Справа № 345/6850/25
Провадження № 2-о/345/215/2025
про залишення заяви без руху
03.12.2025 м. Калуш
Суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області Кулаєць Б.О., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: НОМЕР_1 мобільний прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), про встановлення факту проживання однією сім'єю та перебування на утриманні в рідного брата - загиблого захисника України,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить встановити факт його спільного проживання однією сім?єю зі загиблим братом ОСОБА_2 та перебування на його утриманні.
Ознайомившись з матеріалами заяви, суддя приходить до висновку, що заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, передбачених нормами ЦПК України.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
З огляду на те, що нормами ЦПК не врегульовано питання залишення без руху заяв в порядку окремого провадження, у даному випадку застосуванню підлягають загальні норми цивільного процесуального законодавства.
Зі змісту ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України вбачається, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За правилами частини четвертої статті 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 42 ЦПК України у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.
Поняття заінтересованих осіб в окремому провадженні обмежене за змістом. Заінтересованими будуть лише ті особи, взаємовідносини яких із заявником залежать від обставин, що підлягають встановленню і можуть вплинути на їх права та обов'язки.
Заінтересовані особи мають матеріально-правову заінтересованість у справах окремого провадження у випадку, коли рішення суду створює, змінює або припиняє певні права чи обов'язки цих осіб.
Для забезпечення правильного і швидкого вирішення справи суд з урахуванням конкретних її обставин повинен вирішити питання про склад осіб, які братимуть участь у справі та інших учасників процесу. Суду необхідно також встановити осіб, які можуть брати участь у справі.
Неправильне визначення фактів, які необхідно встановити для правильного вирішення спору, приводить до того, що не всі особи, прав яких безпосередньо стосуються вирішення спору, притягуються до участі у справі, що у свою чергу приводить до ухвалення незаконних судових рішень.
За загальним правилом цивільного процесуального законодавства України та положень статті 294 ЦПК України на заявника покладено обов'язок визначати заінтересованих осіб у справі.
Суд при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі заявником.
Суд не вправі за своєю ініціативою і без згоди заявника залучати інших заінтересованих осіб до участі у справі та зобов'язується вирішити справу за тією заявою, що пред'явлена, і стосовно тих осіб, які зазначені у ній.
Якщо заявник не заявляє клопотання про заміну/залучення заінтересованих осіб, суд повинен відмовляти у задоволенні поданої заяви про встановлення юридичного факту.
Таким чином, визначення заінтересованих осіб у справі окремого провадження є правом заявника, а встановлення належності сторін у справі є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Така правова позиція міститься у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 жовтня 2019 року (справа № 449/1352/15-ц).
Як зазначено у заяві, встановлення факту факт спільного проживання заявника однією сім?єю зі загиблим братом ОСОБА_2 та перебування на його утриманні надасть ОСОБА_1 можливість реалізувати свої права у сфері соціального забезпечення, в тому числі, отримати одноразову грошову допомогу.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 16 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби.
Частиною 1 статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; інші утриманці загиблої (померлої) особи, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Однак, звертаючись до суду зі заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю та перебування на утриманні в рідного брата, заявником не надано належних доказів щодо відсутності у військовослужбовця членів сім'ї, які можуть мати право на отримання соціальних виплат та пільг для членів сім'ї військовослужбовців, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації, в тому числі батьків. Разом з тим, рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки вказаних вище осіб.
Таким чином, заявнику у заяві про встановлення факту проживання однією сім'єю та перебування на утриманні в рідного брата, необхідно зазначити всіх членів сім'ї військовослужбовця ОСОБА_2 відповідно до ч. 4 ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки рішення по даній справі може вплинути на їхні права, а у випадку їх відсутності вказати про це та надати відповідні докази на підтвердження зазначених обставин.
Спосіб усунення недоліків заяви полягає у поданні уточненої заяви про встановлення факту смерті у вигляді окремого документу з виправленими недоліками, зазначеними в даній ухвалі суду з наданням її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості учасників справи.
З огляду на вищевикладене заяву необхідно залишити без руху та надати заявнику можливість усунути вищевказані недоліки поданої заяви.
На підставі викладеного, ст.ст. 16, 16-1 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», керуючись ст.ст. 10, 14, 43, 175-177, 185, 294, 299 ЦПК України, суддя
заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: НОМЕР_1 мобільний прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), про встановлення факту проживання однією сім'єю та перебування на утриманні в рідного брата - загиблого захисника України, залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків заяви протягом 10 (десяти) днів з дня отримання копії даної ухвали.
Якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, вона буде вважатися неподаною і повернута заявнику.
Копію ухвали суду надіслати заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: