Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
25 листопада 2025 р. Справа № 520/34095/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Волошина Д.А.,
за участю секретаря судового засідання - Яворської А.В.,
представника позивача - Зонова С.О.,
представника відповідача - Бабич Ю.В.,
представників третьої особи - Пузікова В.А., Франчук В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України до Комунального підприємства "Муніципальна компанія поводження з відходами" Харківської міської ради, третя особа: Міністерство фінансів України, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області, про стягнення простроченої заборгованості перед державним бюджетом за кредитами, залученими державою
Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просить суд стягнути з Комунального підприємства «Муніципальна компанія поводження з відходами» Харківської міської ради суму в розмірі 550 329 519,40 гривень в рахунок погашення простроченої заборгованості перед державним бюджетом за кредитами, залученими державою.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що станом на дату звернення до суду КП «Муніципальна компанія поводження з відходами» Харківської міської ради має прострочену заборгованість перед державним бюджетом за кредитами, залученими державою в загальній сумі 550 329 519,40 грн, яка виникла у результаті несплати за угодою про позику з Міжнародним банком реконструкції та розвитку від 26.05.2014 №ТБ 017112, договір про субкредитування від 20.11.2014 №13010-05/89 та угодою про позику з Міжнародним банком реконструкції та розвитку від 26.05.2014 №8391-ЄА, договір про субкредитування від 20.11.2014 №13010-05/90 (далі - договори про субкредитування). Від Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області надійшли подання для здійснення заходів щодо стягнення простроченої заборгованості перед державним бюджетом за кредитами, залученими державою. Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом задля стягнення з відповідача заборгованості в судовому порядку.
Ухвалою судді від 16.12.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 14.01.2025 о 10:30 год. Запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання копії ухвали про відкриття провадження у справі подати суду відзив на позов.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач виклав свої заперечення проти позову, зазначивши про необґрунтованість доводів позивача про стягнення з відповідача спірної заборгованості в судовому порядку. Також, за доводами відповідача, він перебував і перебуває під впливом форс-мажорних обставин внаслідок військової агресії російської федерації проти України, а тому відповідач не вважається таким, що не виконав умов цього Договору субкредитування №13010-05/90, Договору субкредитування №13010-05/89 та вимог угод про позику. Відповідач зазначив, що позов є передчасним та просить відмовити в його задоволенні.
Підготовче засідання, призначене на 14.01.2025 о 10:30 год, було відкладено на 03.02.2025 об 11:00 год, у зв'язку з перебуванням судді у щорічній відпустці.
Ухвалою суду від 03.02.2025 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерство фінансів України та Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області. Відкладено підготовче засідання по справі на 18.02.2025 об 11:30. Зобов'язано позивача направити третім особам копії позовної заяви разом із усіма доданими до неї матеріалами та надати до суду докази направлення відповідних документів. Запропоновано третім особам подати до суду письмові пояснення та документи додані до них протягом п'яти календарних днів з моменту отримання копії позовної заяви.
Третя особа, Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області, подала до суду додаткові пояснення, згідно яких повідомило, що Головне управління листом від 31.10.2024 №05.1-05-08/6786 направило до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області подання №№2.174-2.181 для здійснення до КП "Муніципальна компанія поводження з відходами" м. Харків (ЄДРПОУ 30990215) заходів щодо стягнення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою станом на 01 жовтня 2024 року. Також, Головне управління листом від 30.01.2025 №05.1-05-08/820 направило до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області подання №№2.11-2.18 для здійснення до КП "Муніципальна компанія поводження з відходами" м. Харків (ЄДРПОУ 30990215) заходів щодо стягнення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою станом на 01 січня 2025 року. Третя особа зазначила, що облік заборгованості, в тому числі простроченої, за кредитами ведеться Міністерством фінансів України та банком-агентом, згідно п.3 Порядку. Пеня на прострочену заборгованість за кредитом також нараховується Міністерством фінансів України, як стороною угоди та згідно п.12 Порядку.
Третя особа, Міністерство фінансів України, подала до суду письмові пояснення, згідно яких зазначила, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, а аргументи відповідача є необґрунтованими, такими що не відповідають фактичним обставинам справи та є спростованими у повному обсязі. Просить позов задовольнити.
Судове засідання відкладено на 04.03.2025 об 11:00 год.
Ухвалою суду від 04.03.2025 зупинено провадження в адміністративній справі №520/34095/24 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 520/3280/25. Зобов'язано сторони негайно повідомити суд про набрання законної сили судовим рішенням у справі № 520/3280/25.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2025 апеляційні скарги Головного управління ДПС у Харківській області, Міністерства фінансів України задоволено. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 по справі №520/34095/24 скасовано. Справу № 520/34095/24 направлено до суду 1 інстанції для продовження розгляду справи. Зазначену справу передано у провадження судді 09.05.2025.
Ухвалою суду від 13.05.2025 призначено підготовче засідання по справі.
Протокольною ухвалою від 26.08.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 15.09.2025 о 10:30 год.
Протокольною ухвалою від 15.09.2025 зобов'язано позивача надати до суду додаткові документи щодо здійснення фінансово-господарської діяльності з 2022 року по початок 2025 року, щодо балансу на кінець року та декларації про податок на прибуток. Відкладено судове засідання на 22.09.2025 об 14:30 год.
Протокольною ухвалою від 22.09.2025 відкладено судове засідання на 06.10.2025 о 14:30 год, у зв'язку з неявкою представника відповідача та поданням ним заяви про перенесення судового засідання.
Протокольною ухвалою від 06.10.2025 відкладено судове засідання на 22.10.2025 об 11:30 у зв'язку з неявкою представника позивача, який заяву про розгляд справи за його відсутності не подавав.
Судове засідання, призначене на 22.10.2025, відкладено на 11.11.2025 об 11:00 год у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги та вибухами на території міста Харкова.
Судове засідання, призначене на 11.11.2025, відкладено на 25.11.2025 об 11:00 год у зв'язку з масштабним серверним збоєм підсистеми ВКЗ.
У судове засідання, призначене на 25.11.2025, з'явилися представник позивача, представник відповідача та представники третіх осіб.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.
Представники третіх осіб підтримали позов, просили його задовольнити.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, встановив наступне.
Комунальне підприємство «Муніципальна компанія поводження з відходами» Харківської міської ради зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом 30990215.
Між КП «Муніципальна компанія поводження з відходами» ХМР та Міністерством фінансів України, Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Харківською міською радою було укладено Договори про субкредитування від 20.11.2014 № 13010-05/89 та № 13010-05/90 задля врегулювання використання рекредитованих частин позики та позики ФЧТ, наданих Україні Міжнародним банком реконструкції та розвитку. (а.с. 22-31, 43-52 т. 1)
Станом 01.12.2024 КП «Муніципальна компанія поводження з відходами» ХМР, має прострочену заборгованість перед державним бюджетом за кредитами, залученими державою в загальній сумі 550 329 519,36 гривень, яка виникла на підставі наступних договорів:
1. Договору про субкредитування № 13010-05/89 від 20.11.2014 (далі - Договір № 13010-05/89) укладеного в рамках використання Позики, що надається Україні Міжнародним банком реконструкції та розвитку (діючим в якості виконавця від імені Фонду чистих технологій) (Угода про позику в рамках проекту «Другий проект розвитку міської інфраструктури») №TF017112 від 26.05.2014 (далі - Угода про позику ФТЧ).
2. Договору про субкредитування № 13010-05/90 від 20.11.2014 (далі - Договір № 13010-05/90) укладеного в рамках використання Позики, що надається Україні Міжнародним банком реконструкції та розвитку (Угода про позику в рамках проекту «Другий проект розвитку міської інфраструктури») №8391-UA від 26.05.2014 (далі Угода про позику).
КП «Муніципальна компанія поводження з відходами» Харківської міської ради є учасником проекту «Другий проект розвитку міської інфраструктури» в рамках Угод про позику між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку (МБРР) від 26.05.2014 № 8391-UA та між Україною та Фондом чистих технологій (ФЧТ) від 26.05.2014 № TF017112.
Відповідно до пункту 2.1 статті ІІ Договору про субкредитування №13010-05/89 (з урахуванням положень Додаткової угоди №13010-05/89-4 від 05.08.2021) Субкредитор рекредитує Субпозичальнику частину Позики ФЧТ у сумі 8 524 629,89 (вісім мільйонів п'ятсот двадцять чотири тисячі шістсот двадцять дев'ять доларів 89 центів) дол. США та включає початкову разову комісію (0,45% від суми субкретиту, що складає 38 188,98 дол. США) на платній, зворотній, строковій основі, а Субпозичальник зобов'язується використовувати надані кошти відповідно до умов цього Договору, Угоди про позику ФЧТ, виконувати інші зобов'язання, передбачені цим Договором, повернути отриману суму Субкредиту ФЧТ, в тому числі комісію за управління коштами, сплатити відсотки за користування ним та інші платежі, нараховані згідно з положеннями цього Договору.
Субпозичальник погашає основну суму Субкредиту ФЧТ відповідно до графіка погашення, що міститься у Додатку №1 до цього Договору. (п. 5.1 договору)
Відповідно до пункту 20.1 статті ХХ Договору про субкредитування №13010-05/89 Додаток №1 до цього Договору є його невід'ємною частиною.
Субпозичальник сплачує Субкредитору з коштів Субкредиту ФЧТ комісію за управління коштами. (п.5.2 договору)
Пунктом 5.3 Договору про субкредитування №13010-05/89 передбачено, що Субпозичальник сплачує Субкредитору відсотки за вибрану та непогашену суму Субкредиту ФЧТ за ставкою, що дорівнює відсотковій ставці, яку сплачує Субкредитор Банку відповідно до розділу 2.05 Угоди про позику ФЧТ у відповідному періоді нарахування відсотків.
Субпозичальник сплачує Субкредитору маржу в розмірі 0,01% річних від вибраної та непогашеної суми Субкредиту ФЧТ. (п. 5.4 договору)
Відповідно до пунктів 5.7-5.8 статті V Договору №13010-05/89 погашення, обслуговування Субкредиту ФЧТ та сплата будь-яких платежів за цим Договором здійснюється шляхом перерахування Субпозичальником гривневого еквіваленту відповідної суми у валюті Позики (за офіційним курсом НБУ на день перерахування коштів) на вказаний Субкредитором рахунок.
Субкредитор офіційно повідомляє Субпозичальнику реквізити рахунку, на який Субпозичальник зможе здійснювати платежі за цим Договором. Підпунктом 8.1.5 статті VІІІ Договору (з урахуванням положень Додаткової угоди №13010-05/89-1 від 17.04.2019) визначено, що субпозичальник зобов'язаний своєчасно здійснювати платежі в рахунок погашення боргу за основною сумою Субкредиту ФЧТ, відсотками, маржею та іншими платежами, передбаченими цим Договором.
Пунктом 18.1 та 18.2 Договору про субкредитування №13010-05/89 визначається, що Субпозичальник несе відповідальність перед Субкредитором за несвоєчасне повернення, неналежне обслуговування Субкредиту ФЧТ та сплату інших платежів за цим Договором, всім належним йому майном, майновими правами та коштами, на які може бути звернено стягнення, а також за нецільове використання коштів Субкредиту ФЧТ.
Субпозичальник несе відповідальність за достовірність інформації, що наведена у первинних документах, згідно з якими використовуються кошти Субкредиту ФЧТ. За невиконання або неналежне виконання Субпозичальником своїх обов'язків із своєчасного повернення основної суми Субкредиту ФЧТ, сплати відсотків за користування ним та інших платежів за цим Договором Субпозичальник сплачує Субкредитору пеню з розрахунку 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який стягується пеня, від суми недоплати, розрахованої за кожний день прострочення платежу, в порядку, визначеному чинним законодавством України.
Відповідно до пункту 2.1 статті ІІ Договору про субкредитування №13010-05/90 (з урахуванням положень Додаткової угоди №13010-05/89-5 від 05.08.2021) Субкредитор рекредитує Субпозичальнику частину Позики у сумі 41 734 125,59 (сорок один мільйон сімсот тридцять чотири тисячі сто двадцять п'ять доларів 59 центів) дол. США та включає початкову разову комісію (0,25% від суми субкретиту, що складає 104 075,13 дол. США) на платній, зворотній, строковій основі, а Субпозичальник зобов'язується використовувати надані кошти відповідно до умов цього Договору, Угоди про позику, виконувати інші зобов'язання, передбачені цим Договором, повернути отриману суму Субкрелиту, в тому числі комісію за управління коштами, сплатити відсотки за користування ним та інші платежі, нараховані згідно з положеннями цього Договору.
Субпозичальник погашає основну суму Субкредиту відповідно до графіка погашення, що міститься у Додатку №1 до цього Договору. (п. 5.1 договору)
Відповідно до пункту 20.1 статті ХХ Договору про субкредитування № №13010-05/90 Додаток №1 до цього Договору є його невід'ємною частиною.
Субпозичальник сплачує Субкредитору з коштів Субкредиту комісію за управління коштами. (п.5.2 договору)
Пунктом 5.3 Договору про субкредитування №13010-05/90 передбачено, що Субпозичальник сплачує Субкредитору відсотки за вибрану та непогашену суму Субкредиту за ставкою, що дорівнює відсотковій ставці, яку сплачує Субкредитор Банку відповідно до розділу 2.04 Угоди про позику у відповідному періоді нарахування відсотків.
Субпозичальник сплачує Субкредитору маржу в розмірі 0,01% річних від вибраної та непогашеної суми Субкредиту. (п. 5.4 договору)
Погашення, обслуговування Субкредиту та сплата будь-яких платежів за цим Договором здійснюється шляхом перерахування Субпозичальником гривневого еквіваленту відповідної суми у валюті Позики (за офіційним курсом НБУ на день перерахування коштів) на вказаний Субкредитором рахунок. Субкредитор офіційно повідомляє Субпозичальнику реквізити рахунку, на який Субпозичальник зможе здійснювати платежі за цим Договором (пункти 5.7-5.8 статті V Договору №13010- 05/90).
Підпунктом 8.1.5 статті VІІІ Договору (з урахуванням положень Додаткової угоди №13010-05/89-1 від 17.04.2019) визначено, що субпозичальник зобов'язаний своєчасно здійснювати платежі в рахунок погашення боргу за основною сумою Субкредиту ФЧТ, відсотками, маржею та іншими платежами, передбаченими цим Договором.
Договором №13010-05/90 також передбачено, що Субпозичальник несе відповідальність перед Субкредитором за несвоєчасне повернення, неналежне обслуговування Субкредиту та сплату інших платежів за цим Договором, всім належним йому майном, майновими правами та коштами, на які може бути звернено стягнення, а також за нецільове використання коштів Субкредиту.
Субпозичальник несе відповідальність за достовірність інформації, що наведена у первинних документах, згідно з якими використовуються кошти Субкредиту.
За невиконання або неналежне виконання Субпозичальником своїх обов'язків із своєчасного повернення основної суми Субкредиту, сплати відсотків за користування ним та інших платежів за цим Договором Субпозичальник сплачує Субкредитору пеню з розрахунку 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який стягується пеня, від суми недоплати, розрахованої за кожний день прострочення платежу, в поряджу, визначеному чинним законодавством України.
Міністерство фінансів України зверталося до відповідача про виставлення рахунку, яким повідомлено про розмір, строки платежів в рамках Договору про субкредитування №13010-05/89 та Договору про субкредитування №13010-05/90, а також реквізити, на які необхідно здійснити такі платежі та формулювання призначення, до яких було надано розрахунки сум, що підлягають сплаті.
Відповідачем не надано до суду доказів наявності заперечень, виставлених сум, які підлягають сплаті.
За Договором № 13010-05/89 заборгованість станом на 01.12.2024 становить:
- 426 231,49 дол. США - сума основного боргу (відповідно до подання ГУ ДКСУ у Харківській області № 2.219 від 30.12.2024 за курсом НБУ, встановленим на звітну дату, становить 17 729 354,57 грн);
- 128 944,06 дол. США - відсотки (відповідно до подання ГУ ДКСУ у Харківській області № 2.220 від 30.12.2024 за курсом НБУ, встановленим на звітну дату, становить 5 363 505,54 грн);
- 1 674,47 дол. США - маржа Міністерства фінансів України (відповідно до подання ГУ ДКСУ у Харківській області № 2.221 від 30.12.2024 за курсом НБУ, встановленим на звітну дату, становить 69 650,58 грн);
- 13 388,31 грн - пеня (відповідно до подання ГУ ДКСУ у Харківській області № 2.222 від 30.12.2024).
За Договором № 13010-05/90 заборгованість станом на 01.12.2024 становить:
- 8 702 267,58 дол. США - сума основного боргу (відповідно до подання ГУ ДКСУ у Харківській області № 2.223 від 30.12.2024 за курсом НБУ, встановленим на звітну дату, становить 361 976 041,35 грн);
- 3 909 609,26 дол. США - відсотки (відповідно до подання ГУ ДКСУ у Харківській області № 2.224 від 30.12.2024 за курсом НБУ, встановленим на звітну дату, становить 162 622 542,94 грн);
- 8 719,14 дол. США - маржа Міністерства фінансів України (відповідно до подання ГУ ДКСУ у Харківській області № 2.225 від 30.12.2024 за курсом НБУ, встановленим на звітну дату, становить 362 677,86 грн);
- 2 192 358,21 грн - пеня (відповідно до подання ГУ ДКСУ у Харківській області № 2.1226 від 30.12.2024).
Від Головного управління Державної казначейської служби України в Харківській області надійшли подання для здійснення заходів щодо стягнення простроченої заборгованості перед державним бюджетом за кредитами, залученими державою:
- подання від 30.12.2024 №2.219 про стягнення простроченої заборгованості за кредитами на суму 17 729 354,57 грн. (426 231,49 USD);
- подання від 30.12.2024 №2.220 про стягнення простроченої заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитами на суму 5 363 505,54 грн. (128 944,06 USD);
- подання від 30.12.2024 №2.221 про стягнення простроченої заборгованості по платі за надання державних гарантій та кредитів на суму 69 650,58 грн. (1 674,47 USD);
- подання від 30.12.2024 №2.222 про стягнення пені, що нарахована за невиконання зобов'язань по платі за надання гарантій та по відсотках за кредитами на суму 13 388,31 грн.;
- подання від 30.12.2024 №2.223 про стягнення простроченої заборгованості за кредитами на суму 361 976 041,35 грн. (8 702 267,58 USD);
- подання від 30.12.2024 №2.224 про стягнення простроченої заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитами на суму 162 622 542,94 грн. (3 909 609,26 USD);
- подання від 30.12.2024 №2.225 про стягнення простроченої заборгованості по платі за надання державних гарантій та кредитів на суму 362 677,86 грн. (8 719,14 USD);
- подання від 30.12.2024 №2.226 про стягнення пені, що нарахована за невиконання зобов'язань по платі за надання гарантій та по відсотках за кредитами на суму 2 192 358,21 грн.
Через непогашення відповідачем вищевказаної заборгованості в добровільному порядку позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом задля стягнення з відповідача зазначеної заборгованості в судовому порядку.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.
Завданням адміністративного судочинства України відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України передбачено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до частини 9 статті 17 Бюджетного кодексу України (далі БК України) прострочена заборгованість суб'єкта господарювання перед державою за кредитом (позикою), залученим державою (обласною радою чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб'єкта господарювання органами доходів і зборів, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб'єкта господарювання.
Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою не поширюється.
Згідно з пунктом 14 Порядку взаємодії органів Державної казначейської служби України та органів Державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 18.07.2016 №621 (далі за текстом - Порядок №621) щомісяця до кінця місяця, що настає за звітним, органи Казначейства надають у паперовому вигляді відповідним органам ДПС подання за формою згідно з додатком 1 до Порядку обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993 1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 №174, щодо:
простроченої заборгованості перед державним бюджетом за бюджетними позичками, фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, на суму заборгованості з основного боргу, відсотків та пені, нарахованої на таку заборгованість, станом на 01 число поточного місяця у національній валюті з обов'язковим зазначенням кодів бюджетної класифікації, на які повинні зараховуватись суми простроченої заборгованості, за кожним її видом;
простроченої заборгованості перед державним бюджетом за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, заборгованості з основного боргу, відсотків, плати за надання гарантій та пені, нарахованої на таку заборгованість, станом на 01 число поточного місяця або на дату оформлення подання, у разі надходження коштів до державного бюджету, у національній валюті та валюті кредиту з обов'язковим зазначенням кодів бюджетної класифікації, на які повинні зараховуватись суми простроченої заборгованості, за кожним її видом.
Органами Казначейства оформлюються подання на стягнення з боржників простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, облік якої здійснюють органи Казначейства, крім заборгованості, яка обліковується як безнадійна, та/або за ліквідованими боржниками, або за боржниками, стосовно яких прийнято рішення вищими спеціалізованими судами, Верховним Судом України щодо відмови у стягненні заборгованості.
Щодо заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, яка обліковується як безнадійна, та/або за ліквідованими боржниками, або за боржниками, стосовно яких прийнято рішення вищими спеціалізованими судами, Верховним Судом щодо відмови у стягненні заборгованості, органи Казначейства щомісяця до кінця місяця, що настає за звітним, надсилають відповідним ГУ ДПС інформацію згідно з цим пунктом в електронній формі з використанням відповідного модуля системи електронної взаємодії органів виконавчої влади.
Про вжиті заходи щодо стягнення простроченої заборгованості органи ДПС щокварталу та за підсумками року не пізніше 20 числа місяця, що настає за звітним періодом, інформують відповідні органи Казначейства з наданням копій документів (постанови, ухвали, рішення суду тощо).
Частиною 2 статті 50 БК України передбачено, що податкові органи є органами стягнення простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, територіальною громадою) за кредитами з бюджету.
До функцій контролюючого органу відповідно до підпункту 19-1.1.38 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України (далі ПК України) віднесено забезпечення стягнення сум простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) в порядку, визначеному цим Кодексом або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб'єкта господарювання.
Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право: застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено право контролюючого органу звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктом 1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України встановлено, що погашення простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) здійснюється у порядку, визначеному главою 9 розділу II цього Кодексу або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб'єкта господарювання.
Главою 9 розділу II ПК України врегульовано питання погашення податкового боргу платників податків.
З викладених норм слід виснувати, що законодавець поширив процедуру погашення податкового боргу на порядок стягнення заборгованості за бюджетними кредитами, наділивши у такий спосіб правовідносини кредиту, що виникли між державою як кредитором та господарюючим суб'єктом як позичальником, ознаками публічно-правових.
При цьому, органами, що уповноважені здійснювати стягнення є контролюючі органи, які під час вжиття заходів, спрямованих на погашення відповідної заборгованості, діють на виконання своїх владних повноважень щодо погашення податкового боргу, визначених ПК України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 №174 затверджений Порядок обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості (далі Порядок №174).
Відповідно до пункту 1 Порядку №174 він регламентує дії органів виконавчої влади та банків-агентів, які від імені або за дорученням центральних органів виконавчої влади надали суб'єктам господарювання кредити, залучені державою або під державні гарантії, а також дії Мінфіну, який надав бюджетні позички/фінансову допомогу у 1993-1998 роках, та які здійснюють їх обслуговування і ведуть облік заборгованості за ними з метою забезпечення реалізації права вимоги погашення простроченої заборгованості перед державою за такими кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою; встановлює механізм нарахування пені Мінфіном на суми простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та територіальними органами Державної казначейської служби на суми простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Мінфіном у 1993-1998 роках.
Відповідно до пункту 2 Порядку №174:
боржник суб'єкт господарювання, який отримав кредит, залучений державою або під державні гарантії, бюджетну позичку/фінансову допомогу на умовах, визначених кредитною (субкредитною) угодою, угодою про надання бюджетної позички/фінансової допомоги, та не забезпечив своєчасне і повне виконання своїх зобов'язань за такою угодою;
кредит сума коштів, надана боржнику за рахунок коштів, залучених державою або під державні гарантії, на умовах кредитної (субкредитної) угоди;
кредитна (субкредитна) угода, угода про надання бюджетної позички/фінансової допомоги договори, укладені у будь-якій формі, відповідно до яких боржник отримав кредит, бюджетну позичку/фінансову допомогу;
пеня сума коштів, яку боржник зобов'язаний сплатити у разі порушення ним зобов'язань за кредитною (субкредитною) угодою, угодою про надання бюджетної позички/фінансової допомоги;
прострочена заборгованість за бюджетною позичкою/фінансовою допомогою заборгованість боржника перед державою за бюджетною позичкою / фінансовою допомогою (в тому числі за основним боргом, відсотками тощо), не погашена у строк, визначений угодою про надання бюджетної позички / фінансової допомоги.
Згідно з пунктом 6 Порядку №174 облік простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою ведеться органами Державної казначейської служби у валюті бюджетної позички/фінансової допомоги, в якій вони надані.
Приписами пункту 10 Порядку №174 передбачено, що з метою примусового стягнення в установленому законодавством порядку простроченої заборгованості з боржника територіальні органи Державної казначейської служби до кінця місяця, що настає за звітним періодом:
- інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за кредитами та суму нарахованої на неї пені;
- нараховують пеню та інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою та суму нарахованої на неї пені.
Відповідно до пункту 15 Порядку №174 прострочена заборгованість за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, яка не погашена боржником протягом 30 календарних днів після настання строку платежу, а також нарахована на суму простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою/фінансовою допомогою пеня стягуються в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби, яке подається у строки, визначені пунктом 10 цього Порядку за встановленою згідно з додатком 1 формою.
Пунктом 13 Порядку №174 встановлено, що пеня нараховується у гривнях на суми простроченої заборгованості за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою (в тому числі за основним боргом, відсотками, платою за надання гарантій або кредитів, залучених державою) у порядку, передбаченому відповідними законодавчими актами чи кредитною (субкредитною) угодою, угодою про надання бюджетною позички/фінансової допомоги.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З матеріалів справи суд встановив, що Комунальне підприємство "Муніципальна компанія поводження з відходами" Харківської міської ради (Субпозичальник) є стороною договорів про субкредитування № 13010-05/89 від 20.11.2014 та № 13010-05/90 від 20.11.2014, укладених в рамках використання позики, що надається Україні Міжнародним банком реконструкції та розвитку.
Станом на день подання позовної заяви за вказаним Договорам про субкредитування №13010-05/89 від 20.11.2014 та № 13010-05/90 від 20.11.2014, зобов'язання в частині погашення основної суми позики не виконано, тому в КП "Муніципальна компанія поводження з відходами" Харківської міської ради виникла заборгованість перед державним бюджетом за кредитами, залученими державою, з урахуванням штрафних санкцій, у сумі 550329519,36 грн.
Так, Державною казначейською службою України в Харківській області у встановленому порядку здійснювалося виставлення рахунків у вигляді подання до КП "Муніципальна компанія поводження з відходами" Харківської міської ради.
Однак, відповідач заборгованість в добровільному порядку не погасив.
Факт отримання коштів підтверджується наданими до суду виписками банківських рахунків, що містяться в матеріалах справи.
Протокольною ухвалою суду від 08.07.2025 було зобов'язано представника третьої особи (Міністерства фінансів України) та відповідача провести звірку заборгованості та надати акт такої звірки до суду.
На виконання вимог ухвали суду третьою особо, Міністерством фінансів України, 28.07.2025 надано до суду акт звірки розрахунків № 13010-05/90 від 20.11.2014 з доказами направлення відповідачу. Відповідач акт звірки розрахунків не підписав.
Із письмових пояснень відповідача від 25.07.2025, які містяться в матеріалах справи, судом встановлено, що суми, наведені в довідках про сплату відповідачем платежів за вищезазначеними договорами, відповідачем підтверджуються. Доказів неотримання наведених в акті звірки коштів або сплати коштів, що не відображено в акті звірки розрахунків, відповідачем до суду не подано.
Суд також звертає увагу на те, що відповідачем не було підписано акта звірки взаємних розрахунків із Міністерством фінансів України або Головним управлінням Державної казначейської служби України, який би свідчив про існування заборгованості у розмірі, відмінному від зазначеного у поданнях ДКСУ.
Суд зазначає, що акт звірки не є самостійним первинним бухгалтерським документом, проте він підтверджує погодженість сторонами розміру зобов'язання. Натомість непідписання акта звірки не звільняє сторону від обов'язку довести інший розмір заборгованості, якщо вона заперечує проти розрахунків, наданих суб'єктом владних повноважень.
Згідно з положеннями статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається. Якщо сторона стверджує про інший розмір боргу або про відсутність заборгованості, вона має подати належні та допустимі докази на підтвердження таких обставин.
Однак відповідачем не надано жодних документів, які б свідчили про існування іншої суми боргу, про наявність переплат, про неправомірність нарахування відсотків чи маржі, або про будь-які інші обставини, що впливали б на визначений розмір заборгованості.
Як свідчать матеріали справи та додаткові пояснення відповідача від 28.07.2025 відповідачем за період з 2015 по 2022 рік сплачувались як відсотки, так і маржа за користування кредитом.
Водночас вищевказані подання ГУ ДКСУ містять чіткий та документально підтверджений розрахунок заборгованості, здійснений у відповідності до умов договорів. Суд відзначає, що такі документи оформлені належним чином, містять необхідні реквізити та є допустимими доказами у розумінні статті 73 КАС України.
Доказів оскарження та скасування у встановленому порядку зазначених подань до суду не подано.
За відсутності альтернативних доказів або заперечень, підтверджених первинними документами бухгалтерського обліку, суд дійшов висновку, що дані ДКСУ є єдиним достовірним та належним джерелом визначення фактичного розміру боргу.
Відтак, суд погоджується з доводами позивача щодо необхідності стягнення з відповідача наступної заборгованості:
1) за Договором № 13010-05/89:
- 426 231,49 дол. США - сума основного боргу (відповідно до подання ГУ ДКСУ у Харківській області № 2.219 від 30.12.2024 за курсом НБУ, встановленим на звітну дату, становить 17 729 354,57 грн);
- 128 944,06 дол. США - відсотки (відповідно до подання ГУ ДКСУ у Харківській області № 2.220 від 30.12.2024 за курсом НБУ, встановленим на звітну дату, становить 5 363 505,54 грн);
- 1 674,47 дол. США - маржа Міністерства фінансів України (відповідно до подання ГУ ДКСУ у Харківській області № 2.221 від 30.12.2024 за курсом НБУ, встановленим на звітну дату, становить 69 650,58 грн);
За Договором № 13010-05/90 заборгованість станом на 01.12.2024 становить:
- 8 702 267,58 дол. США - сума основного боргу (відповідно до подання ГУ ДКСУ у Харківській області № 2.223 від 30.12.2024 за курсом НБУ, встановленим на звітну дату, становить 361 976 041,35, грн);
- 3 909 609,26 дол. США - відсотки (відповідно до подання ГУ ДКСУ у Харківській області № 2.224 від 30.12.2024 за курсом НБУ, встановленим на звітну дату, становить 162 622 542,94 грн);
- 8 719,14 дол. США - маржа Міністерства фінансів України (відповідно до подання ГУ ДКСУ у Харківській області № 2.225 від 30.12.2024 за курсом НБУ, встановленим на звітну дату, становить 362 677,86 грн).
Разом з тим, суд не погоджується з доводами позивача щодо наявності підстав для нарахування та стягнення з відповідача пені, нарахованої на суму заборгованості перед державним бюджетом за кредитами, залученими державою, з огляду на таке.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із подальшими змінами), на території України установлено карантин з 19.12.2020 до 30.06.2023, продовживши дію карантину, встановленого постановою КМУ від 11.03.2020 № 211.
З матеріалів справи встановлено, що відповідно до додаткової угоди від 05.08.2021 № 13010-05/89-3 до Договору про субкредитування № 13010-05/89 від 20.11.2014 пункт 16.2 статті XVI розділу IV було доповнено положенням, згідно з яким Субпозичальник у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, та/або протягом тридцятиденного строку після його завершення звільняється від обов'язку сплачувати на користь Субкредитора пеню за прострочення погашення основної суми субкредиту, сплати відсотків, маржі та інших передбачених договором платежів (а.с. 37 т. 1).
Аналогічні зміни внесені й до Договору про субкредитування № 13010-05/90 (додаткова угода № 13010-05/90-4 від 05.08.2021) (а.с. 60 т. 1).
Таким чином, умови договорів, узгоджені сторонами, прямо передбачають звільнення Субпозичальника від відповідальності у вигляді пені за прострочення, допущене протягом усього періоду дії карантину та 30 днів після його завершення.
Окрім того, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє дотепер.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан є особливим правовим режимом, запровадження якого спрямоване на відсіч збройної агресії, забезпечення національної безпеки та передбачає, зокрема, тимчасове обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб.
Суд зазначає, що як карантин, встановлений КМУ, так і воєнний стан, введений Указом Президента, належать до форс-мажорних обставин у розумінні статті 617 Цивільного кодексу України та статті 14№ Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні». Вони є надзвичайними і невідворотними подіями, що об'єктивно впливають на можливість своєчасного виконання фінансових зобов'язань.
Беручи до уваги, що пеня розрахована за період карантину та відповідач здійснює діяльність у місті Харкові, яке з початку повномасштабної агресії перебуває у зоні активних (можливих) бойових дій та зазнає систематичних обстрілів, суд дійшов висновку, що наявність форс-мажорних обставин є очевидною, підтвердженою і не могла залишатися поза увагою при вирішенні питання про застосування штрафних санкцій, нарахування яких обумовлено несвоєчасним виконанням грошового зобов'язання.
Окрім того, наявність таких форс-мажорних обставин підтверджується наданими відповідачем до матеріалів справи висновками Торгово-промислової Палати України від 30.04.2025. (а.с. 6-39, т. 5)
Згідно зі статтею 617 ЦК України та усталеною судовою практикою, дія форс-мажору не припиняє основного зобов'язання, однак звільняє сторону від відповідальності за його несвоєчасне виконання. Саме тому застосування пені за період дії таких обставин є юридично необґрунтованим.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для нарахування та стягнення пені з відповідача.
При цьому, надані до суду податкові декларації з податку на прибуток підприємств та баланс (звіт про фінансовий результат) за період 2022 - І півріччя 2025 року свідчать, що відповідач продовжує здійснювати господарську діяльність, що не звільняє його від обов'язку виконання основного зобов'язання.
Водночас, основна заборгованість, відсотки та маржа, нараховані відповідно до умов договорів, підлягають стягненню в повному обсязі.
Так, розмір заборгованості відповідача за Договором № 13010-05/89, що підлягає стягненню в рахунок погашення простроченої заборгованості перед державним бюджетом за кредитами, залученими державою, становить 23 162 510,69 грн, де 17729354,57 грн - сума основного боргу, 5 363 505,54 грн - відсотки, 69 650,58 грн - маржа Міністерства Фінансів України.
Розмір заборгованості відповідача за Договором № 13010-05/90, що підлягає стягненню в рахунок погашення простроченої заборгованості перед державним бюджетом за кредитами, залученими державою, становить 524 961 262,15 грн, де 361 976 041,35 грн - сума основного боргу, 162 622 542,94 грн - відсотки, 362 677,86 грн - маржа Міністерства Фінансів України.
Враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з Комунальне підприємство "Муніципальна компанія поводження з відходами" Харківської міської ради суму в розмірі 548 123 772,84 грн в рахунок погашення простроченої заборгованості перед державним бюджетом за кредитами, залученими державою.
Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1,2 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Дослідивши обставини справи та подані сторонами документи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Отже, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, ЄДРПОУ 43983495) до Комунального підприємства "Муніципальна компанія поводження з відходами" Харківської міської ради (вул. Вартових Неба, буд. 38, м. Харків, 61072, ЄДРПОУ 30990215), третя особа - Міністерство фінансів України (адреса: вул. Грушевського, буд. 12/2, м. Київ, 01008, ЄДРПОУ 00013480), Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області (адреса: вул. Єніна Євгенія, буд. 18, м. Харків, 61166, ЄДРПОУ 37874947) про стягнення простроченої заборгованості перед державним бюджетом за кредитами, залученими державою - задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства "Муніципальна компанія поводження з відходами" Харківської міської ради суму в розмірі 548 123 772,84 грн (п'ятсот сорок вісім мільйонів сто двадцять три тисячі сімсот сімдесят дві гривні 84 копійки) в рахунок погашення простроченої заборгованості перед державним бюджетом за кредитами, залученими державою.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 04 грудня 2025 року.
Суддя Дмитро ВОЛОШИН