вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541
№ провадження 2/356/504/25
Справа № 356/916/25
03.12.2025 Березанський міський суд Київської області у складі:
головуючої судді Дудар Т.В.
за участю секретаря Харченко Ж.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
До Березанського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14 грудня 2022 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений шлюб, зареєстрований Березанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за відповідним актовим записом №155. Від шлюбу у сторін спільних дітей немає.
Як вказує позивачка, їхнє з відповідачем сімейне життя не склалося у зв'язку з тим, що під час спільного подружнього життя в зареєстрованому шлюбі виявилася несумісність їхніх характерів, принципова відмінність поглядів на спільне життя в побутових питаннях, вона з відповідачем не могли дійти згоди щодо вирішення жодних питань, внаслідок чого між ними погіршилися сімейно-шлюбні відносини. За час спільного проживання позивачка зрозуміла, що вони є зовсім чужими людьми одне одному, та мають різні життєві погляди на життя та майбутнє.
В позові ОСОБА_1 зазначає, що одруження з відповідачем виявилося невдалим, сім'я розпалась і збереження родини стало неможливим через різні погляди на життя та майбутнє, відсутність спільних інтересів та мети в житті. На цьому підґрунті у сторін виникали сварки та суперечки, що негативно відображалися на їхній психіці. Фактично ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не вели і не ведуть до теперішнього часу спільного господарства, а також останній знайшов іншу жінку, тому з березня 2025 року шлюбні відносини фактично припинилися.
За таких обставин, як вказує позивачка, збереження сім'ї і подальше спільне життя з відповідачем не можливе, оскільки суперечить її інтересам. Строк для примирення ОСОБА_1 просить суд не надавати.
Відтак позивач просить суд розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований Березанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за відповідним актовим записом №155. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати.
14.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, а також надав сторонам строк для подачі відзиву, відповіді на відзив, заперечень.
Кожен з учасників справи мав право безпосередньо знайомитися з матеріалами справи, аргументами іншої сторони та реагувати на них відповідно до вимог ЦПК України.
Відповідачу ОСОБА_2 копія ухвали про відкриття провадження у справі, копія позовної заяви з додатками, судові повістки про виклик до суду були надіслані судом на адресу місця проживання відповідача, зареєстровану у встановленому законом порядку.
Однак, конверти повернулися до суду з відміткою органів поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 21-22; 26-37).
Згідно з п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Тобто, відповідач є належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання в силу вимог ст. 128 ЦПК України.
Відповідач ОСОБА_2 не скористався своїм правом, наданим ст. 178 ЦПК України, та не подав відзив.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи. Разом з тим у прохальній частині позовної заяви просила суд провести розгляд справи без її участі.
Згідно з ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Підстав, передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України, для відкладення судом розгляду справи, суд не вбачає.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Частиною 1 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
В силу приписів ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Доказами згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) визначено загальні засади регулювання сімейних відносин.
Так, згідно з ч. 1, 6 ст. 7 СК України сімейні відносини регулюються цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами. Жінка та чоловік мають рівні права і обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї.
Частиною першою статті 24 СК України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Згідно зі ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом. (ч. 3, 4 ст. 56 СК України).
Судом встановлено, що згідно з копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 14 грудня 2022 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 14 грудня 2022 року зареєстрували шлюб, про що 14 грудня 2022 року Березанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було зроблено відповідний актовий запис за № 155 та видано свідоцтво про шлюб, копію якого долучено до позовної заяви. Прізвище після державної реєстрації шлюбу: чоловіка - ОСОБА_3 , дружини - ОСОБА_4 (а.с. 7).
Як зазначає в позові ОСОБА_1 , спільних дітей з відповідачем вона не має, одруження з останнім виявилося невдалим, сім'я розпалась і збереження родини стало неможливим через різні погляди на життя та майбутнє, відсутність спільних інтересів та мети в житті. Також позивачка підкреслила, що ОСОБА_2 станом на сьогодні проживає з іншою жінкою. Подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе. Строку на примирення ОСОБА_1 просить не надавати.
Зважаючи на те, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, відмова в розірванні шлюбу матиме ознаки примушування до шлюбу, що є недопустимим.
Відтак, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Частиною 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до вимог п.п. 3 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, і питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Позивач при зверненні до суду сплатила судовий збір у розмірі 1211,20 гривень (а.с. 1).
Таким чином, з огляду на задоволення позовних вимог, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 1211,20 гривень на відшкодування понесених позивачем судових витрат зі сплати судового збору.
На підставі ст. 7, 24, 105, 112 СК України, ст. 4, 12, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 274, 279, 354-355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 14 грудня 2022 року Березанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис за № 155 від 14 грудня 2022 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання якої зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання якого зареєстроване за адерсою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Суддя Т. В. Дудар