справа № 235/5200/24
провадження № 2/208/1880/25
(заочне)
16 червня 2025 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Кам'янського у складі: Головуючого, судді Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання - Шабельника Р.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виселення без надання іншого житлового приміщення,-
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись з позовною заявою до ОСОБА_3 про виселення без надання іншого житлового приміщення.
Свої позовні вимоги позивачі обґрунтувала тим, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 в належному ОСОБА_1 житловому будинку почала проживати її донька ОСОБА_2 разом зі своїм чоловіком - ОСОБА_3 , з яким вона знаходилась у фактично шлюбних відносинах та дітьми ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . 3 2019 року сімейні відносини між відповідачем та ОСОБА_2 були припинені, з вказаного часу відповідач та ОСОБА_2 не ведуть спільне господарство, мають різний бюджет. Зазначають, що позивачі неодноразове звертались до відповідача з проханням виселитись з житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Але всі прохання позивачів щодо виселення з житлового будинку були проігноровані відповідачем. Відповідач в період з 2020 року по теперішній час відносно ОСОБА_2 постійно чинить домашне насильство, провокує конфлікти, висловлює залякування здійснити фізичку розправу. Свідками емоційної нестабільності та не адекватної поведінці відповідача є неповнолітній син. Також Відповідач не сплачує комунальні послуги не приймає участі в утриманні житлового будинку, зловживає спиртними напоями, в даний час ніде не працює. Відповідач створював неможливі умови для проживання позивача ОСОБА_1 у власному житлову будинку та не витримавши постійних конфліктів які провокував Відповідач відносно її доньки вимушена була виїхати з власного житлового будинку і переїхати в будинок своїх батьків. Своїми діями відповідач систематично порушує правила співжиття і робить неможливим проживання позивачів з ним в одному житловому приміщенні, заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, тому єдиним захистом є виселення відповідача з житлового будинку що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Оскільки відповідач проживає у вказаному будинку без законних підстав та створює їм неможливі умови для спільного проживання, тому позивачка звернулася до суду з даним позовом.
В судове засідання представник позивачів ОСОБА_6 , не з'явилась, надала суду заяви про розгляд справи за відсутністю позивачів та представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти винесення заочного рішення по справі.
В судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з'явився, повідомлений належним чином, причини неявки до суду не повідомив.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням ч. 3 ст. 211 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Ухвалою суду від 10 лютого 2025 року відкрито провадження по справі.
Ухвалою суду від 17 березня 2025 року витребувано у Міністерства соціальної політики України інформацію з Єдиної інформаційної бази даних взятих на облік осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, щодо громадянина України, ОСОБА_3 .
Ухвалою суду від 28 травня 2025 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті.
Вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши надані суду докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Як встановлено матеріалами справи, позивач ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу, житлового будинку, серії та номер: 1113, виданий 11.05.2017 року, приватним нотаріусом Покровського міського нотаріального округу Донецької області Дух І.О.
Встановлено, що у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , з 07.07.2017 року фактично проживають ОСОБА_2 , цивільний чоловік - ОСОБА_3 , та їх син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до довідки Комунальної установи Покровського координаційного комітету самоорганізації населення за №04-09/3242 від 07.06.2024 року.
Згідно до рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 31.01.2022 р. у справі №235/584/22 за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 про видачу обмежувального припису, заяву задоволено.
-заборонено перебувати в місці проживання (перебування) з постраждалою особою ОСОБА_2 адресою: АДРЕСА_1 ;
-заборонено наближатися на відстань менше 300 м до місця проживання (перебування) пострат особи ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 ;
-заборонено особисто розшукувати ОСОБА_2 , якщо вона за власним бажанням буде перебувати у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
-заборонено вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_2 або контактувати з нею чере засоби зв?язку особисто через третіх осіб.
Відповідно до постанов Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 24 січня 2020 року, 25 березня 2021 року, 20 січня 2022 року, 10 січня 2023 року, 09 серпня 2023 року, 10 серпня 2023 року, 08 грудня 2023 року 17 листопада 2023 рокута постановами Красногвадійського районного суду м. Дніпропетровська від 28вересня 2022 року, 17 жовтня 2022 року, 23 листопада 2022 року, 25 листопада2022 року відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП України вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування із постанов по вказаним справам вбачається, що відповідач влаштовував сварки, у ході яких нецензурно висловлювався відносно позивачки.
ОСОБА_3 є співмешканцем ОСОБА_1 .
Відповідач спільне господарство з позивачкою не веде, угоду про проживання в будинку позивачі не укладали з ним.
Натомість відповідач зловживає алкогольними напоями, поводить себе агресивно стосовно членів сім'ї позивачки, викрадає речі з будинку.
Добровільно залишити будинок відповідач не бажає.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.4 статті 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Право громадянина на житло непорушне та гарантовано статтею 47 Конституції України.
Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються статтею 391 ЦК України «Захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння», якою визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч.1 ст.317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Частина 1 ст.321 ЦК України визначає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
За нормою ст.319 ЦК власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України).
Статтею 116 ЖК України ч.1, передбачено, якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.
Осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення (ч.3 ст.116 ЖК).
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.1, ч.6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
На підставі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Оцінивши надані докази в сукупності, суд дійшов висновку, що доводи позивачів знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи належними доказами, проживання відповідача в будинку порушує права позивачів.
Більше того, відповідач вчиняє домашнє насилля, що створює неможливість проживання разом з ним, а раніше вжиті позивачами заходи щодо припинення протиправною поведінки позитивних результатів не дали.
Отже, враховуючи встановлені обставини та вказані норми, позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, оскільки є підстави для усунення перешкод позивачці в користуванні житловим будинком шляхом виселення відповідача без надання іншого житлового приміщення.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України та ст.4 Закону україни "Про судовий збір" необхідно стягнути з відповідач судовий збір на користь позивачів у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 273, 279, 280-289, 354-355 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виселення без надання іншого житлового приміщення,-задовольнити.
Усунути перешкоди ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) в користуванні житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_3 , ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), без надання іншого житлового приміщення.
Стягнути з ОСОБА_3 , ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського Апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Похваліта С. М.