04 грудня 2025 р. Справа № 440/3922/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Бегунца А.О.,
Суддів: П'янової Я.В. , Русанової В.Б. ,
розглянувши апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 року по справі № 440/3922/24
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 року задоволено позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
До Другого апеляційного адміністративного суду через підсистему “Електронний суд» подано апеляційну скаргу від Військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.11.25 року по справі № 440/3922/24, судом зареєстровано апеляційну скаргу - 26.11.25. Разом з апеляційною скаргою заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 01.12.25 відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору. Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 року по справі № 440/3922/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без руху. Надано Військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом направлення вмотивованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважності причин пропуску строків на апеляційне оскарження рішення та документів на підтвердження цих обставин та сплати судового збору в розмірі 1453,44 грн. протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху. Роз'яснено Військовій частині НОМЕР_1 , що відповідно до ч. 3 статті 299 КАС України, у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження буде вирішено протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Згідно довідок про доставку електронного листа Військова частина НОМЕР_1 отримала копії ухвал за результатом розгляду клопотання 01.12.25 о 17:50 та про залишення апеляційної скарги без руху 01.12.25 о 17:41 год. (в матеріалах справи міститься довідка про доставку електронного листа в електронний кабінет системи "Електронний Суд").
02 грудня 2025 року від Військової частини НОМЕР_1 , на виконання вимог ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 01.12.25, надано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.11.25 по справі №440/3922/24 та платіжну інструкцію від 05.02.25 №83 про сплату судового збору у розмірі 1816 грн. 80 коп.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що представником військової частини НОМЕР_1 сформовавно апеляційну скаргу 27.12.2024, на рішення Полтавського окружного адміністративного суду по справі №440/3922/24 та надіслано учасникам справи. Про що свідчать квитанції про надсилання стороні військова частина НОМЕР_1 та ОСОБА_1 , а саме зазначена дата 27.12.2024 11:32. Але ймовірно з технічних причин апеляційна скарга не надіслана до самого Другого апеляційного адміністративного суду.
26 листопада 2025 року здійснено перевірку всіх наявних судових справ в системі “Електронний суд» учаником яких є військова частина НОМЕР_1 та виявлено, що апеляційну скаргу наділано лише сторонам в системі “Електронний суд». Відповідно після чого апеляційну скаргу направлено до Другого апеляційного адміністративного суду.
Представником військової частини НОМЕР_1 05.02.2025 надіслано до Другого апеляційного адміністративного суду клопотання про долучення до матеріалів справи квитанції про сплату судового збору, що свідчить про впевненість того, що апеляційна скарга надіслана до Другого апеляційного адміністративного суду
Також в клопотанні зазначено, що особовий склад військової частини НОМЕР_1 залучений до виконання бойових та спеціальних завдань за призначенням для здійснення відсічі та стримування збройної агресії російської федерації. Введення воєнного стану повинно враховуватися судом при вирішенні питання про поновлення процесуального строку, встановленого законом. Вважаємо що, наведена обставина підлягає визнанню судом поважною причиною пропуску процесуального строку. У постанові від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22 Верховний Суд зробив висновок, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку зі збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного акту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Військова частина НОМЕР_1 входить до структури Збройних Сил України і в умовах воєнного стану в України задіяна до здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, які продовжує виконувати дотепер. . Перебіг строку на апеляційної скарги співпав із введенням у країні воєнного стану та безпосередньої участі військової частини НОМЕР_1 у боротьбі з військовою агресією російської федерації проти України. Враховуючи вищезазначені обставини та факти, відповідач вчинив усі залежні від нього процесуальні дії для реалізації права на подання відзиву та добросовісно використав свої процесуальні права, а пропуск строку на апеляційне оскарження стався з незалежних від нього об'єктивних причин.
Викладене вище свідчить про відсутність у діях військової частини НОМЕР_1 жодних ознак, які б могли свідчити про затягування судового процесу або недотримання процесуальних обов'язків чи нехтування правами інших учасників справи.
З огляду на вказане Військова частина НОМЕР_1 просить суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.11.25 року по справі № 440/3922/24.
Перевіривши доводи клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Колегія суддів зазначає, що матеріали електронної справи свідчать, що повний текст рішення суду Полтавського окружного адміністративного суду від 28.11.24 складений 28.11.24.
Копію оскаржуваного рішення суду доставлено до електронного кабінету Військової частини НОМЕР_2 в підсистемі "Електронний суд" 03.12.24 о 17:31, що підтверджується відповідною довідкою Полтавського окружного адміністративного суду.
Апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_1 , подана через підсистему “Електронний суд», в якій зазначено, що документ сформований в системі “Електронний суд» 27.12.24.
Відповідно до протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису апелянта встановлено, що час підпису (підтверджено кваліфікованою позначкою часу для підпису від надавача): 09:15:32, 26.11.25.
Отже, апелянт подав апеляційну скаргу лише 26.11.2025 року, що є порушенням 30-денного строку для звернення до суду.
Також апелянтом як додаток до клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення подано клопотання (яке сформоване в системі "Електронний суд" 05.02.25) про приєднання до матеріалів справи платіжної інструкції № 83 про оплату судового збору ще 05.02.2025 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 КАС України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Згідно з ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі “Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі “Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Отже, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Щодо доводів відповідача про введення в країні воєнного стану, необхідно зауважити, що, дійсно, у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні», з 05.30 год. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який в подальшому був продовжений Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами України.
Запровадження воєнного стану може бути підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такими обставинами.
При цьому, колегія суддів наголошує, що питання поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідач до клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не надає доказів, яким чином запровадження воєнного стану в Україні вплинуло на пропуск строку на апеляційне оскарження судового рішення у цій справі.
Так, відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України “Про воєнний стан» від 12.05.2015 №389-VIII (в редакції, чинній на 24.02.2022) в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Між тим, клопотання відповідача не містить обґрунтувань та доказів того, що починаючи з дня отримання рішення суду першої інстанції (04.12.24) абсолютно весь особовий склад військової частини НОМЕР_1 (в тому числі ті, що займаються правовою роботою) по даний час виконують завдання щодо утримання зайнятих районів, рубежів і позицій, що в свою чергу обумовило пропуск строку.
Окрім того, саме офіцери юридичної групи у воєнний час відповідають за організацію і стан правової роботи в силу прямої дії норми Закону.
Так, відповідно до ст. 99 Закону України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" від 24.03.1999 № 548 - XIV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) помічник командира бригади з правової роботи (юрисконсульт бригади) у мирний і воєнний час відповідає за організацію і стан правової роботи в бригаді. Під час збройного конфлікту помічник командира бригади з правової роботи (юрисконсульт бригади) виконує обов'язки юридичного радника командира бригади. Юридичний радник командира бригади під час збройного конфлікту надає консультації командуванню щодо дотримання норм міжнародного гуманітарного права, правил застосування сили та щодо проведення інструктажу особового складу з їх виконання.
Згідно з ст. 100 вказаного Закону помічник командира бригади з правової роботи (юрисконсульт бригади) зобов'язаний: організовувати правову роботу, спрямовану на правильне застосування, неухильне додержання вимог законодавства в бригаді, надавати командуванню пропозиції та консультації щодо вирішення питань правового забезпечення діяльності бригади; перевіряти відповідність вимогам законодавства проектів наказів, інших документів правового характеру, що подаються на підпис командирові бригади, та візувати їх після погодження з відповідними службовими особами; надавати письмовий висновок командирові бригади з роз'ясненням та пропозиціями щодо юридично обґрунтованого вирішення відповідних питань у разі невідповідності проекту наказу чи іншого документа правового характеру вимогам законодавства; здійснювати правове забезпечення господарської діяльності бригади, брати участь у підготовці, укладенні та здійсненні контролю за виконанням господарських договорів, організовувати претензійну роботу, готувати позови та скарги до суду; за дорученням командира бригади представляти інтереси бригади в судах та інших органах; аналізувати наслідки розгляду претензій, позовів та справ у судах і подавати командирові бригади пропозиції щодо вдосконалення правового забезпечення діяльності бригади; надавати висновки щодо законності списання матеріальних цінностей та давати правову оцінку фактам нестач, крадіжок, псування військового майна, готувати матеріали про відшкодування за рахунок винних осіб завданих державі матеріальних збитків, надавати правову допомогу при проведенні розслідувань за цими фактами; сприяти правовими засобами зміцненню військової і трудової дисципліни серед військовослужбовців та працівників бригади; давати правову оцінку фактам порушень військової та трудової дисципліни в бригаді; надавати правову допомогу службовим особам бригади в дотриманні законодавства з питань соціального і правового захисту військовослужбовців, членів їхніх сімей та працівників бригади; організовувати та проводити заходи з правової підготовки та брати участь у правовому вихованні особового складу бригади, правовому інформуванні особового складу, надавати консультації з питань, пов'язаних із діяльністю бригади; організовувати зберігання текстів законів та інших нормативно-правових актів, своєчасне внесення до них відповідних змін, забезпечувати ведення довідкової роботи щодо наказів і директив Міністра оборони України, начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України, наказів командира бригади і його прямих начальників.
З указаних вище норм законодавства вбачається, що офіцери юридичної групи як у мирний, так і у воєнний час відповідають за організацію і стан правової роботи, безпосередньо не стримують ворога на лінії зіткнення та до їх обов'язків не входить забезпечення підрозділів життєво необхідними речами (зброєю, боєприпасами, продуктами харчування, ПММ), що дає можливість виконувати функціональні обов'язки, зокрема, подавати апеляційні скарги.
Також суд акцентує увагу на тому, що органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених, в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 29.06.2022 у справі № 240/16920/21, від 29.08.2022 у справі № 640/21878/20, від 22.09.2022 у справі № 640/9839/20.
При цьому, суд апеляційної інстанції також враховує тривалість пропущеного строку.
Так, проміжок часу, який сплинув після ухвалення рішення судом першої інстанції та дати отримання його копії відповідачем (04.12.24) до звернення з апеляційною скаргою (26.11.25), є досить тривалим- майже рік, та значно перевищує процесуальний строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, що вказує на відсутність процесуальної зацікавленості скаржника в апеляційному перегляді судового рішення у даній справі.
Водночас, колегія суддів зазначає, що навіть наявність об'єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа "Олександр Шевченко проти України", заява № 8371/02, пункт 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи, що може бути зумовлено скасуванням рішення або визнанням незаконної дії (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень, буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у п. 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" № 11681/85).
Поновлення судом строку на апеляційне оскарження, з урахуванням вищезазначеного, не відповідатиме принципу правової визначеності як одного з основних елементів принципу верховенства права.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 18.04.2022 у справі №380/3597/21, від 29.09.2022 у справах № 640/1896/21, № 340/2274/22.
Також, колегія суддів, надаючи оцінку доводам апелянта, вважає за необхідне зауважити, що Указ Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 стосується лише введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків вказаний указ не містить, зміни в частині процесуальних строків до КАС України не вносились.
Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 29.06.2022 у справі № 240/16920/21, від 17.08.2022 у справі №240/30759/21, від 29.08.2022 у справі № 640/21878/20, від 22.09.2022 у справі № 640/9839/20, від 27.10.2022 у справі № 400/233/21.
З огляду на викладене, зазначені скаржником обставини про поновлення строку на подання апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, а тому останні не можуть свідчити про поважність підстав його пропуску.
Жодних інших обставин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження відповідачем не зазначено.
Колегія суддів зазначає, що апелянт протягом майже року не вчинив жодних дій для реалізації свого права на оскарження рішення суду першої інстанції.
При поданні апеляційної скарги через підсистему ЄСІТС обов'язок перевірити доставку та реєстрацію документів лежить на користувачеві - тобто недовірливість до системи або пасивність щодо перевірки не звільняє від відповідальності.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку апеляційного оскарження.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Згідно з ч. 3 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.11.24 по справі № 440/3922/24, в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 299, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження - залишити без задоволення.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 року по справі № 440/3922/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя А.О. Бегунц
Судді Я.В. П'янова В.Б. Русанова