04 грудня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/2331/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії.
Позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невірного нарахування та недоплати індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 за період з 01 березня 2018 року по 01 вересня 2020 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 4005,42 грн в місяць за період з 01 березня 2018 року по 01 вересня 2020 року включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; встановлено строки для подання заяв по суті справи; витребувано у військової частини НОМЕР_1 довідку чи інший розрахунковий документ про нараховане та виплачене ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01 січня 2018 року по 01 вересня 2020 року (в розрізі місяців) із зазначенням всіх складових (постійного та тимчасового характеру), які були включені до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 за вказаний період.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву.
Як вбачається з наданих до відзиву матеріалів, відповідач надав суду копію картки особового рахунку військовослужбовця ОСОБА_1 про нараховане та виплачене їй грошове забезпечення починаючи лише з березня 2018 року, проте у такій картці відсутні дані про розмір виплаченого позивачу грошового забезпечення під час проходження служби за січень та лютий 2018 року.
За таких обставин суд вважає за необхідне зазначити таке.
Згідно частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Особливості визначення шкоди, заподіяної протиправними (незаконними) індивідуальними актами та/або рішеннями, зазначеними у частині першій статті 266-1 цього Кодексу, встановлюються Законом України “Про банки і банківську діяльність» та Законом України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до частини першої, третьої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Частинами першою, другою, четвертою, п'ятою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Враховуючи викладене, з метою встановлення дійсних обставин цієї справи, які мають значення для правильного вирішення спору, а також зважаючи на неналежне виконання відповідачем вимог ухвали суду, якою відкрито провадження у даній справі, суд вважає за необхідне повторно витребувати у військової частини НОМЕР_1 довідку чи інший розрахунковий документ про нараховане та виплачене ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01 січня 2018 року по 28 лютого 2018 року (в розрізі місяців) із зазначенням всіх складових (постійного та тимчасового характеру), які були включені до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 за вказаний період.
Водночас суд звертає увагу відповідача на те, що відповідно до частини шостої та восьмої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Згідно статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Керуючись статтями 72-77, 79, 80, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Повторно витребувати у військової частини НОМЕР_1 довідку чи інший розрахунковий документ про нараховане та виплачене ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01 січня 2018 року по 28 лютого 2018 року (в розрізі місяців) із зазначенням всіх складових (постійного та тимчасового характеру), які були включені до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 за вказаний період.
2. Для подання до суду витребуваних доказів встановити військовій частині НОМЕР_1 строк протягом п'яти днів з дня отримання цієї ухвали.
3. Роз'яснити, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
4. Роз'яснити, що неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин є підставою для застосування заходів процесуального примусу у вигляді штрафу.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Лелюк