04 грудня 2025 року Справа № 480/10628/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Прилипчука О.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/10628/24
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 "
про визнання протиправним та скасування пункту наказу,-
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати пункт 4 наказу Департаменту поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 25.09.2024 №12 “Про застосування дисциплінарного стягнення», яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що він проходив службу в поліції на посаді інспектора взводу № 1 роти №3 штурмового батальйону №1 (“ ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Пунктом 4 наказу Департаменту поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 25.09.2024 №12 “Про застосування дисциплінарного стягнення» до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани.
Відповідно до вказаного наказу дисциплінарне стягнення до позивача застосовано за обговорення наказу Департаменту поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 02.09.2024 № 284 ДСК.
Так, 02.09.2024 в одному із приміщень у пункті постійної дислокації в АДРЕСА_1 було проведено збір особового складу, де озвучено наказ Департаменту поліції особливого призначення “Окрема штурмова бригада Національної поліції “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 02.09.2024 №284-ДСК, яким було визначено відрядити до оперативної зони ведення бойових дій Донецької області для виконання бойових (спеціальних) завдань посадових осіб полку №3 ДПОП “ ІНФОРМАЦІЯ_1 », в тому числі, і позивача.
Позивач зазначає, що не вчиняв дій щодо обговорення виконання наказу від 02.09.2024 № 284ДСК “Про службове відрядження», тому вважає безпідставним накладення на нього оскаржуваним наказом дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
Крім того, зазначає що підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного наказу від 25.09.2024 № 12 стало службове розслідування, яке проведено на підставі наказу УПОП № 3 з ДПОП “ОШБ “Лють» від 20.09.2024 № 487 “Про призначення службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни, а також наявності вини окремих поліцейських штурмового батальйону № 1 (“ ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку УПОП № 3 ДПОП “ОШБ “Лють».
20.09.2024 працівниками відділення моніторингу полку УПОП № 3 ДПОП “ОШБ “Лють» у позивача відбирались пояснення, без повідомлення, роз'яснення в рамках чого такі пояснення відбирались, у зв'язку з чим позивачем було подано рапорт вх № 590 від 23.09.2024 на ім'я т.в.о. начальника управління командира полку УПОП №3 ДПОП “ОШБ “Лють» про надання відомостей про те, в рамках якого провадження у позивача відбирались пояснення та, у разі наявності такого провадження, просив ознайомити з наказом, матеріалами провадження, а також надати копії матеріалів.
Втім, відповідь на даний рапорт позивач отримав лише 19.11.2024 (майже через два місця після завершення службового розслідування та півтора місяці після ознайомлення з наказом про застосування дисциплінарного стягнення.
Також позивач зазначає, що статтею 18 Розділу ІІІ Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Проте, позивачу при проведенні службового розслідування не було надано можливості скористатися правом на захист (надати свої пояснення, пояснення свідків, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи, які, зокрема, здійснювали відеофіксацію доведення до особового складу змісту наказу тощо).
Таким чином, позивач вважає протиправним п. 4 наказу відповідача від 25.09.2024 №12, яким до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 17.12.2024 відкрито провадження у справі, ухвалено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову та зазначає, що в матеріалах службового розслідування наявні пояснення позивача, засвідчені його власним підписом. Пояснення позивача повністю ототожнюють зміст обставин, які зафіксовані на портативний відео регістратор та які мали місце 02.09.2024 за участю позивача, а отже, останньому достеменно відомо з якого приводу його опитували.
У свою чергу голова дисциплінарної комісії, або її члени не зобов'язані ознайомлювати особу, стосовно якої проводиться службове розслідування, з наказом про призначення службового розслідування.
Крім цього представник відповідача зауважує, що неврахування права особи на участь у процесі службового розслідування та прийняття рішення про застосування відповідачем дисциплінарного стягнення, не ознайомлення позивача з матеріалами службового розслідування не може бути самостійною правовою підставою для звільнення відповідача від дисциплінарної відповідальності за наявності обставин, які вказують на скоєння дисциплінарного проступку.
До того ж, положення частини десятої статті 15 Дисциплінарного статуту та пункту 7 розділу V Порядку № 893 свідчать, про те, що розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження та лише на підставі окремого рішення керівника, який призначив службове розслідування, розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією у відкритому засіданні. Лише у випадку розгляду справи у відкритому засіданні поліцейський, який притягається до відповідальності, повідомляється про час, дату та місце розгляду справи дисциплінарною комісією. У разі ж розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів. Отже у тих випадках, коли рішенням керівника, який призначив службове розслідування, не призначено розгляд дисциплінарною комісією справи у відкритому засіданні, поліцейський може реалізувати право на захист шляхом надання відповідних пояснень з доданими до них документами та матеріали.
У поясненнях також може бути заявлено клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи.
Підпунктом 14 пункту 2-розділу III Порядку № 893 визначено, що після затвердження висновку службового розслідування за письмово оформленим волевиявленням поліцейського, стосовно якого проводилося службове розслідування, голова дисциплінарної комісії забезпечує ознайомлення його із затвердженим висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, з дотриманням вимог законодавства України.
Факт ознайомлення із затвердженим висновком службового розслідування або отримання його копії оформлюється відповідним записом на останньому аркуші (за відсутності вільного місця - на його звороті) цього висновку із проставленням підпису, зазначенням прізвища та ініціалів поліцейського, який з ним ознайомився, а також дати ознайомлення.
Відсутність такого ознайомлення позивача свідчить лише про його небажання, але ніяк, не про порушення зі сторони відповідача. Позивач в силу своїх функціональний зобов'язаний знати нормативні-правові акти, що регламентують проходження служби в поліції.
Так, матеріали службового розслідування не містять жодного клопотання від позивача із зверненням до голови дисциплінарної комісії з наявним волевиявлення щодо надання додаткових пояснень, доказів або долучення відеоматеріалів до службового розслідування.
Вважає, що представник позивача зазначаючи про, нібито, ненадання пояснень позивачем під час проведення службового розслідування, не повідомлення про початок службового розслідування та не прийняття у ньому безпосередньої участі намагається створити штучні докази недотримання процедури проведення службового розслідування, які не знаходять свого підтвердження, та фіктивну зацікавленість позивачем під час проведення службового розслідування.
Крім того, представник відповідача зазначає, що позивач висунув умови, при яких він вважає за можливе виконати наказ, що є порушенням вимоги Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Закон України “Про Національну поліцію» та недотримався посадової інструкції інспектора взводу № 1 роти № 3 штурмового батальйону № 1 (“ ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку управління поліції особливого призначення № З ДПОП “ОШБ “Лють», що у свою чергу є прямим порушенням службової дисципліни.
У відповіді на відзив представник позивача підтримує позовні вимог та зазначає, що неповідомлення позивача про проведення службового розслідування фактично позбавило позивача можливості себе захищати.
Представником відповідача подано заперечення, в яких наголошує, що в матеріалах службового розслідування наявні пояснення позивача, жодних прав позивача не було порушено, а тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що 09.04.2024 начальником Департаменту поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » прийнято наказ № 595 о/с "По особовому складу", яким старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 призначено інспектором взводу № 1 роти №3 штурмового батальйону №1 (“ ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » (а.с. 34).
05.09.2024 заступником начальника управління -начальником відділу тактико -спеціальної підготовки УПОП № 3 ДПОП "ОШБ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " підполковником поліції ОСОБА_2 складено рапорт про те, що 02.09.2024 у пункті постійної дислокації в м.Дніпро було проведено збір особового складу, під час якого було озвучено наказ командира зведеного підрозділу УПОП №3 ДПОП "ОШБ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 04.09.2024 №284ДСК "Про службове відрядження", зокрема про відрядження окремих поліцейських полку УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють» в т.ч. і ОСОБА_1 в Донецьку область.
Після оголошення та доведення до поліцейських вимог вказаного наказу інспектор взводу №1 роти №3 штурмового батальйону №1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ») ОСОБА_1 повідомив, що згоден виконувати наказ за умови повернення до виконання своїх службових обов'язків командира роти №3 штурмового батальйону №1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ») ОСОБА_3 та зміни керівництва штурмового батальйону №1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку (а.с.66-67).
20.09.2024 т.в.о. начальника управління-командира полку підполковника поліції Хміль Д. прийнято наказ № 487, яким призначено службове розслідування у формі письмового провадження за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими полку УПОП № 3 ДПОП "ОШБ " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що виразилося у відмові виконувати наказ ДПОП "ОШБ "Лють" від 02.09.2024 № 284ДСК (а.с. 68).
Т.в.о. начальника УПОП №3 ДПОП "ОШБ "Лють" затверджено висновок службового розслідування від 25.09.2024 (а.с. 43-65),
25.09.2024 т.в.о. начальника управління-командира полку підполковника поліції Хміль Д прийнято наказ №12 пункт 4, якого за порушення вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1,2 та 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, підпунктів 1, 2 та 5 пункту 1, підпунктів 2, 4, 13 та 22 пункту 3 розділу II Посадової інструкції інспектора взводу № 1 роти № 3 штурмового батальйону № 1 (" ІНФОРМАЦІЯ_2 ") полку управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", затвердженої 15.05.2023, що виразилося у обговоренні наказу Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 02.09.2024 № 284ДСК, відповідно до пункту 1 розділу VII порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893, застосовано до інспектора взводу № 1 роти № 3 штурмового батальйону № 1 (" ІНФОРМАЦІЯ_2 ") полку управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення " ІНФОРМАЦІЯ_3 штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді догани (а.с. 11).
Вважаючи п. 4 вказаного наказу протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (надалі- Закон № 580-VIII).
За приписами частини першої статті 1 Закону № 580-VIII Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Статтею 3 Закону № 580-VIII встановлено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно частини першої статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Обов'язки поліцейського передбачені частиною першою статті 18 цього ж Закону, зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Отже, поліцейський, у тому числі, зобов'язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, а також інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
За вимогами статті 64 Закону №580-VIII передбачено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів визначено одним з обов'язків громадян України.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який триває до сьогодні.
Згідно з частиною четвертою статті 8 Закону №580-VIII під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Відповідно до пункту 24 частини першої статті 23 Закону №580-VIII органи Національної поліції України беруть участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.
Згідно з частиною другою статті 24 Закону №580-VIII у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
Згідно з наказом Національної поліції України від 23.02.2022 №171, який видано на підставі Указу Президента України "Про введення надзвичайного стану в Україні", особовий склад органів, підрозділів та установ поліції на час дії правового режиму надзвичайного стану переведено на посилений варіант службової діяльності.
Після введення правового режиму воєнного стану поліцейські фактично усіх територіальних (у тому числі міжрегіональних) органів Національної поліції, усвідомлюючи свою високу відповідальність за виконання покладених на поліцію завдань із забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, які присягнули вірно служити Українському народові, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки, стали на захист Вітчизни та життя, здоров'я і благополуччя співвітчизників.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.01.2023 №30 "Про утворення територіального органу Національної поліції" утворено як юридичну особу публічного права міжрегіональний територіальний орган Національної поліції - Департамент поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".
Відповідно до наказів Національної поліції України від 27.01.2023 №54 "Про затвердження Змін до Структури територіальних органів поліції" та №55 "Про організаційно-штатні зміни в Національній поліції" затверджено зміни до Структури територіальних органів поліції та затверджено штат ДПОП "ОШБ "Лють" як міжрегіонального територіального органу Національної поліції України, в структуру якого увійшов, зокрема, батальйон патрульної служби поліції особливого призначення " Лють " ГУНП в Луганській області, який створено, як управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".
Також наказом Національної поліції України від 16.04.2024 №403 "Про деякі питання організації діяльності Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", передбачено участь поліцейських в обороні України відповідно до Закону України "Про оборону України" шляхом безпосереднього ведення бойових дій за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, під час дії правового режиму воєнного стану в ході відсічі збройної агресії проти України.
Тобто Департамент поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (далі по тексту - ДПОП ОШБ " ІНФОРМАЦІЯ_1 ") є міжрегіональним територіальним органом Національної поліції України у складі поліції особливого призначення.
Згідно з частинами першою, другою статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України". Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень регламентовано Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ (надалі - Дисциплінарний статут), визначається сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Відповідно до частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно з частиною третьою статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського, зокрема: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України (пункт 1); безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону (пункт 4); вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника (пункт 5); утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України (пункт 6); знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку (пункт 8); сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції (пункт 13).
Відповідно до частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
За приписами статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків (частина перша).
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони (частина друга).
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції (частина третя).
Згідно із вимогами частин першої та другої частиною першою статті 14 Дисциплінарного статуту, з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення (частина третя статті 14 Дисциплінарного статуту).
У відповідності до частини четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою (частина шоста статті 14 Дисциплінарного статуту).
Частиною десятою статті 14 Дисциплінарного статуту встановлено, що Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Щодо порядку проведення службових розслідувань в органах поліції, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, то на підстав вимог частини десятої статті 14 Дисциплінарного статуту Національній поліції України він визначався Порядком проведення службового розслідування у Національній поліції України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893 (далі - Порядок №893).
Відповідно до п. 1 розділу ІІ Порядку № 893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Розділом V Порядку № 893 встановлено порядок проведення службового розслідування дисциплінарною комісією.
Пунктом 1 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Відповідно до п.13 розділу V Порядку №893 поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні або письмові пояснення (у тому числі з накладанням електронного цифрового підпису) щодо відомих їм відомостей про діяння, яке стало підставою для призначення службового розслідування.
Згідно з п.2 розділу VI Порядку №893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Відповідно до п.п. 4, 5 розділу VI Порядку №893 в описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України Про захист персональних даних), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.
У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено.
У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку; відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.
Пунктом 9 розділу VI Порядку №893 встановлено, що висновок службового розслідування затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов'язки керівника.
Враховуючи думку членів дисциплінарної комісії та на підставі поданих матеріалів службового розслідування уповноважений керівник може прийняти рішення про накладення на поліцейського іншого виду дисциплінарного стягнення, що відрізняється від запропонованого дисциплінарною комісією.
Згідно з п.1 розділу VII Порядку №893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Зокрема, у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції (частина сьома статті 19 Дисциплінарного статуту).
Частиною восьмою статті 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Таким чином, у разі вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, перед накладенням дисциплінарного стягнення, з метою з'ясування всіх обставин вчинення такого проступку, наявності вини, керівник призначає службове розслідування, про що видає наказ.
Результатами службового розслідування має бути встановлено: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій.
Пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Таким чином, підставою для застосування дисциплінарного стягнення є вчинення дисциплінарних проступків, зокрема, невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.
Вирішуючи спір по суті, з урахуванням доводів сторін та зібраних у справі доказів, суд зауважує, що оцінці підлягає не лише порядок проведення службового розслідування, а також висновок службового розслідування та зібрані в ході цього службового розслідування докази для належного висновку про доведеність/недоведеність матеріалами службового розслідування наявності у діях позивача складу дисциплінарного проступку, що стало підставою притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Правовий висновок про це сформовано Верховним Судом в постанові від 12.07.2023 у справі № 200/3459/22.
Так, відповідно до змісту висновку службового розслідування та пункту 4 наказу Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " №12 від 25.09.2024, позивача за порушення вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1,2 та 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, підпунктів 1, 2 та 5 пункту 1, підпунктів 2, 4, 13 та 22 пункту 3 розділу II Посадової інструкції інспектора взводу № 1 роти № 3 штурмового батальйону № 1 (" ІНФОРМАЦІЯ_2 ") полку управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення " ІНФОРМАЦІЯ_3 штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", затвердженої 15.05.2023, що виразилося у обговоренні наказу Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 02.09.2024 № 284ДСК, відповідно до пункту 1 розділу VII порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893, застосовано до інспектора взводу № 1 роти № 3 штурмового батальйону № 1 (" ІНФОРМАЦІЯ_2 ") полку управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення " ІНФОРМАЦІЯ_3 штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді догани (а.с. 11).
Враховуючи наведені обставини відповідач дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, що виразилось у обговоренні цього наказу, що являється грубим порушенням службової дисципліни.
Щодо процедурних порушень під час проведення службового розслідування, суд зазначає наступне.
Відповідно до підпункту 14 пункту 2 розділу III Повноваження голови та членів дисциплінарних комісій Наказу № 893 після затвердження висновку службового розслідування за письмово оформленим волевиявленням поліцейського, стосовно якого проводилося службове розслідування, забезпечує ознайомлення його із затвердженим висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, з дотриманням вимог законодавства України.
Так, в матеріалах справи наявний рапорт ОСОБА_1 від 23.09.2024 про надання інформації щодо того, в рамках якого провадження у нього були відібрані пояснення працівниками моніторингу полку УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють» та клопотання про ознайомлення із наказом, матеріалами провадження та отримання копій матеріалів (а.с.14).
Проте, матеріали справи не місять доказів надання відповіді відповідачем на надане звернення, зокрема і ознайомлення із наказом, матеріалами провадження та отримання копій матеріалів.
Разом із цим, суд наголошує, що порушення процедури при прийнятті рішення суб'єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.
Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов'язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).
Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.
Суд наголошує, що згідно змісту наданих пояснень від 23.09.2024 позивач розумів суть поставлених питань, жодних зауважень, клопотань під час надання пояснень не заявив.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що відповідачем було порушено процедуру проведення службового розслідування, проте наведені порушення не вплинули на правомірність оскаржуваного наказу.
Так, згідно висновку службового розслідування встановлено, що 02.09.2024 у пункті постійної дислокації в м.Дніпро було проведено збір особового складу, під час якого було озвучено наказ командира зведеного підрозділу УПОП №3 ДПОП "ОШБ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 04.09.2024 №284ДСК "Про службове відрядження", зокрема про відрядження окремих поліцейських полку УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють» в т.ч. і ОСОБА_1 в Донецьку область.
Після оголошення та доведення до поліцейських вимог вказаного наказу, інспектор взводу №11 роти №3 штурмового батальйону №1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ») ОСОБА_1 повідомив, що згоден виконувати наказ після повернення до виконання своїх службових обов'язків командира роти №3 штурмового батальйону №1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ») ОСОБА_3 та зміни керівництва штурмового батальйону №1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку.
Також, судом встановлено, що 23.09.2024 під час проведення службового розслідування ОСОБА_1 було надано пояснення, в яких він підтвердив готовність виконувати наказ, проте за умови повернення командира роти ОСОБА_4 (а.с.142).
Суд, оглянувши наявні в матеріалах службового розслідування пояснення особового складу, відеофайл № 0000000_000000202409021451138_004_284 дійшов висновку, що поліцейські, в тому числі і ОСОБА_1 , були згодні виконати наказ, проте з умовою, тобто відмовлялися виконувати бойовий наказ.
Суд погоджується з позицією відповідача про те, що поліцейському не надано повноважень самостійного, вільного визначення ним місця несення служби, зміну підрозділу, самостійного усунення поліцейським від виконання обов'язків за основним місцем несення служби без відповідного наказу прямого керівника.
Так, відповідно до ст.5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика. За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов'язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.
Відсутність чіткого волевиявлення виконати наказ командира поліцейським підрозділу поліції особливого призначення під час дії воєнного стану, є несумісним із загальноприйнятими вимогами та підриває авторитет поліції.
Комплектування підрозділів поліцейськими та працівниками на посади відповідно до штату здійснюється на добровільних засадах з дотриманням вимог Закону, з урахуванням рівня їх фізичної підготовки, здатності за своїми діловими, професійними, моральними якостями, освітнім і кваліфікаційним рівнем, станом здоров'я забезпечувати виконання покладених на поліцію завдань та функцій.
За таких обставин позивач добровільно прийшов у штурмовий підрозділ поліції, який відносять до гвардії наступу, відповідно до Конституції України він має вільно обирати працю в Україні; та, очевидно, усвідомлював, що накази керівництва обов'язкові до виконання та не обговорюються.
Крім того, суд зазначає, що позивач не надавав докази, що він звертався із рапортом, де зазначено причини неможливості виконати наказ керівництва або по питанню незрозумілості наказу (його нечіткості). Якщо позивач не зрозумів наказ і порядок його виконання - то це повинно бути доведено рапортом з боку позивача, однак такий рапорт відсутній в матеріалах службового розслідування.
Таким чином, невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.03.2020 по справі № 815/4478/16.
У цій справі судом встановлено, що до позивача застосовано дисциплінарне стягнення в період воєнного стану.
Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2123-IX Дисциплінарний статут доповнено розділом V такого змісту: «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану». Вказані зміни набрали чинності 01.05.2022.
Частиною першою статті 26 Дисциплінарного статуту визначено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
У разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина перша статті 29 Дисциплінарного статуту).
За змістом частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
Вказаною нормою встановлено правило, відповідно до якого за вчинення поліцейським кожного наступного дисциплінарного проступку неможливо застосувати таке саме або менш суворе дисциплінарне стягнення, якщо це прямо не передбачено цією нормою.
Іншими словами, згадана норма визначає, що дисциплінарне стягнення накладається в порядку зростання, а не застосовується послідовно, як помилково вважає позивач.
Отже, повноваження керівника щодо обрання одного з видів дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану залишаються дискреційними, але з урахуванням особливості його застосування, визначеного у статті 29 Дисциплінарного статуту, зокрема, з дотриманням порядку зростання.
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин справи та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень (постанови від 01.04.2020 у справі №806/647/15, від 21.01.2021 у справі №826/4681/18, від 28.10.2021 у справі №520/1578/2020, від 09.02.2022 у справі №160/12290/20, від 23.11.2023 у справі №420/14443/22).
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Відтак, у спірному випадку незважаючи на відсутність раніше застосованих до позивача діючих дисциплінарних стягнень, враховуючи обставини вчинення дисциплінарного проступку, спірний наказ про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани є співмірний вчиненому порушенню та прийнятий обґрунтовано.
Суд, в ході розгляду цієї справи, враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п.32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Наведені доводи суду узгоджуються із постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.06.2025 №280/9583/24.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На переконання суду, відповідачем доведено правомірність вчинених дій, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач діяв в межах повноважень, а тому позовні вимоги є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 139 КАС України, з огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " про визнання протиправним та скасування пункту наказу - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.А. Прилипчук