04 грудня 2025 року справа №200/6660/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Геращенка І.В., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача Бай Сергія Едуардовича на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року (повне судове рішення складено 11 грудня 2024 року) у справі № 200/6660/24 (суддя в І інстанції Голошивець І.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправним та скасування Наказу №434 о/с від 09.09.2024,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, в якому просив:
- визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління національної поліції в Донецькій області за № 434 о/с По особовому складу від 09.09.2024 в частині звільнення зі служби в Національній поліції України згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 відповідно до розділу VII Закону України «Про національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) капітана поліції ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Головного управління національної поліції в Донецькій області від 29.08.2024 № 1405» Про порушення службової дисципліни окремими працівниками Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області та їх покарання», щодо застосування до капітана поліції ОСОБА_1 (0124801), начальника сектору публічного порядку відділу превенції Волноваського районного відділу поліції ГУНП в Донецькій області дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в органах поліції, що був підставою видачі Наказу № 434 о/с від 09.09.2024;
- поновити капітана поліції ОСОБА_1 на посаді начальника сектору публічного порядку відділу превенції Волноваського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області з 09.09.2024;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Донецькій області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 09.09.2024 по день поновлення на посаді, з урахуванням податків і зборів;
- звернути до негайного виконання постанову суду в частині поновлення капітана поліції ОСОБА_1 на посаді начальника сектору публічного порядку відділу превенції Волноваського районного відділу поліції ГУНП в Донецькій області з 09.09.2024.
В обґрунтування позову зазначив, що з 22 жовтня 2007 року по 06 листопада 2015 року та з 07 листопада 2015 року по 09 вересня 2024 року перебував на службі в органах внутрішніх справ та Національної поліції України, останній період на посаді начальника сектору публічного порядку відділу превенції Волноваського районного відділу поліції у званні капітана поліції.
27.07.2024 о 08:15 до УГІ ГУНП в Донецькій області надійшла інформація про те, що він перебуває на службі (на блокпості А-04 «Покровськ») із ознаками алкогольного сп'яніння. Позивач зауважив, що за результатами проведеного службового розслідування прийнято Наказ від 29.08.2024 № 1405 «Про порушення службової дисципліни окремими працівниками Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області та їх покарання» за порушення службової дисципліни, що виразилась у недотриманні вимог п.п. 6, 14 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, а саме у вчиненні дій, які підривають авторитет Національної поліції України, та перебуванні під час несення служби у стані алкогольного сп'яніння, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» в частині дотримання законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та належного виконання своїх посадових (функціональних) обов'язків, який в подальшому Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області (далі - Управління) з метою реалізації дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту ОВС, послугував підставою для видання Наказу від 09.09.2024 №434 о/с «По особовому складу» в частині звільнення позивача зі служби на підставі п.6 ч.1 ст.77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) відповідно до розділу VІІ Закону України «Про Національну поліцію».
Позивач закцентував свою увагу на тому, що він не погоджується із висновком службового розслідування та подальшою реалізацією накладеного дисциплінарного стягнення, оскільки сама подія, надходження вищевказаної інформації, її перевірка, а відтак і прийняття наказів щодо дисциплінарного стягнення та звільнення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а задля поновлення порушених прав його необхідно поновити на службі та стягнути грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.
Позивач зауважив, що на період проведення службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни, він 30.07.2024 особисто письмово звернувся до завідуючого Волноваським відділом судово-медичних експертиз лікарю судово-медичних експертиз вищої кваліфікаційної категорії Олександру Поліщуку з запитом про надання консультаційної довідки спеціаліста про те, що, чи знаходився він в алкогольному стані 27.07.2024 згідно акту № 230 про медичний огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. В свою чергу, надав Консультаційну довідку спеціаліста від 31.07.2024, в якій зокрема було зазначено, що враховуючи вищезазначене, вважаю, що гр. ОСОБА_1 на момент здачі аналізів (крові та сечі) у медичному закладі не знаходився у стані алкогольного сп'яніння, а перебував під незначним впливом алкоголю на організм, що, ймовірніше за все, було обумовлене вживанням алкоголю напередодні. Таким чином, у наданому медичному документі відсутні об'єктивні критерії, які б дозволяли вважати гр. ОСОБА_1 таким, що знаходиться у стані алкогольного сп'яніння.
Позивач вважає, що в даному випадку під час проведення службового розслідування комісією не було в повній мірі з'ясовано всіх обставин події, що відбулась як зазначає відповідач 27.07.2024 та, як наслідок, здійснено висновок, який не відповідає обставинам, а тому і наявності правових підстав для прийняття рішення про звільнення позивача із займаної посади. Отже, відповідачем неправомірно було притягнуто позивача до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, всупереч ч.3 ст.11 Дисциплінарного статуту.
Також позивач підкреслив, що відповідачем в порушення статті 14 Дисциплінарного статуту проведено службове розслідування із порушенням місячного строку.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними та такими, що суперечать вимогам законодавства України, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає практично ті самі доводи, якими вмотивовано позовну заяву.
Стверджує, що суд, виносячи рішення, відзначає, що позивач перебував у стані алкогольного сп'яніння, так як у нього в крові знайшли алкоголь. Суд не аналізує, чи достатня кількість алкоголю в крові для кваліфікації стану як стан сп'яніння і які конкретні наслідки в зв'язку з цим мали місця в контексті застосування такого крайнього заходу дисциплінарного впливу - дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби. Задоволення позовних вимог, констатувавши лише доводи позивача про перебування у стані алкогольного сп'яніння, не є належним розглядом справи та, відповідно, не є достатньою правовою підставою для задоволення позову.
У відзиві відповідач просить залишити апеляційну скарга без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з таких підстав.
ОСОБА_1 є громадянином України, внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 08.04.2022 №1216-5001183037 виданою Управлінням соціального захисту населення Павлоградської міської ради, фактичне місце проживання в якій зазначено: АДРЕСА_1 .
Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 , виданим Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області від 26.06.2023.
Відповідно до наявних в матеріалах справи копій довідок від 19.08.2024 №907/12/03-2024 та від 19.08.2024 №906/12/03-2024, виданих Управлінням кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Донецькій області, позивач у період: з 01.02.2015 до 06.11.2025, з 07.11.2015 до 30.04.2018 та з 01.05.2018 до 31.10.2021, з 01.12.2021 до 10.06.2022 був зарахований до складу сил та засобів, які беруть безпосередню учать у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів.
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Донецькій області - в даних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень у відповідності до приписів пункту 7 частини 1 статті 4 КАС України.
З наявних в матеріалах справи копій наступних доказів: довідки на особу, звільнену зі служби в Волноваському районному відділі поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 09.09.2024; довідки щодо вислуги років капітана поліції ОСОБА_1 ; послужного списку за особистим №0124801 ОСОБА_1 ; судом було встановлено, що позивач працював в органах внутрішніх справ та Національній поліції з 22.10.2007 по 09.09.2024, посада, яку він займав на момент звільнення була - начальник сектору публічного порядку відділу превенції Волноваського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області.
З копії розрахунку сил та засобів Волноваського РВП, що задіяні для несення служби на 27.07.2024, затвердженого заступником начальника Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області полковником поліції Друмовим А., позивач був задіяний до несення служби на БП А-04 «Покровськ» БРІЗ - 100 з 08.00 27.07.2024 до 08.00 28.07.2024.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами по справі, 27.07.2024 о 08:15 до УГІ ГУНП в Донецькій області надійшла інформація про те, що начальник сектору публічного порядку відділу превенції Волноваського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області капітан поліції ОСОБА_1 перебуває на службі у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії доповідної записки за фактом перебування на службі позивача у стані алкогольного сп'яніння, складеної т. в. о. начальника УГІ ГУНП в Донецькій області підполковником поліції Іщенко Д. на ім'я начальника ГУНП в Донецькій області, в якій було зазначено, що відповідно до розрахунку сил та засобів Волноваського РВП ГУНП в області, з 08:00 27.07.2024 до 08:00 28.07.2024 до несення служби на блокпосту «А-04 м. Покровськ», розташованому в м. Покровськ Донецької області, заступив позивач. З метою перевірки вказаної інформації на вказаний блокпост було направлено мобільну групу УГІ ГУНП в області у складі: заступника начальника відділу підтримки УГІ ГУНП в області капітана поліції В. Щедріна та інспектора відділу підтримки УГІ ГУНП в області старшого лейтенанта поліції А. Кухарського. По прибуттю на місце, працівниками УГІ ГУНП в області при спілкуванні з позивачем були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук та різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя). У зв'язку з цим, позивачу було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі у встановленому законом порядку, на що останній погодився. По прибуттю до КНП «Добропільської лікарні інтенсивного лікування» м. Добропілля, позивач пройшов огляд з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, здавши зразок біологічного середовища (сечу, кров). Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння №230, позивач станом на 27.07.2024 перебував у стані алкогольного сп'яніння. Зазначену подію було зафіксовано за допомогою портативного відеореєстратора №101480020. У крайньому лівому куті зазначеної доповідної записки начальником ГУНП зазначена наступна резолюція - «Д.Іщенко Організувати проведення службового розслідування».
Відповідно до наявного в матеріалах справи копії акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного КНП «Добропільською лікарнею інтенсивного лікування» №230 від 30.07.2024, за наслідками проведеного огляду ОСОБА_1 27.07.2024 о 09:50 (дата і точний час огляду), в якому зазначено в графі «24. Висновок медичного огляду» - гостра інтоксикація внаслідок вживання алкоголю, неускладнена.
У висновку КНП «Добропільської лікарні інтенсивного лікування» за №230 зазначено, що позивач звернувся 27.07.2024 о 09:50 в наркологічне КНП «Добропільська лікарня інтенсивного лікування» з метою консультації лікарем у зв'язку з направленням заступника начальника відділу УГІ капітаном В.Щедрін, після проведеної консультації, медичного огляду та лабораторних обстежень біологічних середовищ (кров, сеча), встановлено, що позивач перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Позивач з даним висновком був ознайомлений, про що свідчить його підпис в графі «підпис обстежуваної особи про ознайомлення з результатами огляду».
За результатами аналізу №120/1-121/2 від 30.07.2024 на вміст алкоголю в крові (сечі) від 27.07.2024, у позивача під час дослідження крові (сечі) в доставленому біоматеріалі вміст алкоголю: кров - 0,4672%; сеча - 2,1023%.
Відповідачем на підставі Наказу від 31.07.2024 №1252 «Про призначення службового розслідування» було призначено службове розслідування за вищезазначеним фактом щодо можливого порушення службової дисципліни. У п.3 зазначеного наказу - дисциплінарній комісії провести службове розслідування, за результатами якого підготувати висновок, та за наявності підстав, проект дисциплінарного наказу.
Відповідачем на підставі його Наказу від 31.07.2024 №369 о/с «Про відсторонення від виконання службових обов'язків начальника сектору публічного порядку відділу превенції Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_2 », позивача було відсторонено від виконання службових обов'язків на час проведення службового розслідування.
Відповідачем 14.08.2024 було затверджено висновок службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області, відповідно до якого службове розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області, закінчити. Відомості, що стали підставою для проведення службового розслідування вважати такими, що підтвердилися. За грубе порушення службової дисципліни, що виразилось у недотриманні вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», в частині неналежного дотримання законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та неналежного виконання своїх посадових (функціональних) обов'язків, п.п. 6, 14 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, в частині вчинення дій, які підривають авторитет Національної поліції та перебуванні під час несення служби у стані алкогольного сп'яніння, відносно начальника сектору публічного порядку відділу превенції Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_1 (0124801) застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Наказом відповідача від 14.08.2024 №398 о/с «Про допуск до виконання службових обов'язків» - з 14.08.2024 допущено до виконання службових обов'язків за займаною посадою позивача.
Наказом відповідача №1405 від 29.08.2024 «Про порушення службової дисципліни окремими працівниками Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області та їх покарання», відповідно до п.1 якого - за порушення службової дисципліни, що виразилось у недотриманні вимог п.п. 6, 14 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, а саме у вчиненні дій, які підривають авторитет Національної поліції України, та перебуванні під час несення служби у стані алкогольного сп'яніння, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» в частині дотримання законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та належного виконання своїх посадових (функціональних) обов'язків, начальника сектору публічного порядку відділу превенції Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_1 (0124801) звільнити зі служби в поліції.
Позивач з вищезазначеним наказом відповідача від 29.08.2024 №1405 був ознайомлений, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія відомості про ознайомлення, де в графі «дата та підпис» зазначено 09.09.2024 та особистий підпис позивача.
Наказом відповідача від 09.09.2024 №434 о/с «По особовому складу» відповідно до розділу VII Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції: за п.6 ч.1 ст.77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) капітана поліції ОСОБА_1 начальника сектору публічного порядку відділу превенції Волноваського районного відділу поліції з 09 вересня 2024 року. Підстава: наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 29.08.2024 №1405.
Позивач з вищезазначеним наказом відповідача від 09.09.2024 №434 о/с був ознайомлений, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія відомості про ознайомлення, де в графі «дата та підпис» зазначено 09.09.2024 та особистий підпис позивача.
Позивач у своїй позовній заяві зазначив: - «Проте, я не погоджуюся із висновком службового розслідування та подальшою реалізацією накладеного дисциплінарного стягнення, оскільки сама подія, надходження вищевказаної інформації, її перевірка, а відтак і прийняття наказів щодо дисциплінарного стягнення та звільнення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а задля поновлення порушених прав мене необхідно поновити на службі та стягнути грошове забезпечення за час вимушеного прогулу. […]. Я не погоджуюсь з таким рішенням та підставами мого звільнення зі служби в поліції з наступних підстав. Так, на період проведеного службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни (як дослівно зазначено в Наказі № 369 о/с від 30.07.2024), 30.07.2024 я особисто письмово звернувся до завідуючого Волноваським відділом судово-медичних експертиз лікарю судово-медичних експертиз вищої кваліфікаційної категорії Олександру Поліщуку з запитом про надання консультаційної довідки спеціаліста про те, що чи знаходився я в алкогольному стані 27.07.2024 згідно акту № 230 про медичний огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до Консультаційної довідки спеціаліста від 31.07.2024 зазначено наступне: Згідно «Акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, № 230 (дата заповнення 27.07.2024 09 год. 50 хв.) КНП «Добропільська лікарня інтенсивного лікування» на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видно, що останньому 27.07.2024 у 10 год. 05 хв. та о 10 год. 15 хв. були проведені відбори сечі та крові відповідно; результати аналізу від 30.07.2024 № 120/1 кров - 0,4672%о, № 121/2 сеча - 2,1023%о; висновок медичного огляду: Гостра інтоксикація внаслідок вживання алкоголю, не ускладнена 30.07.2024. Єдиним доказовим методом, що дозволяє стверджувати знаходження людини у стані алкогольного сп'яніння є виявлення алкоголю у крові в певній концентрації. У Вашому випадку було виявлено алкоголь у концентрації 0,4672%. Дана концентрація алкоголю у крові відповідає незначному впливу його на організм. ОСОБА_3 вважається такою, що знаходиться у стані алкогольного сп'яніння при виявлені в її крові алкоголю у концентрації 0,5% та вище, чого не мало місце у Вашому випадку. Порівнянням концентрації алкоголю у крові (0,4672%) та у сечі (2,1023%) свідчить про те, шо на момент Вашого огляду у медичній установі у Вашому організмі мала місце фаза елімінації (виведення алкоголю із організму людини), яка може тривати до 24 годин після вживання алкоголю. Враховуючи вищезазначене, вважаю, що гр. ОСОБА_1 на момент здачі аналізів (крові та сечі) у медичному закладі не знаходився у стані алкогольного сп'яніння, а перебував під незначним впливом алкоголю на організм, що, ймовірніше за все, було обумовлене вживанням алкоголю напередодні. Таким чином, у наданому медичному документі відсутні об'єктивні критерії, які б дозволяли вважати гр. ОСОБА_1 таким, що знаходиться у стані алкогольного сп'яніння.».
В якості доказів позивачем до позовної заяви були надані копії його запиту до завідувача Волноваським відділом судово-медичних експертиз - лікарю судово-медичних експертиз вищої кваліфікаційної категорії Поліщуку О. від 30.07.2024 та консультаційну довідку спеціаліста (відповідь на письмовий запит) завідувача Волноваським відділом судово-медичних експертиз лікарю судово-медичних експертиз вищої кваліфікаційної категорії Поліщука О. від 31.07.2024.
Також, позивач у своїй позовні заяві зазначив, що: - «З врахуванням вище викладених обставин, вважаю, що в даному випадку під час проведення службового розслідування комісією не було в повній мірі з'ясовано всіх обставин події, що відбулась як зазначає Відповідач 27.07.2024 та, як наслідок, здійснено висновок, який не відповідає обставинам, а тому і наявності правових підстав для прийняття рішення про звільнення позивача із займаної посади. Отже, Відповідачем неправомірно притягнуто позивача до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, всупереч ч.3 ст.11 Дисциплінарного статуту. Крім того, відповідачем в порушення статті 14 Дисциплінарного статуту проведено службове розслідування із порушенням місячного строку.».
Спірним питанням у даній справі є видання відповідачем наказів №1405 від 29.08.2024 «Про порушення службової дисципліни окремими працівниками Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області та їх покарання» та №434 о/с від 09.09.2024 «у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби капітана поліції ОСОБА_1 начальника сектору публічного порядку відділу превенції Волноваського районного відділу поліції з 09.09.2024.
При ухваленні рішення апеляційний суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Загальні засади діяльності, а також статус поліцейських, підстави дисциплінарної відповідальності встановлено Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580- VІІІ (далі - Закон № 580-VІІІ), Дисциплінарним статутом Національної поліції України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).
Згідно з частиною першою статті 23 Закону № 580-VIII, поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: 24) бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.
Частиною другою статті 24 Закону № 580-VIII визначено, що у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
Згідно з частиною першою статті 59 Закону № 580-VIII, служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Відповідно до ст.60 Закону № 580-VIII, відносини, що виникають у зв'язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції.
Рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції (частина третя статті 11 Закону № 580-VIII).
Слід зауважити, що відповідно до частини першої статті 12 Закону № 580-VIII поліція забезпечує безперервне та цілодобове виконання своїх завдань. Кожен має право в будь-який час звернутися за допомогою до поліції або поліцейського.
Про безперервність виконання поліцейським своїх повноважень також свідчить виплата грошового забезпечення, яке обраховується подобово та за кожну календарну добу у місяці.
Згідно з частиною першою статті 17 Закону № 580-VIII, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов'язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції (частина друга статті 18 Закону № 580-VIII).
Частиною першою статті 19 Закону № 580-VIII визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Частиною другою статті 19 Закону № 580-VIII встановлено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VІІІ (далі - Дисциплінарний статут), визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Згідно з частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу (частина друга статті 1 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Згідно статті 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:
1) зауваження;
2) догана;
3) сувора догана;
4) попередження про неповну службову відповідність;
5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;
6) звільнення з посади;
7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до частини 4 статті 14 Дисциплінарного статуту, підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Згідно частин другої та третьої статті 14 Дисциплінарною статуту, з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування, яке призначається наказом керівника, що має повноваження застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Відповідно до частини десятої статті 14 Дисциплінарною статуту, порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Згідно частини першої та сьомої статті 15 Дисциплінарного статуту, проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії, порядок утворення яких та їх повноваження визначаються Міністерством внутрішніх справ України.
Відповідно до частини 3 статті 19 Дисциплінарного статуту, під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Так, частинами четвертою-шостою статті 19 Дисциплінарного статуту визначено пом'якшуючі та обтяжуючі обставини відповідальність поліцейського. При цьому перелік пом'якшуючих обставин не є вичерпним.
Відповідно до статті 26 Дисциплінарного статуту у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених розділом V Статуту.
Згідно з частинами першою та другою статті 29 Дисциплінарного статуту, у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
Дисциплінарні проступки такі, як перебування поліцейського на службі у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння, а також залишення місця несення служби без поважних причин, не можуть бути віднесені до незначних дисциплінарних проступків.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок № 893).
Цей Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування (пункт1 розділу І).
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку № 893, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Порядку № 893, службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про:
перебування поліцейського на роботі (службі) у стані алкогольного сп'яніння або стані, викликаному вживанням наркотичних чи інших одурманюючих засобів, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (серед іншого).
Проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків (пункт 1 розділу V Порядку № 893).
Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку № 893, службове розслідування має встановити:
наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;
наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;
ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;
обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;
відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
вид і розмір заподіяної шкоди;
причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Пунктом 5 розділу VI Порядку № 893 передбачено, що у резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються:
висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено.
Отже, службове розслідування проводиться з метою виявлення причин та умов, що стали підставою для проведення службового розслідування, наявності чи відсутності складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого було призначено службове розслідування; наявності чи відсутності порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок тощо.
Таким чином, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
Відповідно до пункту 1 розділу І Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 № 1179 (далі - Правила № 1179), ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки й порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Метою цих Правил є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.
Згідно з вимогами абзаців 1, 2 пункту 1 розділу II Правил № 1179, під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятим: відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.
Згідно абзацу 6 пункту 2 розділу II Правил № 1179 під час виконання службових обов'язків поліцейському заборонено: перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов'язків і в невстановленому місці.
Відповідно до пункту 3 розділу ІV Правил № 1179, за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики.
Правила етичної поведінки поліцейських вимагають від кожного співробітника суворо та неухильно дотримуватись Конституції України, законів України, виконання вимог статутів, нормативних актів Міністерства внутрішніх справ України, працівник поліції має бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності.
Отже, законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов'язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку.
У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 07.03.2019 по справі № 819/736/18, в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Присяга поліцейського передбачає зобов'язання виконувати обов'язки сумлінно.
Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов'язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов'язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.
Суд підкреслює, що обов'язок поліцейського полягає у тому, щоб неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, поважати і не порушувати прав і свобод людини та дотримуватися службової дисципліни.
Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності. Такий самий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 05.03.2020 по справі № 815/4478/16.
Зі змісту Присяги поліцейського, яку він складає при вступі на службу в поліції висновується, що поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, не тільки під час виконання службових обов'язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції.
Тобто, поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
Відповідний правовий висновок у подібних за змістом до цієї справи правовідносинах наведений у постанові Верховного Суду від 31.05.2023 по справі № 600/1542/22-а.
З матеріалів справи вбачається, що 27.07.2024 о 08:00 ОСОБА_1 був задіяний до несення служби на блокпосту БП А-04 «Покровськ», розташованому на автошляху в м. Покровськ у напрямку м. Селидове Донецької області.
27.07.2024 року о 08:15 до УГІ ГУНП в Донецькій області надійшла інформація про те, що начальник сектору публічного порядку відділу превенції Волноваського районного відділу поліції ГУ НП в Донецькій області капітан поліції ОСОБА_1 перебуває на службі з ознаками алкогольного сп'яніння.
З метою перевірки вказаної інформації на вказаний блокпост було направлено мобільну групу УГІ ГУНП в області у складі: заступника начальника відділу підтримки УГІ ГУНП в області капітана поліції ОСОБА_4 та інспектора відділу підтримки УГІ ГУНП в області старшого лейтенанта поліції А. Кухарського. По прибуттю на місце, працівниками УГІ ГУНП в області при спілкуванні з позивачем були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук та різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя). У зв'язку з чим позивачу було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі у встановленому законом порядку, на що позивач погодився. По прибуттю до КНП «Добропільська лікарня інтенсивного лікування», розташованого в м. Добропілля, позивач пройшов огляд з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, здавши зразок біологічного середовища (сечу, кров) та відмовившись від проходження огляду за допомогою газоаналізатору «Alcotest Drager». Зазначену подію було зафіксовано за допомогою портативного відереєстратора №101480020.
Вищенаведене підтверджується наявними в матеріалах справи наступними доказами: поясненням заступника начальника УГІ ГУНП в Донецькій області ОСОБА_5 від 09.08.2024, поясненням інспектору відділу УГІ ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 від 09.08.2024, а також надані відповідачем докази у вигляді відеофайлів, які складаються з семи епізодів з наступними проміжками часу: 08:51 - 09:06, 09:06 - 09:21, 09:21 - 09:36, 09:36 - 09:51, 09:51 - 10:06, 10:06 - 10:21 та 10:21 - 10:23.
Зокрема, на відеозапису у проміжку часі з 08:51 - 09:06, а саме безпосереднє спілкування мобільної групи відділу УГІ ГУНП в області з позивачем починаючи з 08:55 до 08:59 у межах блокпосту; у проміжку часу з 09:45 до 10:19 запис безпосередньо під час знаходження позивача в КНП «Добропільська лікарня інтенсивного лікування», позивач у приміщенні відмовляється від проходження медичного огляду за допомогою газоаналізатора, але не відмовляється здати інші аналізи, що також підтверджується зазначеними доказами та не заперечується сторонами по справі.
Відповідно до копії Акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №230, складеного КНП «Добропільська лікарня інтенсивного лікування» дата заповнення 27.07.2024 о 09:50, проведеного огляду ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , направлений на огляд заступником начальника відділу підтримки капітаном поліції Щедріним В. - 27.07.2024 о 09:10, в якому зазначено: в графі «мовна здатність» - мова змазана та підкреслено «змазаність мови», в графі 17 «запах алкоголю з рота» зазначено - З рота на відстані відчувається запах перегару. Дата і час відбору зазначено 27.07.2024, сеча - 10:05; кров - 10:15. В графі 23 «результат лабораторних тестів» зазначено - результат аналізу від 30.07.2024 №120/1 кров - 0,4672 %; №121/2 сеча - 2,1023 %. У графі 24 «Висновок медичного огляду» зазначено - гостра інтоксикація внаслідок вживання алкоголю, неускладнене.
Відповідно до Висновку №230 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного КНП «Добропільською лікарнею інтенсивного лікування», в якому зазначено, що ОСОБА_1 , який звернувся 27.07.2024 о 09:50 в наркологічне КНП «Добропільська лікарня інтенсивного лікування» з метою консультації лікарем в зв'язку з направленням заступника начальника відділу УГІ капітаном В.Щедрін. Після проведеної консультації, медичного огляду та лабораторних обстежень біологічних середовищ (кров, сеча) встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Позивачем було підписано зазначений висновок, про що свідчить його підпис у відповідній графі.
Відповідно до результату аналізу №120/1 - 120/2 на вміст алкоголю в крові (сечі) від 30.07.2024, у ОСОБА_1 в доставленому біоматеріалі, відібраному 27.07.2024, вміст алкоголю: кров - 0,4672%; сеча - 2,1023%.
Судом було встановлено з наявної в матеріалах справи копії відомості ознайомлення з аналізом стану дисципліни і законності, транспортної дисципліни в підрозділах ГУНП в Донецькій області за 6 місяців 2024 року 11.07.2024, що позивач був ознайомлений під підпис пункт 9 даної відомості.
Врахувавши вищевикладене, дисциплінарна комісія прийшла до висновку, що особиста недисциплінованість начальника сектору публічного порядку відділу превенції Волноваського районного відділу поліції ГУНП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_7 , грубе порушення ним вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Закону України «Про Національну поліцію», призвели до скоєння дисциплінарного проступку, який виразився в тому, що останній, будучи діючим працівником поліції, усвідомлюючи важливість займаної посади, в тяжкий для країни час, нехтуючи довірою керівництва, будучи належним чином ознайомленим про недопущення порушення службової дисципліни, під час несення служби, грубо порушив вимоги законодавства України. Одночасно з цим, ОСОБА_7 , усвідомлюючи свій протиправний вчинок, перебував на службі у стані алкогольного сп'яніння, тобто вчинив дії, які підривають авторитет поліції та є несумісним з подальшим проходженням останнім служби в лавах Національної поліції.
Даним висновком про проведення службового розслідування, який затверджено від 14.08.2024 було зазначено наступне: - «За грубе порушення службової дисципліни, що виразилось у недотримані вимог п.п 1,2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», в частині неналежного дотримання законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та неналежного виконання своїх посадових (функціональних) обов'язків, п.п. 6, 14 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, в частині вчинення дій, які підривають авторитет Національної поліції та перебуванні під час несення служби у стані алкогольного сп'яніння, відносно начальника сектору публічного порядку відділу превенції Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_1 (0124801) застосовувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції».
Суд зауважує, що під алкогольним сп'янінням розуміють зазвичай психічний стан людини, який виникає внаслідок вживання алкогольних напоїв (алкогольної інтоксикації), що призводить до фізіологічних, психічних, вегетативних і неврологічних розладів.
Загальновизнаними ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці, тому факт перебування особи в стані алкогольного сп'яніння може бути підтверджений зовнішніми ознаками, перелік яких наведений вище.
У цій справі підставою для ствердження про алкогольне сп'яніння позивача стала наявність у нього зовнішніх ознак сп'яніння, що не відповідає загальним уявленням про службу в поліції.
При цьому суд звертає увагу, що освідування позивача проводили у КНП «Добропільська лікарня інтенсивного лікування» за згодою позивача та за направленням заступника начальника відділу підтримки ОСОБА_4 , у супроводі мобільної групи УГІ ГУНП в області у складі: заступника начальника відділу підтримки УГІ ГУНП в області капітана поліції ОСОБА_4 та інспектора відділу підтримки УГІ ГУНП в області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 .
Суд зауважує, що толерування посадовою особою вживання алкоголю на робочому місці або перебування у стані сп'яніння, ставить таку особу в ряд співучасників правопорушення, наслідком якого може бути заподіяння значної шкоди здоров'ю людини або позбавлення її життя. А тому орган, який уповноважений приймати рішення щодо осіб, які перебувають в стані сп'яніння на робочому місці або за кермом, має проявляти принципову та жорстку позицію щодо цих осіб, а надто щодо працівників поліції.
Допущення подібних проступків впливає на авторитет Національної поліції, як суб'єкта публічного права, який має забезпечувати законність і бути зразком доброчесності для громадян.
Суд зазначає, що застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням усіх обставин вчинення дисциплінарного проступку та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Тобто звільнення позивача зі служби в поліції відбулося саме у зв'язку з порушенням останнім службової дисципліни, що виявилося у порушенні вимог Дисциплінарного статуту, Закону України «Про Національну поліцію» та Правил етичної поведінки поліцейських.
Відсутність покарання такої поведінки може створити негативне відношення свідків до авторитету поліції та ілюзію безкарності особового складу поліції.
Таким чином, враховуючи тяжкість проступку, наслідки проступку, які, як правильно зазначив відповідач, фактично підривають довіру та авторитет до органів Національної поліції, суд в даному випадку вважає правомірним притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.
З урахуванням досліджених під час розгляду справи доказів, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що службовим розслідуванням підтверджено вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що дискредитує звання працівника органів Національної поліції.
Оскільки службове розслідування проведено відповідачем на підставі та в межах повноважень, відповідно до норм законодавства, а спірні накази прийнято на підставі та з дотриманням вимог Закону № 580-VIII і Дисциплінарного статуту, правові підстави для їх скасування відсутні.
Щодо зазначеного позивачем у його позовній заяві стосовно проведеного службового розслідування із порушенням місячного строку, суд зауважує.
Відповідно до приписів ч.1 ст.16 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
Приписами ч.4 ст.16 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Відповідно до приписів ст.26 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», проведення службового розслідування в період дії воєнного стану:
1. У період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.
2. Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).
Службове розслідування стосовно заступників керівника Національної поліції України чи керівників територіальних органів Національної поліції України проводиться виключно дисциплінарною комісією.
3. Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів.
До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях.
4. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським, стосовно якого призначено службове розслідування, вчинено інший дисциплінарний проступок, обставини його вчинення підлягають перевірці уповноваженою особою під час проведення такого службового розслідування.
5. За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку.
6. Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування.
У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, днем завершення службового розслідування є день підписання наказу про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності або довідки про відсутність в діях поліцейського дисциплінарного проступку, яка підлягає реєстрації в органі поліції.
Суд зауважує, що відповідно до Наказу №1252 від 31.07.2024 начальником ГУ НП в Донецькій області призначено службове розслідування.
В свою чергу, відповідно до Висновку «службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області», затвердженого начальником ГУНП в Донецькій області 14.08.2024, службове розслідування було закінчено.
З урахуванням вищенаведених приписів, судом не встановлено порушення відповідачем терміну проведення службового розслідування.
Щодо наданого в якості доказів позивачем консультаційної довідки спеціаліста Завідувача Волноваським відділенням судово-медичної експертизи лікаря судово-медичного експерту вищої кваліфікаційної категорії ОСОБА_9 від 31.07.2024, в якому зазначено: «Єдиним доказовим методом, що дозволяє стверджувати факт знаходження людини у стані алкогольного сп'яніння, є виявлення алкоголю у крові в певній концентрації 0,4672%. Дана концентрація алкоголю у крові відповідає незначному впливу його на організм. Людина вважається такою, що знаходиться у стані алкогольного сп'яніння при виявлені в її крові алкоголю у концентрації 0,5% та вище, чого не мало місце у Вашому випадку. Порівнянням концентрації алкоголю у крові (0,4672%) та у сечі (2,1023%) свідчить про те, шо на момент Вашого огляду у медичній установі, у Вашому організмі мала місце фаза елімінації (виведення алкоголю із організму людини), яка може тривати до 24 годин після вживання алкоголю. Враховуючи вищезазначене, вважаю, що гр. ОСОБА_1 на момент здачі аналізів (крові та сечі) у медичному закладі не знаходився у стані алкогольного сп'яніння, а перебував під незначним впливом алкоголю на організм, що, ймовірніше за все, було обумовлене вживанням алкоголю напередодні. Таким чином, у наданому медичному документі відсутні об'єктивні критерії, які б дозволяли вважати гр. ОСОБА_1 таким, що знаходиться у стані алкогольного сп'яніння».
Враховуючи вищезазначене, суд зазначає, що Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №230, складений КНП «Добропільською лікарнею інтенсивного лікування», яким було оглянуто позивача та встановлено у нього перебування останнього станом на 27.07.2024 у стані алкогольного сп'яніння.
У судовому порядку вищезазначений Висновок та акт, нечинним не визнано, підписано позивачем особисто, погодження на відібрання зразків біоматеріалу надано особисто та добровільно, що не заперечується самим позивачем, та підтверджується наявним в якості доказів в матеріалах справи відеозаписом усього процесу проведеної перевірки відповідальними особами, перебування позивача у стані алкогольного сп'яніння починаючи з приїзду їх до місця несення служби та закінчуючи проведеним лікарями оглядом позивача у лікарні.
В даному випадку перед судом постає питання стосовно наявності кількісного показнику алкоголю у крові позивача, діючого на той час офіцера Національної поліції, який перебував на службі на блокпості з табельною вогнепальною зброєю із ознаками стану алкогольного сп'яніння, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Отже, з урахуванням наведеного, консультаційна довідка спеціаліста від 31.07.2024 не спростовує зазначеного у службовому розслідуванні, яке було проведено відповідальними особами та затвердженого 14.08.2024.
Згідно з частин 1 та 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відтак, під час розгляду справи судом встановлено факт порушення позивачем службової дисципліни, тому при прийнятті оскаржуваного наказу відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений законом. Дисциплінарний проступок позивача виявився у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій несумісних з вимогами, що пред'являються до професійних якостей поліцейських. Застосування до позивача дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану у вигляді звільнення є правомірним і пропорційним, у зв'язку з чим у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, місцевий суд дійшов правильного висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу представника позивача Бай Сергія Едуардовича - залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року у справі № 200/6660/24 - залишити без змін.
Повне судове рішення - 04 грудня 2025 року.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів І. В. Сіваченко
І. В. Геращенко
Т. Г. Гаврищук