Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
Справа № 173/2611/25
Номер провадження3/173/960/2025
іменем України
03 грудня 2025 року м. Верхньодніпровськ
Суддя Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Челюбєєв Є.В., за участю секретаря Салтикової С.І., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Безрука А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали, які надійшли від відділення поліції № 3 Кам'янського районного управління поліції Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який одружений, є військовослужбовцем, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
23.08.2025 о 21:00 водій ОСОБА_1 в Кам'янському районі, м. Верхньодніпровськ, по вул. Київській, керував транспортним засобом MAZDA 6, ДНЗ НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Drager Alcotest 6810» (результат тесту 1,02%), чим порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , в судовому засіданні вину в інкримінованому правопорушенні не визнав, зазначив, що повертався з м. Полтава, де проходив стоматологічне лікування. Під час руху в нього зламався автомобіль, тому він зупинився самостійно, не за вимогою поліції і чекав на евакуатор, який викликав через своїх побратимів. Після зупинки, коли дія знеболювального минула, через сильний зубний біль, він вжив незначну кількість алкогольного напою, не плануючи подальшого руху. Тобто, на момент прибуття поліцейських він не керував транспортним засобом, а лише знаходився всередині автомобіля.
Захисник, Безрук А.В., в судовому засіданні підтримав позицію ОСОБА_1 , а також доводи, викладені ним в клопотанні, наданому суду, просив закрити провадження у справі, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення. Зазначив, що в матеріалах справи немає жодного доказу того, що останній керував автомобілем, як про це зазначено в протоколі, так як він знаходився біля автівки, коли до нього підійшли працівники поліції. Крім того, поліцейські повідомляли про відеозйомку, проте запис розпочато не з моменту зупинки, а значно пізніше.
Незважаючи на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вину не визнав, доходжу висновку, що в ході судового розгляду його вина знайшла своє підтвердження.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до п. 2.9а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 23.08.2025 серії ЕПР1 № 432271, 23.08.2025 о 21:00 водій ОСОБА_1 в Кам'янському районі, м. Верхньодніпровськ, по вул. Київській, керував транспортним засобом MAZDA 6, ДНЗ НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Drager Alcotest 6810» (результат тесту 1,02%).
Зазначені в протоколі обставини підтверджуються письмовими документами: результатом тесту приладу «Drager Alcotest 6810», актом огляду на стан алкогольного сп'яніння, рапортом інспектора СРПП ВП № 3, копією постанови серії ЕНА № 5555686 від 23.08.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.126 КУпАП.
Також, в судовому засіданні були оглянуті відеозаписи з боді-камери поліцейського з відображенням часу початку та закінчення відеозаписів, з яких чітко видно, що коли поліцейський підійшов до транспортного засобу на місці водія перебував ОСОБА_1 , який в ході розмови з поліцейськими фактично визнав факт керування транспортним засобом. Також на відеозаписі зафіксовано факт проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Drager Alcotest 6810», за результатами якого виявлено 1,02%.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, згідно ст. 251 КУпАП є будь які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Оскільки на підставі сукупності доказів, судом встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, доходжу висновку, що він винний у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В той же час, встановивши фактичні обставини справи, суддя не погоджується з позицією сторони захисту щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, з огляду на таке.
Доводи ОСОБА_1 та його захисника про те, що він не керував транспортним засобом спростовуються відеозаписом, дослідженим в судовому засіданні, який достатньо повно відображає обставини зазначені в адміністративному протоколі, узгоджується із ними і не викликають жодних сумнівів у їх відповідності фактичним обставинам справи.
Зокрема, на початку відеозапису чітко зафіксовано, як працівники поліції під'їжджають до автомобіля, який стоїть на обочині з ввімкненими фарами. Потім ОСОБА_1 , який без будь-якого примусу та спонукання з боку працівників поліції повідомляє, що він «їхав на службу», поліцейських маячків не бачив, а «притормозив» і зупинився, тому що «шукав дорогу», що за своєю суттю є визнанням факту керування.
Такі висловлювання дозволяють суду поза розумним сумнівом стверджувати, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом безпосередньо перед зупиненням. Жодних альтернативних, логічно обґрунтованих пояснень, які б спростовували цей факт або ставили його під сумнів, стороною захисту не надано.
Також факт керування ОСОБА_1 автомобілем підтверджується копією постанови серії ЕНА № 5555686 від 23.08.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, згідно якої встановлено, що ОСОБА_1 в Кам'янському районі, м. Верхньодніпровськ, по вул. Київській, керував транспортним засобом MAZDA 6, ДНЗ НОМЕР_1 , в котрого були затоновані задні фари та відсутній поліс обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за що до нього було застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. Дана постанова набрала законної сили, ніким не оскаржена.
Доводи захисника про те, що відеозапис не є безперервним, суддя оцінює критично, оскільки КУпАП не містить застережень щодо мінімального чи то максимального обсягу відеозапису, який може бути доказом у справі про адміністративне правопорушення. При цьому, долучений до матеріалів справи відеозапис за своїм обсягом та повнотою відповідає критерію достатності, та містить фіксацію подій, що підтверджує обставини, викладені та зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення. За допомогою засобів відеозапису поліцейськими зафіксовані обставини вчиненого адміністративного правопорушення, що спростовує твердження захисника про недопустимість відеозапису, як джерела доказу.
Пояснення ОСОБА_1 про те, що вживання ним алкогольних напоїв відбулося вже після зупинки транспортного засобу з метою полегшення зубного болю після стоматологічного лікування, суд не бере до уваги, оскільки зазначені твердження спростовуються встановленими судом фактичними обставинами, підтвердженими належними та допустимими доказами, дослідженими у їх сукупності.
Оцінюючи показання свідка ОСОБА_3 , виходжу з наступного.
В судовому засіданні свідок повідомив, що є військовослужбовцем та побратимом ОСОБА_1 23.08.2025 о 20:30 ОСОБА_1 зателефонував йому та повідомив про несправність свого транспортного засобу в м. Верхньодніпровськ, у зв'язку з чим попросив надати допомогу. Свідок зазначив, що через мережу Інтернет було знайдено евакуатор, яким автомобіль доставлено до м. Дніпро, на СТО. За словами свідка, коли він прибув до ОСОБА_1 для подальшого транспортування автомобіля, працівників поліції на місці не було, а від ОСОБА_1 він відчув незначний запах алкоголю, інших обставин йому не відомо.
Наведені показання не містять даних, які б спростовували встановлений судом факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння. У зв'язку з цим суд дійшов висновку, що такі показання не мають доказового значення для вирішення справи.
Отже, суддя, керуючись власним досвідом, правосвідомістю та законом, дослідивши фактичні обставини справи, врахувавши логічний перебіг подій, вважає зайняту позицію ОСОБА_1 спробою ухилення від відповідальності.
При накладенні стягнення суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Так, суддя враховує, що ОСОБА_1 одружений, є військовослужбовцем, протягом року до адміністративної відповідальності не притягався.
Обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність відсутні.
Враховуючи викладене вище, суддя вважає, що до ОСОБА_1 необхідно застосувати безальтернативне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами у розмірі та на строк, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, ст. 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Згідно ч. 1 п. 12 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків, звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
В той же час встановлено, що дана справа, не пов'язана з виконанням ОСОБА_1 військового обов'язку, а також подія сталася не під час виконання ним службових обов'язків.
Тому відповідно до ст. 40-1 КУпАП та п. 12 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись ч. 1 ст. 130, 283, 285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про судовий збір», із змінами, суддя
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави (Отримувач: ГУК у Дніпр-кій обл/ Дн-ка об/21081300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Р/р: UA758999980313020149000004001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300; Призначення платежу: Адміністративні штрафи У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ) в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106.)
На підставі ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова буде направлена до органу державної виконавчої служби для примусового виконання.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом 10 (десяти) днів з моменту винесення постанови.
Суддя Є.В. Челюбєєв