Справа № 344/14873/25
Провадження № 2/344/5048/25
25 листопада 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої - судді Пастернак І.А.
секретаря Устинської Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи тим, що 04.03.2016 року між сторона ми зареєстровано шлюб. Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позовні вимоги мотивує ти, що вони з відповідачем не змогли створити міцної сім'ї, мають різні погляди на життя та ведення спільного господарства, у зв'язку з чим стосунки стали неприязними, а систематичні конфлікти і непорозуміння призвели до припинення подружніх відносин.
Позивач судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, не заперечує щодо винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча належним чином був повідомлений про день та час слухання справи.
З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Згідно свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_1 сторони 04.03.2016 року зареєстрували шлюб у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Веселівського районного управління юстиції у Запорізькій області, про що складено відповідний актовий запис за № 11 (а.с.9).
Від шлюбу у подружжя народилостя двоє дітей, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 (а.с.10, 13).
Позивач стверджує, що вони з відповідачем не підтримують сімейних стосунків, збереження шлюбу є неможливим, примирення не бажає, тому такий шлюб зберігати не доцільно.
Відповідно до ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
За приписами ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Як вбачається з ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до правової позиції Пленуму Верховного Суду України, викладеної в пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»: проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя».
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що оскільки, сторони не підтримують шлюбні відносини, їхній шлюб існує формально, а тому шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрований 04.03.2016 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Веселівського районного управління юстиції у Запорізькій області, про що зроблено відповідний актовий запис за № 11, - слід розірвати.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
На підставі наведеного, прізвище ОСОБА_1 при реєстрації розірвання шлюбу не змінювати на дошлюбне.
Що стосується вирішення вимог, зазначених у позові про визначення місця проживання неповнолітніх дітей сторін, то при цьому суд виходить з наступних мотивів.
Відповідно до ст. 160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Оскільки, судом встановлено, що на даний час діти проживають разом з матір'ю, спору щодо визначення їх місця проживання немає, то позовна вимога підлягає задоволенню.
Одночасно суд роз'яснює, що у разі виникнення спору щодо визначення місця проживання дітей сторони мають право вирішити дане питання окремо у судовому порядку або органом опіки та піклування.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки, позовні вимоги підлягають до задоволення, то з відповідача слід стягнути на користь позивачки 1211,20 грн. витрат по оплаті судового збору.
На підставі наведеного, відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст. ст. 104, 110, 112, 113, 115 СК України, керуючись ст.ст. 133, 141, 258, 259, 263-265, 280-289 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задоволити.
Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрований 04.03.2016 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Веселівського районного управління юстиції у Запорізькій області, про що зроблено відповідний актовий запис за № 11 розірвати.
Неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 залишити на проживання з матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 - 1211,20 грн. витрат по оплаті судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Довідка: повний текст рішення виготовлено 01.12.2025 року.
Суддя Пастернак І.А.