справа № 208/7051/21
провадження № 2-с/208/761/25
14 листопада 2025 р. м. Кам'янське
Суддя Заводського районного суду міста Кам'янського Похваліта С.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу Заводського районного суду міста Кам'янського за №208/7051/21 року виданого за заявою Акціонерного товариства «Дніпровська теплоелектроцентраль» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 заборгованості за послуги теплопостачання, судового збору, -
В провадженні суду знаходилась цивільна справа за заявою Акціонерного товариства «Дніпровська теплоелектроцентраль» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 заборгованості за послуги теплопостачання, судового збору.
14.01.2022 року Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області видав судовий наказ № 208/7051/21 про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь АТ «Дніпровська теплоелектроцентраль» заборгованість за послуги з теплопостачання на суму 12 989,42 грн, витрати зі сплати судового збору 75,70 грн. з кожного.
13.11.2025 року ОСОБА_1 звернулася до Заводського районного суду міста Кам'янського з заявою про скасування вищезазначеного судового наказу, що містить, в тому числі, і клопотання про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними і поновлення пропущеного процесуального строку.
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначає, що 24 вересня 2025 року в канцелярії Заводського районного суд міста Кам'янського отримала копію судового наказу. 26 вересня 2025 року подала заяву про скасування судового наказу №208/7051/21 від 14 січня 2022 року. Дану заяву через відсутність спору про право, ухвалою від 26 вересня 2025 року Заводським районним судом міста Кам'янського залишено цю заяву без розгляду та повернуто. Отримала ухвалу 05 листопада 2025 року.
Із вимогами стягувача не погоджується, оскільки проведено неправильний та неточний розрахунок за надання послуг теплопостачання та абонентського обслуговування, з яким повністю не згодна, а також не згодна з періодом стягнення, адже до початку воєнного стану сумлінно сплачувала за послуги. Зазначає, що заборгованість за послуги теплопостачання була стягнута з неї поза строками позовної давності.
На підставі викладеного, просить визнати поважними причини пропуску строку, поновити пропущений процесуальний строк та скасувати судовий наказ № 208/7051/21 від 14.01.2022 року.
Дослідивши матеріали заяви та додані до неї документи, суддя дійшла таких висновків.
Відповідно до частини першої статті 170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до нього документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав.
Відповідно до статті 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 123 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав.
Отже, початок перебігу процесуального строку процесуальний закон визначає з дня вручення копії судового наказу та доданих до нього документів боржнику.
Порядок вручення копії судового наказу та доданих до нього документів визначений статтею 169 ЦПК України.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 169 ЦПК України після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, боржникові до його електронного кабінету, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного.
Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами.
Днем отримання боржником копії судового наказу є день його вручення боржнику, визначений відповідно до статті 272 цього Кодексу.
В обґрунтування причин пропуску встановленого законом строку боржниця зазначає, що після отримання судового наказу одразу звернулась до суду із заявою про скасування судового наказу. Ухвалою суду від 26.09.2025 року строк на звернення з заявою про скасування судового наказу вирішено поновити, заяву про скасування судового наказу залишено без розгляду та повернуто заявнику.
Вирішуючи питання про поважність причин пропуску строку звернення до суду, суд виходить із наступного.
Відповідно до частини першої статті 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Право навчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку,встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (частини перша, друга статті 126 ЦПК України).
Відповідно до частин першої, шостої, сьомої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Дослідивши матеріали клопотання про поновлення процесуального строку, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для поновлення пропущеного процесуального строку з огляду на таке.
Так, з матеріалів заяви випливає, що боржник дізнався про судовий наказ 24.09.2025 року та 26.09.2025 року звернувся до Заводського районного суду міста Кам'янського із заявою про скасування судового наказу.
Ухвалою суду від 26.09.2025 року строк на звернення з заявою про скасування судового наказу вирішено поновити, заяву про скасування судового наказу залишено без розгляду та повернуто заявнику.
Повертаючи заяву боржникові, суд дійшов до висновку, що само по собі небажання ОСОБА_1 сплачувати суми заборгованості без надання суду підтверджень вказаних обставин, не свідчить про існування спору про право та не є підставою для скасування судового наказу. Крім того, тверджень про те, що сума заборгованості стягнута поза межами встановленого строку позовної давності є необґрунтованою.
Тобто, суд поновив пропущений процесуальний строк, розглянув заяву про скасування судового наказу по суті та за відсутності підстав для скасування судового наказу, повернув заяву боржникові.
Ознайомившись зі змістом вищезазначеної ухвали суду від 26.09.2025 року, заявник ухвалу суду від 26.09.2025 року в апеляційному порядку не оскаржив і 13.11.2025 року повторно звернувся до Заводського районного суду міста Кам'янського із заявою про скасування судового наказу аналогічного змісту поза межами встановленого законом процесуального строку.
При цьому, заявник не вжив заходів щодо усунення недоліків заяви та звернення до суду, і подав заяву про скасування судового наказу ідентичного змісту. Інших причин для поновлення пропущеного процесуального строку заява не містить.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наведені заявником причини пропуску процесуального строку не є поважними, а тому слід відмовити у поновлення процесуального строку.
Загальні вимоги щодо форми та змісту заяви про скасування судового наказу визначені у статті 170 ЦПК України.
Відповідно до частин другої - шостої статті 170 ЦПК України заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі.
Заява про скасування судового наказу має містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) наказ, що оспорюється; 5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.
До заяви про скасування судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником; 3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.
У разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.
Вивчивши зміст заяви та доданих до неї документів, суд дійшов до висновку, що подана заява не відповідає вимогам статті 171 ЦПК України, через відсутність доданого до заяви належного документу про сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 року (далі - Закон України № 3674- VІ).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України № 3674- VI судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством (частина перша статті 3 Закону України № 3674- VI).
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду: 4-2) заяви про скасування судового наказу - 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 4-2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України № 3674- VI).
Закон України «Про державний бюджет України на 2025 рік» № 4059-IX від 19.11.2024 року у статті 7 встановив, що з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 3028 гривень.
Отже, за подання заяви про скасування судового наказу сплаті підлягає судовий збір у сумі 151,40 гривень (3028 грн. * 0,05).
У матеріалах заяви міститься квитанції про сплату судового збору № 3748-3039-7478-2610 від 26.09.2025 року на суму 151,40 гривень.
Суд перед прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відтак, суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.
Відповідно до інформації, що міститься в Автоматизованій системі документообігу суду, в розділі «Інформація про підтвердження сплати судового збору від Казначейства» квитанція №3748-3039-7478-2610 від 26.09.2025 року на суму 151,40 гривень була врахована та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України за іншою заявою, що була розглянута та вирішена судом, а саме заяви про скасування судового наказу від 26.09.2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 , про поновлення строку та скасування судового наказу № 208/7051/21, виданого 14.01.2022 року Заводським районним судом міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області, за заявою Акціонерного товариства «Дніпровська теплоелектроцентраль» про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 заборгованості по оплаті за послуги теплопостачання.
Як зазначено в п. 20 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014, якщо судом розглянуто і відхилено заяву, то за подання іншої заяви з того самого питання заявник зобов'язаний сплатити судовий збірна загальних підставах. Використання з цією метою первісного документа про сплату судового збору не допускається, оскільки таке процесуальне питання вже було вирішено в установленому ЦПК порядку.
Оскільки подана заява про скасування судового наказу подана з порушенням встановленого законом процесуального строку і суд не знайшов підстав для його поновлення, а також заява не відповідає вимогам статті 170 ЦПК України (за її подання не сплачений судовий збір у порядку та розмірі, встановленому законом), заява про скасування судового наказу підлягає поверненню боржникові без розгляду.
Відповідно до частини сьомої статті 185 ЦПК України повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 170, 171 ЦПК України,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного процесуального строку - відмовити.
Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу № 208/7051/21, виданого 14.01.2022 року Заводським районним судом міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області, за заявою Акціонерного товариства «Дніпровська теплоелектроцентраль» про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 заборгованості за послуги теплопостачання заборгованості по оплаті за послуги теплопостачання - повернути без розгляду.
Роз'яснити боржнику, що повернення заяви про скасування судового наказу не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення такої.
Ухвала суду може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення.
Суддя С. М. Похваліта