Справа № 362/8718/25
Провадження № 1-кп/362/771/25
Іменем України
03.12.2025 м. Васильків
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Василькові Київської області матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111460000293 від 24.07.2025 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Кожухівка Васильківського району Київської області, українець, громадянин України, освіта середня-спеціальна, не працює, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрований та житель АДРЕСА_1 , раніше судимий:
-22.11.2022 Васильківським міськрайонним судом Київської області за ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 (два) роки;
-21.01.2025 Васильківським міськрайонним судом Київської області за ч. 1 ст. 357 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень. На підставі ст.71 КК України визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років та штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,
ОСОБА_5 , будучи раніше судимий, вчинив новий злочин за таких обстави.
30.06.2025 близько 17:40 год. (більш точного часу не встановлено) ОСОБА_5 перебував поблизу будинку АДРЕСА_2 , де отримав від потерпілої ОСОБА_4 словесне зауваження через здійснення ним дрібних крадіжок овочів та фруктів з господарських ділянок місцевих мешканців. Тоді у ОСОБА_5 виник раптовий умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 . Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_2 , підійшов до ОСОБА_4 , вихопив з її рук знаряддя для праці, яким ОСОБА_4 здійснювала обробку земельної ділянки, а саме сапу та наніс один удар верхньою частиною сапи в область лівої стопи, чим спричинив тілесне ушкодження у вигляді перелому голівки проксимальної фаланги 5-го пальця лівої стопи. Надалі продовжуючи свій злочинний умисел. викинув сапу та підійшовши ближче до ОСОБА_4 наніс ще удари долонею правої руки в область обличчя, внаслідок чого спричинив потерпілій тілесне ушкодження у вигляді садна внутрішньої поверхні правої щоки.
У судовому засіданні ОСОБА_5 пояснив суду, що того дня викидав сміття, повертався додому і на шляху помітив кущ смородини. Вирішив зірвати декілька ягід. До нього підбігла сусідка ОСОБА_4 з сапою в руках. Хотіла його вдарити, він виставив руки захищаючи голову. Сусідка вдарила його по руці. Після цього він вихопив сапу та перебив її об землю, зламавши держак. Частина сапи впала на землю, а іншу частину він викинув. Надалі долонею ударив потерпілу в обличчя, від чого вона впала на землю. До них підбігла інша сусідка, просила його зупинитися. Він пішов до тієї сусідки, пояснивши, що сталося. Не пам'ятає, щоб наносив потерпілій удари сапою. У вчиненому щиро розкаявся і наголосив, що розуміє, що вчинив неправильно, попросив вибачення у потерпілої. Просив суд не карати суворо.
Потерпіла ОСОБА_4 надала суду показання, що неприязні відносини почались задовго до цих подій, так як обвинувачений регулярно лазив по грядках та на всі зауваження не реагував. Того дня він знову був на її грядці, ламав кущі, його стан був неадекватний. Коли вона підійшла ближче, він вихопив з її рук сапу та вдарив нею по її стопі, від чого держав зламався. Хотів завдати багато ударів, однак не зміг, так як вона ухилялась. Намагалася втекти звідти, у процесі двічі впала. Коли підбігла сусідка, обвинувачений хотів накинутись і на неї, однак вона втекла. Наголосила, що обвинувачений наніс їй ударів сапою по стопі, а також вдарив долонею по правій щоці. Там синяків не було, однак важко перенесла отримані травми.
Свідок ОСОБА_6 надала суду показання, що того дня вони з сусідкою сиділи на вулиці на лавці. Почули сварку. Повз них проходив чоловік, який повідомив про те, що там відбувається бійка. Вона побігла туди та побачила як обвинувачений вдарив потерпілу рукою по обличчю, тримаючи сапу над головою. Вона погукала обвинуваченого, він почав бігти на неї, вона втікала. Потім обвинувачений вказав, що бити її не буде та викинув сапу у квітник. Підійшовши ближче,обвинувачений почав пояснювати, що потерпіла вдарила його сапою по руці, оправдовувався. Однак жодних ознак удару та тілесних ушкоджень на обвинуваченому вона не бачила.
Свідок ОСОБА_7 до суду не прибула, причини неявки суду невідомі. Прокурор відмовилася від її допиту, інші учасники судового розгляду не заперечували проти цього.
Показання потерпілого і свідка є логічними і послідовними, а тому у суду відсутні сумніви щодо їх достовірності.
Судом також досліджено письмові докази, що підтверджують вину ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, а саме:
-витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025111460000293 від 24.07.2025;
-протокол прийняття від потерпілої заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 30.06.2025;
-протокол огляду місця події від 30.06.2025, об'єктом якого є ділянка території, яка розташована по вулиці Святкова, поблизу будинку 13В у с. Кожухівка Фастівського району Київської області, з додатком до нього - ілюстрованою фото таблицею, відповідно до якого під час огляду території на трав'яному настилі виявлено предмет, зовні схожий на знаряддя праці, а саме сапу, дерев'яне руків'я якого має пошкодження у вигляді злому вздовж руків'я;
-висновок судово-медичного експерта Васильківського відділення КЗ КОР «Київського обласного бюро судово-медичної експертизи» № 092 від 21.08.2025, яким на підставі дослідження медичної документації потерпілої ОСОБА_4 констатовано, що у останньої виявлено тілесні ушкодження: перелом голівки проксимальної фаланги п'ятого пальця лівої стопи, садно внутрішньої поверхні правої щоки, садно у ділянці правого ліктя. Дані тілесні ушкодження спричинені від дії тупого твердого предмету (предметів), за своїми властивостями могли утворитися в строк та за обставин на які вказує обстежена. Перелом голівки проксимальної фаланги п'ятого пальця лівої стопи за ступенем тяжкості відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, за критерієм тривалості розладу здоров'я (більше 21 доби), інші тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень;
-висновок судово-психіатричного експерта № 1447 від 16.10.2025, яким констатовано, що ОСОБА_5 за своїм психічним станом в період кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом ОСОБА_5 не потребує застосування примусових заходів медичного характеру, а потребує обстеження та лікування у лікаря-нарколога на загальних підставах;
-протокол слідчого експерименту від 05.05.2025 за участю ОСОБА_5 у присутності двох понятих, з додатком - відеозаписом з технічного засобу «Sony»;
-протокол слідчого експерименту від 12.08.2025 за участю потерпілої ОСОБА_4 у присутності двох понятих, з додатком - відеозаписом з технічного засобу «Sony»;
-протокол слідчого експерименту від 16.08.2025 за участю свідка ОСОБА_6 , у присутності двох понятих, з додатком - відеозаписом з технічного засобу «Sony».
Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази відповідно до ст. 94 КПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і неупередженому дослідженні обставин кримінального правопорушення, враховуючи відсутність у ході судового розгляду зауважень щодо достовірності та допустимості наданих суду доказів з боку учасників судового провадження, суд вважає всі вищезазначені докази належними, допустимими, достовірними та у своєму взаємозв'язку достатніми для висновку про винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, а саме у заподіянні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків передбачених ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Суд ставиться критично до показань обвинуваченого про те, що не пам'ятає, щоб наносив потерпілій удари сапою, оскільки це спростовується показаннями потерпілої, а також дослідженими судом письмовими документами.
Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_5 покарання, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 65 КК України та п.1 постанови Пленуму ВСУ № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суди мають враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Згідно з ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Обвинувачений ОСОБА_5 вчинив умисне кримінальне правопорушення, яке згідно із ст. 12 КК України є нетяжким злочином, не працює, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше неодноразово судимий, тобто притягався до кримінальної відповідальності, після притягнення до якої не усвідомив ступінь провини та вчинив інше кримінальне правопорушення.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, яке було встановлено в ході досудового розслідування та знайшло своє підтвердження у ході судового розгляду.
Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає рецидив злочинів.
Також суд встановив, що ОСОБА_5 був засуджений 21.01.2025 Васильківським міськрайонним судом Київської області за ч. 1 ст. 357 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень. На підставі ст.71 КК України до зазначеного покарання приєднано невідбуте покарання за вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22.11.2022 та за сукупністю вироків визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років та штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
На даний час вирок Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21.01.2025 виконується з 12.11.2025, тобто з моменту його затримання на виконання вироку суду. Покарання у виді штрафу засудженим не виконано.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Положення вказаної норми є імперативними, тобто обов'язковими для застосування.
Згідно з приписами ч. 4 ст. 71 КК остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
За правилами ч. 3 ст. 72 КК основне покарання у виді штрафу при призначенні його за сукупністю злочинів і сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.
Таким чином, зважаючи на те, що дане кримінальне правопорушення вчинено ОСОБА_5 після постановлення вироку Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21.01.2025, але до повного відбуття ним покарання, тому остаточне покарання йому слід призначати за сукупністю вироків згідно правил, передбачених ст. 71 КК України.
Питання про речові докази суд вирішує у порядку ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні не обирався.
Цивільний позов у даному кримінальному проваджені потерпілим не заявлявся.
Процесуальні витрати в даному кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст. ст. 100, 369-371, 373- 374, 381-382, 394 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21.01.2025, за сукупністю вироків визначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 1 (один) місяць, та штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень, який на підставі ч. 3 ст. 72 КК України виконувати самостійно.
Початком строку відбування покарання ОСОБА_5 за цим вироком вважати дату постановлення цього вироку
Речові докази після набрання вироком законної сили:
-сапу для оброблення землі, яка являє собою єдину конструкцію у вигляді дерев'яного держака довжиною близько 50 см., який має повздовжнє пошкодження у вигляді відколу частини руків'я та нижче наявне металеве робоче полотно (лопатка плоска), насаджена під кутом на дерев'яний держак, яку передано на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_4 відповідно до письмової розписки, - залишити у її власності;
-рентгенівський знімок після проходження рентгенографії від 02.07.2025, який знаходиться при матеріалах кримінального провадження, - залишити там же.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1