№ 207/3771/25
№ 1-кп/207/314/25
25 листопада 2025 року Південний районний суд міста Кам'янського у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
представника потерпілого ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам'янське кримінальне провадження №12025041160000594 від 02 травня 2025 року по обвинуваченню:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянина України, пенсіонера, маючого вищу освіту, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,
02.05.2025 року близько 08.38 годин водій ОСОБА_7 , керуючи технічно справним автомобілем «ДЕУ Ланос» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався в Південному районі міста Кам'янського по другорядній дорозі вулиці Подольській з боку вулиці Вячеслава Чорновола в напрямку вулиці Січеславський Шлях.
Під час руху ОСОБА_7 , проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, наближаючись до нерегульованого нерівнозначного перехрестя з вулиці Січеславський Шлях, рухаючись по другорядній дорозі, зупинився для виконання маневру повороту ліворуч, не дав дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху, не виконав вимогу дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу», після чого поновив свій рух та виїхав на вказане перехрестя, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «ВАЗ 21124» реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 , який рухався по головний дорозі - вулиці Січеславський Шлях зліва направо за напрямком його руху.
В результаті зіткнення ОСОБА_4 спричинені тілесні ушкодження у вигляді сполученої тупої травми тіла, закритої черепно-мозкової травми з раною, саднам на обличчі, закритий перелом шийки, в середній частині правого стегна, надрив зв'язок правого гомілково-ступневого суглобу, закритого перелому лівої променевої кістки - відносяться до СЕРЕДНЬОГО ступеню тяжкості тілесних ушкоджень.
Порушення Правил безпеки дорожнього руху виразилося в тому, що водій ОСОБА_7 , керуючи автомобілем, порушив вимоги п.п. 16.11, 10.1 та дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» Правил дорожнього руху України, які свідчать:
- п.16.11 «На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, що наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху»;
- п. 10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;
Дорожній знак 2.1 «Дати дорогу» - «Водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під'їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються по головній дорозі»,- невиконання яких знаходиться в причинному зв'язку з наслідками, що настали, оскільки зазначене порушення безпосередньо спричинило настання даної події.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 у вчиненні вказаного злочину за викладених обставин визнав вину повністю та пояснив, що в нього є сусід ОСОБА_8 , який хворіє, та на протязі 3 останніх років він періодично прохав його відвести його на автомобілі «ДЕУ Ланос» р.н. НОМЕР_1 . який належить його доньці ОСОБА_9 , в лікарню до ендокринолога на процедури. 02.05.2025 року, близько 8.00 год. він зайшов до сусіда та вони поїхали до лікарні. За кермом був він, ОСОБА_8 сидів на передньому пасажирському сидінні, його донька на задньому пасажирському сидінні. Вони їхали по вул.Подольська в м.Кам'янське до вул.Січеславський Шлях. Під'їхавши до вул. Січеславський Шлях він зупинив автомобіль та почав чекати, пропускаючи автомобілі, які рухались по головній дорозі. Дочекавшись, коли вже майже не було транспортних засобів, він почав рухатись по головній дорозі одночасно повертаючи наліво. Але, здолавши приблизно 0,5 метрів зі швидкістю до 5 км/год він зіткнувся задньою правою бічною частиною автомобіля, який рухався по головній дорозі, зліва направо за напрямком його руху. Проїхавши на іншу сторону головної дороги, він зупинив автомобіль, вони з нього вийшли та побачили що правий передній кут автомобіля на якому вони рухались, пошкоджено та бампер від нього лежить на проїзній частині дороги. Потім він побачив за межами проїзної частини правого узбіччя, між двома деревами, автомобіль, в якому знаходився один травмований водій. Далі він залишався на місці пригоди та чекав на швидку допомогу та працівників поліції. Автомобіль, з яким він зіткнувся, рухався по заду автомобіля типу «Джип» чорного кольору, який на перехресті повертав направо, та він, оскільки постійно дивився на вправо та на ліво, не помітив цей автомобіль, внаслідок чого відбулось зіткнення. В той день опадів не було, видимість була добра, дорожнє покриття було сухе. Свою провину визнав у повному обсязі, щиро розкаявся. Потерпілому добровільно відшкодував 43 000,00 грн. на лікування. Просив суворо не карати.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, його вина підтверджується сукупністю інших доказів по справі, а саме:
Показами потерпілого ОСОБА_4 , який в судовому засіданні пояснив, що 02.05.2025 року, близько 08.00 год. ранку він один рухався на своєму автомобілі «ВАЗ 21124» р.н. НОМЕР_2 по вул. Січеславський Шлях в м. Кам'янське за швидкістю приблизно 50 км/год. в лівій смузі дороги для руху в напрямку в'їзду у місто. Наближаючись до перехрестя з другорядною дорогою по вул.. Подільській він побачив, що перед перехрестям стоїть автомобілі надаючи йому перевагу в русі, оскільки він рухався по головній дорозі. Але вже безпосередньо на перехресті він відчув удар в праву бокову задню частину свого автомобіля, внаслідок чого його відкинуло на зустрічну смугу, а потім він вилетів на праве узбіччя, де зіткнувся з деревом. Після зупинки його автомобіля між двома деревами, до нього підбігли люди та намагались йому допомогти. Потім приїхали працівники поліції та швидка допомога і його госпіталізували до лікарні. Його автомобіль до ДТП був повністю у справному стані. Обвинуваченим йому було відшкодовано за лікування 43 000,00 грн. Цивільний позов підтримав у повному обсязі, щодо відшкодування спричиненої моральної шкоди в сумі 300 000,00 грн., просив задовольнити. Міру покарання обвинуваченому просив призначити на розсуд суду.
Крім того вина ОСОБА_7 підтверджується дослідженими у судовому засіданні:
- протоколом огляду місця ДТП, схемою до протоколу та фототаблицями від 02.05.2025 року, в ході якого було оглянуто місцевість по вул. Січеславський Шлях в м. Кам'янське (т.1, а.с.17-25);
- висновком судової експертизи технічного стану ТЗ №СЕ19/104-25/17864-ІТ від 21.05.2025 року, в підсумках якого зазначено, що на момент експертного огляду робоча гальмова система наданого на дослідження автомобіля ВАЗ 21124 (номерний знак НОМЕР_2 ) не виконує свої функції та перебуває в стані повної відмови. Стан повної відмови робочої гальмової системи автомобіля ВАЗ 21124 (номерний знак НОМЕР_2 ) виник від аварійного навантаження в момент дорожньо-транспортної пригоди. (т.1, а.с.64-68);
- висновком судової експертизи технічного стану ТЗ №СЕ19/104-25/17864-ІТ від 20.05.2025 року, в підсумках якого зазначено, що на момент експертного огляду рульове керування наданого на дослідження автомобіля ВАЗ 21124 (номерний знак НОМЕР_2 ) не виконує свої функції та перебуває в стані повної відмови. Стан повної відмови рульового керування автомобіля ВАЗ 21124 (номерний знак НОМЕР_2 ) виник від аварійного навантаження в момент дорожньо-транспортної пригоди. (т.1, а.с.71-74);
- висновком судової експертизи технічного стану ТЗ №СЕ19/104-25/17861-ІТ від 20.05.2025 року, в підсумках якого зазначено, що на момент експертного огляду рульове керування наданого на дослідження автомобіля DAEWOO Lanos (номерний знак НОМЕР_1 ) виконує свої функції та перебуває в працездатному стані. (т.1, а.с.77-80);
- висновком судової експертизи технічного стану ТЗ №СЕ19/104-25/17863-ІТ від 20.05.2025 року, в підсумках якого зазначено, що yа момент експертного огляду робоча гальмова система наданого на дослідження автомобіля DAEWOO Lanos (номерний знак НОМЕР_1 ) виконує свої функції та перебуває в працездатному стані. (т.1, а.с.83-87);
- копією медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_4 (т.1, а.с.97-114);
- висновком судово-медичної експертизи №506-Е від 12.05.2025 року, в підсумках якого зазначено, що при судово-медичній експертизі гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з урахуванням медичних документів, приймаючи до уваги обставини справи, указані в постанові, виявлені у нього ушкодження у вигляді сполученої тупої травми тіла, закритої черепно-мозкової травми з раною, саднами на обличчі, закритий перелом шийки, в середній частині правого стегна, надрив зв'язок правого гомілково-ступневого суглобу, закритого перелому лівої променевої кістки - відносяться до СЕРЕДНЬОГО ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, як викликавши тривалий розлад здоров'я більш 21 дня (п.п. 2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу № 6, МОЗ України від 17.01.1995 року). Ушкодження виникли внаслідок дії тупого твердого предмета, предметів, або при ударі о подібні предмети, якими могли бути виступаючі частини салону автомобіля. Враховуючи характер ушкоджень, процеси їх загоєння, вважаю давність їх утворення не задовго до потрапляння в лікарню та може відповідати терміну - 02.05.2025р.. При дослідженні крові та сечі, взятої при госпіталізації, на наявність етилового алкоголю для токсилогічного дослідження: етанол в крові та сечі не виявлено (т.1, а.с.116-118);
- протоколом огляду відео-запису від 26.05.2025 року та фототаблицями, яким зафіксовано огляд оптичного диску для лазерних систем зчитування DVD-RW з відеозаписом "20250502 шиномонтаж" (т.1 а.с.122-124);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 27.05.2025 року з фототаблицями до нього за участю підозрюваного ОСОБА_7 під час якого він розказував та показував за яких саме обставин сталося ДТП 02.05.2025 року (т.1, а.с.127-130);
- висновком комплексної судової фототехнічної експертизи № СЕ-19/104-25/479949 від 05.06.2025 року, в підсумку якого зазначено, що з моменту поновлення руху автомобілем ДЕУ Ланос до моменту зіткнення з автомобілем ВАЗ 21124 у відеозапису з назвою «20250502 ШИНОМОНТАЖ.МР4», що міститься на наданому на дослідження диску пройшло 0,6 секунди. Швидкість руху автомобіля ВАЗ 21124 згідно кадрів відеограми «20250502 шиномонтаж.шр4» складає 75,0 км/год. В даній дорожній обстановці водій автомобіля ВАЗ 21124 ОСОБА_4 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.3, 12.4 та 12.9 «б» Правил дорожнього руху. Водій автомобіля ВАЗ 21124 ОСОБА_4 не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем ДЕУ Ланос шляхом гальмування на займаній смузі руху як при русі з фактичною так і при русі з допустимою швидкістю руху. При заданому механізмові події, в діях водія ОСОБА_4 не вбачається невідповідностей вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору могли перебувати в причинному зв'язку з даною дорожньо-транспортною пригодою. При заданому механізмові події дії водія автомобіля ВАЗ 21124 ОСОБА_4 не відповідали вимогам п.п. 12.4 та 12.9 «б» ПДР України, однак данні невідповідності з технічної точки зору не знаходяться в причинному зв'язку з настанням даної ДТП. В даній дорожній обстановці водій автомобіля ДЕУ Ланос ОСОБА_7 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 16.11 та 10.1 та дорожнього знаку 2.1 Правил дорожнього руху. Технічна можливість уникнути події для водія автомобіля ДЕУ Ланос ОСОБА_7 визначалася виконанням ним вимог п.п. 16.11 та 10.1 та дорожнього знаку 2.1 Правил дорожнього руху і для нього не було будь яких перешкод технічного характеру, які не дозволили б йому їх виконати. При заданому механізмові події, дії водія автомобіля ДЕУ Ланос ОСОБА_7 не відповідали вимогам п.п. 16.11 та 10.1 та дорожнього знаку 2.1 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору перебуває в причинному зв'язку з настанням даної ДТП. (т.1, а.с.137-146);
Оцінюючи докази у справі з точки зору належності, допустимості, достовірності, та їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_7 в судовому провадженні доведена повністю у встановленому судом обсязі, а вчинені ним злочинні дії правильно кваліфіковані, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.
Вирішуючи питання про обрання виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчинення нових злочинів як засудженим так і іншими особами. Для досягнення мети покарання суд керується принципами індивідуалізації та справедливості покарання. Цілі покарання запобігання і попередження вважаються характеристиками кримінально-правових санкцій (рішення ЄСПЛ «Езех і Коннорс проти Сполученого Королівства»).
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_7 , у відповідності до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_7 у відповідності до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Суд, при вирішенні питання відповідальності обвинуваченого звертає увагу на роз'яснення, наведені у п.п. 20, 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», якими передбачено, що при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України, суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, та особу винного. У кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст. 286 КК України, необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами.
При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує вимоги пунктів 1, 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», та практику ЄСПЛ, зокрема рішення «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року про те, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає співмірним, а також положення ст.65 КК України, характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, який згідно зі ст.12 КК України є кримінальним проступком, який вчинений з необережності; обставини його вчинення; дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий; є пенсіонером; за місцем проживання характеризується задовільно, скарг на нього не надходило; на обліку у лікаря нарколога і лікаря психіатра не перебуває; обставини, що пом'якшують покарання якими суд визнає щире каяття, відсутність обставин, які б обтяжували покарання. Крім того, обвинуваченим потерпілому відшкодовано витрати на лікування.
Враховуючи вищенаведене, за наявності вищевказаних обставин, що пом'якшують покарання, беручи до уваги позицію потерпілого, щодо призначення покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, особу обвинуваченого, суд дійшов висновку про призначення обвинуваченому покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України у виді штрафу, у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією цієї статті, з застосуванням додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на певний строк, що відповідатиме меті покарання, ступеню тяжкості кримінального правопорушення, сприятиме виправленню останнього та попередженню скоєння нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами.
Розглядаючи питання щодо позовних вимог цивільного позивача ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, в сумі 300 000 грн., суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Разом з тим, вирішуючи питання про задоволення цивільного позову, суд виходить з вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України, згідно яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 2 статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала, зокрема, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Розмір моральної шкоди визначається судом з урахуванням роз'яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до якого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачам моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, істотність вимушених змін у їх життєвих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили.
Внаслідок ДТП, перерваний істотний, звичний для ОСОБА_4 ритм життя та майбутніх планів, виникла необхідність їх перегляду та відновлення, що потребує від нього значних зусиль, негативно впливає на його емоційний стан.
Моральна шкода є не такою очевидною, бо, як правило, вона є нематеріальною, а тому і являє собою поняття оціночне. Саме оціночність цього поняття, яке в кожному конкретному випадку трактується по-своєму, з урахуванням не лише правових знань, але й набутого життєвого досвіду, зумовлює складність у визначенні розміру заподіяної моральної шкоди і її доказуванні.
Сторона, яка пред'являє вимоги відшкодування завданої їй моральної шкоди, не звільняється від обов'язку довести наявність такої шкоди, її розмір, надавши належні, допустимі та достовірні докази цього факту, у порядку встановленому процесуальними нормативно-правими актами.
На сьогодні у законодавстві відсутнє чітке визначення поняття «моральна шкода». Це пов'язано із неможливістю вичерпного опису цього оціночного поняття, так як неможливо виділити в такому понятті універсальні, визначальні, родові риси, які були б характерними для нього в цілому і вичерпували б його зміст повністю у кожному конкретному випадку.
Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, завданої потерпілому внаслідок отриманих травм в результаті ДТП, необхідно враховувати глибину і тривалість моральних страждань, характер дій винної особи, а також те, що особа зазнала моральних страждань, пов'язаних з необхідністю докладати зусилля для законного покарання особи, винної в отриманні ним тілесних ушкоджень.
У даній дорожньо-транспортній пригоді потерпілий отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, які стали наслідком його тривалого лікування та часткового відновлення.
Цивільному позивачу завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, порушено його нормальний спосіб життя, що потребує докладання додаткових зусиль для організації життя і побуту.
Встановлюючи розмір моральної шкоди, суд виходить з положень ст.ст. 23, 1167 ЦК України, які вказують, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
З урахуванням викладеного та прерогативи суду для прийняття з цього приводу остаточного рішення, зважаючи на те, що життя та здоров'я людини є абсолютним благом і не може підлягати грошовій оцінці, суд вважає цивільний позов цивільного позивача про стягнення з обвинуваченого моральної шкоди від злочину підтвердженим, але враховуючи обставини справи, таким, що підлягає частковому задоволенню. Суд вважає, що справедливою компенсацією перенесених цивільним позивачем моральних страждань та зміною звичного ритму життя, буде стягнення з обвинуваченого на його користь 150 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Питання процесуальних витрат у провадженні суд вирішує відповідно до ст. 124 КПК України.
Питання речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує згідно до положень ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. 369 - 371, 373, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 3 000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень 00 копійок з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Запобіжний захід ОСОБА_7 не обирався.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави судові витрати: за проведення судової експертизи дослідження технічного стану транспортних засобів № СЕ-19/104-25/17865-ІТ від 20.05.2025 року в сумі 1 782,80 грн.; за проведення судової експертизи дослідження технічного стану транспортних засобів № СЕ-19/104-25/17861-ІТ від 20.05.2025 року в сумі 1 782,80 грн.; за проведення судової експертизи дослідження технічного стану транспортних засобів № СЕ-19/104-25/17863-ІТ від 21.05.2025 року в сумі 1 782,80 грн.; за проведення судової експертизи дослідження технічного стану транспортних засобів № СЕ-19/104-25/17864-ІТ від 21.05.2025 року в сумі 1 782,80 грн.; за проведення комплексної судової фототехнічної експертизи та судової експертизи обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод № КСЕ-19/104-25/21749 від 05.06.2025 року в сумі 3 565,60 грн., а всього на загальну суму 10 696 (десять тисяч шістсот дев'яносто шість) гривень 80 копійок.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Кам'янського від 07.05.2025 року на автомобіль марки «ВАЗ 21124» р.н. НОМЕР_2 (vin НОМЕР_3 ), який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу СТХ належить ОСОБА_4 .
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Кам'янського від 07.05.2025 року на автомобіль марки «DAEWOO Lanos» р.н. НОМЕР_1 (vin НОМЕР_4 ), який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 належить ОСОБА_10 .
Речовий доказ: автомобіль марки «ВАЗ 21124» р.н. НОМЕР_2 (vin НОМЕР_3 ), який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу СТХ належить ОСОБА_4 та поміщений на спеціальний майданчик для зберігання ТЗ Кам'янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області - повернути за належністю.
Речовий доказ: автомобіль марки «DAEWOO Lanos» р.н. НОМЕР_1 (vin НОМЕР_4 ), який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 належить ОСОБА_10 та поміщений на спеціальний майданчик для зберігання ТЗ Кам'янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області - повернути за належністю.
Речові докази: копію медичної картки стаціонарного хворого на ім'я ОСОБА_4 та оптичний диск для лазерних систем зчитування DVD-RW з відеозаписом «20250502 шиномонтаж», які знаходяться в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Цивільний позов ОСОБА_4 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 у рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди в сумі 150 000,00 грн.. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_4 - відмовити.
Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Південний районний суд міста Кам'янського на протязі тридцяти днів з дня проголошення вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок , якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1