Справа № 353/971/25
Провадження № 2/353/652/25
04 грудня 2025 рокум.Тлумач
Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючої - судді Луковкіної У.Ю.,
з участю: секретаря судового засідання - Мороз М.І.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумачі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про визнання права власності, -
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Свої вимоги обґрунтовувала тим, що в нотаріальному порядку їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вищевказане домоволодіння, оскільки у правовстановлюючому документі наявна розбіжність стосовно по батькові спадкодавця ОСОБА_2 (« ОСОБА_3 » та « ОСОБА_4 »). У зв'язку з цим також просила суд в мотивувальній частині рішення суду встановити факт приналежності спадкодавцю ОСОБА_2 правовстановлюючого документу, а саме Свідоцтва про право власності на житловий будинок від 23.08.2000 року та виписки з інвентаризаційних матеріалів від 06.05.2025 року № 85067. Окрім цього, позивачка просила суд витребувати у приватного нотаріуса Івано-Франківського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Водославської Н.В. належним чином засвідчену копію спадкової справи № 317/2022, заведеної після смерті ОСОБА_2
13.11.2025 року ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання. Крім цього, даною ухвалою було встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання ним відзиву на позовну заяву та роз'яснено право пред'явити зустрічний позов. Також вказаною ухвалою було зобов'язано приватного нотаріуса Івано-Франківського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Водославську Н.В. надати суду належним чином посвідчену копію спадкової справи № 317/2022, у разі її відкриття, та витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі спадкової справи, зокрема щодо майна: ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє місце проживання якої було с. Кутище Івано-Франківського району Івано-Франківської області.
01.12.2025 року на адресу суду від приватного нотаріуса Івано-Франківського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Водославської Н.В. надійшла копія спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 .
В підготовче судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилась, однак у позовній заяві просила розгляд справи провести у її відсутності.
Представник відповідача - Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області в підготовче судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не подав, однак подав до суду письмову заяву, в якій вказав, що позов визнає, не заперечує проти його задоволення та просив розгляд справи провести без його участі.
У зв'язку з неявкою в підготовче судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 23.08.2000 року на ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (позивачка) видано свідоцтво про право власності на житловий будинок від 23.08.2000 року, згідно якого їм в рівних частинах на праві спільної сумісної власності належить житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 (а.с. 5-5 зворот). Вказані обставини також підтверджуються копією виписки з інвентаризаційних матеріалів, складеної 06.05.2025 року ОКП «Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» (а.с. 6). Згідно копії технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами від 08.05.2025 року за адресою: АДРЕСА_1 , розташований житловий будинок, який побудований у 1968 році та не є самовільним будівництвом (а.с. 15-17).
Відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_5 (позивачка), ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_2 (а.с. 10). 12.08.1991 року позивачка зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 та після державної реєстрації шлюбу їй було присвоєно шлюбне прізвище « ОСОБА_8 », що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу (а.с. 10).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 9). Ще за життя ОСОБА_2 посвідчила на ім'я ОСОБА_1 (позивачка) заповіт, яким заповіла їй все належне їй на день смерті майно (а.с. 8).
В силу ст. 1268 ЦК України (в редакції 2003 року), спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або її не прийняти. Відповідно до ст.ст. 1268, 1269 ЦК України (в редакції 2003 р.), діями, які свідчать про прийняття спадщини вважається: постійне проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або подача спадкоємцем у шестимісячний термін заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори.
ОСОБА_1 (позивачка) прийняла спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , оскільки вона у шестимісячний термін звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийнятя спадщини (а.с. 38), а також проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини по АДРЕСА_1 (довідка Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області № 204 від 03.11.2025 року, а.с. 7). 12.09.2025 року ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , успадкувавши земельну ділянку, яка не є предметом даного позову (а.с. 13-14).
Дані обставини також підтверджуються копією спадкової справи № 317/2022, заведеної приватним нотаріусом Івано-Франківського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Водославською Н.В. після смерті ОСОБА_2 (а.с. 37-69), з якої вбачається, що ОСОБА_1 (позивачка) є єдиним спадкоємцем в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , інших спадкоємців в порядку спадкування за законом та за заповітом, які б бажали прийняти спадщину, та які б мали обов'язкову частку у спадщині немає.
Однак позивачці ОСОБА_1 (позивачка) в нотаріальному порядку відмовлено в оформленні спадщини за заповітом на 1/2 частиину спадкового будинку після смерті ОСОБА_2 у зв'язку з тим, що у Свідоцтві про право власності на спірне домоволодіння наявна розбіжність стосовно по батькові спадкодавця ОСОБА_2 (« ОСОБА_4 » та « ОСОБА_3 »), що підтверджується копією постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, винесеною приватним нотаріусом Івано-Франківського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Водославською Н.В. № 528/02-31 від 23.09.2025 року (а.с. 3-4).
Зазначені обставини перешкоджають позивачці належним чином оформити спадщину на спадкове майно - 1/2 частину домоволодіння, в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 в нотаріальному порядку.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Так, згідно п. 2 постанови пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.
Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд на підставі ч. 6 ст. 294 ЦПК України залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 22 квітня 2020 року у справі № 200/14136/17 (провадження № 61-15965св19) зазначено, що «справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах».
У постанові Верховного Суду від 23 грудня 2021 рокуу справі № 442/1904/20 (провадження № 61-7816св21) зазначено, що «під спором про право в справах окремого провадження розуміється конфлікт інтересів заявника та хоча б однієї із заінтересованих осіб внаслідок заперечення такої особи проти задоволення заяви про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або неоспорюваних прав, а також можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов'язків у третіх осіб внаслідок задоволення відповідної заяви. Визначальним при розгляді заяви про встановлення певних фактів, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки, має значення наявність чи відсутність спору між спадкоємцями. Процесуальний закон вимагає встановити наявність спору про право, а не припускати його можливість. Такий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 16 січня 2018 року в справі № 640/10329/16».
У постанові Верховного Суду від 03 березня 2021 року у справі № 760/5425/17 (провадження № 61-18392св19) вказано, що «справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду від 26.01.2022 року по справі № 165/2486/19 (провадження № 61-1355св21).
З позовних вимог вбачається спір про право, а саме про визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку, яка належала спадкодавцю, а тому позивачка звернулась також з взаємопов'язаною вимогою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу в порядку позовного провадження, оскільки встановлення даного факту має для неї юридичне значення та надає їй право на спадкування за заповітом.
Так з копії Свідоцтва про право власності на житловий будинок від 23.08.2000 року, зареєстрованого Коломийським міжрайонним бюро технічної інвентаризації та записаного в реєстрову книгу № 65 за реєстровим номером 26 від 23.08.2000 року, вбачається, що воно посвідчує право спільної сумісної власності на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 , та видане на ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (позивачка) (а.с. 5).
Проте, відповідно до копії свідоцтва про народження матері позивачки, вона значилась як ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та її батьками є ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (а.с. 11). Також відповідно до копії трудової книжки колгоспника від 15.10.1967 року мати позивачки значилась як ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 12). Відповідно до словника власних імен людей, імена « ОСОБА_11 » та « ОСОБА_12 », пов'язані між собою та є аналогом одного і того ж імені.
Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд вважає встановленим факт приналежності спадкодавцю - ОСОБА_2 правовстановлюючого документу, де помилково вказано її по батькові, а саме Свідоцтва про право власності на житловий будинок від 23.08.2000 року, зареєстрованого Коломийським міжрайонним бюро технічної інвентаризації та записаного в реєстрову книгу № 65 за реєстровим номером 26 від 23.08.2000 року, оскільки встановлення даного факту має для позивачки юридичне значення та надасть їй можливість оформити спадщину у встановленому порядку.
Отже на момент звернення до суду позивачка правомірно претендує на 1/2 житлового будинку в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 .
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Отже ОСОБА_1 (позивачка), будучи належним спадкоємцем за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , має право на оформлення спадщини з переоформленням права власності на 1/2 частину житлового будинку на своє ім'я.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Оскільки таке становище має місце по даній справі, суд вважає встановленими обставини, викладені позивачкою в позовній заяві на обгрунтування своїх вимог.
У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
За встановлених судом обставин, позов слід задовольнити.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що сторонами по справі не заявлялось вимог про відшкодування судових витрат, клопотань про відшкодування витрат до закінчення судових дебатів до суду не надходило, суд не може вийти за межі заявлених вимог, а тому питання розподілу судових витрат судом не вирішується.
На підставі ст.ст. 316-319, 368, 391, 392, 1216-1222, 1268 ЦК України (в редакції 2003 року), керуючись ст. ст. 13, 82, 141, 200, 206, 247, 263-265, 268, 273, 315, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителькою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , право власності на 1/2 частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції через Тлумацький районний суд Івано-Франківської області. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
ГоловуючийУ. Ю. ЛУКОВКІНА