Справа № 372/4519/25
Провадження 2-2200/25
заочне
04 грудня 2025 року Обухівський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді Висоцької Г.В., за участю секретаря Куник О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 уклав з Акціонерним Товариством «Таскомбанк» договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №8330516_RESTRUCT від 04.08.2020 року, підписанням якого акцептувала Публічну пропозицію АТ " Таскомбанк", яка розміщена на веб - сайті Банку: www.tascombank.com.u беззастережно приєдналася до умов договору. Строк кредит 24 міс. 15 травня 2024 року між Акціонерним Товариством «Таскомбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №НІ/11/19-Ф від 15 травня 2024 року, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК«ЄАПБ» зобов'язується передати (сплатити) АТ «Таскомбанк» суму фінансування, а АТ «Таскомбанк» зобов'язується відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги за Кредитними Договорами, Договорами Поруки в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги. Відповідно до Додатку № 1 до Договору факторингу №НІ/11/19-Ф від 15 травня 2024 року реєстру прав вимог, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 45444,27 грн., з яких: 25353,58 грн. - загальна заборгованість по тілу кредиту; 0,21 грн. загальна заборгованість по відсоткам; 20090,48 грн. - загальна заборгованість по комісії; 0 грн. - пеня / штрафи. Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідачка не виконала свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ « ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до відповідачки, а саме з 15 травня 2024 року позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК « ЄАПБ » за кредитним договором № 8330516_RESTRUCT від 04.08.2020 року в сумі 45444,27 грн.
Враховуючи викладене, просить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості у розмірі 14148,78 грн. за кредитним договором № 8330516_RESTRUCT від 04.08.2020 року та судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Ухвалою суду від 22.08.2025 відкрито провадження у справі та визначено проводити розгляд в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) учасників справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Разом із тим, відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
Враховуючи наявність у справі достатніх матеріалів про права та обов'язки сторін та те, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд, на підставі положень ст. 280 та у відповідності до ст. 281 ЦПК України постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що між АТ «Таскомбанк» та відповідачкем ОСОБА_1 04 серпня 2020 року було укладено договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 8330516_RESTRUCT на суму 35797,40 грн. строком на 24 місяців (з 04.08.2020 по 04.08.2022), процентами за користування кредитом 0,001%, комісія за обслуговування кредиту 2,90% на місяць від основної суми кредиту.
Із розрахунку заборгованості за кредитним договором №8330516_RESTRUCT від 04.08.2020 року за період з 15 травня 2024 по 30 червня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 становить 45444,27 грн., з яких: 25353,58 грн. - загальна заборгованість по тілу кредиту; 0,21 грн. загальна заборгованість по відсоткам; 20090,48 грн. - загальна заборгованість по комісії.
15 травня 2024 року між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №НІ/11/19-Ф, відповідно до умов якого АТ «Таскомбанк» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні АТ «Таскомбанк» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі прав вимоги.
Згідно акт прийому-передачі Реєстру прав вимоги від 15 травня 2024 року за договором факторингу №НІ/11/19-Ф від 15 травня 2024 року, АТ «Таскомбанк» передало, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло Реєстр прав вимоги кількістю 7234.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги від 15 травня 2024 року до договору факторингу №НІ/11/19-Ф від 15 травня 2024 року (додаток №1) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №8330516_RESTRUCT в сумі 45444,27 грн., з яких: 25353,58 грн. - загальна заборгованість по тілу кредиту; 0,21 грн. загальна заборгованість по відсоткам; 20090,48 грн. - загальна заборгованість по комісії.
Будь-яких доказів на спростування наданих позивачем розрахунків заборгованості відповідачка суду не надала, як і не надала доказів щодо належного виконання нею умов вищезазначеного договору.
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України, встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 526 ЦК України, передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 516 ЦК України визначено порядок заміни кредитора у зобов'язанні. За змістом цієї норми заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до положень статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Договір факторингу №НІ/11/19-Ф від 15 травня 2024 року між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» є дійсним та чинним, відомості про те, що він оскаржувався в судовому порядку, відсутні.
Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У відповідності до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України, вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом досліджені надані позивачем докази видачі відповідачу кредиту, враховано, що зазначені докази відповідачем не спростовано, що є його процесуальним обов'язком.
Отже, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не повернуті, суд приходить до висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, а також складових його повної вартості, зокрема нарахованих відсотків за користування даними кредитними коштами.
Таким чином, суд вважає, що позивачем доведено суму заборгованості відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №8330516_RESTRUCT від 04.08.2020 року, у загальному розмірі 25353,79 грн., з яких: 25353,58 грн. - загальна заборгованість по тілу кредиту; 0,21 грн. загальна заборгованість по відсоткам,з огляду на погоджені сторонами умови кредитування, з урахуванням тіла кредиту, розміру відсоткової ставки та періоду кредитування та приходить до висновку про задоволення позову ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» в цій частині.
Що стосується позовних вимог про стягнення заборгованості за комісією, то судом встановлено наступне.
Згідно ч. 3ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (п. 3 ч. 3 ст. 47Закону України «Про банки і банківську діяльність»), зокрема надання споживчого кредиту.
Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо).
Тобто, банк неуповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов'язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.
З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов'язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався.
Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.
Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21).
Згідно з пунктом 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 06.11.2023 у справі №204/224/21, провадження №61-4202сво22 дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
З огляду на викладене, супутня послуга банку, визначена як надання кредиту в момент видачі, має надаватися клієнту банку безоплатно.
За наведених обставин, вимоги позивача про стягнення заборгованість за комісією в розмірі 20090,48 грн. не підлягає задоволенню, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Крім того, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що відповідає положенням ч. 1 ст. 141 ЦПК України, у зв'язку із чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1689,32 грн.
Керуючись ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за кредитним договором №8330516_RESTRUCT від 04.08.2020 року в розмірі 25353,79 грн., з яких: 25353,58 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 0,21 грн. - заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати у розмірі 1689,32 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Г.В.Висоцька