Справа № 212/8286/25
Провадження № 2/204/4579/25
49006, м. Дніпро, проспект Лесі Українки 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua
03 грудня 2025 року Чечелівський районний суд міста ґдніпра в складі:
головуючої судді Чудопалової С.В.
за участю секретаря судового засідання Янчук П.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (адреса знаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28), в інтересах якого діє представник адвокат АТ «Апологет» Усенко Михайло Ігорович (адреса листування: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28) до ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості,-
Представник позивача звернувся до суду із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованість за кредитним договром № 4632522 від 12.10.2021 у сумі 39520,00 грн., яка складається із заборгованості за тілом у розмірі 8000,00 грн., заборгованості за процентами у розмірі 30 000,00 грн. та заборгованості за комісіями 1520,00 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 12.10.2021 міжТовариством зобмеженою відповідальністю«Мілоан'та ОСОБА_1 . укладеноДоговір проспоживчий кредит№4632522,відповідно доумов якого відповідачу булонадано грошовікошти на умовахвизначених кредитнимдоговором,а позичальникзобов'язався повернутикредит,сплатити комісіюза наданнякредиту тапроценти закористування кредитомна умовахта втерміни,що визначенихДоговором. Товариство своїзобов'язання закредитним договоромвиконало вповному обсязі,а саменадало відповідачугрошові коштив обсязіта устрок визначенийумовами кредитногодоговору.Однак, останній невиконав належнимчином умовкредитного договору.Згодом, 09.02.2022 ТОВ«Мілоан» таТОВ «ФінансоваКомпанія «Кредит-Капітал»,уклали Договірвідступлення праввимоги №80-МЛ.Згідно вищевказаногоДоговору,та увідповідності дост.512ЦК України,ТОВ «ФінансоваКомпанія «Кредит-Капітал'набуло статусуНового Кредитората отрималоправо грошовоївимоги повідношенню доосіб,які являлисьборжниками ТОВ«Мілоан»,включно ідо ОСОБА_1 за кредитнимдоговором №4632522 від 12.10.2021. Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить у загальному 39520,00 грн., яку позивач і просить стягнути з відповідача.
Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 22.09.2025 прийнято позовну заяву, відкрито провадження та призначено цивільну справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності, проти винесення судом заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був неодноразово повідомлений у встановленому законом порядку, а саме направленням на адресу проживання судових повісток.У відзиві на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 20.10.2025, відповідач зазначає, що позивачем не надано належних доказів факту укладення кредитного договрору між ним та первісним кредитором. Також вважає, що позивачем не надано суду доказів про отримання відповідачем кредитних коштів. На підставі чого, просив відмовити у задоволенні позовної заяви в повному обсязі. Клопотань незаявляв. Ухвалою суду від 21.10.2025 клопотання представника позивача Усенка М.І. про витребування доказів задоволено та витребувано від Монобанк, емітент АТ "Універсал Банк" (юридична адреса місця знаходження: 04082, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54, кв.19) докази .
24.10.2024 від представника позивача надійшла відповідь на відзив. На виконання ухвали суду від 21.10.2025 суду АТ "Універсал Банк" надав суду витребувану інформацію.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, у зв'язку з наступним.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У судовому засіданні встановлено, що 12.10.2021 ТОВ «Мілоан» уклало з ОСОБА_1 договір про споживчий кредит № 4632522.
Як передбачено п. п. 1.1-1.5.1 кредитодавець зобов'язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3 договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2 договору, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений у п. 1.5 договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит. Сума (загальний розмір) кредиту становить 8 000 грн. Кредит надається строком на 30 днів з 12.10.2021 до 11.11.2021.Комісія за надання кредиту: 1 520 грн., яка нараховується за ставкою 19,00 % від суми кредиту одноразово. Стандартна проценти ставка кредиту становить 5,00% в день (а.с.22).
Як зазначено у п. 6 вказаного договору він укладається в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
На підтвердження укладення кредитного договору, позивач долучив Анкету-заяву на отримання кредит № 4632522 від 12.10.2021 (а.с.21).
ТОВ «Мілоан» виконав свої зобов'язання, перерахувавши ОСОБА_1 кредитні кошти у сумі 8 000 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 58536120 від 12.10.2021 (а.с.30).
09.02.2022 міжТОВ «Мілоан'та ТОВ«ФК «Кредит Капітал» укладений Договір відступлення прав вимоги № 80-МЛ за умовами якого відбулося відступлення права вимоги, в тому числі і за Кредитним договором № 4632522 від 12.10.2021.
Відповідно до Витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 80-МЛ від 09.02.2022 ТОВ «ФК «Кредит Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 39520,00, з яких: 8000,00 - сума заборгованості по основному боргу, 30000,00 сума заборгованості за відсотками та 1520,00 грн. заборгованість за комісією.
Таким чином, ТОВ «ФК «Кредит Капітал» є правонаступником ТОВ «Мілоан» та стало новим кредитором у зобов'язанні за кредитним договором, який укладений з відповідачем.
09.07.2025 позивач надіслав відповідачу письмову досудову вимогу про погашення наявної заборгованості.
Відповідно до ч. 1ст. 626 ЦК України,договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1ст. 628 ЦК України).
Згідно ч. 1ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 639 ЦК Українивстановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмові формі. Якщо сторони домовилися укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовились про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно з вимогами статей1046,1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст. 1047 ЦК України).
Законом України «Про електронну комерцію»встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощену процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Статтею 3 цього Законувизначено, що електронний договірце домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлення в електронній формі.
За приписамист. 11 Закону України «Про електронну комерцію»,електронний договір укладається і виконується в порядку передбаченому Цивільним іГосподарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, встановленомустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 2ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положеннястатті 11 Закону України «Про електронну комерцію»передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікаторомце дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Встановлені судом фактичні обставини у справі, свідчать про те, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору № 1850105 від 27.12.2019 року, який оформлено сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Згідно з абз. другим частини другоїстатті 639 ЦК України,якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК Українипередбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно дост. 526 ЦК України,зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договорами або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України,встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Одним із видів порушення зобов'язання є простроченняневиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
З урахуванням встановленого, суд дійшов висновку, що позивачем надано належні та допустимі докази як укладення кредитного договору так і отримання ОСОБА_1 кредитних коштів у сумі 8 000 грн.
Доказів повернення відповідачем коштів, отриманих у кредит, матеріали справи не містять.
Таким чином, заборгованість відповідача за тілом кредиту по вказаному договору становить у розмірі 8000,00, а тому вимога позивача в цій частині є доведеною та підлягає задоволенню.
Що стосується вимог про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками, суд зазначає наступне.
За положеннями статей1046,1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст.1048та ч. 1 ст.1049 ЦК України,позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже припис абзацу 2 ч. 1ст. 1048 ЦК України,про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
З аналізу зазначених норм матеріального права слідує, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2ст. 1050 ЦК України,право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що за умовами укладеного між фінансовою установою та відповідачем кредитного договору дана фінансова установа надала позичальнику суму позики, а останній зобов'язався повернути надану позику у повному обсязі у визначений договором строк.
Таким чином позикодавець відповідно дост. 1048 ЦК України,мав право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами в межах погодженого сторонами строку кредитування.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа № 444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№ 202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
За умовами кредитного договору № 4632522 від 12.10.2021 сторони встановили строк кредитування 30 днів, тобто до 11.11.2021. Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування позикою та зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять. Проте, позивач не надав доказів на підтвердження правильності нарахування процентів в розмірі 30000,00. Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування позикою та зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять. Нарахування процентів в такому розмірі не узгоджуються із умовами договору про надання споживчого кредиту № 4632522 від 12.10.2021 відповідно до якого розмір процентів у межах строку кредитування склав 6 000 грн. (додаток № 1 до договору споживчий кредит (а.с. 27), тому заявлена ТОВ «ФК «Кредит Капітал» вимога в частині стягнення з відповідача заборгованості за відсотками у розмірі 30000,00 є безпідставною. Отже, в цій частині позов підлягає частковому задоволенню в розмірі 6 000 грн.
Що стосується вимог про стягнення з відповідача заборгованості за комісією, суд зазначає наступне.
У той же час, оскільки позичальнику були надані кошти на споживчі цілі, особливості регулювання відносин сторін визначаютьсяЗаконом України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до п. 17 ч. 1ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів»послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
У розумінні положень чинного законодавства України, послуга, яку надає банк споживачу, - надання грошових коштів.
Відповідно до ч. 8ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.
Пункт 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, що затвердженіПостановою Національного банку України № 168 від 10.05.2007 рокувизначає, що Банк не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).
Як вказано у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 666/4957/15-ц надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК Україниє обов'язком банку, виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов'язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає сплаті позичальником. Оскільки надання фінансового інструменту у зв'язку із наданням кредиту відповідає економічним потребам лише самого банку, то такі дії не є послугами, що об'єктивно надаються клієнту-позичальнику. В зв'язку з цим, Верховний Суд дійшов висновку про те, що кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цьогоЗакону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цьогоЗакону, є нікчемною.
За таких обставин, пункти кредитного договору про сплату на користь кредитодавця комісії за надання кредиту є нікчемними, а тому, суд вважає за необхідне відмовити у задоволені позову в частині стягнення комісії.
01.07.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» та адвокатським об'єднанням «Апологет» укладено договір про надання правової допомоги № 0107 (а.с.44).
Відповідно до акту наданих послуг №501 до договору про надання правової допомоги № 0107, вбачається що адвокатським об'єднанням «Апологет» була надана правнича допомога та відповідно до детального опису робіт від 06.07.2025 встановлена фіксована сума за надані послуги, а саме: усна консультація клієнта, щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором, ознайомлення з матеріалами кредитної справи, погодження правової позиції у справі, складання позовної заяви, подання заяви до суду від імені клієнта. Загальна вартість виконаних юридичних послуг складає 8000,00 грн.
За вимогами статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частин четвертої-шостої статті 137 ЦК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Водночас, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи і витраченого адвокатом часу.
З урахуванням конкретних обставин справи, суд може обмежити розмір витрат на професійну правничу допомогу з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
Суд враховує, що вказана категорія справ відноситься до малозначних та розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням ціни позову, тому заявлена сума у 8000,00 грн. є завищеною.
Крім цього, суд зауважує, що зазначена тривалість витраченого часу для складання позовної заяви про стягнення заборгованості по кредитному договору та ознайомлення з матеріалами справи, яка зазначена в детальному опису наданих послуг від 06.07.2025 є завищеною, оскільки вказані заяви є типовими, не містить розрахунків, та не вимагають витрат тривалого часу на їх підготовку.
Таким чином, суд вважає за необхідне, виходячи з засад розумності та обсягом фактично виконаних робіт,враховуючи заперечення відповідача щодо заявленої суми витрат на правничу допомогу, стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено частково, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 10-11, 60, 76-80, 89, 128, 141, 213-215, 258, 265, 289, 354-355 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити частково.
Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договром № 4632522 від 12.10.2021 у сумі 39 520 (тридцять дев'ять тисяч п'ятсот двадцять) гривень 00 копійок, яка складається із заборгованості по основному боргу у розмірі 8000,00грн., 30000,00 сума заборгованості за відсотками та 1520,00 грн. заборгованість за комісією.
В іншій частині позовних вимог відмовити
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати по сплаті судового збору в сумі у сумі 2684,00 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд вважає необхідним зазначити у резолютивній частині рішення наступні дані:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ: 35234236, (адреса місця знаходження: 79029, м. Львів, вул.. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, 3-й поверх);
Представник позивача - Усенко Михайло Ігорович (адреса листування: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28);
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ).
Суддя: С.В.Чудопалова