Справа № 500/5816/25
04 грудня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Тернопільській області звернулося до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу на загальну суму 11614,16 грн.
Позов обґрунтовано тим, що у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 наявна заборгованість, яка виникла у зв'язку з несплатою у повній мірі та у строки, установлені Податковим кодексом України (далі - ПК України), узгоджених грошових зобов'язань. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкового боргу у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку відповідачем не сплачений, відтак підлягає стягненню в судовому порядку.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі від 10.10.2025 надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою місцезнаходження, що зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та вручено 20.04.2025.
Суд здійснив всі, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи.
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд даної справи, правом на подання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений судом, не скористався, про причини неподання суд не повідомив, з клопотанням про продовження процесуального строку для подання відзиву не звертався.
У зв'язку з вищенаведеним та враховуючи положення частини шостої статті 162 КАС України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області як платник податків, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.5-6).
Відповідач згідно з поданою нею заявою про застосування спрощеної системи оподаткування від 09.12.2022 №191822224714 з 01.01.2023 перебувала на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності (друга група платника єдиного внеску зі ставкою єдиного податку, що становить 20% до розміру мінімальної заробітної плати) (а.с.10).
Згідно з довідкою Головного управління ДПС у Тернопільській області за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 11614,16 грн (основний платіж) по єдиному податку з фізичних осіб (а.с.8).
Заборгованість по вказаному платежу виникла у зв'язку з несплатою узгодженого грошового зобов'язання, нарахованого згідно поданої відповідачем заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 09.12.2022 №191822224714 (період заборгованості з січня по вересень 2024 року) (а.с.10).
Ставка єдиного податку для платників другої групи у 2024 році становила 1420,00 грн (7100 х 20%).
Наявність у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкового боргу підтверджується також розрахунком суми податкового боргу (а.с.8), борг відображений в інтегрованій картці платника податків (а.с.13-14). Сума заборгованості не змінилася станом на 11.11.2025, що додатково підтверджено позивачем.
До спірних правовідносин суд застосовує наступні правові норми.
Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України, передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи; виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
За нормами пункту 293.1 статті 293 ПК України ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Відповідно до підпункту 2 пункту 293.2 статті 293 ПК України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для другої групи платників єдиного податку - не більше 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до пункту 295.1 статті 295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Пунктом 295.2 статті 295 ПК України визначено, що нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Підпунктами 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Суд зауважує, що предметом спору у цій справі є стягнення податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями. Такі суми підлягали до сплати у відповідні строки, встановлені ПК України.
У зазначені строки грошове зобов'язання відповідачем не сплачено, а тому у відповідності до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України вважається сумою податкового боргу.
У зв'язку з несплатою платником податків узгоджених сум грошових зобов'язань, податковим органом вживалися заходи щодо стягнення податкового боргу у встановленому законодавством порядку.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Так, на адресу відповідача засобами поштового зв'язку була надіслана податкова вимога форми “Ф» №0009051-1303-1900 від 30.10.2023 на суму податкового боргу 4020,00 грн та вручена одержувачу (а.с.12).
Податковий борг з часу надіслання податкової вимогу у відповідача не переривався.
Доказів того, що вказана вище вимога оскаржувалась та/або відкликалась сторонами суду не надано.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звергається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відповідно до пунктів 95.1, 95.2 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Під час розгляду справи відповідач доказів сплати податкового боргу не надав, а також не подав заперечень щодо його наявності та розміру, доводи позивача не спростував.
Позивач дотримався визначеного податковим законодавством порядку (процедури) стягнення податкового боргу з відповідача та за наявності достатніх підстав звернувся до суду.
Виходячи з наведених положень ПК України та встановлених обставин справи, враховуючи, що грошові зобов'язання у сумі 11614,16 грн є узгодженими та не сплачені відповідачем у встановлений строк, щодо їх розміру не подано відзиву на позов і не надано доказів сплати заборгованості, тому суд дійшов висновку про задоволення позову про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 дохід бюджету вказаної суми боргу.
Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 242-246, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд
Позов Головного управління ДПС у Тернопільській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.
Стягнути в дохід бюджету з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 11614,16 грн (одинадцять тисяч шістсот чотирнадцять грн 16 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Позивач: Головне управління ДПС у Тернопільській області (вулиця Білецька, 1, місто Тернопіль, 46003, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи в ЄДРПОУ 44143637).
Відповідач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Повний текст рішення складено та підписано 04 грудня 2025 року.
Суддя Чепенюк О.В.