Справа № 640/15951/19
іменем України
03 грудня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СИРАЇВСЬКЕ" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0642081212,
Товариство з обмеженою відповідальністю «СИРАЇВСЬКЕ» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якій просить визнати протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення № 0642081212 від 01.08.2019.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що відповідачем не було надано письмової відмови у реєстрації позивача платником єдиного податку четвертої групи. Позивач протягом 2018 року сплачував єдиний податок, розрахунок якого в електронному кабінеті визначений стосовно саме єдиного податку. Також відповідачем не було надано жодних зауважень стосовно факту сплати такого податку. Більше того, відповідач у своїх актах перевірки вказує на обов'язок сплати єдиного податку і ним не було прийнято рішення про анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку, тому є обґрунтовані підстави вважати, що у 2018 році позивач був платником єдиного податку четвертої групи. Таким чином, представник позивача вважає, що під час проведення перевірки контролюючим органом було складено хибні висновки щодо порушення ТОВ «Сираївське» строків подання податкової декларації платника податку на прибуток за 2018 рік з граничним терміном подання до 01.03.2019 року, оскільки позивач, будучи платником єдиного податку четвертої групи, взагалі не мав такого обов'язку щодо її подання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.09.2019 в задоволенні заяви позивача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження відмовлено.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечує. Вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення № 0642081212 від 01.08.2019 прийнято відповідачем правомірно.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.03.2025 постановлено прийняти до провадження адміністративну справу № 640/15951/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СИРАЇВСЬКЕ" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Замінити відповідача, Головне управління ДФС у м. Києві (ідентифікаційний код юридичної особи 39439980), на його правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44116011). Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Витребувати в товариства з обмеженою відповідальністю "СИРАЇВСЬКЕ" письмову інформацію стосовно актуальності позовних вимог. Запропонувати учасникам справи у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали надати суду додаткові пояснення у справі щодо позовних вимог та заперечень на них.
Суддя Блонський В.К. з 29.09.2025 по 17.10.2025 перебував у відпустці.
Від сторін станом на 03.12.2025 пояснень, заяв чи клопотань не надходило.
Дослідивши надані сторонами матеріали та з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.
На підставі підпункту 19.1.2 пункту 19.1 статті 19, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, згідно із порядком, встановленим статтею 76 та пунктом 86.2 статті 86 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755 зі змінами і доповненнями (далі - ПК України), головним державним ревізором-інспектором відділу застосування штрафних санкцій управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у м. Києві (далі - Відповідач) Дмитренко Тетяною Георгіївною, в приміщенні контролюючого органу було проведено камеральну перевірку своєчасності подання податкової декларації з податку на прибуток за 2018 рік товариством з обмеженою відповідальністю «Сираївське».
За результатами цієї перевірки складено Акт №7277/26-15-12-12-12-37652102 від 10.07.2019 (далі - Акт перевірки), в якому Головне управління ДФС у м. Києві встановило неподання/несвоєчасність подання ТОВ «Сираївське» податкової декларації платника податку на прибуток за 2018 рік, граничний термін подання якої датований 01.03.2019.
Не погодившись з висновками, зазначеними в Акті перевірки, позивач направив на адресу відповідача заперечення на Акт перевірки, де зазначив, що ТОВ «Сираївське» взагалі не мало зобов'язання щодо подання декларації платника податку на прибуток за 2018 рік, оскільки у 2018 році перебувало на спрощеній системі оподаткування та було віднесено в категорію платників єдиного податку четвертої групи.
У відповідь на вказане заперечення відповідачем був надісланий лист від 30.07.2019 №143085/10/26-15-12-12-18, в якому останній стверджує, що не вбачає в наданих попередньо позивачем документах доказів підтвердження перебування ТОВ «Сираївське» на єдиному податку четвертої групи за 2018 рік, а тому не бере до уваги заперечення на Акт перевірки та залишає без змін висновки, викладені в ньому.
За результати проведення камеральної перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0642081212 від 01.08.2019, згідно з яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі сто сімдесят гривень 00 копійок за платежем податок на прибуток приватних підприємств.
Позивач вважає оскаржуване податкове-повідомлення рішення №0642081212 від 01.08.2019 протиправним, таким, що прийнято всупереч вимог податкового законодавства, без урахування обставин, що мають значення при прийнятті таких рішень, тому звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.
Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим кодексом України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Податковий контроль відповідно до підпункту 62.1.3. пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).
Підпунктом 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Суд встановив, що за результати проведення камеральної перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0642081212 від 01.08.2019, згідно з яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі сто сімдесят гривень 00 копійок за платежем податок на прибуток приватних підприємств за неподання/несвоєчасність подання ТОВ «Сираївське» податкової декларації платника податку на прибуток за 2018 рік, граничний термін подання якої датований 01.03.2019.
Позивач стверджує, що мав обґрунтовані підстави вважати себе платником єдиного податку четвертої групи, тому не повинен був подавати декларацію платника податку на прибуток за 2018 рік.
Визначаючись щодо правомірності доводів позивача, суд виходить з такого.
За визначенням, наведеним у пункті 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок, - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу в строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Відповідно до пунктів 48.1-48.2 статті 48 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.
Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.
Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.
Порядок подання податкової звітності до контролюючого органу визначається статтею 49 Податкового кодексу України.
Пунктом 49.1 статті 49 ПК України встановлено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Відповідно до пункту 49.3 статті 49 ПК України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
Єдиною підставою для відмови у прийнятті податкової декларації засобами електронного зв'язку в електронній формі є недійсність електронного цифрового підпису такого платника податків, у тому числі у зв'язку із закінченням строку дії сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа і надана у форматі, доступному для її технічної обробки.
Згідно з пунктом 49.8 статті 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Пунктом 49.9 статті 49 ПК України передбачено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.
За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою:
- за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою;
- у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.
Відповідно до пункту 49.10 статті 49 ПК України відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.
Пунктом 49.11 статті 49 ПК України передбачено, що у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.
З аналізу наведених норм вбачається, що контролюючий орган може відмовити у прийнятті податкової декларації виключно у випадку порушення платником податку при її заповненні вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 ПК України.
Згідно з пунктом 48.3 статті 48 ПК України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:
тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);
звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;
звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);
повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;
код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
місцезнаходження (місце проживання) платника податків;
найменування контролюючого органу, до якого подається звітність;
дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);
ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;
підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період; дата та номер рішення про включення неприбуткової організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій; ознака неприбутковості організації; повне найменування нерезидента; місцезнаходження нерезидента; назва та код держави резиденції нерезидента (пункт 48.4 статті 48 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)).
Таким чином, прийняття податкової декларації органом доходів і зборів є, по суті, формальним рівнем податкового контролю, під час якого працівник контролюючого органу здійснює візуальну перевірку декларації та її аналіз за формальними ознаками. У свою чергу, підставою для невизнання податкової декларації податковою звітністю є такі дефекти її заповнення, які впливають на порядок адміністрування податку.
Контролюючий орган не наділений повноваженнями не приймати вже отриману податкову декларацію у разі її складання з дотриманням вимог статті 48 Податкового кодексу України, оскільки прийняття податкової звітності є обов'язком контролюючого органу (вказана позиція підтверджується постановою Верховного Суду від 31 липня 2018 року у справі №810/1570/16).
Відповідно до підпункту 295.9.1. пункту 295.9. статті 295 ПК України платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.
Форму податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи (далі - Декларація) затверджено наказом Міністерства фінансів України № 578 від 19 червня 2015 року «Про затвердження форм податкових декларацій платника єдиного податку», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07 липня 2015 року за №799/27244 (далі - Наказ №578).
Відповідно до пунктів 291.2, 291.3 статті 294 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: 1) перша група; 2) друга група; 3) третя група; 4) четверта група - сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75%.
Відповідно до підпункту 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 ПК України для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.
Відповідності до положень пункту 299.6 статті 299 ПК України підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:
1) невідповідність такого суб'єкта вимогам, встановленим статтею 291 цього Кодексу;
2) наявність у суб'єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов'язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;
3) недотримання таким суб'єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу.
Згідно з пунктами 299.1, 299.2 статті 299 ПК України реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.
Відповідно до підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року: загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку); звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи).
Згідно з положеннями статті 296 ПК України податкова декларація подається до контролюючого органу за місцем податкової адреси (пункт 296.4), форми податкових декларацій платника єдиного податку, визначених пунктами 296.2 і 296.3 цієї статті, затверджуються в порядку, встановленому статтею 46 цього Кодексу (пункт 296.9).
Суд зауважує, що рішенням Окружного адміністративного суду міста від 23.05.2022 у справі №640/14779/19, яке набрало законної сили, вирішено визнати протиправними дії та рішення Головного управління ДПС у м. Києві у формі листа №29160/10/26-15-12-09-18 від 11.03.2019 щодо відмови у прийнятті податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2019 рік від 13.02.2019, поданої товариством з обмеженою відповідальністю «Сираївське» 13.02.2019. Зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві зареєструвати декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2019 рік від 13.02.2019, як прийняту, датою її фактичного отримання контролюючим органом - 20 лютого 2019 року. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві у формі листа №44275/10/26-15-12-09-18 від 11.03.2019 про відмову у підтвердженні товариству з обмеженою відповідальністю «Сираївське» статусу платника єдиного податку четвертої групи 2019 року. Зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві поновити в Єдиному державному реєстрі платників єдиного податку відомості щодо товариства з обмеженою відповідальністю «Сираївське», як платника єдиного податку четвертої групи на 2019 рік, з наданням відповідного витягу (довідки) з Єдиного державного реєстру платників єдиного податку.
Цим рішенням встановлені такі обставини.
Позивач, відповідно до пункту 49.3 статті 49 ПК України та з дотриманням вимог чинного законодавства України та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557 (далі по тексту - Порядок), подав загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2019 рік.
Подана податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи на 2019 рік зареєстрована контролюючим органом за №9020061307. Своєю чергою, підставою для визнання відповідачем декларації неподаною було недостовірне значення обов'язкового реквізиту «Код органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки за КОАТУУ (при поданні загальної, нової загальної або уточнюючої загальної декларації заповнюється код органу місцевого самоврядування місцезнаходження платника (основне місце обліку)».
13 лютого 2019 року позивачем отримано квитанцію № 2 з наступним змістом: «Документ: J0103803 Податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи. Прийнято пакет. Державна фіскальна служба України».
З урахуванням викладених норм діючого законодавства та враховуючи відомості квитанції № 2, суд дійшов висновку, що податкова декларація №9020061307 від 13 лютого 2019 року є прийнятою контролюючим органом, що, у свою чергу, свідчить про відсутність у відповідача підстав та повноважень для невизнання неподаною такої податкової декларації.
Згідно з підпункту 295.9.2 пункту 295.9.9 статті 295 ПК України платники єдиного податку четвертої групи сплачують податок щоквартально протягом календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у встановлених Податковим кодексом України розмірах.
Разом з тим, суми податку перераховуються на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки.
Таким чином, код КОАТУУ може мати значення для адміністрування єдиного податку лише при заповненні звітності, що подається платником єдиного податку четвертої групи до контролюючого органу за місцем розташування земельної ділянки.
Також, 13 лютого 2019 року позивачем подано загальну податкову декларацію з єдиного податку четвертої групи на 2019 рік, до якої додавались відомості про наявність земельних ділянок (Додаток № 1 до декларації) та розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва, яку доставлено до ДФС України, збережено та прийнято, що підтверджується квитанцією № 2 про прийняття № 9020061562 від 13 лютого 2019 року.
Як видно з податкових декларацій, копії яких містяться в матеріалах справи, позивачем подано до контролюючого органу за місцем розташування земельних ділянок, що перебувають у користуванні ТОВ «Сираївське» та є об'єктом оподаткування, 3 податкових декларацій, які в графі 9 містять вірні відомості щодо коду органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельних ділянок за КОАТУУ.
Крім того суд звертає увагу, що про прийняття таких податкових декларацій свідчать квитанції: № 9020061562, № 9020061493, № 9020061363 від 20 лютого 2019 року та відповідні нарахування податкових зобов'язань в картці платника податків.
Суд також звертає увагу, що вказані податкові декларації відповідають наведеним формальним вимогам у частині заповнення обов'язкових реквізитів.
При цьому, відповідачем не надано жодних рішень та/або письмових повідомлень контролюючого органу про відмову у прийнятті звітних декларацій № 9020061307, № 9020061562, № 9020061493, № 9020061363 від 20 лютого 2019 року у відповідності до пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 ПК України протягом п'яти робочих днів з моменту її отримання на адресу позивача.
Враховуючи викладене у сукупності, суд дійшов висновку, що неправильне зазначення ТОВ «Сираївське» у загальній податковій декларації платника єдиного податку четвертої групи, яка має відношення до адміністрування єдиного податку, КОАТУУ не може слугувати підставою для невизнання вказаної декларації контролюючим органом, оскільки нарахування та сплата єдиного податку здійснюється у відповідності до звітних податкових декларацій, жодних зауважень до яких щодо повноти та достовірності заповнення обов'язкових реквізитів контролюючим органом не визначено.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Суд зауважує, що будучи платником єдиного податку четвертої групи, що підтверджується довідкою від 29.03.2017 №77, доданою до матеріалів справи, на виконання вимог пп.298.8.1. п.298.8 ст. 298 ПК України позивачем на початку 2018 року був поданий відповідний пакет документів для підтвердження статусу платника єдиного податку 4 групи на 2018 рік, а саме:
- Загальна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи з додатками - відомості про наявність земельних ділянок, до ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві (додається з доказами відправлення та отримання контролюючим органом - Квитанцією №1 та Квитанцією №2);
- Звітна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи стосовно земельної ділянки площею 156.7100 га з додатками - відомості про наявність земельних ділянок, до ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві (додається з доказами відправлення та отримання контролюючим органом - Квитанцією №1 та Квитанцією №2);
- Звітна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи стосовно земельної ділянки площею 442.0000 га з додатками - відомості про наявність земельних діляно, до ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві (додається з доказами відправлення та отримання контролюючим органом - Квитанцією №1 та Квитанцією №2);
- Звітна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи стосовно земельної ділянки площею 867.3200 га з додатками - відомості про наявність земельних ділянок, до ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві (додається з доказами відправлення та отримання контролюючим органом - Квитанцією №1 та Квитанцією №2);
- Звітна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи стосовно земельної ділянки площею 1591,3255 га та 227.6445 га з додатками - відомості про наявність земельних ділянок, до ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві (додається з доказами відправлення та отримання контролюючим органом - Квитанцією №1 та Квитанцією №2);
- Розрахунок частки сільськогосподарського виробництва за 2017 рік, що подається до Податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2018 рік (додається з доказами відправлення та отримання контролюючим органом - Квитанцією №1 та Квитанцією №2);
- Звітна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи стосовно земельних ділянок площею 1591,3255 га та 227.6445 га з додатками - відомості про наявність земельних ділянок, до Ніжинської ОДПІ ГУ ДФС (Козелецьке відділення) (додається з доказами відправлення та отримання контролюючим органом - Квитанцією №1 та Квитанцією №2);
- Звітна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи стосовно земельних ділянок площею 867.3200 га та 156.7100 га з додатками - відомості про наявність земельних ділянок, до Ніжинської ОДПІ ГУ ДФС (Козелецьке відділення) (додається з доказами відправлення та отримання контролюючим органом - Квитанцією №1 та Квитанцією №2);
- Звітна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи стосовно земельних ділянок площею 442.0000 га з додатками - відомості про наявність земельних ділянок, до Ніжинської ОДПІ ГУ ДФС (Козелецьке відділення) (додається з доказами відправлення та отримання контролюючим органом - Квитанцією №1 та Квитанцією №2).
Доказів відмови у реєстрації позивача як платника єдиної податку четвертої групи за 2018 рік або доказів невизнання вищезазначених податкових декларацій відповідач в ході розгляду цієї справи не надав.
Факт перебування позивача на єдиному податку четвертої групи також підтверджується Актом про результати камеральної перевірки своєчасності сплати єдиного податку четвертої групи (юридичні особи) №152/25-01-51-05-376521-02 від 07.02.2019, що складений ГУ ДФС у Чернігівській області за результатами перевірки податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи №9164385260 від 08.08.2018 в період 2018 року. Вказуючи у висновку цього акту про несвоєчасність сплати податкових зобов'язань з єдиного податку четвертої групи (юридичні особи), орган Державної фіскальної служби України засвідчує обов'язок позивача сплачувати єдиний податок для платників четвертої групи, що, своєю чергою, свідчить про те, що він відносить позивача саме до цієї категорії платників податків.
Крім того, відповідно до п.2.3.5 розділу ІІ акту про результати документальної позапланової перевірки №35/26-15-05-01-02/37652102 від 25.09.2019 у період, який перевірявся (01.01.2016 по 31.12.2018) ТОВ "Сираївське" було платником, зокрема, єдиного податку (4 групи).
З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про те, що висновки, зазначені в акті камеральної перевірки №7277/26-15-12-12-12-37652102 від 10.07.2019 є помилковими та спростовуються доказами, які наявні в матеріалах справи.
Отже, податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві № 0642081212 від 01.08.2019 необхідно визнати протиправним та скасувати.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд вважає за необхідне стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений ним судовий збір.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю "СИРАЇВСЬКЕ" задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві № 0642081212 від 01.08.2019.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СИРАЇВСЬКЕ" судові витрати у розмірі 1921,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "СИРАЇВСЬКЕ" (просп. Володимира Івасюка, 4, корп. 6, кв. 45,м. Київ,04211 , код ЄДРПОУ - 37652102)
Відповідач:Головне управління ДПС у м.Києві (вул. Шолуденка, 33/19,м. Київ,04116 , код ЄДРПОУ - 44116011)
Головуючий суддя В.К. Блонський