, що при попередньому огляді технічного стану приміщення зауважень не встановлено, а технічний стан об'єкту оренди: задовільний.
Як вбачається із наведеного вище та підтверджується сторонами в договорі оренди та в акті приймання-передачі приміщення, об'єкт оренди був переданий разом з майном, яке знаходилось у приміщенні, яке перебувало в належному технічному стані. Зауважень до стану приміщення та майна під час підписання акту приймання-передачі об'єкту оренди відповідач не висловлював. В матеріалах справи відсутні докази направлення зауважень щодо орендованого майна і в ході користування ним.
Договір оренди було укладено з дотриманням вимог частини першої статті 638 ЦК України, оскільки сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних його умов.
Підписання відповідачем, як орендарем, договору оренди від 22.02.2020 року та акта приймання-передачі приміщення від 22.02.2020 року без будь-яких зауважень щодо положень означеного правочину за своїм правовим наслідком породжує для відповідача обов'язок належного виконання своїх договірних зобов'язань щодо забезпечення збереження об'єкта оренди та повну відповідальність за дотримання у орендованому приміщенні, зокрема, правил пожежної безпеки.
При цьому, як встановлено судом, зокрема підтверджено в ході допиту під час судового засідання свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , та не заперечується сторонами, починаючи з 01.03.2020 року ОСОБА_2 разом з дружиною ОСОБА_10 та неповнолітніми дітьми постійно проживали в гостьовому будинку «Г». Доступ до вказаного будинку, з дозволу орендаря ОСОБА_2 , мали хатні помічниці ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Згідно з частиною першою статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору або вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно з вимогами статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (пункт 4 частини першої статті 611 ЦК України). Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Частиною третьою статті 653 ЦК України встановлено, що в разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.
За правилами статті 793 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається в письмовій формі (частина перша), а в разі укладення строком на три і більше років - укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню (частин друга).
Відповідно до статті 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Тобто, законодавець передбачив загальне правило, за яким визначається як початок, так і припинення договірних правовідносин з оренди будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини).
Фактом початку та, відповідно, припинення правовідносин є підписання акта приймання-передачі нерухомого майна як від орендаря до орендодавця, так і від орендодавця до орендаря.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного суду від 16.05.2018 року у справі № 127/14633/16-ц.
Пунктом 5.2. договору оренди визначено, що після закінчення строку оренди або у разі дострокового припинення дії договору оренди орендар повертає орендодавцеві приміщення, а орендодавець приймає від орендаря приміщення за актом приймання-передачі (повернення) приміщення. Об'єкт оренди повертається орендодавцеві у тому вигляді, в якому він був одержаний орендарем за договором оренди з урахуванням нормального зносу протягом строку оренди.
Відповідно до показів ОСОБА_2 та свідків, із кінця серпня 2020 року в будинку ніхто не проживав, більш того, і не збирався вже проживати, оскільки 08.09.2020 року ОСОБА_2 офіційно повідомив орендодавця про дострокове розірвання договору оренди приміщення із 8-10 жовтня 2020 року. Разом з цим матеріали справи не містять акта приймання-передачі (повернення) приміщення від орендаря до орендодавця.
Відповідно до акта про пожежу від 01.10.2020 року, складеного начальником сектора забезпечення заходів з попередження надзвичайних ситуацій у Обухівському районі ЦЗД ГУ ДСНС України у Київській області капітана служби цивільного захисту Іщенка В.В., за участю власника ОСОБА_6 , свідка пожежі ОСОБА_19 , дізнавача Обухівського ВП ГУ НП Єсипчука А.О., 01.10.2020 року о 07 годині 50 хвилин в гостьовому будинку «Г» сталася пожежа. Відповідно до зазначеного акта про пожежу власником гостьового будинку «Г» є ОСОБА_6 , а орендарем - ОСОБА_2 . Внаслідок пожежі вогнем знищено гостьовий будинок «Г» по всій площі, особисті речі власника, а також особисті речі орендаря.
Пунктом 8 розділу IV Інструкції з організації роботи підрозділів пожежної безпеки Національної поліції України, затвердженої наказом МВС № 1227 від 22.11.2016 року, передбачено, що документом, який засвідчує факт виникнення пожежі, є акт про пожежу. Акт про пожежу складається комісією на місці виникнення події в термін 24 години з моменту ліквідації пожежі. В акті про пожежу обов'язково зазначаються: дата оформлення; дата та час виявлення пожежі; назва об'єкта (підрозділу), де сталася пожежа, адреса та прізвище керівника об'єкта (підрозділу); місце та час виникнення пожежі; час повідомлення (надходження заяви) до пожежно-рятувальних підрозділів; сили та засоби, що залучалися, і хто був керівником гасіння пожежі; відомості про час ліквідації пожежі, пошкоджене або знищене майно, наявність майнової шкоди (прямі та побічні збитки), кількість загиблих (травмованих) людей, причина пожежі і відомості про врятованих людей та збережені матеріальні цінності. Члени комісії можуть робити особливі зауваження щодо відомостей, які вказуються в акті, та щодо правильності його складання.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що факт виникнення пожежі в гостьовому будинку «Г» підтверджується належним і допустимим доказом - актом про пожежу від 01.10.2020 року.
Відповідно до Висновку Дослідно-випробувальної лабораторії 5 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС у Київській області № 29/В/09.10.2020 від 09.10.2020 року по дослідженню причини пожежі, що виникла 01.10.2020 року в гостьовому будинку «Г», інженером ДВЛ 5-ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області лейтенантом служби цивільного захисту Данилом Стовбою, інженером ДВЛ 5-ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області лейтенантом служби цивільного захисту ОСОБА_20 та інженером ДВЛ 5-ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області молодшим сержантом служби цивільного захисту Євгеном Пицаном 01.10.2020 року було досліджено місце пожежі, що виникла того ж дня в гостьовому будинку «Г». Оглядом місця події було встановлено, що об'єктом пожежі є двоповерховий гостьовий будинок, стіни та перегородки дерев'яні, перекриття дерев'яне, покрівля бітумна черепиця по дерев'яній обрешітці, освітлення електричне, напругою 220В, опалення від каміну на твердому паливі (пічне) та газового котла. Внаслідок пожежі вогнем було знищено покрівлю по всій площі, матеріальні цінності, внутрішнє оздоблення стін та стелі, дерев'яне перекриття та речі домашнього вжитку, що на момент виникнення пожежі знаходилися у середині приміщень першого та другого поверхів об'єкта пожежі. Також частково пошкоджено зовнішні стіни та деякі елементи покрівлі поруч розташованої будівлі. В ході статичного огляду гостьового будинку «Г» було встановлено, що процес найбільш інтенсивного полум'яного горіння, на початковій стадії розвитку пожежі, протікав на першому поверсі, а саме у приміщенні кухні, розташованій у північній частині гостьового будинку. Повне знищення міжповерхового перекриття між першим та другим поверхами над приміщенням кухні, повне вигорання конструкції даху та його покриття, повне знищення міжкімнатної перегородки між кухнею та вітальнею та повне вигорання декоративного облицювання з глибоким обвуглюванням дерев'яного каркасу будинку в приміщенні кухні вказує на осередкові ознаки, що утворились в приміщенні для приймання їжі, а саме кухні. У зв'язку із виявленням в осередку пожежі біля північної стіни кухні обгорілих побутових приладів, зокрема: духова шафа, витяжка, варочна поверхня. Біля північно-східної стіни кухні виявлено холодильник та посудомийну машину. Всі ці побутові прилади зазнали значних термічних пошкоджень в результаті пожежі. Вказаний перелік побутової техніки не вичерпний, оскільки під час дій пожежних підрозділів, пов'язаних з локалізацією та ліквідацією пожежі з послідуючим розбором конструкцій, можливе перенесення залишків інших побутових приладів в місця з меншими термічними пошкодженнями або взагалі на зовні. Про наявність вказаних приладів свідчить присутність в осередку пожежі електричних провідників без металорукавів. Детальним оглядом електромережі будинку встановлено, що вся електромережа прокладена приховано в стінах в металорукавах. З'єднання дротів здійснено методом опресування. Отже, виявлені провідники без метало рукавів відносяться, швидше за все, до електричних приладів. Враховуючи викладене вище, а також те, що у процесі огляду об'єкту пожежі не виявлено обставин, які б могли вказувати на виникнення горіння внаслідок занесення стороннього джерела запалювання з ознаками підготовки події чи виникнення горіння внаслідок необережного поводження з відкритим вогнем, тому у якості основної було розглянуто версію щодо виникнення горіння внаслідок аварійного режиму роботи електричного приладу. За наслідками дослідження залишків елементів будівельних матеріалів, електроприладів, що знаходилися в гостьовому будинку «Г», електричної мережі та дослідження впливу фізичних явищ при передачі електричними провідниками електричної енергії, вказаними вище фахівцями зроблено висновок, що найбільш ймовірною причиною пожежі, що виникла 01.10.2020 року в гостьовому будинку «Г», могло стати виникнення горіння внаслідок аварійних режимів роботи електропобутового приладу гостьового будинку «Г» та зазначено, що остаточну причину виникнення горіння можливо встановити після проведення відповідних досліджень органом дізнання.
Висновком судового експерта Держаного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Михайлової М.О. від 06.11.2020 року № СЕ-19-20/31971-МРВ за результатами судової експертизи матеріалів, речовин та виробів, встановлено відсутність нафтопродуктів в пожежному смітті, що виключило версію про підпал гостьового будинку «Г». Також, відповідно до Висновку судового експерта Держаного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Голубцова Г. від 20.11.2020 року № СЕ-19-20/31924-МРВ виключена версія первинного короткого замикання в електропроводці гостьового будинку «Г», яке б могло стати причиною пожежі.
Згідно з Висновком судових експертів Держаного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Остапова С. та Вишневського С. від 24.12.2020 року № КСЕ-19-20/30926, за наслідками проведення комплексної судової пожежно-технічної експертизи та експертизи матеріалів, речовин та виробів, відповідно до постанови слідчого Дякуна І. від 06.10.2020 року про призначення судової експертизи в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.10.2020 року за № 120201110230001401, встановлено, що осередок пожежі у гостьовому будинку «Г» знаходився у приміщенні кухні, в зоні розміщення кухонної стільниці; причиною виникнення пожежі в гостьовому будинку «Г» є дія теплових проявів електричної енергії (коротке замикання) на горючий матеріал (ізоляція, пластик, дерево) внаслідок аварійного режиму роботи електропобутового приладу; на момент проведення огляду гостьового будинку «Г» порушень правил пожежної безпеки в Україні не виявлено; питання стосовно того, чи знаходились порушені правила пожежної безпеки у будинку «Г» в причинно-наслідковому зв'язку з виникненням пожежі не вирішувалося у зв'язку з невиявленням таких порушень на момент проведення огляду експертами 13.10.2020 року.
Відповідно до Висновку експерта № СЕ-19-21/41038-БТ від 13.06.2022 року Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС Лемешка А.В., за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.10.2020 року за № 12020110230001401 відповідно до постанови старшого слідчого відділу слідчого відділу Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, старшого лейтенанта поліції Клименка М.О. від 06.12.2021 року, гостьовий будинок «Г» на час проведення експертизи - аварійний, непридатний до експлуатації. Вартість відновлювальних робіт, у т.ч. матеріалів з урахуванням зелених насаджень навколо гостьового будинку «Г», необхідних для усунення пошкоджень, які виникли внаслідок пожежі, на час проведення експертизи, становить 20 959 752,28 грн.
Згідно з висновками товарознавчих експертиз: від 26.05.2021 року №СЕ-19/111-21/22999-ТВ; від 27.05.2021 року №СЕ-19/111-21/23010-ТВ; від 05.07.2021 року №СЕ-19/111-21/30718-ТВ; від 07.09.2021 року №СЕ-19/111-21/38751-ТВ; від 14.09.2021 року №СЕ-19/111-21/30348-ТВ; від 01.12.2021 року №СЕ-19/111-21/51998-ТВ; від 21.12.2021 року №СЕ-19/111-21/52004-ТВ; від 21.12.2021 року №СЕ-19/111-21/61812-ТВ; від 21.12.2021 року №СЕ-19/111-21/61814-ТВ; від 10.01.2022 року №СЕ-19/111-21/51996-ТВ ринкова вартість меблів, техніки та інших речей, які знаходились у пошкодженому пожежею гостьовому будинку «Г» та біля нього, складала 1 622 468,47 грн.
При цьому, як вбачається із матеріалів справи, відповідач та його представники не погоджуються з розміром нанесених збитків та наявністю вини відповідача у нанесенні таких збитків. В обґрунтування невідповідності вартості відновлювальних робіт, у т.ч. матеріалів, з урахуванням зелених насаджень навколо гостьового будинку «Г», необхідних для усунення пошкоджень, які виникли внаслідок пожежі, вказаної у Висновку судового експерта № СЕ-19-21/41038-БТ від 13.06.2022 року, посилаються на Висновок судового експерта Контимирової В.В. № 05/01 від 01.03.2024 року, відповідно до якого орієнтовна ринкова вартість відновлення гостьового будинку «Г» станом на 01.10.2020 року могла становити 1 741 867, 97 грн.
Проте суд дані, зазначені у Висновку судового експерта Контимирової В.В. № 05/01 від 01.03.2024 року, не бере до уваги, оскільки рішенням № 2 від 18.09.2024 року Дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України встановлено, що в діях експерта наявний склад дисциплінарного проступку, визначений пунктом 11 частини третьої статті 14 Закону України «Про судову експертизу», а саме наявні порушення вимог Інструкції № 53/5.
Крім того, згідно з Висновком № 18/03/26 від 18.03.2024 року судового експерта Стасюк М.Ю., що було підтверджено експертом в судовому засіданні, за результатами проведення оціночно-будівельної експертизи, орієнтовну ринкову вартість окремо гостьового будинку «Г» станом на 01.10.2020 року встановити не вбачається можливим, так як він являє собою частину домоволодіння і не є окремим об'єктом на ринку. Також, не вбачається можливим визначити орієнтовну ринкову вартість відновлення (заміщення або відтворення) гостьового будинку «Г» станом на 01.10.2020 року через його знищення.
Згідно з Висновком № 326/03-2024 від 20.03.2024 року судових експертів Свістунова І.С. та Малого О.В. за результатами проведення комісійної судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи, для визначення конкретних конструктивних та інженерних характеристик зазначеної будівлі необхідне безпосереднє дослідження його елементів, що не вбачається можливим за відсутності таких в натурі; без точного та недвозначного визначення конструктивних та інженерних характеристик гостьового будинку «Г» станом на 01.10.2020 року обґрунтований розрахунок ринкової вартості та адекватне визначення її рівня не вбачається можливим; без точного та недвозначного визначення конструктивних та інженерних характеристик гостьового будинку «Г» станом на 01.10.2020 року обґрунтований розрахунок ринкової вартості відновлення гостьового будинку «Г» станом на 01.10.2020 року не вбачається можливим.
Відповідно до листа Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 24.01.2024 року № 19/111/24-4535-2024 запитання щодо визначення вартості відновлювальних робіт (з урахуванням матеріалів) будівлі літера «Г» та відновленням зелених насаджень на моменту пожежі, 01.10.2020 року, відноситься до будівельно-технічної експертизи, однак вирішити дане питання за умови повного демонтажу об'єкта дослідження не видається можливим, оскільки судовий експерт може визначити вартість відновлювальних робіт (з урахуванням матеріалів) будівлі та відновлення зелених насаджень будівлі тільки на момент проведення огляду, та для вирішення даного запитання експерту необхідно надати доступ до об'єкта дослідження, однак виходячи з інформації, зазначеної у заяві: «…гостьовий будинок «Г» було значно пошкоджено, в результаті чого він перебував в аварійному стані, непридатному до експлуатації, а тому рештки будинку було демонтовано…», у зв'язку із зазначеним, провести будівельно-технічну експертизу за умови повного демонтажу об'єкта не видається за можливе, у зв'язку з відсутністю об'єкта або рештків об'єкта дослідження.
Також, з метою спростування вартості відновлювальних робіт, у тому числі матеріалів, з урахуванням зелених насаджень навколо гостьового будинку «Г», необхідних для усунення пошкоджень, які виникли внаслідок пожежі, на час проведення експертизи, в розмірі 20 959 752,28 грн, зазначеної у Висновку судового експерта № СЕ-19-21/41038-БТ від 13.06.2022 року, відповідач та його представники вказують на невідповідність даних, які містяться в проектно-кошторисній документації фактичним розмірам будинку, а саме завищення обсягів виконаних робіт та використаних будівельних матеріалів. На підтвердження своїх доводів відповідач та його представники посилаються на висновок судового експерта Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-дослідної служби України» Комашко Р.В. № 1085/03/24 від 20.03.2024 року, в якому експерт вказує, що за результатами проведення будівельно-технічного експертного дослідження, дослідження наданих документів із проведенням розрахунків, аналізу та співставленням їх із вимогами нормативно-правових актів виявлено завищення показників кошторисної документації на «Капітальний ремонт гостьового будинку «Г», а саме: в кошторисній документації на «Капітальний ремонт гостьового будинку «Г» прийнято заробітну плату для будівельних, монтажних і ремонтних робіт на 41 % більшу від визначеної згідно з «Порядком розрахунку розміру кошторисної заробітної плати, який враховується при визначенні вартості будівництва об'єктів», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 20.10.2016 року № 281, та на 28 % більшу від середньої заробітної плати у будівництві згідно з даними Державної статистики; в кошторисній документації містяться завищення обсягів робіт та матеріалів. Згідно з інформацією, яка міститься на сайті розробника програмного забезпечення - АВК-5, версія програми 3.5.4 почала розповсюджуватися після 09.12.2020 року. Відповідно, кошторис на «Капітальний ремонт гостьового будинку «Г», який складено з використанням вказаної версії програмного забезпечення, не міг бути складеним в 2019 році, як зазначено в ньому та складався після 09.12.2020 року.
При цьому, співставляючи вказаний вище висновок судового експерта ТОВ «Експертно-дослідної служби України» Комашка Р.В. № 1085/03/24 від 20.03.2024 року із висновком судового експерта № СЕ-19-21/41038-БТ від 13.06.2022 року Лемешка А.В., суд доходить висновку, що висновок судового експерта Комашко Р.В. стосується лише проектно-кошторисної документації на «Капітальний ремонт гостьового будинку «Г», тоді як висновок судового експерта ОСОБА_21 стосується вартості відновлювальних робіт гостьового будинку «Г», де під час дослідження проектно-кошторисна документація була лише одним з елементів вихідних даних для проведення експертизи. Для проведення судової будівель-технічної експертизи в якості вихідних даних також було надано висновки товарознавчих експертиз, проведених в межах кримінального провадження № 12020110230001401 за ознаками складу злочину, передбаченого частиною другою статті 270 КК України, а саме: від 21.05.2021 року № CE-19/111-21/23000-ТВ; від 25.05.2021 року № CE-19/111-21/23007-ТВ; від 24.05.2021 року № CЕ-19/111-21/23031-ТВ; від 27.05.2021 року № CE-19/111-21/23004-TB; від 31.05.2021 року № CE-19/111-21/23002-ТВ; від 02.07.2021 року № CE-19/111-21/30338-TB; від 12.07.2021 року № CE-19/111-21/30708-TB; від 29.07.2021 року № CE-19/111-21/35446-TB; від 04.08.2021 року № СЕ-19/111-21/30342-TB; від 31.08.2021 року № CE-19/111-21/35459- TB; від 06.09.2021 року № CE-19/111-21/35450-ТВ; від 13.09.2021 року № CE-19/111-21/35427-TB; від 16.09.2021 року № CE-19/111-21/35442-TB; від 30.09.2021 року № CE-19/111-21/38750-TB; від 07.10.2021 року № 3954; від 26.05.2021 року № CE-19/111-21/22999-TB; від 27.05.2021 року № CE-19/111-21/23010-ТВ; від 05.07.2021 року № CE-19/111-21/30718-Т; від 07.09.2021 року № CE-19/111-21/38751-TB; від 14.09.2021 року № CE-19/111-21/30348-TB; від 01.12.2021 року № CE-19/111- 21/51998-TB; від 21.12.2021 року № CE-19/111-21/52004-TB; від 21.12.2021 року № CE-19/111-21/61812-TB від 21.12.2021 року № CE-19/111-21/61814-TB та від 10.01.2022 року № CE-19/111-21/51996-TB. При цьому, відповідач та його представники у відзиві на позовну заяву та інших заявах по суті справи зазначають про порушення законодавства при проведенні вказаних вище експертиз, недостатність вихідних даних для їх проведення, у зв'язку із чим такі докази вважають неналежними. Вказують, що експертизи проведено з порушенням законодавства та правил проведення експертиз даної категорії. Зазначають, що висновки зроблені лише на підставі документів проектної документації та кошторису проведення будівельних робіт, без відомостей про їх фактичне проведення, що є грубим порушенням Інструкції № 53/5, а відтак висновок судового експерта від 13.06.2022 року № CE-19-21/41038-БТ не відповідає критеріям доказування в частині визначення його належним, достовірним, достатнім та є таким, що проведений з порушенням положень Інструкції № 53/5.
Проте, суд відкидає такі аргументи відповідача та його представників, оскільки вони вказують лише на незгоду з результатами, вказаними в висновку судового експерта від 13.06.2022 року № CE-19-21/41038- БТ, при цьому не надаючи доказів на їх спростування.
Крім цього, суд вважає необхідним зауважити, що у судовому засіданні судом запропоновано сторонам провести судову експертизу, однак сторони цим правом не скористались.
Разом з цим, суперечності та сумніви у висновках судової експертизи судом усунуто шляхом допиту судового експерта ОСОБА_21 , який склав висновок № СЕ-19-21/41038-БТ від 13.06.2022 року, в судовому засіданні, де останній показав суду, що зіставляв відомості з проектної документації з фактичними габаритними розмірами будівлі, поверховості будівлі та залишків будівлі під час проведення натурного огляду. Розміри будинку були заміряні та у висновку вказано, що фактичні розміри об'єкта дослідження відповідають розмірам, зазначеним в проектній документації. Різниці експертом під час натурного огляду залишків гостьового будинку «Г» встановлено не було. Експертом здійснювалося дослідження в межах поставлених слідчим запитань. Вартість відновлювальних робіт гостьового будинку «Г» була встановлена експертом під час натурного огляду будинку та за допомогою наданої документації. При визначені технічного стану залишків будинку було встановлено відповідність характеристик проєктної документації об'єкта дослідження. Судовий експерт Лемешко А.В. повідомив, що для усунення пошкоджень гостьового будинку «Г» він визначав вартість відновлення гостьового будинку в цілому, для чого ним були проведені всі необхідні заміри та досліджені всі надані матеріали.
Також, в якості спростування розміру вартості відновлювальних робіт, необхідних для усунення пошкоджень, які виникли внаслідок пожежі, відповідач та його представники посилаються на відповідь ТОВ «Термобаланс» на адвокатський запит № 137 від 29.01.2024 року, де вказано, що ні ФОП ОСОБА_12 , а тим більше Товариство з обмеженою відповідальністю «Термобаланс» не проводили жодних робіт та не продавали жодних товарів ОСОБА_1 за наданим кошторисом з проведення робіт з опалення та облаштування котельні, системи водозабезпечення гостьового будинку «Г»; відповідь ТОВ «Вентбазар Плюс» № 24/0130-01 від 30.01.2024 року, в якій зазначено, що без зазначення конкретної особи контрагента, якій безпосередньо був здійснений продаж товару чи надано консультацію з підбору обладнання, віднайти такий об'єкт чи проект є неможливим, у тому числі зважаючи на давність надання такої консультації; відповідь ФОП ОСОБА_22 (Елекрик Pro) на адвокатський запит № 140 від 29.01.2024 року, де зазначено, що архітектор ОСОБА_13 або ОСОБА_6 або якась інша особа не зверталися до ФОП ОСОБА_22 щодо проведення розрахунків для виконання електромонтажних робіт в рамках проведення капітального ремонту гостьового будинку «Г», з приводу чого суд зауважує, що предметом експертного дослідження було питання встановлення вартості відновлювальних робіт, у т.ч. матеріалів з урахуванням зелених насаджень навколо гостьового будинку «Г», необхідних для усунення пошкоджень, які виникли внаслідок пожежі, а не питання проведення капітального ремонту вказаного вище гостьового будинку «Г» відповідно до проектно-кошторисної документації, у зв'язку із чим, суд не приймає вказані докази, як такі, що спростовують розмір вартості відновлювальних робіт, у т.ч. матеріалів, з урахуванням зелених насаджень навколо гостьового будинку «Г».
З метою спростування вартості відновлювальних робіт відповідач та його представники посилаються на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 24.06.2019 року у справі № 902/435/18, та вказують, що обставини, викладені у цій постанові, тотожні обставинам даної справи, а також зазначають, що позивач надає на підтвердження власних можливих витрат виключно проектно-кошторисну документацію, що спростовується матеріалами справи, у зв'язку із чим суд такий аргумент відповідача та його представників відкидає.
Разом з цим, відповідач та його представники власного розрахунку вартості відновлювальних робіт, у т.ч. матеріалів, з урахуванням зелених насаджень навколо гостьового будинку «Г» не надали, а матеріали справи не містять інших даних, що спростовували б розмір вартості відновлювальних робіт, у т.ч. матеріалів, з урахуванням зелених насаджень навколо гостьового будинку «Г», необхідних для усунення пошкоджень, які виникли внаслідок пожежі, на час проведення експертизи, в сумі 20 959 752, 28 грн, зазначеної у Висновку судового експерта № СЕ-19-21/41038-БТ від 13.06.2022 року ОСОБА_21 .
Відповідно до пункту 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» при перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з'ясувати: чи було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; достатність поданих експертові об'єктів дослідження; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.
Здійснюючи перевірку висновку № СЕ-19-21/41038-БТ від 13.06.2022 року судового експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС Лемешка А.В. за наслідками проведення будівельно-технічної експертизи, суд доходить висновку, що при призначенні та проведенні експертизи експертом додержано вимог законодавства, що регулюють питання призначення та проведення такого експертного дослідження; відсутні обставини, що виключали б участь експерта у справі; експерт не вийшов за межі своїх повноважень під час проведення експертного дослідження; експерту було надано об'єкт дослідження та інші вихідні дані для проведення експертного дослідження; висновки експерта надають повну відповідь на поставлені питання та відповідають іншим фактичним даним; висновок експерта узгоджується із дослідницькою частиною експертизи; висновок експерта обґрунтований та узгоджується з іншими матеріалами справи, у зв'язку із чим, суд визнає його належним та допустимим доказом в даній справі.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, сформованої, зокрема, у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58), принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», заява № 18390/91; пункт 29).
Враховуючи зазначену вище правову позицію, суд при розгляді даної справи не вважає за необхідне надавати детальну правову оцінку аргументам відповідача та його представників щодо: відсутності документів про введення гостьового будинку «Г» за наслідками проведення капітального ремонту в експлуатацію; відсутності підтверджуючих документів про наявність фінансової спроможності орендодавця для здійснення капітального ремонту гостьового будинку «Г»; необхідності підтвердження придбання будівельних матеріалів касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу; обов'язку суб'єктів господарювання, у яких замовлялися товари/послуги при здійсненні капітального ремонту гостьового будинку «Г», із реєстрації податкових накладних за наслідками господарських розрахунків, оскільки суд відноситься до таких аргументів критично з огляду на те, що предметом доказування в даній справі є наявність шкоди, заподіяної пожежею, причинний зв'язок між пожежею та нанесенням збитків та винна поведінка учасників правовідносин, які виникли за наслідками укладення договору оренди, а тому посилання представника відповідача на вказані вище аргументи є такими, що не входить до предмета доказування в даній справі і судом до уваги не беруться.
Враховуючи викладене та аналізуючи правові відносини, які виникли між орендодавцем та орендарем в контексті положень договору оренди від 22.02.2020 року, положень частини третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту України, де зазначено, що забезпечення пожежної безпеки покладається на власника (власників) земельної ділянки та іншого об'єкта нерухомого майна або наймачів (орендарів) земельної ділянки та іншого об'єкта нерухомого майна, якщо це обумовлено договором найму (оренди), а також на керівника (керівників) суб'єкта господарювання, а щодо фізичних осіб - підприємців - особисто, суд доходить висновку, що забезпечення правил пожежної безпеки та збереження орендованого об'єкта під час дії договору найму покладається на орендаря.
Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК України).
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша стаття 16 ЦК України).
Відповідно до частини третьої статті 12, частин першої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша - третя статті 89 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Частина 2 цієї статті встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв'язку із наявністю вини іншої особи або у зв'язку із дією об'єктивних обставин).
Відповідно до частини другої статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини. Тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди, якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Позивач має довести факти, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.
Розглядаючи спір про відшкодування завданої шкоди, суд повинен з'ясувати наявність у діях відповідача складу цивільного правопорушення, що включає неправомірність поведінки, наявність матеріальних втрат та їх розміру (збитків), причинного зв'язку між неправомірною поведінкою та заподіяними збитками.
До істотних обставин, що підлягають з'ясуванню судом та доведенню сторонами у такому спорі, є наявність всіх сукупних елементів складу цивільного правопорушення; позивач зобов'язаний довести протиправність поведінки відповідача, розмір заподіяної шкоди, причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, а відповідач має спростувати наявність своєї вини.
Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо).
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
З огляду на зазначене, виходячи з того, що відповідно до Висновку судових експертів Держаного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Остапова С. та Вишневського С. від 24.12.2020 року № КСЕ-19-20/3092, осередок виникнення пожежі знаходився у приміщенні кухні, в зоні розміщення кухонної стільниці у гостьовому будинку «Г», яким на підставі договору оренди користувався відповідач, в яких причиною виникнення пожежі встановлено дію теплових проявів електричної енергії (коротке замикання) на горючий матеріал (ізоляція, пластик, дерево) внаслідок аварійного режиму роботи електропобутового приладу, суд вважає обґрунтованим посилання позивача на протиправність дій відповідача, що виявились у порушенні взятого на себе за договором оренди обов'язку дотримуватись у орендованому приміщенні, зокрема, правил пожежної безпеки.
Доводи ж відповідача про недоведеність позивачем факту порушення ним правил пожежної безпеки суд визнає неспроможними в силу того, що відповідальність за збереження об'єкта оренди та дотримання правил пожежної безпеки є договірним обов'язком відповідача, який не залежить ні від наявності порушення відповідних правил третьою особою, ні від встановлення факту порушення окремо визначених норм правил пожежної безпеки.
Як слідує з наявного в матеріалах справи Висновку судового експерта № СЕ-19-21/41038-БТ від 13.06.2022 року ОСОБА_21 розмір вартості відновлювальних робіт, у тому числі матеріалів, з урахуванням зелених насаджень навколо гостьового будинку «Г», необхідних для усунення пошкоджень, які виникли внаслідок пожежі, на час проведення експертизи, складає 20 959 752,28 грн. З огляду на наведене суд вважає обґрунтованими доводи позивача щодо завдання орендодавцеві шкоди у розмірі 20 959 752,28 грн у результаті пожежі, що мала місце 01.10.2020 року у гостьовому будинку «Г».
Згідно із вказаними вище висновками товарознавчих експертиз ринкова вартість меблів, техніки та інших речей, які знаходились у пошкодженому пожежею гостьовому будинку «Г» та біля нього, складала 1 622 468,47 грн.
Водночас, як вбачається із матеріалів справи, вини третіх осіб ні в межах даного провадження, ні в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.10.2020 року за № 120201110230001401, не встановлено.
При цьому, оскільки відповідачем не було дотримано правил пожежної безпеки, внаслідок чого сталася пожежа, у результаті якої майно позивача було знищено, суд дійшов висновку про наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправним діями відповідача та завданими збитками.
Доводи ж відповідача про те, що у гостьовому будинку «Г» крім відповідача могли бути інші особи, в тому числі орендодавець або ж господарські працівники, що виключає причетність до пожежі відповідача, суд оцінює критично, оскільки відповідно до наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що загоряння розпочалося безпосередньо у гостьовому будинку «Г», який орендував відповідач, у той час як відповідно до умов договору оренди повну відповідальність за збереження орендованого гостьового будинку «Г» ніс орендар. Разом з цим, здійснюючи дослідження наданих відповідачем та його представниками доказів у цій справі, суд не встановив того, що відповідач вжив всіх необхідних, потрібних та достатніх заходів для збереження та повернення об'єкта оренди в належному стані.
За таких обставин, повно та всебічно дослідивши фактичні обставини справи, надавши належну правову оцінку наявним у матеріалах справи письмовим доказам, показам свідків, роз'ясненням експертів, суд приходить до висновку про правомірність вимог позивача щодо стягнення з відповідача завданих пожежею в гостьовому будинку «Г» за адресою: АДРЕСА_1 , збитків.
Крім цього, позивач у своїй заяві про збільшення позовних вимог просить суд стягнути з відповідача на його користь завдану матеріальну шкоду (збитки) внаслідок пошкодження та знищення майна з урахуванням індексації у розмірі 24 580 463,00 грн, проіндексовану вартість меблів та техніки у розмірі 2 310 395,10 грн, вартість демонтажу рештків згорілого гостьового будинку «Г», який було частково проведено до натурного огляду судовим експертом, у розмірі 357 935,80 грн, упущену вигоду в розмірі 2 969 611,96 грн.
На обґрунтування збільшення позовних вимог позивач вказує, що загальна вартість робіт, необхідних для відбудови гостьового будинку «Г», розрахована відповідно до висновку судової будівельно-технічної станом на 17.05.2019 року потребувала коригування станом на час проведення судової експертизи, для чого використовувались індекси інфляції (2000 - 2022 рік), визначені на підставі даних Держкомстату України. Також позивач вказує, що виникла необхідність відкоригувати вартість меблів та техніки станом на січень 2024 року, для чого використано індекси інфляції (2020 - 2024 рік), визначені на підставі даних Держкомстату України.
Позивач зазначає, що у висновку судової будівельно-технічної експертизи зазначено, що вартість робіт, необхідних для демонтажу та вивезення залишків гостьового будинку «Г» (демонтаж) за фактичними обсягами конструкцій перед початком його відбудови (відновлення) станом на час проведення судової експертизи становить 90 355,20 грн, без урахування кошторисного розрахунку № 2-1-1 на демонтажні роботи. Експертом враховано фактичні затрати по демонтажу на день натурного огляду об'єкта (частково згарище було демонтовано). Відповідно до комерційної пропозиції ТОВ «АРТ-МОЗАЇКА» демонтаж рештків повністю знищеного пожежею гостьового будинку «Г» та майна, що перебувало у ньому, становить 520 000,00 грн. Згідно з комерційною пропозицією ТОВ «БК ДЕМОНТАЖНИК» демонтаж рештків повністю знищеного пожежею гостьового будинку «Г» з утилізацією та вивозом сміття та майна, що перебувало у ньому, складає 490 000,00 грн.
В той же час кошторис на демонтаж будинку та майна, що знаходилось в ньому, був розроблений та затверджений 01.12.2020 року та становив 448 291 грн.
Позивач зазначає, що оскільки станом на час проведення будівельної експертизи згарище частково було демонтовано із дозволу слідчого та розрахунок вартості демонтажних робіт судовим експертом проводився на день натурного огляду рештків гостьового будинку, з того обсягу рештків, які залишились після часткового їх демонтажу, та з урахуванням того, що загальна вартість демонтажу рештків згорілого гостьового будинку «Г», який був зазначений в кошторисі від 01.12.2020 року, складає 448 291 грн, а вартість демонтажу відповідно до висновків судової будівельно-технічної експертизи складає 90 355,20 грн, у зв'язку із чим до позовної вимоги про відшкодування матеріальних збитків була включена сума в розмірі 90 355,20 грн, а тому до розміру позовної вимоги про відшкодування матеріальних збитків необхідно включити вартість демонтажу рештків згорілого гостьового будинку «Г», який було частково проведено до натурного огляду судовим експертом, і яка складає 357 935,80 грн.
Відповідно до приписів частини 2 статті 625 ЦПК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляція - це знецінення грошей, зниження їхньої купівельної спроможності, дисбаланс попиту і пропозиції.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Індекс споживчих цін (індекс інфляції) - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
При цьому іншого порядку компенсації грошей (грошових коштів) у зв'язку з їх знеціненням, окрім встановленого індексу інфляції (індексу споживчих цін), чинним законодавством України не передбачено.
Інфляція визначається за рівнем зростання або зниження споживчих цін, визначених Держстат України Інфляція розраховується шляхом множення суми простроченого зобов'язання на індекс зростання споживчих цін за прострочений період (постанова ВП ВС від 22.09.2020 року №918/631/19).
Оскільки відшкодування завданої пожежею гостьового будинку «Г» збитків здійснюється у грошовій формі, то таке зобов'язання є грошовим і в разі прострочення його виконання настає відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, зокрема, відшкодування завданих пожежею в гостьовому будинку «Г» збитків з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Враховуючи викладене вище, суд доходить висновку, що вартість улаштування конструктивних елементів гостьового будинку «Г» разом із опорядженням, інженерними мережами та обладнанням станом на січень 2024 року з урахуванням коефіцієнту індексу інфляції становить 24 580 463 грн.
Також суд погоджується із необхідністю розрахунку вартості меблів та техніки, які були знищені пожежею в гостьовому будинку «Г» станом на січень 2024 року, яка з урахуванням коефіцієнту індексу інфляції становить 2 310 395,10 грн.
Разом з цим, суд у зв'язку із недоведеністю вартості демонтажних робіт рештків гостьового будинку «Г» в розмірі 357 935,80 грн. приходить до висновку про безпідставність такої вимоги, у зв'язку із чим така вимога задоволенню не підлягає.
Також позивач просить стягнути з відповідача втрачену упущену вигоду від оренди гостьового будинку «Г» в розмірі 2 435 468,76 грн, що є еквівалентом 66 600,00 доларів США згідно з курсом Національного Банку України на момент звернення до суду. Для обґрунтування вказаної вище суми посилається на підпункт 4.1.1 пункту 4.1. договору оренди та наводить наступний розрахунок: за період з 01.10.2020 року по 30.09.2023 року період складає 18 місяців х 2 000,00 доларів США = 36 000,00 доларів США, 18 місяців х 1 700,00 доларів США = 30 600,00 доларів США. Всього 66 600,00 доларів США.
Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до частини першої статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Враховуючи норми частини другої статті 623 ЦК України на кредитора покладений обов'язок довести розмір збитків, заподіяних йому порушенням зобов'язання. При цьому кредитор повинен не тільки точно підрахувати розмір збитків, але і підтвердити їх документально. При обрахуванні розміру упущеної вигоди мають враховуватися тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум.
Упущена вигода - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.
При цьому пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані. Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу без надання відповідних доказів, що підтверджували б отримання позивачем відповідного доходу не є підставою для його стягнення.
Аналогічні правові висновку викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 року у справі № 750/8676/15-ц та від 07.11.2023 року у справі № 922/3928/20.
Як убачається з матеріалів справи позивач не надав жодного доказу, який би підтверджував одержання в майбутньому доходів у вказаних ним розмірах. Наданий позивачем розрахунок упущеної вигоди зводиться до простого множення кількості місяців від дня виникнення пожежі до дня звернення до суду, у зв'язку із чим суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення такої позовної вимоги.
Позивачем до стягнення з відповідача також заявлено 350 000,00 грн моральної шкоди з тих мотивів, що після пожежі гостьовий будинку «Г» перебуває в аварійному стані, непридатному для експлуатації, майно, що знаходилось у ньому та біля нього, знищено. Відновлення будинку та майна потребує значних коштів та зусиль. Гостьовий будинок «Г» був вкрай необхідним для покійного батька позивача та для нього особисто, як спадкоємця, і взагалі їхньої родини, втрачено житло для майбутнього проживання дітей та онуків. Вказує, що після пожежі в гостьовому будинку «Г», у його покійного батька - ОСОБА_6 , на фоні пережитого стресу погіршилось здоров'я, що виразилось у постійному нервовому напруженні, загострені хронічних захворювань, необхідності проведення лікування в медичних закладах. У березні 2023 року ОСОБА_6 було направлено на стаціонарне лікування до Центрального госпіталю МВС України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись в реанімації він помер. У зв'язку зі стресом, що виник після пожежі, позивач був змушений займатись не тільки відновленням свого здоров'я, а також витрачати сили та час на відновлення здоров'я його батька.
Відповідно до частини першої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, станом на момент виникнення пожежі в гостьовому будинку «Г» власником майна був ОСОБА_6 , тобто моральної шкоди було завдано саме йому.
Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 26.09.2023 року, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Старовойтовим О.С., позивач є власником житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (сім «Д»).
Правове регулювання питань спадкування врегульовано книгою шостою Цивільного кодексу України. Частиною третьою статті 1230 визначено, що до спадкоємця переходить право на відшкодування моральної шкоди, яке було присуджено судом спадкодавцеві за його життя.
Відповідно до правової позиції, висловленої Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 року у справі № 753/15095/17 право на компенсацію моральної шкоди, що не була присуджена за життя особи, не спадкується, а тому у випадку смерті особи до ухвалення рішення про компенсацію моральної шкоди матеріального та процесуального правонаступництва за такою вимогою не відбувається.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про безпідставність позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди, у зв'язку з чим відмовляє у її задоволенні.
Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, позивачем сплачено судовий збір за подання позову до суду в розмірі 13 420,00 грн, що підтверджується квитанцією про сплату судового збору від 19.09.2023 року. Надалі, при поданні заяви про збільшення позовних вимог, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 720,96 грн, що підтверджується квитанцією № ID: 1112-5708-5928-8328 від 30.04.2024 року. Отже позивачем сплачено 15 140,96 грн.
Оскільки суд частково задовольняє позовні вимоги, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 13 473,70 грн на відшкодування судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.
Керуючись ст.ст. 16, 22 ЦК України, ст.ст. 2, 12, 76, 77, 81, 89, 263 - 265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок пожежі, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду (збитки), завдану внаслідок пошкодження та знищення майна, у розмірі 26 890 858,10 грн.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 13 473,70 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.Г. Сташків