04 грудня 2025 року Чернігів Справа № 620/4839/25
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Лукашової О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 06.01.2025, поданої його представником ОСОБА_2 , в належному порядку шляхом проведення засідання лікарсько-експертною комісією Військової частини НОМЕР_1 та прийняття рішення лікарсько-експертної комісії Військової частини НОМЕР_1 ;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 провести засідання лікарсько-експертної комісії, на якому розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.01.2025, подану його представником ОСОБА_2 , та прийняти рішення, яким щодо тяжкості травми, визначеної у довідці ВЛК Військової частини НОМЕР_1 №9300 від 19.12.2023, встановити, що згідно класифікації тяжкості отриманих травм травма згідно з встановленими у зазначеній довідці ВЛК діагнозами відноситься до тяжких, відповідно до п. 3.1 Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженого наказом МОЗ України № 370 від 04.07.2007.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що встановлення ступеня тяжкості травми не належить до повноважень регіонального ВЛК, а відноситься до повноважень лікарсько-експертної комісії закладу охорони здоров'я, де проходило лікування, як передбачено п.6 Наказу МОЗ №370 від 04.07.2007 року. Вважає, що відповідач є військовим медичним закладом у сфері охорони здоров'я, а тому рішення про тяжкість травм позивача мало прийматися спеціально утвореним органом - ЛЕК, створеною у такому закладі, натомість, відповідачем протиправно не було проведено засідання компетентного органу (ЛЕК) та не оформлено рішення протоколом засідання ІНФОРМАЦІЯ_1 , або рішення про відмову у віднесенні травм ОСОБА_1 до тяжких.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.
У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що лікарсько-експертні комісії (ЛЕК), згідно з Класифікатором розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженого наказом МОЗ України № 370 від 04.07.2007, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.08.2007 за №902/14169, створюються у закладах охорони здоров'я, які здійснюють лікування особи, в цілях визначення ступеню тяжкості травми у межах своїх повноважень, а не в цілях військово-лікарської експертизи. ВЛК військової частини НОМЕР_1 діяла в межах своїх повноважень і компетентно встановила ступінь травми “легка», що підтверджується результатами обстежень і діагностик. Вважає, що з метою визначення ступеня тяжкості травми позивач має звернутись до лікувального закладу, де він перебував на лікуванні, а не до ВЛК військової частини НОМЕР_1 . Також, вказує, що позивач у військовій частині НОМЕР_1 на лікуванні не перебував, а був направлений на проходження військово-лікарської комісії.
У відповіді на відзиві позивач наполягає на задоволенні позову та вказує, що військово-медичні заклади можуть діяти у спосіб, визначений законодавством у сфері охорони здоров'я, та створювати ЛЕК, більше того, зобов'язані утворити орган, який є єдиним уповноваженим в силу наказу Міністерства охорони здоров'я України від 04.07.2007 № 370 на прийняття рішення про тяжкість травми.
У запереченнях відповідач вказує на безпідставність доводів позивача та просить відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_2 від 21.09.2024 №8323 ОСОБА_1 з 26.08.2023 по 27.08.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи східніше н.п. Роботине, Токмацької територіальної громади, Пологівського р-ну, Запорізької обл.
Відповідно до довідки про обставини травми № 313 від 08.01.2024 ОСОБА_1 отримав поранення: МВТ(27.08.2023). ВОСП медіальної ділянки с/з лівого передпліччя. АКБ легкого ступеня тяжкості, без порушення цілісності б/п. Tінiтyc. За обставин: 27 серпня 2023 року в районі н.п. Роботино Запорізької області, отримав поранення під час ворожого артилерійського обстрілу зі сторони противника, під час виконання бойового завдання у зв'язку з виконанням конституційного обов'язку щодо захисту Батьківщини, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Надалі ОСОБА_1 у зв'язку із отриманими травмами проходив лікування та, серед іншого, перебував у відпустці за станом здоров'я.
Відповідно до довідки ВЛК Відокремленого структурного підрозділу «Університетська лікарня» Дніпровського державного медичного університету № 460 від 12.09.2023, травма, ТАК, пов'язана із проходженням військової служби (довідка про обставини травми відсутня). Згідно класифікатора тяжкості отриманих травм, дана травма відноситься до легких (наказ МОЗ №370 від 04.07.2007). На підставі статті 81 графи II Розкладу хвороб, потребує відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) на 30 календарних днів.
Згідно з довідкою ВЛК Військової частини НОМЕР_1 №9300 від 19.12.2023 травма, ТАК, пов'язана з проходженням військової служби. Довідка про обставини травми відсутня. Згідно наказу МОЗ України від 04.07.2007 № 370 травма кваліфікується як легка.
Вважаючи, що внесені до рішень ВЛК заключення щодо тяжкості травми підлягають перегляду компетентним органом у сфері лікарської експертизи (лікарсько-експертною комісією) позивач через свого представника звернувся до відповідача із заявою від 06.01.2025 з проханням: переглянути медичний висновок про ступінь тяжкості травми, визначений військово-лікарською комісією Військової частини НОМЕР_1 від 19.12.2023, оформлений довідкою ВЛК Військової частини НОМЕР_1 №9300 від 19.12.2023, в частині визначення тяжкості травми солдата ОСОБА_1 .
Листом від 28.01.2025 №591/329 Військова частина НОМЕР_1 повідомила, що у військовій частині НОМЕР_1 позаштатну постійно діючу військово-лікарську комісію створено на виконання вимог Розпоряджень Головнокомандувача Збройних Сил України № 3906дск від 09.06.2022, Бойового розпорядження Командування Медичних сил Збройних Сил Україні № 510/3/3024дск від 13.06.2022, Бойового наказу командира Угруповання сил засобів Медичних сил Збройних Сил України “ ІНФОРМАЦІЯ_2 » № 2/дсі від 02.10.2022, у відповідності до пункту 2.6. Розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 17.11.2008 № 1109/15800 (зі змінами) та на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 178 від 20.06.2023. Згідно глави 2, глави 3 розділу І Положення про військово-лікарсью експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністерстві оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 17.11.2008 № 1109/15800 (зі змінами) скарги на дії (бездіяльність чи постанови ВЛК подаються до ВЛК вищого рівня за підпорядкованістю ВЛК регіонів, ЦВЛК. У разі визнання ВЛК вищого рівня заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК вищого рівня переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК. Таке рішення є обов'язковим до виконання та має бути реалізовано не пізніше в місячний строк з дати прийняття. У зв'язку із цим, про вирішення питання щодо внесення змін до довідки військово-лікарської комісії від військової частини НОМЕР_1 № 9300 від 19.12.2023, сформованої на солдата ОСОБА_3 , запропоновано звернутись до ВЛК вищого рівня.
Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 70 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров'я», військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, встановлює причинний зв'язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при військових комісаріатах і закладах охорони здоров'я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань.
Встановлення ступеню тяжкості травм не відноситься до повноважень ЦВЛК ЗС України.
Відповідно до пункту 6 Класифікатору розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я від 04.07.2007 №370, медичний висновок про ступінь тяжкості травми дають лікарсько-експертні комісії (ЛЕК) лікувально-профілактичного закладу, де здійснюється лікування особи, що постраждала.
Тобто саме до повноважень ЛЕК медичних закладів належить вирішення питання визначення ступеня тяжкості травми.
Суд зазначає, що згідно з вимогами чинного законодавства, з метою забезпечення соціальних гарантії законодавчо закріплено, що військовослужбовці, які отримали поранення, травму або контузію мають право на класифікацію таких поранень за ступенем тяжкості.
Підпунктами 2.4.4, 2.4.5, 2.4.6 пункту 2.4 глави 2 розділу I Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі - Положення) визначені права та обов'язки, якими наділені ВЛК регіону.
В той же час, вимоги чинного Положення не передбачають зміни (встановлення) ступеню тяжкості травм (поранень) штатними військово-лікарськими комісіями.
Аналізуючи вказані норми законодавства, суд дійшов висновку, що встановлення ступеня тяжкості травми не належить до повноважень регіонального ВЛК, а відноситься до повноважень лікарсько-експертної комісії закладу охорони здоров'я, де проходило лікування.
Посилання відповідача щодо відсутності відповідної комісії і відсутності повноважень на її створення не знайшли свого підтвердження в ході розгляду даної справи та спростовуються наступним.
Так, відповідно до Воєнно-медичної доктрини України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 року № 91 у розділі «Інтеграція та управління медичним забезпеченням» зазначено, що медичні служби провадять свою діяльність в єдиному медичному просторі держави шляхом дотримання законодавства з питань охорони здоров'я, стандартів медичної допомоги (медичних стандартів) та клінічних протоколів.
Єдиний медичний простір - система організації надання медичної допомоги, яка об'єднує всі медичні ресурси держави спільним управлінням і визначеними механізмами фінансування та забезпечує доступність, якість і ефективність усіх видів медичної допомоги всім громадянам України, у тому числі і військовослужбовцям.
Інтеграція системи медичного забезпечення військ в єдиний медичний простір України передбачає функціональне поєднання сил і засобів медичних служб та системи охорони здоров'я цивільного населення з метою максимальної реалізації їх спроможностей щодо ефективного медичного забезпечення військ із збереженням організаційної самостійності.
Управління системою медичного забезпечення військ здійснюється в єдиній системі управління військами відповідно до законодавства.
Так, приймаючи медичний висновок про ступінь тяжкості травми позивача, оформленого довідкою ВЛК Військової частини НОМЕР_1 від19.12.2023 №9300, відповідач зазначив, що керувався при визначені ступеня тяжкості Наказом №370 від 04.07.2007, тобто тим нормативно-правовим документом, щодо якого не визначено порядку та способу застосування Положенням про військово-лікарську експертизу у Збройних силах України. Так само, даним Положенням взагалі не передбачено, що ВЛК мають право визначати ступінь тяжкості отриманої травми.
В той же час, Наказом №370 від 04.07.2007 такі повноваження віднесені до ЛЕК медичних закладів, а саме у зв'язку з умовами воєнного стану медичні заклади, в тому числі і військово-медичні вимушені вдаватися до аналогії закону для дотримання і захисту прав військовослужбовців.
Так, в чинному законодавстві України відсутній окремий порядок, який визначає ступінь тяжкості поранення для військовослужбовців, тому застосування наказу Міністерства охорони здоров'я України від 04.07.2007 № 370 за аналогією закону є допустимим. Більш того, наказ Міністерства охорони здоров'я України від 04.07.2007 № 370 застосовується військово-лікарськими комісіями під час складення довідок для визначення ступеня тяжкості отриманого поранення. В свою чергу, військово-лікарські комісії медичних закладів, в тому числі відповідача, не є самостійними юридичними особами, не мають власного ЄДРПОУ, а з спірних довідок ВЛК вбачається, що ВЛК діє у складі відповідача і утворена ним без створення самостійної юридичної особи.
Разом з тим, ні Положенням про військово-лікарську експертизу в ЗСУ, ні іншим законодавством не обмежені повноваження відповідача щодо створення ЛЕК.
Разом з тим, враховуючи Воєнно-медичну доктрину України, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 року № 91, медичні служби провадять свою діяльність в єдиному медичному просторі держави шляхом дотримання законодавства з питань охорони здоров'я, а інтеграція системи медичного забезпечення військ в єдиний медичний простір України передбачає функціональне поєднання сил і засобів медичних служб та системи охорони здоров'я цивільного населення.
Так, згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я України від 04.07.2007 № 370, яким, як вбачається з довідок ВЛК, послуговується у своїй діяльності відповідач, медичний висновок про ступінь тяжкості травми дають лікарсько-експертні комісії (ЛЕК) лікувально-профілактичного закладу, де здійснюється лікування особи, що постраждала.
Відповідно до абз. 5 п. 3 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 р. № 337, медичний висновок - висновок у формі рішення лікарсько-консультативної комісії (лікарсько-експертної комісії) закладу охорони здоров'я (у разі нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та висновок у формі рішення лікарсько експертної комісії спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров'я (у разі хронічного професійного захворювання (отруєння) за місцем амбулаторного обліку, лікування або обстеження потерпілого про встановлення зв'язку погіршення стану здоров'я працівника з впливом на нього важкості та напруженості трудового процесу, небезпечних, шкідливих виробничих факторів, психоемоційних причин або протипоказань за станом здоров'я виконувати роботу.
Так, військово-медичні заклади мають діяти у спосіб, визначений законодавством у сфері охорони здоров'я, та створювати ЛЕК, більше того, зобов'язані утворити орган, який є єдиним уповноваженим в силу наказу Міністерства охорони здоров'я України від 04.07.2007 № 370 на прийняття рішення про тяжкість травми.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у структурі військово-медичних закладів діють ЛЕК, а тому посилання відповідача на відсутність повноважень для їх створення є безпідставним, а те, що ЛЕК у складі відповідача не створено, свідчить про порушення процедури прийняття рішення про тяжкість травми, неможливість реалізації права позивача на оскарження/перегляд рішення про тяжкість травми, безапеляційність викладених у довідках ВЛК висновків, що суперечить принципам верховенства права та законності.
Враховуючи вищевикладене, на підставі зібраних та досліджених доказів, аналізу чинного законодавства, суд, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково шляхом визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 06.01.2025 в належному порядку шляхом проведення засідання лікарсько-експертною комісією Військової частини НОМЕР_1 та прийняття рішення лікарсько-експертної комісії Військової частини НОМЕР_1 ; зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.01.2025 з урахуванням оцінки, наданої судом у рішенні.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача прийняти рішення, яким щодо тяжкості травми, визначеної у довідці ВЛК Військової частини НОМЕР_1 №9300 від 19.12.2023, встановити, що згідно класифікації тяжкості отриманих травм травма згідно з встановленими у зазначеній довідці ВЛК діагнозами відноситься до тяжких, відповідно до п. 3.1 Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженого наказом МОЗ України № 370 від 04.07.2007, то такі задоволенню не підлягають, оскільки розцінюються судом як передчасні. Рішення за заявою позивача від 06.01.2025 ще не прийнято, а суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце в майбутньому.
Крім того в межах розгляду даної категорії справ суди вправі перевіряти законність постанови ВЛК лише в межах дотримання процедури її прийняття (повноважність, порядок та спосіб прийняття).
Відповідно до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 06.01.2025 в належному порядку шляхом проведення засідання лікарсько-експертною комісією Військової частини НОМЕР_3 прийняття рішення лікарсько-експертної комісії Військової частини НОМЕР_1 .
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.01.2025, з урахуванням оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні решти позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).
Повне судове рішення складено 04.12.2025.
Суддя Олена ЛУКАШОВА