Справа № 199/15734/25
(2-о/199/393/25)
26.11.2025 року суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська Руденко В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: орган опіки та піклування Добропільської міської ради Покровського району, ОСОБА_2 , про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною,-
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернулася до суду із клопотанням про продовження строку дії рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 25.12.2023 року про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна.
В обґрунтування клопотання зазначає, що рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 25.12.2023 року визнано недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та встановлено над нею опіку, ОСОБА_1 призначено опікуном. Строк дії рішення закінчується, а психічний стан ОСОБА_2 не змінився, вона потребує постійного стороннього догляду, тому просить продовжити строк дії рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 25.12.2023 року про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуна.
Відповідно до ч. 1 ст.295 ЦПК України заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи,у тому числі неповнолітньої особи,чи визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи,а якщо вона перебуває на лікуванні у закладі з надання психіатричної допомоги - за місцезнаходженням цього закладу.
Відповідно до ч. 9 ст. 30 ЦПК України суд зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною до закінчення строку його дії в порядку, встановленомустаттею 299 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі Закон), внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно з частиною 1 статті 5 Закону довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» є спеціальним законом щодо статусу вказаних осіб, який підлягає застосуванню.
У постанові від 29 липня 2019 року у справі №409/2636/17 Верховний Суд вказав на те, що, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно зі статтею 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Крім того, у роз'ясненні від 02 вересня 2022 року Верховний Суд зазначив, що особи, які залишили або покинули своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації та стали на облік як внутрішньо переміщені особи можуть звертатися з позовами до судів за місцем фактичного проживання/перебування. Таким чином, якщо особа-переселенець зареєструвалася на новому місці як ВПО (внутрішньо переміщена особа), то маючи відповідну довідку про взяття на облік, переселенець може звертатись з позовом до суду у місці свого тимчасового перебування.
Відповідно до відповіді № 2050823 від 26.11.2025 року щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, ОСОБА_2 перебуває на обліку внутрішньо переміщених осіб та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до юрисдикції Святошинського районного суду міста Києва.
Згідно з Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Статтею 187 ч.9 ЦПК України визначено, що якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому ст.31 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються судами за встановленими Законом правилами підсудності, а їх порушення - є ознакою незаконності рішення.
Згідно ст.32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 31, 258 - 260 ЦПК України, суд, -
Цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: орган опіки та піклування Добропільської міської ради Покровського району, ОСОБА_2 , про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною передати на розгляд до Святошинського районного суду міста Києва.
Передача страви на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцять днів з дня її проголошення.
Суддя В.В. Руденко