04 грудня 2025 року справа № 580/11410/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Адвокат Зачепіло З.Я. в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) в якому просить:
-визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку щодо ОСОБА_1 ;
-зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та відкликати звернення до Національної поліції про розшук та доставлення до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В обґрунтування позовних вимог вказано, що відповідачем протиправно внесено до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про порушення військового обліку щодо позивача, оскільки правила військового обліку позивач не порушував в наслідок відсутності постанов щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідачем відзив на позовну заяву не подано, причини неподання не повідомлено.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
ОСОБА_1 , перебуває на обліку як військовозобов'язаний в ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно листів ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.08.2025 №98/5031, від 05.09.2025 №98/5822, ОСОБА_1 не з'явився по повістці на 17.06.2025 та не пройшов медичний огляд для визначення придатності до військової служби.
Позивачем, згідно адміністративного позову, не заперечується, що за викликом не прибув.
З витягу з мобільного застосунку ОСОБА_1 “Резерв+» вбачається відмітка “Порушення правил військового обліку».
Не погоджуючись із діями відповідача позивач звернувся до суду позовною заявою.
Вирішуючи спір, суд ураховує таке.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Воєнний стан діє зокрема на момент розгляду цієї справи.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 року № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-XII).
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (ч. 3 ст. 1 Закону № 2232-XII).
Згідно з ч. 10 ст. 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема, виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Пунктом 11 ст. 38 Закону № 2232-XII визначено, що призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Відповідно вимог абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон №3543-XII) громадяни зобов'язані зокрема з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону №3543-XII у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк. У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Згідно з пп. 1 п. 27 Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» №560 від 16.05.2024 (далі - Порядок № 560) під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів зокрема з метою взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово- облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних; призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
Відповідно до п. 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до Р(М)ТЦК та СП або його відділу є у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Абзацом 3 ч. 9 ст. 29 Закону № 2232-XII визначено, що поважними причинами неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов'язаного чи резервіста до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для призову на збори в пункт і в строк, установлені його керівником, які підтверджені відповідними документами, визнаються перешкоди стихійного характеру, сімейні обставини та інші поважні причини, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відтак, у силу наведених приписів у позивача виник обов'язок прибути до ІНФОРМАЦІЯ_1 або повідомити про причини неявки.
Як вбачається з матеріалів справи, навіть після отримання листа на адвокатський запит та звернення до суду, позивач до територіальний центр комплектування та соціальної підтримки не з'явився.
Тобто, зміст положень ч. 3 ст. 22 Закону № 2232-XII слід вважати, що військовозобов'язаний має з'явитися за повісткою у строк вказаний в ній, або у найкоротший строк після часу зазначеного у повістці. Тобто обов'язок явки до ТЦК та СП зберігається навіть після спливу часу зазначеного у повістці.
Також, згідно листа ІНФОРМАЦІЯ_1 та застосунку «Резерв+» позивач не пройшов медичний огляд для визначення придатності до військової служби.
Відповідно до п. 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов'язані та резервісти) визначені в Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" від 16.03.2017 року № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII).
Статтею 1 Закону № 1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Частиною 1 статті 5 Закону № 1951-VIII передбачено, що держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону № 1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:
1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
До персональних даних призовників відносяться, зокрема відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку (п. 17-1 ч. 1 ст. 7 Закону № 1951-VIII) та відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення) (п. 20-1 ч. 1 ст. 7 Закону № 1951-VIII).
Пунктом 2 ч. 1 ст. 9 № 1951-VIII передбачено, що призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право, зокрема, звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Водночас, відповідно до п. 5 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559 (далі - Порядок № 559) військово-обліковим документом призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу, в електронній формі (далі - військово-обліковий документ в електронній формі) є відображення в електронній формі відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також відомостей щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції.
З огляду на те, що позивач не з'явився за повісткою та не пройшов ВЛК, наявна інформація про порушення правил військового обліку, то, відповідно, такі відомості вносяться і до самого Реєстру.
Тобто, законодавство не містить вказівки на те, що статус "Порушення правил військового обліку" може бути облікований лише у випадку притягнення особи до адміністративної відповідальності на підставі ст. 210, ст. 210-1 КУпАП України.
Більше того наявність такого статусу у військово-обліковому документі законодавчо не ототожнена із фактом притягнення особи до адміністративної відповідальності, а носить інформаційний характер.
Суд зауважує, що відомості щодо проходження позивачем медичного огляду - відсутні.
Окремо, судом враховано, що, отримавши відомості за результатами запитів адвоката, позивач до відповідача не з'явився, з чого суд зауважує, що управління відомостями в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів зокрема повідомлення про зміни відбувається в основному через органи державної влади та місцеві органи влади, а не через суд.
Так, судове рішення не може слугувати механізмом для автоматичного внесення змін в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, оскільки будь-які повідомлення про зміни в статусі або персональних даних надаються іншими органами або особами безпосередньо, з огляду на необхідність перевірки відповідних відомостей.
Відтак, спосіб захисту порушеного права втручатиметься в дискреційні повноваження, покладені на органі територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про безпідставність заявлених позовних вимог, а тому у задоволенні позову належить відмовити повністю.
Відповідно до вимог ст. 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснювався.
Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.
Суддя Петро ПАЛАМАР