Єдиний унікальний № 371/2029/25
Номер провадження № 2-з/371/29/25
"04" грудня 2025 р. м. Миронівка
Миронівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Геліч Т.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Вадима В'ячеславовича, державного підприємства «Сетам», товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Цикл» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» про визнання недійсними електронних торгів, скасування протоколупро проведення електронних торгів, акту про проведені електронні торги та рішення про реєстрацію права власності,
Позивач 02.12.2025 звернулася до суду із позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Вадима В'ячеславовича, державного підприємства «СЕТАМ», товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Цикл» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» про визнання недійсними електронних торгів, скасування протоколупро проведення електронних торгів, акту про проведені електронні торги та рішення про реєстрацію права власності.
Разом із позовною заявою до суду подала заяву про забезпечення позову. Заява обгрунтована тим, що предметом спору є визнання недійсними прилюдних електронних торгів, а також протоколу проведення електронних торгів. Після отримання та ознайомлення з документами у повному обсязі із Державного підприємства «СЕТАМ», отриманими від приватного нотаріуса виконавчого округу м. Києва Корольова В.В., вона має намір подати позов про визнання недійсними електронних торгів, скасування протоколупро проведення електронних торгів, акту про проведені електронні торги та рішення про реєстрацію права власності.
Через прилюдні електронні торги, які відбулися 28.10.2025 р. організовані державним підприємством "СЕТАМ", реєстраційний номер лота 585784, було реалізовано 3/4 частки житлового будинку загальною площею: 69,5 кв.м., житловою площею - 47,1 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до протоколу проведення електронного аукціону ( торгів) № 647436 від07.10.2025 Державного підприємства «СЕТАМ» переможцем визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ЦИКЛ». Ціна продажу вищевказаного майна була здійснена по ціні 180 091.80 грн.
Про реалізацію майна, належного їй на праві особистої приватної власності, їй стало відомо з листа приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова В.В., який надійшов "Укрпоштою" 11.11.2025.
Невідкладність накладення арешту на спірну частку житлового будинку обумовлена високою ймовірністю відчуження майна переможцем торгів, що унеможливить виконання майбутнього рішення суду.
Після визнання переможця торгів (ТОВ «СМАРТ ЦИКЛ») та оформлення всіх необхідних документів. Відповідач 3 має право зареєструвати за собою право власності на спірні 3/4 частки будинку. Після державної реєстрації Відповідач 3 набуває повного юридичного контролю над майном і може реалізувати його на відкритому ринку. Якщо ТОВ «СМАРТ ЦИКЛ» продасть або іншим чином відчужить майно третій особі до моменту, коли суд винесе рішення про визнання торгів недійсними, витребування цього майна стає процесуально вкрай складним або неможливим, особливо, якщо третя особа буде визнана добросовісним набувачем. Саме тому накладення арешту на даний момент є єдиним дієвим механізмом, що дозволяє зберегти предмет спору в незмінному стані та гарантувати реалізацію моїх прав у випадку задоволення позову.
Крім об'єктивних процесуальних ризиків, додаткову тривогу викликає високий ступінь взаємозв'язку між сторонами, залученими до реалізації майна. Аналіз реквізитів показує, що ТОВ «Смарт Цикл» (Переможець торгів) та ТОВ «Цикл Фінанс» (ймовірний стягувач або фінансова установа) мають спільну адресу реєстрації: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8. Спільна адреса та схожість у назвах можуть свідчити про афілійованість цих юридичних осіб, що є поширеною практикою, спрямованою на забезпечення викупу майна пов'язаною особою за мінімальною ціною (180 091.80 грн. за частку будинку ). Ця афілійованість створює високу ймовірність того, що Відповідач 3 буде прагнути максимально швидко провести подальше відчуження майна з метою його приховування від судового втручання. Отже, негайне накладення арешту є обов'язковою умовою для запобігання цим потенційно недобросовісним діям та забезпечення виконання судового рішення.
Накладення арешту на спірну частку будинку є найбільш відповідним заходом, оскільки він прямо спрямований на збереження саме того об'єкта, щодо якого ведеться спір, і не накладає необґрунтованих обмежень на інше майно або діяльність Відповідачів.
Таким чином заявниця просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на 3/4 частки житлового будинку загальною площею: 69,5 кв.м., житловою площею - 47,1 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , яке було реалізовано ДП «СЕТАМ».
Сторони в судове засідання не викликались.
Фіксування судового засідання технічним записом не здійснювалося відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати або знецінити, якщо такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.
Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 ЦПК України та до них належать: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Умовою застосування забезпечення позову як сукупності процесуальних дій є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Такі заходи гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову, перелік яких визначений у статті 150 цього Кодексу, а також інші заходи, необхідні для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 частини першої статті 150 ЦПК України.
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно з частиною 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до ч. 5 ст. 153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.10.2019 у справі № 752/20385/18 (провадження № 61-5600св19) викладено правову позицію, відповідно до якої розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При встановленні відповідності заходів забезпечення позову позовним вимогам слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.
Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.
При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.
Суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до того, що у випадку задоволення позову для відновлення прав позивача, за захистом яких він звернеться до суду, необхідно буде докласти значних зусиль.
Випадки обов'язкового застосування зустрічного забезпечення встановлені частиною третьою статті 154 ЦПК України, відповідно до якої суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Зазначена правова позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 26.12.2018 у справі № 61-11274св18.
У матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують обставини, за наявності яких суд зобов'язаний застосувати зустрічне забезпечення.
Крім того, відповідно до вимог частини шостої статті 154 ЦПК України відповідач не позбавлений права звернутись з клопотання про вжиття заходів зустрічного забезпечення та надати докази, які на його думку, підтверджують наявність обставин для такого забезпечення.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 149-153, 353-355 ЦПК України, суд,
Заяву позивача, ОСОБА_1 , про забезпечення позову у справі №371/2029/25 за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Вадима В'ячеславовича, державного підприємства «Сетам», товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Цикл» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» про визнання недійсними прилюдних електронних торгів, протокол проведення електронних торгів задовольнити.
Накласти арешт на 3/4 частки житлового будинку загальною площею: 69,5 кв.м., житловою площею - 47,1 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обєкта нерухомого майна: 684469832229, до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Строк пред'явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2
Відповідач 1: Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Корольов Вадим В'ячеславович, РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 .
Відповідач 2: Державне підприємство «Сетам», ЄДРПОУ: 39958500, адреса місця знаходження: 01001, м. Київ, вул. Стрілецька 4-6.
Відповідач 3: Товариство з обмеженою відповідальністю «Смарт Цикл», ЄДРПОУ: 43331776, 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8
Відповідач 4: Товариство з обмеженою відповідальністю « Цикл Фінанс», ЄДРПОУ 43453613, адреса місця реєстрації: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Єікорського, 8.
Суддя Тетяна ГЕЛІЧ