04 грудня 2025 року Справа № 480/6379/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравченка Є.Д., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Головне управління ДПС у Сумській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Сумській області звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача податковий борг:
- з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 9600,00 грн. на р/р UA178999980314020699000018504, отримувач ГУК Сум.обл/Буринська МТГ/18050400, код отримувача 37970404, банк отримувача Казначейство України (ЕАП);
- з військового збору, що підлягає сплаті фізичними особами-підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування у сумі 4800,00 грн. на р/р UA258999980313070198000018001, отримувач ГУК Сум.обл/Сумська обл/11011700, код отримувача 37970404, банк отримувача Казначейство України (ЕАП).
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач є платником податків та зобов'язаний сплачувати податки і збори в розмірах і порядку, встановлених законом. Внаслідок несплати відповідачем у повному обсязі узгоджених податкових зобов'язань, у нього утворився податковий борг, який на момент звернення до суду залишається несплаченим.
Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику осіб.
Відповідач повідомлявся про розгляд даної справи належним чином (а.с. 19), проте відзиву на позовну заяву в строки, передбачені статтею 261 КАС України, до суду не надав.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором і є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
В силу п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно до п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Відповідно до п. 295.2. ст. 295 ПК України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Згідно з п. 300.1 ст. 300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період воєнного стану» №4015-ІХ від 10.10.2024 року (набрав чинність 01.12.2024 року) з 01 січня 2025 року зобов'язує ФОП - платників єдиного податку сплачувати військовий збір. Нарахування та сплата військового збору ФОП - платниками єдиного податку розпочинається з 1 січня 2025 року. Для ФОП 1-2 груп розмір військового збору становитиме 10% від мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року ( у 2025 році - 800 грн).
Фізичні особи - підприємці першої, другої та четвертої групи сплачують військовий збір авансовими внесками не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Тобто, не пізніше 20 січня 2025 року таким ФОП необхідно сплатити військовий збір за січень 2025 року (10% від мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року)
Відповідно до розрахунку податкової заборгованості, сформованого на підставі ІКПП ITC “Податковий блок», у відповідача наявний податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 9600 грн та з військового збору, що підлягає сплаті фізичними особами-підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування у сумі 4800 грн.
Так, відповідачем до контролюючого органу подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування від 29.01.2025 № 39695093 з зазначенням обрання II групи єдиного податку, ставка 20 % до розміру мінімальної заробітної плати (а.с. 10).
Розмір несплачених зобов'язань згідно вищезазначеної заяви за період 20.02.2025- 20.07.2025 становить 9600 грн.
Також відповідачу нараховано авансований внесок з військового збору, що підлягає сплаті фізичними особами-підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування в сумі 4800 грн відповідно до нарахувань єдиного внеску: від 20.02.2025, від 20.03.2025, від 20.04.2025, від 20.05.2025 від 20.06.2025 та від 20.07.2025.
Податковим органом було сформовано податкову вимогу форми “Ф» від 14.05.2025 №0002118-1303-1828, яка була надіслана за податковою адресою відповідача, вважається врученою платнику податків (а.с. 8-9).
Згідно з п. 20.1.34 ст. 20 Податкового Кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 175 ч. 1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановленому Податковим кодексом України строк, не погашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному даним кодексом.
Згідно п. 95.2 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно із п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
У відповідності до п. 20.1.34 ст. 20 ПК України, контролюючі органам мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Згідно із п. 87.2 ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Враховуючи те, що сума податкового боргу відповідачем не сплачена на час розгляду справи, позовні вимоги щодо стягнення податкового боргу з відповідача визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Сумській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг:
- з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 9600,00 грн. на р/р UA178999980314020699000018504, отримувач ГУК Сум.обл/Буринська МТГ/18050400, код отримувача 37970404, банк отримувача Казначейство України (ЕАП);
- з військового збору, що підлягає сплаті фізичними особами-підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування у сумі 4800,00 грн. на р/р UA258999980313070198000018001, отримувач ГУК Сум.обл/Сумська обл/11011700, код отримувача 37970404, банк отримувача Казначейство України (ЕАП).
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.Д. Кравченко