Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
04 грудня 2025 року справа № 520/31230/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Ніколаєва Ольга Вікторівна, розглянувши позовну заяву і додані до неї документи ОСОБА_1 до Заступника Височанського селищного голови Тройна Олега Володимировича про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить:
- визнати дії заступника Височанського селищного голови О.Тройна розповсюдження недостовірної інформації про відмову позивача від отримання продуктів харчування, які мені повинна була передати за нормами постанови КМУ №328/22 Височанська селищна ради неправомірними - такими що порушили моє право гарантоване ч.4 ст. 32 Конституції України Визнати дії заступника Височанського селищного голови О.Тройна розповсюдження недостовірної інформації про відмову мого чоловіка ОСОБА_2 від отримання продуктів харчування, які йому повинна була передати за нормами постанови КМУ №328/22 Височанська селищна ради неправомірними - такими що порушили його право гарантоване ч.4 ст.32 Конституції України;
- зобов'язати заступника Височанського селищного голови О.Тройна спростувати розповсюджену за його участі недостовірну інформацію про мою відмову від отримання продуктів харчування, які мені повинна була передати за нормами постанови КМУ №328/22 Височанська селищна ради там де вона була розповсюджена, з посиланням на Відомість на видачу гуманітарної допомоги мешканцям смт Високий за ініціативи Президента України від 28.04.2022 року;
- зобов'язати заступника Височанського селищного голови О.Тройна спростувати розповсюджену за його участі недостовірну інформацію про відмову мого чоловіка - ОСОБА_2 від отримання продуктів харчування, які йому повинна була передати за нормами постанови КМУ №328/22 Височанська селищна ради там де вона була розповсюджена, з посиланням на Відомість на видачу гуманітарної допомоги мешканцям смт Високий за ініціативи Президента України від 28.04.2022 року;
- зобов'язати заступника Височанського селищного голови О. Тройно вирішити питання про вилучення з установ та організацій Відомість на видачу гуманітарної допомоги мешканцям смт Високий за ініціативи Президента України від 28.04.2022 року, яка має недостовірну інформацію відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та була надана в ці організації ОСОБА_3 або іншою особою, якій ОСОБА_4 передавав цю Відомість на розповсюдження, як свідчення того що я і мій чоловік ОСОБА_2 відмовились отримувати продукти харчування які нам повинна була передати Височанська селищна рада на підставі та вимогах постанови КМУ №328 від 20.03.2022 року.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України передбачено, щодо позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року - 3028,00 грн.
А отже, ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, за одну вимогу, який подано фізичною особою становить 1211,20 грн.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем доказів сплати судового збору суду не надано.
Разом з цим, позивачем надано клопотання, в якому вона просить суд звільнити її від сплати судового збору за подання даного позову.
Відповідно довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 13.10.2025 вих.№2303 у 2024 році встановлено, що позивач отримував пенсію, що в сумі за 2024 рік становить 27796,00 грн.
Позивачем у позовній заяві визначено, що за 3 позовні вимоги немайнового характеру, 2 з яких є похідними, вона має сплатити судовий збір у розмірі 3633,60 грн.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно з ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Наведені норми щодо відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру, а також звільнення від сплати судового збору закріплюють дискреційне право, а не обов'язок суду відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати. Реалізація права особи на вказане не може призводити до порушення принципу процесуального рівноправ'я сторін та знаходиться в безпосередній залежності від доведеності за допомогою належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів того, що скрутне майнове становище особи не дозволяє їй сплатити судовий збір у встановленому законом розмірі.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладену в постанові від 18 липня 2022 року у справі №161/18983/20.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Тобто, єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.
Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
З огляду на викладене, суд має можливість вирішити у спосіб, визначений наведеними нормами, питання щодо сплати судового збору, в той же час наявність такого майнового стану сторони, який не надає можливості здійснити сплату судового збору на час звернення до суду, підлягає підтвердженню саме з боку цієї сторони.
Як встановлено судом з позовної заяви, позивачем заявлена одна позовна вимога немайнового характеру, тому ставка судового збору за подання даного адміністративного позову становить 1211,20 грн.
Відповідно довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №2303 від 13.10.2025 встановлено, що позивач у 2024 році отримувала пенсію, що в сумі за 2024 рік становить 27796,00 грн.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за умови, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу.
Таким чином, відповідно до ч.2 ст.8 Закону України "Про судовий збір" та ч.1 ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру судового збору та необхідність сплати позивачем судового збору у розмірі 1211,20 грн (що є меншим за 5% річного доходу позивача - 27796,00 грн х 0,05 = 1389,80 грн) за позовну вимогу немайнового характеру.
Посилання позивача у позовній заяві на рішення Конституційного Суду України, зробленого у справі №1-р/2018 від 27.02.2018, яким, на думку ОСОБА_1 , визначено, що пенсія не є доходом, суд вважає безпідставним, оскільки у рішенні від 27.02.2018 № 1-р/2018 зазначено, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист громадян, яке згідно з частиною другою статті 46 Конституції України гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням і не є заробітком громадян або іншим доходом, пов'язаним з будь-яким видом діяльності.
Наведеним рішенням визнано неконституційним положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 ПК України, яким передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.
Тобто, вирішуючи питання щодо неконституційності вказаних положень закону, Конституційним Судом України не вирішувалось питання щодо визначення поняття доходу, а стосувалось висновку в аспекті податкового законодавства.
Отже, твердження позивача, що пенсія не є доходом, спростовується нормами чинного законодавства.
Суд зауважує, що відповідно до Закону України "Про судовий збір" не передбачено звільнення всіх пенсіонерів від сплати судового збору при зверненні до суду, а статтею 129 Конституції України визначено, що однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, з урахуванням приписів ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Згідно з положеннями ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі, право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі і фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Зазначена правова позиція також збігається з висновками Європейського суду з прав людини у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України від 18 жовтня 2005 року (заява № 70297/01) та Верховного Суду України, викладеними в його ухвалі від 28 вересня 2015 року у справі № 21-5496а15.
Щодо посилання позивача на рішення Конституційного Суду України від 22.03.2023 у справі №3-р(ІІ)2023 суд зазначає, що вказаним рішенням Конституційним Судом України перевірялись на відповідність Конституції України (конституційність) приписи абзаців четвертого, п'ятого частини другої статті 70 Закону України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404), абзаців третього, четвертого частини другої статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058) "в частині, що надає можливість звертати стягнення на пенсію боржника, яка є єдиним джерелом доходів (основним джерелом існування) особи та розмір якої дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому законом".
Отже, даним рішенням не надавалась оцінка сплати судового збору відповідно до Закону України "Про судовий збір", тому посилання позивача на рішення Конституційного Суду України від 22.03.2023 у справі №3-р(ІІ)2023 є необґрунтованим.
Таким чином суд зазначає, що позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 1211,20 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання даного адміністративного позову - задовольнити частково.
Зменшити розмір судового збору за подання позивачем даного адміністративного позову до розміру 1211,20 грн.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Заступника Височанського селищного голови Тройна Олега Володимировича про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити недоліки позовної заяви, а саме: надати до суду платіжний документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн на наступні реквізити: Отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA678999980313141206084020661, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу *;101;(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Встановити позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом п'яти днів з моменту отримання даної ухвали.
Невідкладно повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику з усіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ольга НІКОЛАЄВА