04 грудня 2025 року справа №200/445/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року (головуючий суддя І інстанції Дмитрієв В.С.), складеного в повному обсязі 11 квітня 2025 року, у справі № 200/445/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов адвоката Трун Ольги Валентинівни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області в якій з урахуванням уточнень просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає в неправильному розрахунку розміру пенсії, а саме не застосуванні ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» (80 відсотків заробітної плати (доходу) позивача) та зобов'язати відповідача обчислити пенсію позивачу з розрахунку 80% відсотків від заробітної плати (доходу позивача), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 який дає право для застосування ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» періоди роботи з 21.09.1999 по 31.07.2005, з 17.08.2005 по 02.04.2007 та з 17.08.2022 по 27.08.2024.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо не здійснення обрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 відповідно до 8 Закону України “Про престижність шахтарської праці» та не зарахування до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи гірничим майстром підземним з повним робочим днем в шахті: з 01.12.1999 по 31.01.2000, з 17.08.2005 по 02.04.2007, 01.08.2021 по 27.08.2024.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №1 періоди роботи гірничим майстром підземним з повним робочим днем в шахті: з 01.12.1999 по 31.01.2000, з 17.08.2005 по 02.04.2007, 01.08.2021 по 27.08.2024 та здійснити обрахунок розміру пенсії з урахуванням положень ст. 8 Закону України Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з дати призначення пенсії - з 30.08.2024.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з судовим рішенням, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, подав апеляційну скаргу, в якій просить прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянтом зазначено, що на позивача не поширюються вимоги Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці".
При цьому зазначено, що рішенням суду по справі № 200/6541/24 не зобов'язано управління враховувати та застосовувати коефіцієнт 0,8, відповідно до норм вищезазначеного Закону.
Сторони в судове зсідання не викликались, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.
Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, однак листом суд першої інстанції повідомив, що справа в паперовому вигляді не формувалась. Також повідомлено, що всі документи експортовано в комп'ютерну програму «Діловодство спеціалізованого суду».
Відтак, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд».
Суд, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_1 від 26 квітня 2000 року.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року у справі №200/6541/24 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області.
Вирішено визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 06 вересня 2024 року № 057350008602.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути заву ОСОБА_1 від 30 серпня 2024 року про призначення пенсії за віком та призначити пенсію ОСОБА_1 відповідно до пункту “а» статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» з моменту звернення, тобто, з 30 серпня 2024 року, зарахувавши до страхового стажу період навчання з 01.09.1994 по 25.06.1999.
У вказаному вище рішенні суд встановив, що на момент звернення із заявою від 30 серпня 2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах позивач досягла віку 47 років 04 місяці 29 днів, набула страхового стажу 24 роки 07 місяців 10 днів, пільгового стажу за Списком № 1 - 19 років, про що зазначено в оскаржуваному рішенні та не спростовується відповідачем. Оскільки позивач досягла 45 років, має достатній загальний страховий стаж, в тому числі на пільгових умовах за Списком №1, вона має право на призначення пенсії на пільгових умовах із зменшенням віку з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 справа № 1-5/2018(746/15) від 23.01.2020.
На виконання вказаного вище судового рішення, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянута заява ОСОБА_1 від 30 серпня 2024 року та призначено пенсію на пільгових умовах з 30.08.2024.
Згідно з рішенням 057350008602 від 01.01.2025 (про перерахунок пенсії) страховий стаж (повний) становить 48 років 5 місяців 5 днів, в тому числі робота за Списком №1 - 19 років 9 місяців 15 днів, розмір пенсії з надбавками 9964, 41 грн.
При обрахунку розміру пенсії позивача пенсійним органом не ураховано положення статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці».
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо розрахунку розміру пенсії з порушенням вимог ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці», звернулася до суду з цим позовом
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У спірних правовідносинах із 01.01.2004 таким законом є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі-Закон № 1058-IV).
Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Законом України від 03.10.2017 № 2148-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" внесені зміни до Закону № 1058-IV та доповнено його розділом XIV-1 "Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян".
Згідно ч. 1 ст. 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV передбачено, що працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Згідно вимог ст. 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Позивач зазначає, що відповідачем не зараховано до пільгового стажу, який дає право для застосування ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» періоди роботи з 21.09.1999 по 31.07.2005, з 17.08.2005 по 02.04.2007 та з 17.08.2022 по 27.08.2024.
Отже, з урахуванням уточнених позовних вимог, суд, дослідивши матеріали справи, зазначає наступне.
Так, згідно із записами трудової книжки позивача, серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 у спірні періоди працювала:
ДХК «Добропіллявугілля» «Шахта Новодонецька»
- з 21.09.1999 по 31.07.2005 - гірничим майстром підземним з повним робочим днем в шахті (запис №2, 4);
- з 17.08.2005 по 02.04.2007 - гірничим майстром підземним з повним робочим днем в шахті (запис №5, 6 );
ДП «Добропілля-видобуток» ВП «Шахтоуправління «Новодонецьке»
- з 17.08.2022 (запис про звільнення відсутній) гірничим майстром підземним з повним робочим днем в шахті.
Отже, трудова книжка позивача містять записи про повний робочий день в шахті у зазначені вище періоди.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637 (далі - Порядок № 637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
Згідно з п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що саме трудова книжка працівника є пріоритетним документом, що підтверджує його стаж роботи.
Вказаний висновок узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 05.12.2019 у справі № 235/805/17, від 06.12.2019 у справі № 663/686/16-а, від 06.12.2019 у справі № 500/1561/17, від 05.12.2019 у справі № 242/2536/16-а.
При цьому, надання уточнюючих довідок підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 20.02.2018 по справі № 234/13910/17, та в ухвалі від 12.08.2024 по справі № 420/31007/23.
В матеріалах справи наявні довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, зокрема:
- № 1/978 від 23.05.2024 виданої Товариством з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Добропіллявугілля», якою підтверджується, що у період з 21.09.1999 по 31.07.2005 (05 років 10 місяців 10 днів) ОСОБА_1 працювала на посаді «гірничий майстер підземний» з повним робочим днем в шахті, у період з 17.08.2005 по 02.04.2007 (01 рік 07 місяців 15 днів) працювала на посаді «гірничий майстер підземний» з повним робочим днем в шахті;
- № 102 від 27.08.2024 виданої відокремленим підрозділом “Шахтоуправління “Новодонецьке» Державного підприємства “Добропіллявугілля-видобуток» Міністерства Енергетики України, якою підтверджується, що позивач з 17.08.2022 по 27.08.2024 (по дату видачі довідки, 02 роки 11 днів) працювала на посаді «гірничий майстер підземний» з повним робочим днем в шахті.
Відтак, ураховуючи часткове зарахування/незарахування спірних періодів, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку щодо зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за списком №1 періоди роботи гірничим майстром підземним з повним робочим днем в шахті: з 01.12.1999 по 31.01.2000, з 17.08.2005 по 02.04.2007, 01.08.2021 по 27.08.2024.
Згідно абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону № 1058-IV мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" від 02.09.2008 № 345-VI (далі-Закон № 345-VI) дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Статтею 8 Закону № 345-VI визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Верховний Суд у постановах від 20.11.2018 у справі № 345/4616/16, від 06.02.2019 у справі № 345/4570/16-а, від 05.12.2019 у справі № 345/4462/16-а та інших, дійшов висновку про те, що статтю 1 Закону № 345-VI слід розглядати у нерозривному зв'язку зі Списком № 1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота у яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах.
Мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 7, 5 років для жінок за Списком № 1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Суд зауважує, що статтею 8 Закону № 345-VI передбачено не окремий вид пенсії, а додаткову соціальну гарантію. При цьому розмір пенсії обчислюється відповідно до Закону № 1058-IV і під час такого обчислення враховуються відповідні доплати і підвищення, передбачені цим Законом.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 345/763/17.
Умовою виплати пенсії за нормами статті 8 Закону № 345-VI та абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-IV є призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, які передбачають зменшення пенсійного віку, встановленого абз. 1 ст. 26 цього Закону.
Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 205/8712/16-а.
При цьому, виходячи з положень наведеної норми, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону № 345-VI та встановлені пільги, належать тільки працівники, зазначені у Списку № 1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.07.2023 у справі № 200/5813/20-а, від 18.04.2019 у справі № 392/17/17, від 29.12.2021 у справі № 345/2562/17, від 21.01.2020 у справі № 640/4469/17, від 31.03.2020 у справі № 459/245/17.
Отже, дія Закону № 345-VI поширюється на працівників, які зайняті на підземних роботах повний робочий день за Списком № 1, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
З урахуванням періодів роботи позивача з 01.12.1999 по 31.01.2000, з 17.08.2005 по 02.04.2007, 01.08.2021 по 27.08.2024 за Списком №1 періоди роботи гірничим майстром підземним з повним робочим днем в шахті, повний робочий день в шахті складають 09 років 06 місяців 09 днів.
Таким чином, позивач має необхідний стаж на підземних роботах, що дає право на призначення пенсії у розмірі, передбаченому статтею 8 Закону України “Про престижність шахтарської праці», оскільки за правилами статті 1 Закону України “Про престижність шахтарської праці», обов'язковою умовою для застосування положень цього закону є зайнятість особи на підземних роботах протягом повного робочого дня, позивачем факт такої зайнятості доведено.
З урахуванням періоду роботи позивача з 01.12.1999 по 31.01.2000, з 17.08.2005 по 02.04.2007, 01.08.2021 по 27.08.2024, який враховано до а пільгового стажу при розгляді цієї справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що на позивача поширюється дія статті 8 Закону № 345-VI, оскільки загальний пільговий стаж становить більше 7,5 років.
На підставі викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржникові надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду попередньої інстанції.
Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року у справі № 200/445/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 04 грудня 2025 року.
Судді А.В. Гайдар
Е.Г. Казначеєв
І.Д. Компанієць