Справа № 175/8710/25
Провадження № 2/175/1918/25
(заочне)
04 грудня 2025 року с-ще. Слобожанське
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Бойка О.М.,
при секретареві - Кальченко Ю.О.,
розглянувши у судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовною заявою Товариства з додатковою відповідальністю «Дніпрокомунтранс» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за договором про надання послуг,-
07 липня 2025 року матеріали позовної заяви Товариства з додатковою відповідальністю «Дніпрокомунтранс» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за договором про надання послуг надійшли до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області.
Справа згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищевказаний позов було розподілено до провадження судді Бойка О.М.
В обґрунтування заявлених позовних вимог ТДВ «Дніпрокомунтранс» посилається на те, що Рішенням виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 19.04.2017 року визнано виконавцем послуг зі збирання, вивезення та утилізації твердих побутових відходів на території Новоолександрівської сільської об'єднаної територіальної громади Дніпровського району Дніпропетровської області Товариство з додатковою відповідальністю «Дніпрокомунтранс» (ЄДРПОУ 02128158).
04.05.2018 року між виконавчим комітетом Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області та Товариством з додатковою відповідальністю «Дніпрокомунтранс» укладено Договір про надання послуг з вивезення побутових відходів на території Новоолександрівської сільської об'єднаної територіальної громади Дніпровського району Дніпропетровської області.
Виконавчим комітетом Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області укладено Додаткову угоду № 1 до Договору про надання послуг з вивезення побутових відходів на території Новоолександрівської сільської територіальної громади Дніпровського району Дніпропетровської області від 04.05.2018 року, у якій пункт 6.1 Договору викладено в новій редакції, а саме: «Договір набирає чинності з дня його укладення - 04 травня 2018 року та діє до 19 серпня 2023 року включно».
Додатковою угодою № 2 викладено пункт 6.1 Договору в новій редакції, а саме: «Договір набирає чинності з дня його укладення - 04 травня 2018 року та діє до прийняття органами влади держави рішення про закінчення воєнного стану та на перехідний період після його закінчення».
Нарахування тарифів зі збирання, вивезення та утилізації твердих побутових відходів на території Новоолександрівської сільської об'єднаної територіальної громади здійснювалося на підставі рішень виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області: № 31 від 26.06.2017 року, № 42 від 25.04.2018 року, № 145 від 20.11.2019 року, № 118 від 09.12.2020 року та № 265 від 21.08.2024 року.
Так, між Товариством з додатковою відповідальністю «Дніпрокомунтранс» та фізичною особою ОСОБА_1 01.04.2018 року укладено Договір про надання послуг з вивезення побутових відходів (назва за чинною на той час редакцією Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Однак, відповідачі, отримуючи зазначену послугу, не виконували свої зобов'язання щодо сплати послуги, внаслідок чого утворилось за період з 01.07.2018 року по 28.05.2025 року заборгованість у сумі 5 780,22 грн. основного боргу.
В судове засідання представник позивача не з'явився, однак у позовній заяві просив здійснювати розгляд справи у його відсутності на підставі поданих ним письмових доказів.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності та відзив на позовну заяву не надав.
Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
За таких обставин, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Рішенням виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 19.04.2017 року визнано виконавцем послуг зі збирання, вивезення та утилізації твердих побутових відходів на території Новоолександрівської сільської об'єднаної територіальної громади Дніпровського району Дніпропетровської області Товариство з додатковою відповідальністю «Дніпрокомунтранс» (ЄДРПОУ 02128158).
04.05.2018 року між виконавчим комітетом Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області та Товариством з додатковою відповідальністю «Дніпрокомунтранс» укладено Договір про надання послуг з вивезення побутових відходів на території Новоолександрівської сільської об'єднаної територіальної громади Дніпровського району Дніпропетровської області.
Виконавчим комітетом Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області укладено Додаткову угоду № 1 до Договору про надання послуг з вивезення побутових відходів на території Новоолександрівської сільської територіальної громади Дніпровського району Дніпропетровської області від 04.05.2018 року, у якій пункт 6.1 Договору викладено в новій редакції, а саме: «Договір набирає чинності з дня його укладення - 04 травня 2018 року та діє до 19 серпня 2023 року включно».
Додатковою угодою № 2 викладено пункт 6.1 Договору в новій редакції, а саме: «Договір набирає чинності з дня його укладення - 04 травня 2018 року та діє до прийняття органами влади держави рішення про закінчення воєнного стану та на перехідний період після його закінчення».
Нарахування тарифів зі збирання, вивезення та утилізації твердих побутових відходів на території Новоолександрівської сільської об'єднаної територіальної громади здійснювалося на підставі рішень виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області: № 31 від 26.06.2017 року, № 42 від 25.04.2018 року, № 145 від 20.11.2019 року, № 118 від 09.12.2020 року та № 265 від 21.08.2024 року.
Так, між Товариством з додатковою відповідальністю «Дніпрокомунтранс» та фізичною особою ОСОБА_1 01.04.2018 року укладено Договір про надання послуг з вивезення побутових відходів (назва за чинною на той час редакцією Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Згідно ч.1 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Відповідно до укладеного Договору, споживач зобов'язується в установлений цим договором строк до 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, сплачувати надані послуги з вивезення побутових відходів.
Відповідно до ч.3 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», дієздатні особи, які проживають та або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
За змістом п.27 укладеного Договору умови цьго Договору набирають чинності з дня укладання відповідного договору Виконавця послуг з органом місцевого самоврядування.
Відповідно з п.29 укладеного Договору цей Договір вважається таким, що продовжений, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодна із сторін не заявила про відмову від Договору або про його перегляд. Сторони у встановленому порядку не виявили бажання розірвати Договір та відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України даний Договір автоматично пролонгований.
Отже, строк для оплати за вивезення побутових відходів за період з 01.07.2018 року по 28.05.2025 року є таким, що настав.
Однак, відповідачі, отримуючи зазначену послугу, не виконували свої зобов'язання щодо сплати послуги, внаслідок чого утворилось за період з 01.07.2018 року по 28.05.2025 року заборгованість у сумі 5 780,22 грн. основного боргу.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Пунктом 5 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги за цінами /тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
У відповідності до ст.322 Цивільного кодексу України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.160 Житлового кодексу України, члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть обов'язки, що випливають з договору найму. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майна відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
Відповідно до пункту 6 частини першої ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та «Правил надання послуги з управління побутовими відходами та типових договорів про надання послуги з управління побутовими відходами», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 835 від 08.08.2023 року, споживач має право на несплату вартості комунальних послуг у разі їх невикористання за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження такої відсутності.
Виконавець послуги не отримував від споживача повідомлень або документального підтвердження про відсутність зареєстрованих машканців понад 30 календарних днів за місцем реєстрації.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 року № 1405 затверджено «Зміни до постанов КМУ щодо оплати житлово-комунальних послуг, якими урегульовано порядок реалізації споживачами права на неоплату вартості послуг наступним чином: підпункт 7 пункту 45: “на неоплату вартості послуг у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів за умови надання виконавцю заяви та документального підтвердження (зокрема, довідки з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби (у тому числі отримані в іноземній державі), відбування покарання тощо, іншого документа, що підтверджує право на виїзд з України чи в'їзд в Україну у відповідний період часу) в електронній або паперовій формі відповідно до умов договору;»; пункт 47 доповнено підпунктом 111 такого змісту: “111) інформувати виконавця про тимчасову відсутність в житловому приміщенні (іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів (за відсутності приладів обліку); якщо період відсутності споживача та інших осіб перевищує шість місяців, споживач для реалізації права на неоплату вартості послуг у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) у місячний строк з моменту закінчення кожного шестимісячного періоду зобов'язаний надавати виконавцю оновлену заяву з відповідними підтвердними документами в електронній або паперовій формі;».
Отже, вище наведені норми чинного законодавства покладають на виконавця послуги з управління побутовими відходами зобов'язання не нарахувати оплату за надану послугу у разі її не використання, за відповідних, передбачених законодавством, умов, за заявою споживача та належного документального підтвердження знаходження споживача не за місцем своєї реєстрації.
Також, відповідно до пункту 11 частини другої ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач зобов'язаний інформувати виконавця комунальних послуг про зміну власника житла та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, але такого повідомлення від споживача до виконавця послуги з управління побутовими відходами за увесь час надання послуги не надходило.
За наведеними нормами законодавства та вказаними обставинами власник будинку за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , за укладеним нею з виконавцем послуги договором, зобов'язана сплачувати комунальну послугу та несе солідарну відповідальність разом з іншими зареєстрованими членами сім'ї, які мешкають у квартирі.
Таким чином, споживачі зобов'язані оплачувати житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Навіть факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. До таких правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 07.11.2023 у справі № 643/17352/20, від 08.03.2023 у справі № 753/20733/19. 19.10.2022 року на адресу відповідачів направлено попередження про заборгованість.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/ тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Отже, додатково до суми основного боргу - 5 780,22 грн. відповідачам нараховано: пені за період з 21.08.2018 року по 28.05.2025 року - 1 429,45 грн.; інфляційні втрати за період з 01.07.2018 року по 31.03.2025 року, включно - 5 491,36 грн.; три проценти річних за період з 01.07.2018 року по 28.05.2025 року - 1 198,17 грн., що підтверджується обґрунтованими розрахунками.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з приписами ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.525 Цивільного процесуального кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Поряд з цим, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У ст.610 Цивільного кодексу України вказано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Приписами ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскільки позов задоволено у повному обсязі, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 2422,40 грн. судового збору, сплаченого при подачі позову до суду.
На підставі викладеного, ст.526, 530, 536, 610, 1048-1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.12, 13, 76, 77, 141, 247, 258 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Дніпрокомунтранс» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за договором про надання послуг - задовольнити.
Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Дніпрокомунтранс» (Код ЄДРПОУ 02128158) суму заборгованості в розмірі 13899,20 грн.
Стягнути з пропорційно до задоволених позовних вимог з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Дніпрокомунтранс» (Код ЄДРПОУ 02128158) суму судових витрат у розмірі 2422,40 грн. - судового збору, сплаченого при подачі позову до суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Бойко