Справа № 204/11740/25
Провадження № 3/204/2666/25
03 грудня 2025 року суддя Чечелівського районного суду міста Дніпра Безрук Т.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий,
- про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд
29 жовтня 2025 року о 02:24 за адресою: м. Дніпро, вул. Загорянська, 1А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Audi Q7», державний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене поведінка. Яка не відповідає обстановці. розширені зіниці, які не реагують на світло. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки, а також у медичному закладі водій ОСОБА_1 відмовився. Від керування транспортним засобом водій відсторонений.
Таким чином, водій ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, а саме під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, а також шляхом надсилання судових повісток, про причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.
Згідно з ч. 2 ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не є обов'язковою.
Отже, неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не є перешкодою для розгляду справи.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
У поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Також, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, Європейський суд з прав людини в рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Отже, оскільки особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 достеменно обізнаний про складання відносно нього адміністративного протоколу, своєчасно та належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи під час складання відносно нього протоколу, а також шляхом направлення судових повісток, не вжив заходів для явки до суду, заяв та клопотань не подавав, суд відповідно до вимог ст.280 КУпАП України, уважає за можливе провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 , оскільки матеріали справи містять достатньо доказів, на підставі яких можливо розглянути справу та винести рішення, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст.245 КУпАП України.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Допустимість доказів це придатність їх для використання у адміністративному процесі за формою, на відмінну від їх належності придатність для використання за змістом.
При цьому, у відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП полягає, зокрема, у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 2 Загальних положень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 (далі - інструкція): огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 3 ч. 1 зазначеної Інструкції ознаками алкогольного (наркотичного) сп'яніння є: - запах алкоголю з порожнини рота; - порушення координації рухів; - порушення мови; - виражене тремтіння пальців рук; - різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; - поведінка, що не відповідає обстановці, - розширені зіниці очей, які не реагують на світло.
Пунктом 6 частин 1 визначено, що огляд проводиться двома альтернативними способами: - поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); - лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, об'єктивна сторона якого, відповідно до диспозиції цієї норми, серед іншого, полягає у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, сп'яніння.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується такими дослідженими доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 497026 від 29.10.2025, у якому викладені обставини і суть правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- рапортом інспектора УПП в Дніпропетровській області, відповідно до якого 29.10.2025 під час несення служби було зупинено транспортний засіб «Audi Q7», державний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 . Під час спілкування з водієм було виявлено ознаки наркотичного та алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Водію було запропоновано пройти огляд в медичному закладі, на що водій відповіді уникав, ствердної відповіді не надав. Оскільки протягом двох годин не надав відповіді про проходження огляду на стан сп'яніння на водія було складено протокол а ч. 1 ст. 130 КУпАП. Водія відсторонено від керування транспортним засобом.
- відеозаписом з нагрудних відео реєстраторів поліцейських, який досліджено у судовому засіданні, з якого встановлено, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції. На питання працівників поліції, чому він не зупинявся та тікав, відповів що поспішив додому, але так і не доїхав. На місці поліцейським перевірено у водія ознаки сп'яніння, та повідомлено про їх виявлення. Після чого водію запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння, на що спочатку водій погодився, після чого вказав, що іхати нікуди не буде, оскільки: не може сідати в машину до незнайомих людей, боїться форми поліцейських, яка викликає у нього страх, також не може їхати до лікаря, якому не довіряє. Згідно відеозапису зафіксована поведінка ОСОБА_1 , яка не відповідає обстановці, яка виразилась в тому, що: водій постійно використовував нецензурну лайку при спілкуванні з поліцейськими, потім знайомився з поліцейськими з кожним окремо, робив в бік поліцейських різкі рухи. Пропонував стати у спаринг. Також на місці водій ОСОБА_1 неодноразово питав поліцейських, чи можна вирішити питання на місці. Окрім того, під час спілкування з поліцейськими водій повідомив, що випив ліки, а саме «Барбовал». На неодноразові запитання працівників поліції про проходження огляду на стан сп'яніння, ОСОБА_1 протягом більше двох годин ствердної відповіді не дав, що по своїй суті є відмовою від проходження огляду. Після чого працівниками поліції повідомлено водію, про те, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення та повідомлено наслідки складання протоколу.
Відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, тобто порушення п. 2.5 ПДР, є самостійним складом адміністративного правопорушення, за що передбачена відповідальність за ст. 130 КУпАП.
На переконання суду, інформація, що міститься у матеріалах справи про адміністративне правопорушення, є достатньою для того, щоб зробити висновок про те, що в діях водія ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Аналізуючи наведені докази та дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки докази його вини є переконливими, достатніми, відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в матеріалах, що були повно та всебічно досліджені.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Таким чином, керуючись ст. ст. 23, 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховую характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих обставин, виходячи з необхідності забезпечення судом уникнення порушень прав і свобод інших громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством, вважаю за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у вигляді штрафу в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком один рік.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП стягнути з особи, на яку накладено адміністративне стягнення судовий збір на користь держави.
Керуючись ст.ст.40-1, 283, 284, 294, 303 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Строк виконання постанови в частині позбавлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , права керування транспортними засобами рахувати з моменту вилучення посвідчення водія.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Роз'яснити правопорушнику, що накладений за вчинення адміністративного правопорушення штраф вноситься в установу банку України.
У разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова буде надіслана для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Чечелівський районний суд міста Дніпра протягом 10 днів з дня її винесення.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці.
Суддя Т.В. Безрук