Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
03 грудня 2025 р. № 520/20661/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Світлани Чудних, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу охорони здоров'я "Обласний центр медико-соціальної експертизи" про визнання протиправним та скасування рішення,-
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комунального закладу охорони здоров'я Обласного центру медико-соціальної експертизи департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації оформлене довідкою №36 від 26.12.2024 про невизнання інвалідом ОСОБА_1 з 19.01.2023 та скасування рішення Слобідської МСЕК.
В обгрутнування позовних вимог, позивач зазначив, що з 19.01.2023 йому встановлено ІІ групу інвалідності, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви, аку огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААВ №690326 від 19.01.2023, виданої міжрайонною Слобідською медико-соціальною експертною комісєю м. Харкова. Проте, вказане рішення було самостійне, без заяви позивача скасовано. На думку ОСОБА_1 вказані дії відповідача є протиправними, рішення прийнято з порушення норм Положення № 1317 про медико-соціальну еспертизу, а тому є таким що підлягає скасуванню.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.
Представник відповідача надав до суду відзив на позов, відповідно до якого зазначив, що 03 жовтня 2024 року на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28.09.2024 в межах кримінального провадження за № 22023220000001560 від 30.11.2023, проведено обшук в міжрайонній Слобідській МСЕК. Під час обшуку були вилучені медичні документи та медико-експертна справа ОСОБА_1 з подальшим арештом вилучених медичних док ументів. Під час слідчих дій виявлені документи з ознаками фальсифікації. Була призначена медико-соціальна експертиза, проведений заочний розгляд справи за наданими на період проведення експертизи Слідчим відділом медичними документами ОСОБА_1 . В ході роботи РЕК проведений аналіз медико-експертної справи ОСОБА_1 і виявлені документи з ознаками фальсифікації, а вказаний діагноз не верифікований, що стало підставою до скасування інвалідності. Рішення міжрайонної Слобідської МСЕК від 19.01.2023 було визнане таким, що прийняте необґрунтовано і скасоване. «Довідка про невизнання інвалідом» (форма первинної облікової документації № 167/о) від 26.12.2024 №36. У зв'язку із чим просив відмовити у задоволенні позову.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, зазначає наступне.
Судом встановлено, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено ІІ групу інвалідності з 19.01.2023, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААВ № 690326. Причина інвалідності - загальне захворювання, інвалідність встановлено до 01.02.2025. Підсстава - акт огляду МСЕК № 204.
Рішенням Комунального закладу охорони здоров'я Обласного центру медико-соціальної експертизи департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації, яке оформлене довідкою №36 від 26.12.2024, ОСОБА_1 не визнано інвалідом з 19.01.2023 та скасовано рішення Слобідської МСЕК.
Не погоджуючись із вказаними діями та рішенням Комунального закладу охорони здоров'я "Обласний центр медико-соціальної експертизи", ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом свої прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, орган державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України від 21.03.1991 № 875-ХІІ "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Закон № 875-ХІІ).
Частина 1 статті 2 Закону № 875-ХІІ визначає, що особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону № 875-ХІІ інвалідність як міра втрати здоров'я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Частиною 2 статті 6 Закону № 875-ХІІ передбачено, що особа (її уповноважений представник) має право оскаржити рішення медико-соціальної експертної комісії, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, встановлених Основами законодавства України про охорону здоров'я, та/або в судовому порядку.
Абзацом 4 частини 1 статті 1 Закону України від 06.10.2015 № 2961-IV "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" (далі - Закон № 2961-IV) передбачено, що інвалідність - це міра втрати здоров'я у зв'язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Медико-соціальна експертиза - встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності (абзац восьмий частини першої статті 1 Закону № 2961-IV).
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 «Питання медико- соціальної експертизи» затверджено Положення про медико-соціальну експертизу (за текстом цієї постанови Положення № 1317) та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.
Відповідно до пункту 3 Положення № 1317 медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Згідно з пунктом 4 Положення № 1317 медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров'я при Міністерстві охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.
Приписами пункту 10 Положення № 1317 визначено, що залежно від ступеня, виду захворювання та групи інвалідності утворюються комісії загального та спеціалізованого профілів. До складу комісії входить не менше трьох лікарів за спеціальностями, перелік яких затверджується МОЗ з урахуванням профілю комісії, а також спеціаліст з реабілітації, лікар - психолог або психолог.
Підпунктом 2 пункту 1 Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30.08.2023 «Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», уведеним в дію Указом Президента України від 12.09.2023 № 576/2023, визначено Кабінету Міністрів України забезпечити у тримісячний строк провести перевірку робочими групами обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій та військово-лікарських комісій щодо встановлення інвалідності, визнання непридатності до військової служби, прийнятих у період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року№ 64/2022«Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року№ 2102-IX (із змінами); у разі виявлення фактів необґрунтованого прийняття таких рішень - ініціювання їх перегляду у встановленому порядку та інформування за наявності підстав відповідних правоохоронних органів.
Пунктом 12 Положення №1317(в редакції чинній на момент прийняття спірного рішення) визначено, що Кримська республіканська, обласні, центральні міські комісії здійснюють організаційно-методичне керівництво та контроль за діяльністю відповідно районних, міжрайонних, міських комісій, перевіряють правомірність прийнятих ними рішень і в разі визнання їх безпідставними змінюють їх.
Таким чином, до повноважень Обласної медико-соціальної експертної комісії віднесеноперевірку правомірності прийнятих рішень і в разі визнання їх безпідставними наділено правом змінити такі.
Відповідно до пункту 15 Положення № 1317 Комісії проводять своєчасно огляд (повторний огляд) осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за місцем їх проживання або лікування, у тому числі за місцем їх проживання або місцем перебування у закладах соціального захисту для бездомних осіб та центрах соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після пред'явлення паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу.
За приписами пункту 17 Положення № 1317 Медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Відповідно до пункту 19 Положення № 1317 Комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою.
Порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями (далі комісії) визначає Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності (в редакції чинній на момент прийняття спірного рішення) .
Відповідно до вимог пункту 22 цього Положення повторний огляд осіб з інвалідністю з нестійкими, оборотними змінами та порушеннями функцій організму з метою визначення ефективності реабілітаційних заходів, стану здоров'я і ступеня соціальної адаптації проводиться раз на один - три роки. Повторний огляд осіб з інвалідністю, а також осіб, інвалідність яких встановлено без зазначення строку проведення повторного огляду, проводиться раніше зазначеного строку за заявою такої особи з інвалідністю, інших заінтересованих осіб у разі настання змін у стані здоров'я і працездатності або за рішенням суду. Особам, що звертаються для встановлення інвалідності, група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду у разі наявності вроджених вад розумового чи фізичного розвитку, анатомічних дефектів, стійких необоротних морфологічних змін та розладу функцій органів і систем організму, неефективності реабілітаційних заходів, неможливості відновлення соціальної адаптації, несприятливого прогнозу відновлення працездатності з урахуванням реальних соціально-економічних обставин у місці проживання особи з інвалідністю, а також особам з інвалідністю, у яких строк переогляду настає після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з пунктом 3 цього Положення медико-соціальна експертиза проводиться з метою встановлення інвалідності хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі особи, що звертаються для встановлення інвалідності) за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи.
За приписами пункту 4 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, лікарсько-консультативна комісія лікувального профілактичного закладу охорони здоров'я направляє осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, на огляд комісії згідно з цим Положенням.
Комісія приймає документи осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за наявності у них стійкого чи необоротного характеру захворювання, а також у разі безперервної тимчасової непрацездатності не пізніше ніж через чотири місяці з дня її настання чи у зв'язку з одним і тим самим захворюванням протягом п'яти місяців з перервою за останніх 12 місяців, а у разі захворювання на туберкульоз протягом 10 місяців з дня настання непрацездатності.
Пунктом 7 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності встановлено, що комісія проводить огляд тимчасово непрацездатної особи, що звернулася для проведення медико-соціальної експертизи, протягом п'яти робочих днів з дня надходження направлення лікарсько-консультативної комісії та приймає рішення про наявність чи відсутність інвалідності.
Комісія під час встановлення інвалідності керується Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою МОЗ за погодженням зМінсоцполітикита Радою Федерації незалежних профспілок України (пункт 20 Положення про медико-соціальну експертизу).
Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 05.09.2011 №561 затверджена Інструкція про встановлення груп інвалідності (далі - Інструкція №561), яка була чинна на дату прийняття оскаржуваного рішення.
Пунктом 1.4 Інструкції №561 визначено, що медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, здійснення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб інваліда, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
При огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об'єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії, що передбачено пунктом 1.10 Інструкції №561.
Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 30.07.2012 №577, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 5 вересня 2012 р. за №1508/21816 «Про затвердження форм первинної облікової документації, що використовується в медико-соціальних експертних комісіях» затверджені форми первинної облікової документації, що використовуються в медико-соціальних експертних комісіях: форму первинної облікової документації №157/о «Акт огляду медико-соціальною експертною комісією» та інструкцію щодо її заповнення; форму первинної облікової документації № 157-1/о «Виписка з акта огляду медико-соціальною експертною комісією» та інструкцію щодо її заповнення; форму первинної облікової документації № 167/о «;Довідка проневизнання інвалідом» та інструкцію щодо її заповнення. Медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності. Порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями визначає Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.
Судом встановлено, що з метою дослідження обґрунтованості та законності встановлення ОСОБА_1 міжрайонною Слобідською МСЕК Комунального закладу охорони здоров'я "Обласний центр медико-соціальної експертизи" (КЗОЗ "ОЦМСЕ") 19.01.2023 - другої групи інвалідності на 2 роки, на підставі запиту старшого Слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Харківській області від 17.12.2024 №70/6-13051 була призначена медико-соціальна експертиза, проведений заочний розгляд справи за медичними документами ОСОБА_1 .
Розширена експертна комісія (РЕК) №3 була створена на підставі наказу №94 від 17.12.2024 КЗОЗ "ОЦМСЕ", в ході роботи якої та аналізу медичної справи позивача виявлено, що міжрайонною Слобідською МСЕК порушено порядок представлення хворих на МСЕК, направлення на МСЕК фальсифіковане, а вказаний діагноз не підтверджений і не відповідає встановленій Слобідською МСЕК групі інвалідності і терміну, на який вона встановлена в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України №1317 від 03.12.2009, "Питання медико-соціальної експертизи" та "Інструкції про встановлення груп інвалідності", затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я від 05.09.2011 №561.
Рішення міжрайонної Слобідської МСЕК від 19.01.2023 було визнано таким, що прийняте необґрунтовано і скасоване та прийнято довідку КЗОЗ Обласний центр медико-соціальної експертизи про невизнання інвалідом (форма первинної облікової документації №167/о) №36 від 26.12.2024, якою скасовано позивачу ІІ групи інвалідності з 19.01.2023.
Дослідивши матеріали справи та вищенаведені норми законодавства, чинні на момент спірних правовідносин, судом встановлено, що повторний огляд позивача здійснювався не на підставі, визначеній п. 22 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.
Так, пунктом 22 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності №1317 встановлений вичерпний перелік випадків, за наявності яких проводиться повторний огляд осіб з інвалідністю.
При цьому, заяву про проведення повторного огляду позивач не подавав, відсутні відомості стосовно суттєвих змін стану його здоров'я, відсутнє рішення суду, яким зобов'язано провести щодо нього медико-соціальну експертизу. Крім того, відсутні направлення лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, згідно з п. 3 Положення про медико-соціальну експертизу.
У той же час, надходження до відповідача запиту старшого Слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Харківській області від 17.12.2024 №70/6-13051, проведення медико-соціальної експертизи та вирішення експертами поставлених в запиті певних питань саме по собі не є підставою для ініціювання та проведення нового (повторного) експертного дослідження стану здоров'я особи.
Крім того, в порушення вимог п. 1.10 Інструкції №561 медико-соціальна експертиза відповідачем проведена без об'єктивного обстеження стану здоров'я позивача, оцінки стану систем організму, проведення необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження членами комісії, а також відповідного опитування.
Відповідач не надав доказів повідомлення ОСОБА_1 про необхідність прибуття до Комунального закладу охорони здоров'я "Обласний центр медико-соціальної експертиз" або будь-якого іншого профільного закладу охорони здоров'я для повного медичного обстеження або проведення усіх необхідних досліджень в межах процедури медико-соціальної експертизи.
Разом з тим, 08.03.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 225 «Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України» (далі Постанова № 225).
Відповідно до п.п. 1 п. 1 Постанова № 225 (в редакції чинній на момент прийняття спірного рішення) на період дії воєнного стану на території України та протягом шести місяців після його припинення або скасування у разі коли особа, що звертається для встановлення інвалідності, не може прибути на огляд до медико-соціальної експертної комісії, така комісія може приймати рішення про встановлення інвалідності заочно на підставі направлення лікарсько-консультативної комісії.
Отже, як Положенням № 1317, так і Постановою № 225, в тому числі на період дії воєнного стану, встановлена особиста участь особи на огляд до медико-соціальної експертної комісії.
Суд звертає увагу, що у разі коли особа, що звертається для встановлення інвалідності, не може прибути на огляд до медико-соціальної експертної комісії, така комісія може приймати рішення про встановлення інвалідності заочно на підставі направлення лікарсько-консультативної комісії.
Відтак, законодавством визначена можливість комісії приймати рішення про встановлення інвалідності заочно, лише у тому випадку, коли особа, що звертається для встановлення інвалідності, не може прибути.
Відповідач не надав докази виклику/повідомлення позивача на/про засідання комісії, на якому прийняте рішення про невизнання її особою з інвалідністю, тобто ОСОБА_1 для проведення повторного огляду не викликався.
Також, позивач не виявляв бажання не прибувати на огляд та не вказував підстави для неможливості прибуття, що є умовою для прийняття заочного рішення про визначення групи інвалідності.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено процедуру проведення перевірки обґрунтованості рішень та/або переогляду шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно позивача, а тому довідка про невизнання інвалідом ОСОБА_1 №36, складена під час заочного огляду 26.12.2024 Комунальним закладом охорони здоров'я "Обласний центр медико-соціальної експертиз", є протиправною.
Суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 17 березня 2020 року у справі №240/7133/19, від 25 вересня 2018 року у справі № 804/800/16 та від 26 вересня 2018 року у справі № 817/820/16, відповідно до яких суд не здійснює самостійно оцінку підставності прийняття певного висновку МСЕК з медичних критеріїв, адже суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері. Суд вправі перевірити законність висновків МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку/рішення на підставі приписів Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.
Відтак, суд дійшов висновку про протиправність спірного рішення, оформленого довідкою №36 від 26.12.2024 про невизнання інвалідом ОСОБА_1 з 19.01.2023 та наявність підстав для його скасування.
Також, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 257-258, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Комунального закладу охорони здоров'я "Обласний центр медико-соціальної експертизи" (вул. Літературна, 6, м. Харків, код 03327753) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комунального закладу охорони здоров'я Обласного центру медико-соціальної експертизи департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації оформлене довідкою №36 від 26.12.2024 про невизнання інвалідом ОСОБА_1 з 19.01.2023 та скасування рішення Слобідської МСЕК.
Стягнути з Комунального закладу охорони здоров'я "Обласний центр медико-соціальної експертизи" (вул. Літературна, 6, м. Харків, код 03327753) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Світлана Чудних