Справа № 201/11824/25
Провадження № 3/201/3598/2025
04 грудня 2025 рокум. Дніпро
Суддя Соборного районного суду м. Дніпра Батуєв О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , притягнутого за ст. 185 КУпАП, -
23 вересня 2025 року до Соборного районного суду м. Дніпра надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення з Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області, відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 185 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №077209 від 15.09.2025 року, 15.09.2025 року о 18 год. 00 хв. за адресою: м. Дніпро, вул. Аеродромна, 51 гр. ОСОБА_1 не виконав законної вимоги інспектора поліції, що полягала в необхідності прослідувати до службового ТЗ для доставлення у приміщення РТЦК та СП у зв'язку з забезпеченням заходів адміністративного провадження, відповідальність за що передбачена ст. 185 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, був повідомлений належним чином.
В судовому засіданні лейтенант поліції Якуніна Д.В. пояснила, що на ОСОБА_1 було спочатку складено протокол за ч.1 ст. 173-2 КУпАП за вчинення домашнього насильства у стані алкогольного сп'яніння. При ідентифікації особи стало відомо, що ОСОБА_1 знаходиться в розшуку. Коли співробітники поліції здійснили вимогу прослідувати до службового ТЗ для доставлення у приміщення РТЦК та СП, правопорушник почав тікати та вириватися, а тому все зазначене в протоколі відповідає дійсності.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).
Окрім того, суд звертає увагу, що для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та прийнятих судових рішень функціонує офіційний веб-портал «Судова влада України» та «Єдиний державний реєстр судових рішень» за допомогою яких будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи, та стадії її розгляду.
Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19.06.2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб'єктами такими правами.
Слід також відзначити, що Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їх судового провадження.
За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_1 не з'явився в судове засідання, про яке він повідомлений, вважаю можливим розгляд справи здійснювати у його відсутність.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дослідивши наявні матеріли справи, співставивши їх з вимогами закону, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, яка в повному обсязі визнана останнім та в повному обсязі підтверджується належними доказами, які містяться в матеріалах справи, в їх сукупності, зокрема підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення ВАД №077209 від 15.09.2025 року, власними поясненнями правопорушника, поясненнями лейтенанта поліції ОСОБА_2 та рапортом співробітників поліції.
Вважаю, що у справі достатньо доказів, прямо передбачених ст. 251 КУпАП для повного, всебічного і об'єктивного розгляду цієї справи.
Згідно статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
При накладенні адміністративного стягнення відповідно до статті 33 КУпАП враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до статті 34 КУпАП судом пом'якшуючих обставин адміністративної відповідальності не встановлено.
Відповідно до статті 35 КУпАП судом обтяжуючих обставин адміністративної відповідальності не встановлено.
При призначенні ОСОБА_1 адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суть його вини, майновий стан і обставини, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність, і вважає за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі п'ятнадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Крім того, вважаю за необхідне стягнути з правопорушника судовий збір відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 283, 284, 299 КУпАП України,-
Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 185 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ст. 185 у виді штрафу на користь держави в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255 гривень (двісті п'ятдесят п'ять) 00 (нуль) копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд міста Дніпра протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: О.В.Батуєв