Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
04 грудня 2025 р. № 520/26102/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитра Волошина, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рапс Техсервіс" про стягнення заборгованості
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “РАПС ТЕХСЕРВІС» на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»-«з» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2-8 частини 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з червня 2025 року по серпень 2025 року в сумі 1875,24 грн на р/р № ПА 293518230000000256043012099, код 14099344, МФО 351823, відкритий в Харківському обласному управлінні АТ «Ощадбанк», та видати відповідний виконавчий лист.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача виник борг по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 1875,24 грн за період з червня 2025 року по серпень 2025. Указані обставини слугували підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.
Ухвалою судді від 06.10.2025 відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п'яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів. Витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області: розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»-«з» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2-8 частини 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з червня по серпень 2025 року; докази направлення та отримання відповідачем відповідних розрахунків. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати до суду витребувані документи протягом п'ятнадцяти календарних днів із дня отримання копії даної ухвали.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана позивачу по справі до електронного кабінету через систему "Електронний суд", що підтверджується довідкою про доставку до електронного кабінету ЄСІТС, відповідачу - засобами поштового зв'язку, однак на адресу суду повернувся конверт із відміткою про неможливість вручення у зв'язку з тим, що "адресат відсутній за вказаною адресою", що підтверджується довідкою про причини повернення/досилання/зберігання.
Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
При цьому, згідно із ч. 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Отже, відповідач уважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи.
Представник позивача 18.11.2025 на виконання ухвали суду надала докази по справі.
Представник позивача 25.11.2025 надала до суду заяву, в якій зазначено, що, оскільки з квітня місяця розмір сум до відшкодування не змінювався, управлінням не формувався розрахунок фактичних витрат.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить до такого висновку, виходячи з такого.
Судом установлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Рапс Техсервіс" (ЄДРПОУ 34173691) знаходиться на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області.
Відповідач має заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б-з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2-8 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у загальному розмірі 1875,24 грн.
Позивачем рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача було направлено розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підтверджується матеріалами справи.
Оскільки відповідачем у добровільному порядку не відшкодовано витрати на виплату та доставку пільгових пенсій у загальному розмірі 1875,24 грн, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Спеціальними законами, які визначають принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - "Закон № 1058-IV") та Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон № 1788-XII).
Статтею 13 Закону № 1788-XII визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Відповідно до п. "а" ст.13 Закону № 1788-XII, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до п. "б" ст.13 Закону № 1788-XII, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Згідно з пунктом 1 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Статтею 2 вказаного Закону встановлено, що для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 частини першої статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно зі ст. 3 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком.
Процедура стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначається Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція).
Згідно з приписами підпункту 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 Інструкції № 21-1 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платниками страхових внесків є: страхувальники - роботодавці: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру; колективні та орендні підприємства, сільськогосподарські кооперативи, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок); дипломатичні представництва, консульські установи України, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств та організацій (у тому числі міжнародних), створених відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами; іноземні дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств та організацій, міжнародних організацій, розташованих на території України.
Відповідно до п. 6.1 Інструкції, для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування:
- особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України;
- особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів б-з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до п. 6.4. Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства (пункт 6.8 Інструкції).
Згідно з пунктом 6.7 Інструкції №21-1, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.
Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Зазначені норми чинного законодавства передбачають наявність у підприємств обов'язку відшкодовувати Пенсійному органу витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених працівникам таких підприємств.
При цьому, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.
Виходячи з наведеного, суд зауважує, що розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, оформлений належним чином у відповідності до Інструкції 21-1 (додаток 8-а), є єдиним документом, який підтверджує фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за списками №1 та № 2.
З матеріалів справи встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, на виконання вимог Інструкції №21-1, було направлено відповідачу розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "а" та "б-з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2-8 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", однак такий розрахунок не було вручене, у зв'язку з тим, що "адресат відсутній за вказаною адресою", що підтверджується довідкою про причини повернення/досилання (а.с.9).
Також, позивачем на адресу відповідача було направлено лист про відшкодування пільгових пенсій від 07.03.2025 №2000-0507-8/36038. У вказаному листі вказано, що суми, зазначені у розрахунку Додаток 6, графа 16 є місячним розміром фактичних витрат на виплату та доставку пенсій і підлягає сплаті щомісяця до 25 числа, починаючи з березня 2025 (а.с.7-8).
У розрахунку зазначено прізвище, ім'я та по - батькові колишнього працівника відповідача, розрахунок по конкретному працівнику, на користь якого має бути стягнута відповідна сума заборгованості (а.с.6). У матеріалах справи міститься доказ направлення вказаних розрахунку та листа на адресу відповідача (а.с.9, 10).
Загальний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій становить 1875,24 грн (625,08 грн х 3 місяці (червень, липень, серпень)).
Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відповідачем оскаржений не був, а отже є узгодженим.
У встановлений чинним законодавством строк відповідачем не відшкодовано органу Пенсійного фонду фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у сумі 1875,24 грн, що є підставою для стягнення їх у судовому порядку.
Зазначені висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 29.09.2020 у справі № 820/1957/18, від 10.09.2020 у справі № 820/6674/15, від 31.07.2019 у справі № 820/829/17, від 31.10.2019 у справі № 815/1929/14, від 22.06.2020 у справі № 820/9134/15, від 13.05.2020 у справі № 812/957/17 та від 03.10.2018 у справі № 807/571/17.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, стягненню з відповідача підлягає сума у загальному розмірі 1875,24 грн, оскільки розрахунком, наявним у матеріалах справи, підтверджено наявність зазначеної заборгованості.
Враховуючи викладене вище, оскільки предметом позовних вимог є відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у розмірі 1875,24 грн, доказів сплати відповідачем суми заборгованості матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про стягнення зазначеної вище заборгованості з відповідача.
Щодо вимоги позивача видати відповідний виконавчий лист, то в цій частині слід відмовити, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 373 КАС України встановлено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчі листи в електронній формі викладаються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, оприлюднюються в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), та підписуються електронним підписом судді (у разі колегіального розгляду - електронними підписами всіх суддів, які входять до складу колегії).
Виконавчий лист видається судом за наслідками набрання рішенням законної сили.
Таким чином суд дійшов висновку, що станом на час винесення даного рішення суду відсутні підстави для видачі виконавчого листа, оскільки рішення суду є таким, що не набрало законної сили.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Так, відповідач під час судового розгляду справи не надав доказів на підтвердження відшкодування заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 1875,24 грн, а позивачем доведено існування такої заборгованості відповідача та надано докази направлення відповідачу розрахунку щодо такої заборгованості.
З урахуванням наведеного, суд уважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Такі судові витрати не понесені.
Керуючись статтями 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, ЄДРПОУ 14099344) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рапс Техсервіс" (пров. 25-тої Січеславської бригади, буд. 29 А, м. Лозова, Лозівський р-н, Харківська обл., 64605, ЄДРПОУ 34173691) про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рапс Техсервіс" на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області суму заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у розмірі 1875,24 грн (одна тисяча вісімсот сімдесят п'ять гривень 24 копійки).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Дмитро ВОЛОШИН