03 грудня 2025 р. Справа № 520/17098/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Русанової В.Б. , Подобайло З.Г. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2025, головуючий суддя І інстанції: Заічко О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 21.10.25 по справі № 520/17098/24
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства внутрішніх справ України в особі Відділу координації пенсійних питань Міністерства внутрішніх справ , Регіонального сервісного центр ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях
про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 по справі №520/17098/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ в особі Відділу координації пенсійних питань Міністерства внутрішніх справ, Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Міністерства внутрішніх справ в особі Відділу координації пенсійних питань Міністерства внутрішніх справ, які полягають у відмові ОСОБА_1 у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою що передбачена додатком 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, станом на 29 січня 2020 року, на 01січня 2021 року, 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України від 09 квітня 1992року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20грудня 1991року №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", в яких на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" вказати розміри посадового окладу та окладу за військове звання, визначені шляхом множення розміра прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, 01січня 2022 року та на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", в процентній надбавки(доплати) за вислугу років, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення(надбавки, доплати, підвищення) та премії- згідно вимог абз. п'ятого пункту 5 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової службитвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008року №45 (у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою(посадами) у тому державному органі, звідки позивач звільнився на пенсію), для проведення перерахунку основного розміру його пенсії на 01лютого 2020 року, 01 лютого 2021 року, 01 лютого 2022 року та 01 лютого 2023 року.
Зобов'язано Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Харківській, Полтавській та Сумській областях , підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії за формою що передбачена додатком 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, станом на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", в яких на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" вказати розміри посадового окладу та окладу за військове звання, визначені шляхом множення розміра прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", в процентній надбавки(доплати) за вислугу років, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення(надбавки, доплати, підвищення) та премії - згідно вимог абз. п'ятого пункту 5 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 ( у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою(посадами) у тому державному органі, звідки позивач звільнився на пенсію), для проведення перерахунку основного розміру його пенсії на 01 лютого 2020 року, 01 лютого 2021 року, 01 лютого 2022 року та 01 лютого 2023 року.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ в особі Відділу координації пенсійних питань Міністерства внутрішніх справ суму сплаченого судового збору у розмірі 968,96 грн.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2025 апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України - залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 по справі № 520/17098/24 - залишено без змін.
04 липня 2025 року позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 по справі № 520/17098/24.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2025 встановлено судовий контроль за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 по справі № 520/17098/24.
Зобов'язано Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях протягом 90 днів з дня постановляння цієї ухвали подати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 по справі № 520/17098/24.
Від представника Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях 08.10.2025 надійшов звіт про виконання рішення суду, в обґрунтування якого вказано, що РСЦ ГСЦ МВС Харківській, Полтавській та Сумській областях до відповідних довідок включило основні та додаткові види грошового забезпечення, які були визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт, що відповідають інформації наданій листом Національної Гвардії України від 11.05.2024 №27/13/4-8386/13 (середньому грошовому забезпеченню встановленому за відповідною посадою).
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2025 затверджено звіт Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях від 08.10.2025 про виконання рішення суду від 03.10.2024 по справі № 520/17098/24.
Не погодившись з вказаю ухвалою, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2025 скасувати та ухвалити рішення, яким зобов'язати відповідача подати звіт про викоання судового рішення по справі №520/17098/24.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що наведені в заяві від 07.10.2025 розрахунки щодо складових грошового забезпечення для перерахунку пенсії заявника ОСОБА_1 станом на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року є помилковими.
Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях зазначено, що розпорядником відомостей про розміри нарахованих та виплачених основних і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії військовослужбовцям, до яких відноситься позивач є ГУ Нацгравдії України. Вказує, що розмір надбавки за ОПС та премії військовослужбоців не є фіксованим та залежить від особистого внеску в загальні результати служби та виплачуються в межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення НГУ. Також вказує, що у випадку видачі довідок згідно вимог позивача, фактично матиме місце протиправна дискримінація щодо застосування розрахункової величини для обчислення складових грошового забезпечення стосовно діючих військовослужборців. Також зазначає, що при постановлені ухвали суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що вірність обрахунків складових довідки про розмір грошового забезпечення позивача не було предметом дослідження по справі №520/17098/24.
До Другого апеляційного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи без його участі
Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного висновку.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно частин 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Положеннями ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Європейський суд з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
Для цілей ст. 6 Конвенції стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою ст. 129-1 Конституції України.
Отже, обов'язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
За правилами ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Отже, нормами КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом, зокрема, зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04 квітня 2020 року у справі № 539/3406/17.
Аналіз вищевикладених норм процесуального права з урахуванням висновків Верховного Суду щодо їх застосування, дає колегії суддів підстави вважати, що судовий контроль в порядку норм статті 382 КАС України шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення може бути встановлено за таких умов:
- рішення суду ще не виконано, у тому числі у порядку його примусового виконання;
- існує обґрунтований і підтверджений доказами ризик його невиконання;
- існують підтверджені доказами обставини, які ставлять під сумнів виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, або дають підстави вважати, що: загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату, або що відповідач (його правонаступник) створює перешкоди для виконання такого рішення, має намір ухилення від цього обов'язку.
Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
При цьому, підставою застосування зазначеної вище норми є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень/дій суб'єкта владних повноважень.
Матеріалами справи підтверджено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 по справі №520/17098/24 зокрема зобов'язано Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Харківській, Полтавській та Сумській областях, підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії за формою що передбачена додатком 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45, станом на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", в яких на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" вказати розміри посадового окладу та окладу за військове звання, визначені шляхом множення розміра прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", в процентній надбавки(доплати) за вислугу років, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення(надбавки, доплати, підвищення) та премії - згідно вимог абз. п'ятого пункту 5 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 ( у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою(посадами) у тому державному органі, звідки позивач звільнився на пенсію), для проведення перерахунку основного розміру його пенсії на 01 лютого 2020 року, 01 лютого 2021 року, 01 лютого 2022 року та 01 лютого 2023 року.
На виконання вказаного рішення, відповідачем до суду надано довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , а саме:
- довідка №100/30902 від 03.09.2025 №0935 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020 у сумі 19052,40 грн. (посадовий оклад 6400,00 грн., осклад за військовим званням 1680,00 грн., надбавка за вислугу років 45% 3636,00 грн., надбавка за особливості проходження служби 50% 5868,00 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень 10% 640,00 грн., надбавка за класну кваліфікацію 3% 192,00 грн., премія 10,1000% 646,40 грн.);
- довідка №100/30902 від 03.09.2025 №0935/1 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 у сумі 20559,90 грн. (посадовий оклад 6900,00 грн., осклад за військовим званням 1820,00 грн, надбавка за вислугу років 45% 3924,00 грн., надбавка за особливості проходження служби 50% 6322,00 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень 10% 690,00 грн., надбавка за класну кваліфікацію 3% 207,00 грн., премія 10,1000% 696,90 грн.);
-довідка №100/30902 від 03.09.2025 №0935/2 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 у сумі 24533,55 грн. (посадовий оклад 7540,00 грн., осклад за військовим званням 1990,00 грн., надбавка за вислугу років 45% 4288,50 грн., надбавка за особливості проходження служби 50% 6909,25 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень 10% 757,00 грн., надбавка за класну кваліфікацію 3% 226,20 грн., премія 37,4748% 2825 грн.);
- довідка №100/30902 від 03.09.2025 №0935/3 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 у сумі 24533,55 грн. (посадовий оклад 8160,00 грн., осклад за військовим званням 2150,00 грн, надбавка за вислугу років 45% 4639,50 грн., надбавка за особливості проходження служби 50% 7474,75 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень 10% 816,00 грн., надбавка за класну кваліфікацію 3% 244,80 грн., премія 12,8493% 1048,50 грн.)
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що наведені розрахунки складових грошового забезпечення для перерахунку пенсії грунтуються на коефіцієнті 3,04, що відповідає 26 тарифному розряду та на визначених на свій власний розсуд розмірах надбавки за особливості прохоження військової служби та премії станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023.
Водночас, колегія суддів зазначає, що відсотковий розмір складових грошового забезпечення ОСОБА_1 , в тому числі надбавки за особливості проходження служби та премії, не був предметом розгляду в межах справи № 520/17098/24. Судовим рішенням не вирішувалось питання щодо конкретних розмірів складових грошового забезпечення позивача, а лише визнано за позивачем право на отримання грошового забезпечення, розрахованого шляхом застосування показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного календарного року.
В рішенні від 05.03.2024 у зразковій справі № 380/19324/23 (провадження № Пз/990/6/23), яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2024, Верховний Суд зазначив "оскільки рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року у справі № 380/18232/22 зобов'язано відповідача підготувати та надати до пенсійного органу довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з врахуванням положень Постанови № 704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення перерахунку пенсії, без вказівки зазначення конкретного відсоткового значення (розміру) щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, відсутні підстави для звернення позивача до суду (в порядку ст. 383 КАС України) із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду".
Крім того, у вказаному рішенні Верховний Суд звернув увагу, що з метою уникнення спорів через зазначення у довідках про розмір грошового забезпечення невідповідного (зменшеного) відсоткового значення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, розглядаючи справи щодо визначення розміру посадового окладу і окладу за військовим званням відповідно до Постанови № 704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, суд в резолютивній частині рішення має вказувати, у якому розмірі (відсоткове значення) мають бути зазначені у довідках щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премія.
За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення заяви.
Водночас, колегія суддів зауважує, що позивач ОСОБА_1 не позбавлений права звернутись до суду з позовом, зокрема щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень зазначення в довідках конкретних розмірів складових грошового забезпечення та направлення уточнених довідкок до уповноваженого органу.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування ухвали суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2025 по справі № 520/17098/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню
Головуючий суддя А.О. Бегунц
Судді В.Б. Русанова З.Г. Подобайло
Повний текст постанови складено 04.12.2025