Справа № 216/3441/25
2-др/212/65/25
04 грудня 2025 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого Чайкіна І.Б., за участю секретаря судового засідання Хімченко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача - адвоката Амельчишина Олега Валерійовича про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі № 216/3441/25 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача адвокат Амельчишин Олег Валерійович звернулася до суду із вищевказаною заявою, посилаючись на те, що 21.11.2025 року Покровським районним судом міста Кривого Рогу по цивільній справі № 216/3441/25 ухвалено рішення, яким відмовлено ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» у позовних вимогах про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 . Однак, вищезазначеним рішенням не вирішено питання з приводу судових витрат, а саме: щодо стягнення з позивача на користь відповідачки витрат на правову допомогу в розмірі 7100 гривень.
Ухвалою суду від 27.11.2025 року прийнято вказану заяву про ухвалення додаткового рішення до розгляду без виклику учасників справи.
Представником ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “НОВИЙ КОЛЕКТОР» подано заяву про зменшення витрат на правову допомогу, просили зменшити витрати на правову допомогу до 3000 гривень.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
За правилами ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення.
Статтею 59 Конституції України проголошено: кожен має право на професійну правничу допомогу.
За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05.07. 2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За змістом пунктів 6 та 9 частини першої цієї ж статті представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає, зокрема, в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в господарському судочинстві; інші види правничої допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Статтею 19 згаданого вище Закону передбачено, що видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних осіб; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів юридичних осіб у судах під час здійснення господарського судочинства.
Відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Частиною третьою статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження витрат на правничу допомогу до суду надано договір про надання правової допомоги від 01.06.2025 року укладеним між ОСОБА_1 та адвокатом Амельчишиним Олегом Валерійовичем в якому зазначено вартість послуг, свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю на ім'я ОСОБА_2 , платіжну інструкцію щодо сплати 4000 гривень призначення платежу - заперечення на апеляцію, платіжну інструкцію щодо сплати адвокату Амельчишину О.В. 2000 гривень за відзив на позов у Покровському суді, ордер про надання правової допомоги ОСОБА_1 правової допомоги адвокатом Амельчишиним Олегом Володимировичем б/н 01.06.2025 року.
За положеннями ст. ст. 133, 137 ЦПК України, учасник справи має право на відшкодування лише професійної правової допомоги наданої адвокатом.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Разом із тим, як вказано в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 159/5837/19 (провадження № 61-10459св20), витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2ст. 137 ЦПК України).
Суд звертає увагу, на платіжну інструкцію щодо сплати 4000 гривень призначення платежу - заперечення на апеляцію від 27 жовтня 2025 року не стосується розгляду цієї справи.
Виходячи з принципу обґрунтованості та розміру судових витрат до предмета спору,співмірності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг,обсягом наданих послуг,значенням справи для сторони, враховуючи заяву ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» щодо зменшення правових витрат до 3000 гривень, суд дійшов висновку щодо задоволення вказаної заяви частково та вважає необхідним стягнути з позивача на користь відповідачки витрати на правничу допомогу в розмірі 3100.
З огляду на вищевикладене, керуючись ст. 141, ст. 270 ч. 1 п. 3 ЦПК України суд,
Заяву заяву представника позивача - адвоката Амельчишина Олега Валерійовича про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі № 216/3441/25 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити.
Ухвалити по справі додаткове рішення.
Стягнути ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “НОВИЙ КОЛЕКТОР» на користь ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 витрати на правничу допомогу в сумі 3100 гривень 00 копійок.
Копію додаткового рішення суду направити учасникам справи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складання безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дні вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 04 грудня 2025 року.
Суддя: І. Б. Чайкін