Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
04 грудня 2025 року № 520/14143/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (вул. Кирпичова, буд.2, м. Харків, 61098, код ЄДРПОУ07905262) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням під час проходження військової служби (навчання),-
Позивач, Військовий інститут танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд:
- стягнути з громадянина ОСОБА_1 на користь Військового інституту танкових військ Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут» суму у розмірі 178 254 грн. 17 коп. на відшкодування витрат, пов'язаних з її утриманням під час навчання.
В обґрунтування позову представником позивача зазначено, що відповідачем добровільно не відшкодовано витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі, чим фактично не дотримано вимог частини 10 статті 25 Закону України № 2232-ХІІ. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.
Відповідач правом надати відзив на позов не скористався.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 проходив навчання та військову службу у Військовому інституті танкових військ Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут» з липня 2023 року по травень 2025 року на посаді курсанта.
Відповідно до розділу II “Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» (далі - Положення), затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008, “Контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального підрозділу закладу вищої освіти» з громадянином ОСОБА_1 був укладений 30 липня 2023 року, строком на термін навчання (5 років), за якими Відповідач взяв на себе зобов'язання:
“відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти у випадках, визначених частиною десятою статті 25 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу».
01.05.2025 контракт про проходження військової служби (навчання), укладений між Міністерством оборони України в особі начальника Інституту і відповідачем достроково розірваний та Відповідач відрахований з числа курсантів за підставою не бажання подальшого проходження військової служби, що підтверджується витягом із наказу начальника Інституту (по стройовій частині) від 01.05.2025 № 134.
Після розриву контракту у Відповідача виникло зобов'язання щодо відшкодування витрат на утримання під час навчання, а у Позивача - право звернення до суду для захисту майнових інтересів в судовому порядку, оскільки Інститутом вживались всі заходи для досудового врегулювання спору, що підтверджується аркушем бесіди від 01.05.2025, де відповідач добровільно відмовився відшкодовувати витрати, які були пов'язані з його утриманням під час проходження військової служби у Військовому інституті танкових військ Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут», були доведені вимоги керівних документів щодо порядку відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах.
Відповідач повинен відшкодувати витрати за утримання в Інституті під час навчання та не мав жодних претензій щодо сум нарахування, що підтверджується особистим підписом солдата ОСОБА_1 на наказі про відрахування та аркуші бесіди.
На теперішній час відшкодування витрат на користь Інституту Відповідачем не відбувається.
Відповідно до довідки - розрахунку утримання курсанта ОСОБА_1 за період з 30.07.2023 року по 30.04.2021 року, складають 178 254 грн. 17 коп.
Враховуючи, що відповідач не відшкодував витрати за утримання у Військовому інституті танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" в добровільному порядку, позивач звернувся з даним позовом до суду.
По суті спірних відносин, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII “Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII).
Згідно із ч. ч. 3, 4 ст.2 Закону № 2232-XII громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями. Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Приписами ч.6 ст. 2 Закону № 2232-XII визначено, що до видів військової служби належить, зокрема, військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти), а також закладів фахової передвищої військової освіти.
Відповідно до ч.1 ст.25 Закону № 2232-XII підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб сержантського, старшинського та офіцерського складу проводиться у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад'юнктів і докторантів. Підготовка громадян України, прийнятих на військову службу за контрактом, може здійснюватися у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах, навчальних частинах (центрах), військових частинах шляхом навчання на спеціальних курсах підготовки. Порядок та умови направлення, проходження військової служби громадянами України під час такої підготовки визначаються положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Згідно із ч. 5 ст. 25 Закону №2232-XII з громадянами України - курсантами закладу фахової передвищої військової освіти, вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону. Контракт про проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського або офіцерського складу після закінчення навчання укладається між громадянином та державою, від імені якої виступає уповноважений орган військового управління Збройних Сил України або іншого військового формування, для потреб якого він проходить підготовку, на строк, передбачений абзацами п'ятим, восьмим і дев'ятим частини другої статті 23 цього Закону.
Частиною десятою статті 25 Закону №2232-XII передбачено, що курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності), в інших випадках, передбачених законом, та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб сержантського, старшинського або офіцерського складу після закінчення відповідно закладу фахової передвищої військової освіти, вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", "з", "и" пункту 1, підпунктів "д", "е", "ж", "з" пункту 2 та підпункту "в" пункту 3 частини п'ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов'язані з їх утриманням у закладі фахової передвищої військової освіти, вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти, відповідно до порядку та умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу (далі - вищі навчальні заклади) відповідно до пунктів “е», “є», “ж», “и», “і» частини шостої статті 26 Закону № 2232-XII витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі визначає Порядок № 964.
Згідно з пунктами 3, 5, 6 Порядку №964, відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Порядок розрахунку витрат установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою. Витрати відшкодовуються у повному розмірі: курсантами, які вислужили встановлений законодавством строк строкової військової служби до вступу у вищий навчальний заклад, курсантами жіночої статі - за весь період навчання; курсантами, які навчалися понад встановлений законодавством строк строкової військової служби, - за період навчання, що перевищує цей строк; особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого навчального закладу відповідно до пунктів “е», “є», “ж», “и», “і» частини шостої статті 26 Закону № 2232-XII - за весь період навчання. Витрати відшкодовуються у розмірі різниці сум витрат з утримання курсантів і витрат з утримання військовослужбовців строкової служби за відповідною військово-обліковою спеціальністю: курсантами, які навчалися менше встановлених законодавством строків строкової військової служби, - за весь період навчання; курсантами, які навчалися понад встановлені законодавством строки строкової військової служби, - за період навчання, який відповідає строку строкової військової служби.
Положеннями пункту 7 Порядку № 964 визначено, що у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.
Згідно з пунктом 8 Порядку № 964 сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управління державної охорони, СБУ, Служби зовнішньої розвідки та Держспецтрансслужби.
На виконання вимог пункту 3 Порядку № 964 наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 № 419/831/240/605/537/219/534 затверджено Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах (далі - Порядок № 419/831/240/605/537/219/534).
Пунктом 2.1 Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затверджений наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16 липня 2007 року № 419/831/240/605/537/219/534, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 липня 2007 року за № 863/14130, далі - Порядок № 863/14130) передбачено, що відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у ВНЗ, а саме витрат на: грошове забезпечення; продовольче забезпечення; речове забезпечення; медичне забезпечення; перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад; оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.
Згідно з пунктом 2.1.1 Порядку № 863/14130 витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання.
Щомісячне грошове забезпечення визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців.
Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.
Відповідно до пунктів 2.1.2, 2.1.4, 2.1.6 Порядку № 863/14130 витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов'язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування.
Витратами на медичне забезпечення є витрати, пов'язані з наданням медичної допомоги, у тому числі стоматологічної, безпосередньо у ВНЗ, та вартість лікування у військових госпіталях.
До спожитих курсантом ВНЗ комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія.
З аналізу вказаних вище норм вбачається, що у разі укладення контракту про проходження військової служби (навчання) у вищому військовому навчальному закладі Міністерства оборони України між вищим військовим навчальним закладом, Міністерством оборони України та курсантом на час проходження ним навчання на сторін покладаються відповідні обов'язки, передбачені чинним законодавством України та контрактом.
При цьому у разі укладення контракту про здобуття освіти у вищому військовому навчальному закладі на курсанта покладаються відповідні обов'язки відшкодовувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти, у випадках, визначених частиною десятою статті 25 Закону № 1934-XII.
Так, з аналізу частини 10 статті 25 Закону № 1934-XII слід дійти висновку про те, що дія цієї норми розповсюджується на дві категорії осіб, тобто, на курсантів, які достроково розривають контракт та на осіб офіцерського складу, які звільняються протягом п'яти років після закінчення вищого навчального закладу. При цьому обов'язок щодо відшкодування витрат за навчання саме у курсантів в разі дострокового розірвання контракту не залежить від пункту за яким особу звільнено з військової служби.
Предметом спору у справі, що розглядається, є правомірність вимог позивача щодо стягнення з солдата ОСОБА_1 на користь Військового інституту танкових військ Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут» суму у розмірі 178 254,17 грн. на відшкодування витрат, пов'язаних з її утриманням під час навчання.
Під час розгляду справи встановлено, що 01.05.2025 контракт про проходження військової служби (навчання), укладений між Міністерством оборони України в особі начальника Інституту і відповідачем достроково розірваний та Відповідач відрахований з числа курсантів за підставою не бажання подальшого проходження військової служби, що підтверджується витягом із наказу начальника Інституту (по стройовій частині) від 01.05.2025 № 134.
Солдат ОСОБА_1 , курсант 2-го навчального курсу факультету радіаційного, хімічного, біологічного захисту та екологічної безпеки за спеціальністю “254 Забезпечення військ (сил)», освітньо- професійна програма “Радіаційний, хімічний, біологічний захист та екологічна безпека військ", наказом начальника Військового інституту танкових військ Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут" (по особовому складу) від 01 травня 2025 року № 14-К відрахований з числа курсантів через небажання продовжувати навчання (за власним бажанням), достроково розірваний контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України відповідно пункту 36 та 227 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008, вважається таким, що з 01 травня 2025 року проходить військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період та зарахований у розпорядження начальника Військового інституту танкових військ Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут». З 01 травня 2025 року утримувати у батальйоні забезпечення навчального процесу.
Також вказаним наказом визначено, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року № 964 “Про затвердження порядку відшкодування курсантами витрат пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах» підлягають відшкодуванню витрати, пов'язані з утриманням під час проходження військової служби (навчання) в інституті солдата ОСОБА_2 в сумі 178254 (сто сімдесят вісім тисяч двісті п'ятдесят чотири) грн. 17 коп.
Відповідно до умов укладеного між університетом і відповідачем контракту останній зобов'язався відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, зокрема, у разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання.
Тобто, з власноручно підписаного позивачем контракту вбачається, що він був обізнаний щодо наявності у нього обов'язку із відшкодування витрат за навчання у навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу освіти у випадках, визначених частиною 10 ст. 25 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу».
Відтак, відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням під час навчання у вищому військовому навчальному закладі попередньо передбачено умовами контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України в разі дострокового розірвання, укладеного між Міністерством оборони України (в особі університету) і позивачем. Тобто, позивач, підписавши вказаний контракт, взяв на себе вказані зобов'язання щодо відшкодування витрат (коштів) державі в разі дострокового розірвання контракту та був заздалегідь проінформований про вказане.
Однак, як було встановлено під час розгляду справи, чинність вказаного контракту припинено, а відповідач відрахований з числа курсантів за підставою не бажання подальшого проходження військової служби, що підтверджується витягом із наказу начальника Інституту (по стройовій частині) від 01.05.2025 № 134.
Таким чином, оскільки позивач не закінчив навчання в університеті та чинність укладеного із ним контракту припинено з огляду на небажання подальшого проходження військової служби, то слід дійти висновку про те, що у позивача виник обов'язок згідно з вимогами частини десятої статті 25 Закону № 1934-XII відшкодувати витрати пов'язані з утриманням відповідача в Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".
Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у постанові 13.03.2024 року у справі №440/14068/21.
За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (вул. Кирпичова, буд.2, м. Харків, 61098, код ЄДРПОУ07905262) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням під час проходження військової служби (навчання) - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Військового інституту танкових військ Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут» суму у розмірі 178 254 (сто сімдесят вісім тисяч двісті п'ятдесят чотири) грн. 17коп. на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням під час навчання.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Рубан В.В.