Справа№938/466/25
Провадження № 1-кс/938/285/25
про розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу
04 грудня 2025 року селище Верховина
Слідчий суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора Верховинського відділу Косівської окружної прокуратури ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ Верховинського РВП ГУПН в Івано-Франківській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні №12023091130000150 від 11.10.2023 року, про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний період доби з покладенням обов'язків стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Рожнів Косівського району Івано-Франківської області, зареєстрованого та фактично проживаючого по АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -
03.12.2025 року до слідчого судді Верховинського районного суду Івано-Франківської області поступило клопотання слідчого СВ Верховинського РВП ГУПН в Івано-Франківській області ОСОБА_6 , яке погоджено з прокурором у кримінальному провадженні №12023091130000150 від 11.10.2023 року щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Рожнів Косівського району Івано-Франківської області, зареєстрованого та фактично проживаючого по АДРЕСА_1 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний період доби з 22.00 год. до 06.00 год. із забороною залишати місце проживання за адресою: по АДРЕСА_1 тривалістю до 60 днів з покладенням на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків: прибувати до слідчих СВ Верховинського РВП ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Копія вказаного клопотання та матеріали, якими обгрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надані підозрюваному ОСОБА_4 та його захиснику ОСОБА_5 із дотриманням строку, встановленого ч. 2 ст. 184 КПК України.
Досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільну небезпеку та свідомо бажаючи настання негативних наслідків, грубо порушуючи вимоги Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», зокрема статтю 7 даного Закону, при невстановлених слідством обставинах, в невстановленому місці та у невстановлений час, незаконно придбав з метою збуту особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс.
Після чого, ОСОБА_4 , незаконно придбаний з метою збуту особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільну небезпеку та свідомо бажаючи настання негативних наслідків, діючи умисно, грубо порушуючи вимоги Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», зокрема статтю 7 даного Закону, незаконно зберігав з метою збуту за місцем свого проживання, що в АДРЕСА_1 .
У подальшому, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабісу, ОСОБА_4 20.06.2023 близько 16:30 год., перебуваючи за місцем свого проживання, що в АДРЕСА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільну небезпеку та свідомо бажаючи настання негативних наслідків, незаконно збув гр. ОСОБА_9 за грошову винагороду в сумі 300 (триста) гривень розфасований у фольговий згорток особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс кількістю в перерахунку на суху речовину 1,7111 грама (відповідно до висновку експерта від 23.06.2023).
17.11.2025 року ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України (а.с.58-59).
У судовому засіданні прокурор просив задоволити клопотання та застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час за місцем його фактичного проживання з покладенням на нього обов'язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України.
У судовому засіданні захисник - адвокат ОСОБА_5 та підозрюваний ОСОБА_4 не заперечували щодо застосування такого виду запобіжного заходу.
Слідчий суддя заслухавши думу учасників кримінального провадження, вивчивши та дослідивши матеріали даного клопотання приходить до такого висновку.
У ч.2 ст. 177 КПК України закріплено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави для слідчого судді вважати, що підозрюваний може здійснювати дії, спрямовані на переховування від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
З приводу наявності обґрунтованої підозри слід зазначити, що відповідно до практики Європейського суду «обгрунтована підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.
У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року). При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду під обґрунтованою підозрою слід розуміти «розумну підозру, а не щиру або сумлінну (bona fide) підозру».
В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Таким чином, слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
З огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, слідчий суддя вважає, що наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Зокрема, обґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_4 , підтверджується такими доказами: показаннями свідка ОСОБА_9 ; протоколом особистого огляду покупця від 20.06.2023 року; протоколом добровільної видачі від 20.06.2023 року; висновком судово-хімічної експертизи від 23.06.2023 року; протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 20.06.2023 року ; протоколом за результатами проведення НСРД аудіо, - відео контролю за особою від 24.08.2023 року; довідкою за наслідками проведення НСРД аудіо, - відео контролю особи від 24.08.2023 року ; протоколом за результатами проведення НСРД спостереження за особою від 04.09.2023 року; речовими доказами, залученеми до матеріалів кримінального провадження; інші зібрані матеріали кримінального провадження в їх сукупності.
Таким чином, ОСОБА_4 ,. будучи раніше не судимим (а.с. 66), підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, у зв'язку з чим відповідно до ч.2 ст.181 КПК України до нього може бути застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, крім встановлення наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, зобов'язаний також встановити наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У ч. 1 ст. 177 КПК України закріплено, що з метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Так, при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
Зокрема, ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду ОСОБА_4 підтверджується тим, що підозрюваний, зважаючи на відомі йому факти встановлення органом слідства доказів його вини та перебуваючи в статусі підозрюваного, усвідомлюючи можливості призначення покарання, пов'язаного з позбавленням волі, за вчинення ним тяжкого злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Наявність ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином полягає в тому, що ОСОБА_4 , розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом.
Зі змісту ст. 194 КПК України вбачається, що для застосування запобіжного заходу достатньо встановити наявність хоча б одного із ризиків, передбачених ст. 177 ПК України, і на які вказує слідчий, прокурор.
Слідчий суддя звертає увагу, що є недоцільним застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж домашній арешт, оскільки таке не відповідатиме цілям та меті застосування запобіжних заходів, зокрема не сприятиме виконанню підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
З огляду на викладене, слідчий суддя прийшов до переконливого висновку, що клопотання слідчого, погоджене з прокурором, необхідно задовольнити, а до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час з покладенням на нього обов'язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України, зазначених у клопотанні, на строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.
Зокрема, як вбачається з ч. 3 та ч. 5 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування становить два місяці з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, у який не включається строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження.
Встановлено, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, - 17.11.2025 року (а.с. 58-59).
Враховуючи вищевказане, строк дії ухвали слідчого судді в частині запобіжного заходу та покладених обов'язків щодо ОСОБА_4 - до 17.01.2026 року (включно).
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 110, 176-178, 181, 193, 194, 196, 205, 369, 372, 376 КПК України,-
Клопотання слідчого СВ Верховинського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, погоджене прокурором, про застосування запобіжного заходу задовольнити.
Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк до 17.01.2026 року включно, заборонивши йому залишати у нічний час доби з 22.00 год. до 06.00 год. житло за адресою: АДРЕСА_1 .
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки:
1) прибувати до слідчих СВ Верховинського РВП ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за першою вимогою;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Строк дії ухвали в частині запобіжного заходу та покладених обов'язків - до 17.01.2026 року включно.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Зобов'язати слідчого СВ Верховинського РВП ГУ НП в Івано-Франківській області ОСОБА_6 забезпечити виконання ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту органом Національної поліції за місцем проживання підозрюваної особи.
Контроль за виконанням обов'язків покласти на прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - з моменту вручення копії судового рішення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_10