Рішення від 03.11.2025 по справі 199/7349/25

Справа № 199/7349/25

(2/199/3924/25)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2025 року м. Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра, в складі:

головуючого судді - Кошлі А.О.,

за участі:

секретаря судового засідання - Кахикало А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Дніпро цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в загальному розмірі 128175 грн. та судові витрати.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 12.06.2019 між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 та ПрАТ «Страхова компанія «Уніка життя» був укладений договір кредиту та страхування № Z06.00400.005365517, що є змішаним договором відповідно до ст. 628 ЦК України та поєднує в собі елементи кредитного договору та договору страхування.

Договір кредиту та страхування був підписаний Позичальником власноручно.

Після укладення Кредитного договору Банк свої зобов'язання виконав і перерахував на банківський поточний рахунок Позичальника грошові кошти в сумі 74999,00 гривень, з яких також за рахунок суми кредиту сплатив на користь ПрАТ «Страхова компанія» «Уніка життя» страховий платіж від імені Позичальника в сумі 6506,76 грн., що підтверджується випискою з транзитного рахунку Позичальника, а також відповідними ордерами-розпорядженнями на перерахування коштів.

У подальшому Позичальник виконав свої зобов'язання з повернення суми кредиту разом з процентними платежами лише частково. Згідно виписки по рахунку Позичальника за весь строк з моменту укладення Кредитного договору і до моменту звернення з цим позовом Позичальник сплатив Банку лише 9 586,35 гривень. Останній платіж проведено 21/12/2019 року. Строк на який було надано кредит за Договором сплив 12/06/2022 року. Після закінчення строку кредиту Кредитор не здійснював нарахування процентів за користування кредитними коштами, не нараховував штрафні санкції та комісії.

У зв'язку із зазначеним, станом на 12/06/2022 сформувалася наступна заборгованість Позичальника перед Банком за Договором:

- заборгованість за основним боргом в сумі 74 197,79 гривень;

- заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 53 977,21 гривень,

що разом становить 128175 гривень.

Станом на 16.11.2023 року розмір заборгованості за основним боргом і відсотками не змінився.

16.11.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «СОНАТІ» був укладений договір факторингу № 16/11-23, за умовами якого клієнт відступає фактору, а фактор приймає права вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених договором. Права вимоги, які клієнт відступає фактору відступаються в розмірі заборгованості боржників перед клієнтом та визначені в Додатку № 2 Реєстру боржників. Таким чином, фактор набув право вимоги до боржників за первинними договорами, в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором № Z06.00400.005365517 від 12.06.2019 року.

В подальшому, 29.12.2023 між ТОВ «ФК «СОНАТІ» та ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу № 29/12-23, за умовами якого клієнт відступає фактору, а фактор приймає права вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених договором. Таким чином, ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» набуло право вимоги і є поточним кредитором щодо заборгованості боржників за первинними договорами, в тому числі до ОСОБА_1 за основним боргом в сумі 74 197,79 гривень, заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 53 977,21 гривень, що разом становить 128175 гривень.

У зв'язку з вищевикладеним, ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» просить стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості в розмірі 128175 грн, яка складається з: заборгованості за основним боргом в сумі 74197,79 грн; заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками в розмірі 53977,21 грн., а також судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заперечень щодо розгляду справи в заочному порядку не надходило.

Відповідач в судове засідання не прибув, повідомлявся про час і місце розгляду справи, причину неявки не повідомив, відзив на позов не надав, у зв'язку з чим судом проведено заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що у судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст. ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.

Судом встановлено, що 12.06.2019 між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 та ПрАТ «Страхова компанія «Уніка життя» був укладений договір кредиту та страхування № Z06.00400.005365517, що є змішаним договором відповідно до ст. 628 ЦК України та поєднує в собі елементи кредитного договору та договору страхування.

Договір кредиту та страхування був підписаний Позичальником власноручно.

Після укладення Кредитного договору Банк свої зобов'язання виконав і перерахував на банківський поточний рахунок Позичальника грошові кошти в сумі 74999,00 гривень, з яких також за рахунок суми кредиту сплатив на користь ПрАТ «Страхова компанія» «Уніка життя» страховий платіж від імені Позичальника в сумі 6506,76 грн., що підтверджується випискою з транзитного рахунку Позичальника, а також відповідними ордерами-розпорядженнями на перерахування коштів.

У подальшому Позичальник виконав свої зобов'язання з повернення суми кредиту разом з процентними платежами лише частково. Згідно виписки по рахунку Позичальника за весь строк з моменту укладення Кредитного договору і до моменту звернення з цим позовом Позичальник сплатив Банку лише 9 586,35 гривень. Останній платіж проведено 21/12/2019 року. Строк на який було надано кредит за Договором сплив 12/06/2022 року. Після закінчення строку кредиту Кредитор не здійснював нарахування процентів за користування кредитними коштами, не нараховував штрафні санкції та комісії.

У зв'язку із зазначеним, станом на 12/06/2022 сформувалася наступна заборгованість Позичальника перед Банком за Договором:

- заборгованість за основним боргом в сумі 74 197,79 гривень;

- заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 53 977,21 гривень,

що разом становить 128175 гривень.

Станом на 16.11.2023 року розмір заборгованості за основним боргом і відсотками не змінився.

16.11.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «СОНАТІ» був укладений договір факторингу № 16/11-23, за умовами якого клієнт відступає фактору, а фактор приймає права вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених договором. Права вимоги, які клієнт відступає фактору відступаються в розмірі заборгованості боржників перед клієнтом та визначені в Додатку № 2 Реєстру боржників. Таким чином, фактор набув право вимоги до боржників за первинними договорами, в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором № Z06.00400.005365517 від 12.06.2019 року.

В подальшому, 29.12.2023 між ТОВ «ФК «СОНАТІ» та ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу № 29/12-23, за умовами якого клієнт відступає фактору, а фактор приймає права вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених договором. Таким чином, ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» набуло право вимоги і є поточним кредитором щодо заборгованості боржників за первинними договорами, в тому числі до ОСОБА_1 за основним боргом в сумі 74 197,79 гривень, заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 53 977,21 гривень, що разом становить 128175 гривень.

Відповідно до Витягу з реєстру боржників №1 до договору факторингу № 29/12-23 від 29.12.2023, позивач набув права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 196125,92 грн, з яких: 74197,79 заборгованість за основним боргом, 53977,21 грн сума заборгованість за відсотками.

Як вбачається з довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № Z06.00400.005365517 від 12.06.2019 станом на 16.11.2023 заборгованість складає 196125,92 грн.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (ч. 1ст. 207 ЦК України).

Договір, що за своєю правовою природою є двостороннім правочином, є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.ст.626,628 ЦК України).

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ч. 1ст. 1054 Цивільного кодексу України - за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтями 1046, 1048 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

За загальним правилом, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону (ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даними договором.

Приписами ч. 2 ст. 615 ЦК України визначено: одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Така заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 516 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач відсутність боргу належними та допустимими доказами не спростувала, доказів повернення кредитних коштів суду не надав.

З урахуванням встановленого, суд приходить до висновку, що відповідача взяті не себе зобов'язання не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 128175, а тому позов є обґрунтований та підлягає задоволенню повністю.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022р. у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020р. у справі 904/4507/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат(встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ у справі «East/WestAllianceLimited» проти України»).

Суд звертає увагу, що визначені представником позивача витрати на правничу допомогу в сумі 7200 грн. є неспівмірними зі складністю справи та фактично вчиненими послугами адвоката.

Виходячи з принципу розумності, суд приходить до висновку про доцільність стягнення з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з урахуванням задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 2422, 40 грн., розмір судового збору визначено з урахуванням подачі позову через систему «Електронний суд».

Керуючись ст.ст. 12, 81, 206, 263-265 Цивільно-процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором Z06.00400.005365517 від 12.06.2019 в загальному розмірі 128175 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 грн. 40 коп., а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн., що в загальному розмірі становить 5422 (п'ять тисяч чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 43575686, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, буд. 21, 5-й поверх, приміщення 68, 69, м. Дніпро, 49005.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя А.О. Кошля

Попередній документ
132328095
Наступний документ
132328097
Інформація про рішення:
№ рішення: 132328096
№ справи: 199/7349/25
Дата рішення: 03.11.2025
Дата публікації: 08.12.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (03.11.2025)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 27.05.2025
Предмет позову: стягнення заборгованості
Розклад засідань:
01.07.2025 14:00 Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська
27.08.2025 09:30 Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська
24.09.2025 08:00 Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська
03.11.2025 08:20 Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська