04 грудня 2025 р.Справа № 520/14218/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Чалого І.С.,
Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,
розглянувши питання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2025 року по справі № 520/14218/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2025 року задоволено частково позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
На зазначене рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (особа, яка не брала участі у справі, але вважає, що суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки) подало апеляційну скаргу безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду. В обґрунтування заяви про поновлення строку та поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення заявник апеляційної скарги зазначає, що рішення суду першої інстанції він не отримував, а про його існування дізнався із звернення ОСОБА_1 з заявою від 31.10.2025 № 51717/ДО400-25 про виконання рішення суду, до якого було додано копію рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2025 по справі № 520/14218/25, а тому вважає, що має право на поновлення строку апеляційного оскарження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України.
Перевіривши матеріали справи та доводи заявника, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню з таких підстав.
Положеннями ч. 1 ст. 293 КАС України визначено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду-якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява № 23436/03).
Разом з тим, Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Белле проти Франції» («Bellet v. France») зазначив, що право на доступ до суду повинно бути «практичним та ефективним», а не «теоретичним чи ілюзорним» (заява № 23805/94, § 36). Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Мултіплекс проти Хорватії» («Multiplex v. Croatia»), заява № 58112/00, § 45; «Кутіч проти Хорватії» («Kutic v. Croatia»), заява № 48778/99, § 25).
Матеріали справи свідчать, що рішення суду першої інстанції ухвалене в порядку спрощеного провадження 11.07.2025р. В матеріалах справи відсутні відомості про отримання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області копії судового рішення, оскільки ця особа участі у розгляді справи не брала.
Апеляційна скарга направлена до суду 01.12.2025р., тобто вже після закінчення встановленого процесуальним законом тридцятиденного строку на її подання.
Вирішуючи питання про наявність підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, суд зазначає, що Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася та триває й досі.
Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 по справі № 500/1912/22 зазначив, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Також Верховним Судом у вказаній постанові зазначено, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом.
Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, згідно ст. 6 КАС України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Враховуючи те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не брало участі у розгляді цієї справи, але вважає, що суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, в матеріалах справи відсутні докази про дату отримання скаржником рішення суду першої інстанції, а також те, що строк на подання апеляційної скарги припав на дію воєнного стану в Україні, колегія суддів вважає причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними, тому, клопотання підлягає задоволенню, а строк на апеляційне оскарження - поновленню.
Керуючись ст.ст. 121, 295 , 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2025 року по справі № 520/14218/25 - задовольнити.
Процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2025 року по справі № 520/14218/25 - поновити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)Чалий І.С.
Судді(підпис) (підпис)Ральченко І.М. Катунов В.В.