04 грудня 2025 року м. Рівне №460/17749/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доВійськової частини НОМЕР_1
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), у якому просить суд:
визнати протиправною бездіяльність командира взводу протитанкових ракетних комплексів ІНФОРМАЦІЯ_2 Військової частини НОМЕР_1 , який не розглянув рапорт від 15.12.2024 солдата ОСОБА_1 , щодо звільнення з військової служби на підставі підпункту «г» п.2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»;
зобов'язати командира взводу протитанкових ракетних комплексів ІНФОРМАЦІЯ_2 Військової частини НОМЕР_1 розглянути рапорт по суті та прийняти рішення щодо звільнення ОСОБА_1 з військової служби, на підставі підпункту «г» п.2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що є військовослужбовцем, який проходить військову службу по мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 . 15.12.2024 позивач звернувся до командира цієї військової частини із рапортом про звільнення з військової служби через сімейні обставини на підставі підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", зокрема через необхідність здійснювати постійний догляд за своїм батьком, який є особою з інвалідністю IІ групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи. Разом із рапортом позивачем подавалися усі необхідні документи в нотаріально засвідчених копіях. Однак жодної відповіді по суті рапорту, на момент подання позову, відповідач для позивача не повідомив. Позивач вважає, що бездіяльність відповідача щодо звільнення його з військової служби відповідно до абзацу 7 підпункту «г» пункту 1 частини 4 ст. 26 Закону №2232-ХІІ протиправною та такою, що порушує його законні права та інтереси, тому звернувся до суду з даним позовом.
26.11.2025 через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог та зазначає, що 15.12.2024 року позивач звернувся до командування військової частини з рапортом про звільнення з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», у зв'язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за його батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є особою з інвалідністю другої групи за загальним захворюванням. До рапорту позивач додав копії документів, зокрема: довідку до акту огляду медико соціальною експертною комісією, програму реабілітації, лікарське заключення, акт обстеження матеріально - побутових умов сім'ї, які на думку позивача, підтверджують потребу в постійному сторонньому догляді за його батьком. Проте командування військової частини відмовило у звільненні, посилаючись на недостатність доказів, що підтверджують безперервну необхідність постійного догляду, та доказів, що підтверджують відсутність інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд. (відповідь про розгляд рапорту від 19.12.2024 вих. №15256 долучено до відзиву), відтак відсутні правові підстави для визнання протиправною бездіяльності командира взводу протитанкових ракетних комплексів ІНФОРМАЦІЯ_2 Військової частини НОМЕР_1 , тому просить суд відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою суду від 14.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі відповідно до статті 262 КАС України в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , є військовослужбовцем та проходить військову службу по мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 .
15.12.2025 позивач скерував рапорт на ім'я командира взводу протитанкових ракетних комплексів ІНФОРМАЦІЯ_2 Військової частини НОМЕР_1 про його звільнення з військової служби на підставі абзацу сьомого підпункту «г» пункту 1 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" через необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я. Рапорт зареєстрований у військовій частині НОМЕР_1 за вх. № 28929 від 18.12.2024).
До рапорту були долучені нотаріально засвідчені копії наступних документів:
копія військового квитка позивача;
копія паспорта та картки платника податків ОСОБА_2 (батька позивача),
нотаріально завірену копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 ;
нотаріально завірену копію довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ № 908292 від 21.11.2024;
нотаріально завірену копію лікарського заключення;
копія акту обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи ОСОБА_1 виданий Шпанівською сільською радою Рівненського району Рівненської області № 308 28.11.2024.
Рапорт позивача містить погодження та клопотання т.в.о. командира взводу протитанкових ракетних комплексів ІНФОРМАЦІЯ_2 Військової частини НОМЕР_1 та командира ІНФОРМАЦІЯ_2 Військової частини НОМЕР_1 , а далі «по команді» рапорт скеровано до командира військової частини НОМЕР_1 .
Надалі, командиром військової частини НОМЕР_1 надано правову оцінку за результатами розгляду рапорту щодо звільнення з військової служби ОСОБА_1 . У названому листі № 15256 від 19.12.2024 та зазначено, що рапорт не підлягає погодженню, оскільки до нього не надано документального підтвердження, що ОСОБА_2 потребує постійного стороннього догляду. Лист скерований старшому солдату ОСОБА_1 водію ІНФОРМАЦІЯ_3 Військової частини НОМЕР_1 .
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо непогодження рапорту про звільнення з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суду слід зазначити наступне.
Так, відповідно до статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Указом Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 «Про введення воєнного стану у зв'язку з військовою агресією російської федерації в Україні» введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому воєнний стан було продовжено. На час розгляду справи воєнний стан триває.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, врегульовано положеннями Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII, на момент виникнення спірних правовідносин діяв у редакції від 29.11.2024).
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частини перша-друга статті 1 Закону 2232-XII).
Підстави звільнення з військової служби передбачені статтею 26 Закону № 2232-XII.
Так, відповідно до абзацу 13 підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону № 2232-XII військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації звільняються з військової служби під час воєнного стану через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), зокрема: необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Згідно з частиною сьомою статті 26 Закону № 2232-XII звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Відповідно до абзацу 2 пункту 12 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (далі - Положення № 1153/2008, на момент виникнення спірних правовідносин діяло у редакції від 30.07.2024) право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з'єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.
Згідно з пунктом 233 Положення № 1153/2008 військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються:
підстави звільнення з військової служби;
думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю;
районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
Згідно з абзацом 2 підпункту 2 пункту 225 Положення № 1153/2008, звільнення військовослужбовців із військової служби здійснюється:
під час дії особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) - на підставах, передбачених частиною третьою, пунктом 2 частини четвертої, пунктом 3 частини п'ятої та пунктом 3 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу":
у військових званнях до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно за всіма підставами - командирами бригад (полків, кораблів 1 рангу) і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них.
у військових званнях до підполковника (капітана 2 рангу) включно за всіма підставами - командирами корпусів та командувачами військ оперативних командувань і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них.
Пунктом 12.1 розділу XII Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України № 170 від 10.04.2009, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.05.2009 за № 438/16454 (далі -Інструкція № 170, на момент виникнення спірних правовідносин діяла у редакції від 02.10.2024) передбачено, що звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється посадовими особами, визначеними пунктом 225 Положення №1153/2008.
До керівників органів військового управління Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, які в особливий період мають право звільнення військовослужбовців з військової служби, належать посадові особи, які під час особливого періоду мають право призначення на посади осіб офіцерського складу.
Відповідно до пункту 14.28 документи на звільнення військовослужбовців направляються безпосередньо до посадових осіб, які мають право їх звільнення з військової служби. Наказ по особовому складу про звільнення цих військовослужбовців повинен бути виданий і доведений до ІНФОРМАЦІЯ_4 за місцем взяття громадянина на військовий облік та до військової частини за місцем проходження військової служби в строки, що забезпечуватимуть вчасне здавання справ і посад і розрахунок військовослужбовців, а також виконання строків звільнення, визначених Президентом України.
Додатком 19 Інструкції № 170 передбачено перелік документів, що подаються з поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби. Зокрема відповідно до п. 5 Додатку через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», подаються:
копія аркуша бесіди;
копія рапорту військовослужбовця;
копія розрахунку вислуги років військової служби (при набутті права на пенсійне забезпечення за вислугою років);
документи, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин, а саме:
у разі необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я:
документи, які підтверджують відповідні родинні зв'язки з цією особою (особами);
один із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім'ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків): один із документів, що підтверджує інвалідність особи першого чи другого ступеня споріднення, її потребу у постійному догляді та акт обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником ІНФОРМАЦІЯ_4;
один із документів, що підтверджує інвалідність особи, яка потребує догляду: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або копія посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або копія пенсійного посвідчення чи копія посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді.
Механізм оформлення, подання, реєстрації, розгляду, прийняття та повідомлення рішення за результатами розгляду рапортів військовослужбовців у Міністерстві оборони України (далі - Міноборони), Збройних Силах України (далі - Збройні Сили) та Державній спеціальній службі транспорту, визначає Порядок організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України, затверджений Наказом Міністерства оборони України 06.08.2024 № 531 (далі - Порядок № 531).
Положеннями пункту 2 розділу І Порядку № 531 передбачено, що з питань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби, а також особистих питань військовослужбовець звертається з рапортом до безпосереднього командира (начальника), а у разі якщо він не може вирішити порушені у рапорті питання,- до наступного прямого командира (начальника).
Згідно з пунктами 2, 3 Розділу ІІІ Порядку № 531 командири (начальники) надають відповідь на паперовий рапорт військовослужбовця шляхом накладення резолюції.
Резолюція повинна містити відомості, визначені у додатку 1до цього Порядку.
Непогодження рапорту безпосереднім та/або прямими командирами (начальниками) не перешкоджає подальшому руху рапорту для його розгляду командиром (начальником) або іншою посадовою особою, яка уповноважена приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, та прийняття рішення по суті рапорту. Особливості розгляду рапортів, поданих в електронній формі, врегульовано розділом IV цього Порядку.
Відмова у задоволенні рапорту має бути вмотивованою.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, звільняються з військової служби під час воєнного стану на підставах, визначених пунктом 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" через сімейні обставини або з визначених названим Законом поважних причин, за умови, що такі військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу, серед яких така обставина: необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Ті військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи на звільнення які підтверджують підстави звільнення та які в подальшому направляються безпосередньо до посадових осіб, що мають право на звільнення військовослужбовців з військової служби.
Як було встановлено судом, рапорт про звільнення з військової служби через сімейні обставини позивач подав ім'я командира взводу протитанкових ракетних комплексів ІНФОРМАЦІЯ_2 Військової частини НОМЕР_1 , який у свою чергу направив його до командира ІНФОРМАЦІЯ_2 Військової частини НОМЕР_1 , а надалі рапорт надійшов на розгляд командира військової частини НОМЕР_1 з клопотаннями по суті рапорту.
19.12.2024 командиром військової частини НОМЕР_1 надано правову оцінку за результатами розгляду рапорту щодо звільнення з військової служби ОСОБА_1 . У листі № 15256 від 19.12.2024 зазначено, що рапорт не підлягає погодженню, оскільки до нього не надано документального підтвердження, що ОСОБА_2 потребує постійного стороннього догляду. Лист скерований старшому солдату ОСОБА_1 водію ІНФОРМАЦІЯ_3 Військової частини НОМЕР_1 .
З приводу наведеного суд зазначає, що подання рапорту «по команді» означає направлення його в порядку підпорядкування безпосередньому командиру, який після розгляду та задоволення передає далі своєму безпосередньому командиру з відміткою про власне клопотання з відповідного питання. І так далі до прямого керівника, командира військової частини або іншої посадової особи, що наділена правом вирішувати питання по суті, зокрема, питання звільнення підлеглого військовослужбовця зі служби чи скасування рішень попередніх командирів. Рапорт має дійти до останньої ланки з клопотаннями безпосередніх (прямих) командирів (начальників) або з обґрунтуванням їх відсутності.
Отже, остаточне рішення (позитивне чи негативне) за рапортом військовослужбовця про звільнення з військової служби має бути прийняте посадовою особою, що наділена правом вирішувати питання по суті.
Натомість, командир взводу протитанкових ракетних комплексів НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 не наділений правом вирішувати по суті рапорт ОСОБА_1 щодо його звільнення з військової служби, а може лише надавати свій висновок (клопотати перед вищим командуванням або вказувати про відсутність підстав для звільнення), який за будь-якого рішення передається до посадової особи, який наділений повноваженнями вирішувати питання звільнення зі служби військовослужбовця.
У спірних правовідносинах за наслідком розгляду рапорту позивача відповідні рішення було прийнято командиром взводу протитанкових ракетних комплексів ІНФОРМАЦІЯ_2 Військової частини НОМЕР_1 , командиром НОМЕР_3 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 та командиром військової частини НОМЕР_1 , доказів на підтвердження протилежного учасниками справи суду не надано та судом в ході розгляду справи не здобуто.
В той же час, надаючи оцінку позовним вимогам зобов'язального характеру та обраному позивачем способу захисту своїх прав, про які просить останній у межах цього позову, суд зазначає наступне.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.04.2019 у справі № 342/158/17 суд касаційної інстанції зазначив, що протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Оскільки спір у цій справі стосується виключно питання непогодження рапорту про звільнення зі служби (допущення протиправної бездіяльності), а командиром взводу протитанкових ракетних комплексів ІНФОРМАЦІЯ_2 Військової частини НОМЕР_1 погоджено рапорт позивача від 15.12.2024 та передано його за командою, то у суду відсутні докази протиправної бездіяльності командира взводу протитанкових ракетних комплексів ІНФОРМАЦІЯ_2 Військової частини НОМЕР_1 , що є підставою для відмови у задоволенні позову в цій частині.
Крім того, враховуючи, що позовна вимога про зобов'язання командира взводу протитанкових ракетних комплексів ІНФОРМАЦІЯ_2 Військової частини НОМЕР_1 розглянути рапорт є похідною вимогою від вимоги про визнання протиправною бездіяльності, то підстави для її задоволення у суду також відсутні.
Згідно з частиною 1статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В ході судового розгляду адміністративної справи відповідач виконав процесуальний обов'язок доказування та підтвердив правомірність своїх дій, натомість позивачем не доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а тому у задоволенні позову належить відмовити повністю.
Підстави для вирішення судом питання про розподіл судових витрат між сторонами у відповідності до статті 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій, - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 04 грудня 2025 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 )
Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_5 )
Суддя Д.П. Зозуля