Справа №209/9797/25
Провадження №1-кс/209/1025/25
04 грудня 2025 року м. Кам'янське
Слідчий суддя Дніпровського районного суду міста Кам'янського Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши внесене в кримінальному провадженні № 62025170030010563 від 04 червня 2025 року слідчим СВ ВП № 1 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 і погоджене прокурором ОСОБА_8 клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянина України, який має середню освіту, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, призваний за мобілізацією до військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
- 01 квітня 2010 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської обл. за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст.ст. 75, 76, 104 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки. За постановою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської обл. від 03 березня 2011 року скасовано іспитовий строк та направлено для відбування покарання;
- 17 травня 2011 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської обл. за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднаний невідбутий строк 1 рік 1 місяць за вироком Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської обл. від 01 квітня 2010 року, до відбуття 4 роки 1 місяць позбавлення волі. Звільнений 19 липня 2013 року на підставі ухвали Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 11 липня 2013 року умовно достроково з невідбутим строком 1 рік 10 місяців 26 днів;
- 07 вересня 2015 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської обл. за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднаний невідбутий строк за вироком Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської обл. від 17 травня 2011 року, до відбуття 2 роки 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 25 червня 2018 року за відбуттям строку покарання;
- 07 листопада 2019 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської обл. за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки. 10 березня 2023 року знятий з обліку Заводського РВ ФДУ «Центр пробації» в Дніпропетровській обл. у зв'язку з новим засудженням за вироком;
- 15 вересня 2022 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської обл. за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднаний невідбутий строк 1 місяць за вироком Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської обл. від 07 листопада 2019 року, до відбуття 4 роки 1 місяць позбавлення волі. Звільнений 29 квітня 2024 року на підставі ухвали Софіївського районного суду Дніпропетровської обл. від 19 квітня 2024 року умовно достроково з невідбутим строком 1 рік 15 днів;
- 24 липня 2024 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської обл. за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднаний невідбутий строк за вироком Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської обл. від 15 вересня 2022 року, до відбуття 5 років 3 місяця позбавлення волі. Звільнений 21 січня 2025 року на підставі ухвали П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 13 січня 2025 року на підставі ЗУ № 3886-ХІ від 18 липня 2024 року, у зв'язку з усуненням караності діяння,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
Досудовим розслідуванням встановлено, що солдат ОСОБА_6 , підозрюється у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, та проходячи її на посаді курсанта навчального взводу, навчальної роти 1 навчального батальйону, школи індивідуальної підготовки, військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 12, 14, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України та, не одержавши відповідних дозволів (наказів) начальників (командирів), які за законодавством уповноважені надавати такі дозволи (накази), 11 березня 2025 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 з пунктом тимчасової дислокації на території АДРЕСА_2 (більш детальна адреса не підлягає розголошенню в умовах воєнного стану), чим протизаконно припинив виконувати конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, та проводив час на власний розсуд за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, ввірених йому за посадою, про своє місцезнаходження до органів військового чи цивільного управління не заявляв, та був відсутній на військовій службі до 10 листопада 2025 року. А саме 10 листопада 2025 року працівниками поліції ВП № 1 Кам'янського РУП ГУНП встановлене місце знаходження солдата ОСОБА_6 на території Дніпровського району м. Кам'янське, Дніпропетровської області, внаслідок чого злочин було припинено.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у самовільному залишенні місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
12 листопада 2025 року ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
04 грудня 2025 року до Дніпровського районного суду міста Кам'янського Дніпропетровської обл. звернувся слідчий СВ ВП № 1 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській обл. ОСОБА_7 з клопотанням про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою, з посиланням на те, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі від п'яти до десяти років, у зв'язку із чим розуміючи тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, оцінивши негативні наслідки переховування як менш несприятливі, ніж обмеження, пов'язані з триманням під вартою як запобіжним заходом або відбуванням покарання. Невідворотність покарання за злочини вже саме по собі є підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Також він може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні у разі повернення ОСОБА_6 до розташування військової частини, останній може, як у спосіб погроз так і реально впливати на свідків вчиненого кримінального правопорушення, які є його співслужбовцями та командирами підрозділів, в якому останній проходив військову службу. Крім того, ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки маючи можливість самостійно прибути до військової частини та продовжити проходити військову службу, останній протягом тривалого часу не вживає заходів щодо самостійного повернення до військової частини, що свідчить про умисне продовження вчиненого злочину у якому він підозрюється. Застосування до ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
У судовому засіданні прокурор підтримала клопотання, посилаючись на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав і ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Підозрюваний заперечував проти задоволення клопотання, просив не позбавляти його свободи, так як хотів би повернутись до військової частини.
Захисник підозрюваного в судовому засіданні підтримав позицію свого підзехисного та просив, у разі задоволення клопотання прокурора, застосувати до ОСОБА_9 альтернативний вид запобіжного заходу у вигляді застави.
Суд, вислухавши прокурора, слідчого, підозрюваного, захисника, вивчивши надані суду матеріали кримінального провадження, вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Розглядаючи питання про обрання відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить з того, що згідно ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим і застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, не має джерела доходів та сталих соціальних зв'язків, раніше судимий, крім того у разі повернення до розташування військової частини, останній може, як у спосіб погроз так і реально впливати на свідків вчиненого кримінального правопорушення. ОСОБА_6 маючи таку можливість, самостійно не повернувся на місце служби. Вищевикладене дає підстави вважати, що в подальшому останній може вчинити інші кримінальні правопорушення, продовжити злочинну діяльність, незаконно впливати на потерпілих та свідка з метою спонукання їх до зміни своїх показань чи відмови від надання свідчень у судовому провадженні та переховуватись від суду іслідства, тож тримання останнього під вартою є виправданим, а підстави для обрання менш обтяжливого запобіжного заходу відсутні.
З огляду на вказане та зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, виходячи з усіх обставин провадження, суд вважає, що у кримінальному провадженні відсутні підстави для обрання підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу. На підставі третього абзацу ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. 177 та 178 КПК України, оскільки злочин вчинений під час дії воєнного стану, суд вважає необхідним не визначити розмір застави у кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196-198 КПК України, суд -
Клопотання слідчого СВ відділення поліції № 1 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 58 днів, тобто до 18.00 години 30 січня 2026 року.
Строк тримання під вартою обчислювати з моменту затримання.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого ВП № 1 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення або з дати отримання підозрюваним копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1