Справа № 204/12958/25
Провадження № 1-кс/204/3384/25
Іменем України
04 грудня 2025 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі, клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції № 3 Дніпровського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області дейтенанта поліції ОСОБА_5 , яке погоджене прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12025042140001374 від 27 листопада 2025 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Нова Каховка, Херсонської обласні, громадянин України, з середню спеціально-спеціальною освітою, неодруженого, на утримані має доньку 2015 року народження, сина 2014 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, -
встановив:
До суду надійшло клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції № 3 Дніпровського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області дейтенанта поліції ОСОБА_5 , яке погоджене прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12025042140001374 від 27 листопада 2025 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що слідчим відділенням відділу поліції № 3 Дніпровського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025042140001374 від 27.11.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. На всій території України у зв'язку із збройною агресією російської федерації проти України, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжено, а востаннє - Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 20.10.2025 р. № 793/2025, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 21.10.2025 №4643-ІX, до 05 години 30 хвилин 03 лютого 2026 року. У зв'язку із веденням в Україні воєнного стану, Президентом України прийнято Закон України № 2117-ІХ від 03.03.2022 року «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство», відповідно до якого, частину четверту статті 185 після слів «у великих розмірах» доповнити словами «чи в умовах воєнного або надзвичайного стану». ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , достовірно знаючи проте, що на всій території України діє правовий режим воєнного стану, вчинив повторно кримінальне правопорушення у сфері злочинів проти власності. Так, 26.11.2025, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 23 години 00 хвилин, перебуваючи на території хостелу, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , зайшов до кімнати, в якій проживав потерпілий ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та звернув увагу на стіл, на якому знаходився мобільний телефон марки «KINGKONG_8» чорного кольору з IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , що належить потерпілому ОСОБА_6 . У цей момент у ОСОБА_4 раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), і вищевказане майно визначив як об'єкт свого злочинного посягання. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), ОСОБА_4 , переконавшись, що його дії є таємними для оточуючих, діючи таємно, повторно, умисно, в період дії воєнного стану, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що потерпілого не було в кімнаті, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, взяв зі столу мобільний телефон марки «KINGKONG_8» чорного кольору з IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , що належить потерпілому ОСОБА_6 , після чого з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись вищевказаним майном на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 6126,30 грн. (шість тисяч сто двадцять шість гривень 30 копійок). Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викрадені чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану. У вчиненні кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 28.11.2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку ст. ст. 276-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Підозра відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України підтверджується та обґрунтовується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме: протоколом прийняття заяв про кримінальні правопорушення (або таке, що готується); протоколом огляду місця події від 27.11.2025; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 ; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.11.2025; протоколом огляду від 27.11.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 27.11.2025; висновком сдової трасологічної експертизи за експертною спеціальністю 4.6 (дактилоскопічні дослідження) № СЕ-19/104-25/46438-Д від 28.11.2025; висновком судової товарознавчої експертизи № 3032/25 від 27.11.2025; іншими наявними в матеріалах доказами, зібраними під час проведення досудового розслідування в їх сукупності. Крім того, із врахуванням критеріїв обґрунтованості підозри, викладені у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кавала проти Туреччини» (заява №28749/18) для того, щоб арешт за обґрунтованою підозрою був виправданий не потрібно, щоб поліція отримала достатньо доказів для пред'явлення обвинувачення або для арешту, або під час перебування заявника під вартою. Метою затримання є подальше розслідування кримінальної справи шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для затримання. Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_4 із вчиненням кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених статтею 2 КПК України. Аналізуючи зібрані докази, орган досудового розслідування приходить до висновку про наявність фактів та відомостей, які вказують на те, що саме ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , причетний до скоєння вищевказаного злочину. Також, проаналізувавши матеріали даного кримінального провадження, досудове розслідування приходить до висновку про доцільність обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як матеріали кримінального провадження містять вагомі докази про вчинення останнім тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 8 років. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України та в п. 1,2,4,6 ст.178 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, експертів у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення. В ході досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав вважати, що існують ризики, що підозрюваний ОСОБА_4 може здійснити дії, передбачені п. п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: 1) можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. В ході проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, санкція яких передбачає виключне покарання у вигляді позбавлення волі строком від п'яти до восьми років. В органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, підозрюваний ОСОБА_4 усвідомлює невідворотність покарання за вчинені ним кримінальних правопорушень, а тому з метою уникнення відповідальності, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Враховуючи той факт, що у місті Дніпро, ОСОБА_4 не має будь якої рухомої/нерухомої власності, офіційного місця роботи, навчання тощо, останній може безперешкодно, покинути територію міста Дніпра, переслідуючи мету не бути притягнутим до кримінальної відповідальності та не бути засудженим у подальшому. 2) незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Крім того, існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України щодо незаконного впливу підозрюваного ОСОБА_4 на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні. Так, враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_4 має право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, тому є підстави вважати, що під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, останньому можуть бути відомі анкетні та контактні дані свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, оскільки знає, де останні проживають та працюють. Тому, ОСОБА_4 може об'єктивно впливати шляхом умовлянь, погроз, примусу для того, щоб останні змінили свої показання на його користь або взагалі відмовились надавати об'єктивні показання чи сприяти досудовому розслідуванню та суду у встановленні всіх обставин, що у мають значення у даному провадженні. 3) можливість вчинити інше кримінальне правопорушення. Також, в ході досудового розслідування встановлено, що у відношенні до підозрюваного ОСОБА_4 17.03.2025 направлено обвинувальний акт до Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Тому є підстава вважати, що ОСОБА_4 є особою, яка зневажливо ставиться до норм чинного кримінального процесуального законодавства України, а тому може вчинити інше кримінальне правопорушення. Таким чином, орган досудового розслідування аргументовано вважає, що ОСОБА_4 набувши статусу підозрюваного у даному провадженні, усвідомлюючи невідворотність покарання, може знову вчинити аналогічні, або інші кримінальні правопорушення, оскільки, як вважає сторона обвинувачення, що особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, наявність процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні може не зупинити вчиняти злочини. Враховуючи сукупність вищевикладених обставин, суспільну небезпеку дій підозрюваного, вчинених в умовах воєнного стану, досудове розслідування приходить до висновку, що в разі застосування більш м'яких запобіжних заходів щодо підозрюваного ОСОБА_4 таких як: особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, існує реальна загроза переховування його від органів досудового розслідування та суду, можливість вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється, не призведуть до забезпечення нормальної поведінки підозрюваного та виконання процесуальних рішень у кримінальному провадженні. На думку сторони обвинувачення, застосування відносно ОСОБА_4 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, буде співмірним та достатнім для забезпечення виконання ним покладених на нього обов'язків. На підставі вищезазначеного, слідчий звертається до суду з даним клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Підозрюваний заперечував щодо клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили застосувати домашній арешт.
Ознайомившись з наданими матеріалами клопотання, заслухавши думку сторін, вивчивши письмові заперечення та додаті матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.
Подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про достатність підстав вважати обґрунтованою підозру у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочинів, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність ОСОБА_4 до вчинення злочинів, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
Прокурором доведено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, намагаючись уникнути покарання може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих у цьому ж кримінальном проваджені та вчинити інше кримінальне правопорушення. Запобігти вище зазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тому слідчий суддя вважає можливим задовольнити клопотання слідчого та застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного стороком до 60 днів. Застосування більш м'якого запобіжного заходу, є недоцільним, та не буде достатнім для запобігання визначеним ризикам, передбаченим п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
У зв'язку з наведеним, враховуючи майновий стан особи підозрюваної, до неї слід застосувати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, в розмірі 40 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 121 120,00 гривень, що буде достатнім для забезпечення процесуальної поведінки підозрюваного та покласти на нього обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України .
Керуючись ст. ст. 110, 131-132, 176-178, 183-187, 193-194,196-197, 205, 309-310, 369-372, 392-393, 395 КПК України, суд,-
постановив:
Клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції № 3 Дніпровського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області дейтенанта поліції ОСОБА_5 , яке погоджене прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12025042140001374 від 27 листопада 2025 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України- задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування кримінального провадження №12025042140001374, тобто до 28 січня 2026 року.
Визначити відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 121 120,00 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
У разі внесення застави підозрюваним ОСОБА_4 , встановленої у розмірі 121 120,00 гривень, вважати, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 28.01.2026 року, а саме:
- прибувати до органу досудового розслідування та суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
- утримувати від спілкування зі свідками, потерпілим;
- здати на зберігання органу досудового розслідування паспорт для виїзду за кордон або інші документи, що дають право на виїзд з України.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі не виконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід з накладенням грошового стягнення в розмірі до двох розмірів мінімальної заробітної плати.
Контроль за виконанням запобіжного заходу покласти на прокурора.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1