з питань забезпечення позову
04 грудня 2025 року м. Рівне №460/21894/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Д.П. Зозуля, розглянувши клопотання сторони позивача з питань забезпечення позову у справі за позовом
ОСОБА_1
доВідділу державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України
провизнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови про арешт майна боржника від 05.08.2025 ВП№78777645, якою накладено арешт на земельну ділянку кадастровий номер: 5624680400:01:000:0752, площа (га): 0.8305, Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна:2625621456060; приміщення стоматологічного кабінету (I поверх), загальна площа (кв.м): 60.1, адреса: м. Рівне, вулиця Грушевського академіка, буд.40, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна:1781832256101 та зобов'язання зняти арешт, накладений на майно на підставі вказаної постанови від 05.08.2025 ВП №78777645.
Ухвалою суду від 02.12.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
03.12.2025 на адресу суду надійшла заява представника позивача про забезпечення позову шляхом вжиття зупинення дії постанови про арешт майна боржника від 05.08.2025 ВП№78777645 в частині реалізації арештованого майна боржника до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі. На обґрунтування заяви зазначено, що даний час на платформі "СЕТАМ" було виставлено на торги лоти: земельну ділянку і приміщення стоматологічного кабінету, на які накладено арешт згідно з оскаржуваною постановою. Стверджує, що вказане майно не можна вважати таким, що мало будь-яке відношення до вчинення злочину, а тому воно не може підлягати конфіскації. Вказано, що державний виконавець відмовив у повторному відкладенні проведення виконавчих дій, а тому просить заяву задовольнити і забезпечити позов.
Відповідно до ч.1 ст.154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву про забезпечення позову та долучені до неї матеріали, суд керується та виходить з такого.
Положеннями ч.1 ст.150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч.2 ст.150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Отже, законодавець встановив підстави для постановлення ухвали про забезпечення позову у справі, зокрема такими є:
- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
- наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності;
- наявні ознаки очевидного порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією (бездіяльністю) суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Згідно з нормами статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до ч.2 ст.151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Системний аналіз наведених вимог дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
Значення цього інституту адміністративного процесуального права полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін.
Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику. Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно якоїсь із сторін у спорі; їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ'я сторін.
У будь-якому випадку при вирішенні питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
З наведеного слідує, що обов'язковою передумовою вжиття заходів для забезпечення позову, є обґрунтована заява сторони із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення та/або неможливості в подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи.
Отже, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову, позивач зазначив, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Поряд з цим, суд звертає увагу, що правомірність та оцінка оскаржуваній постанові про арешт майна боржника від 05.08.2025 ВП№78777645 підлягає з'ясуванню під час розгляду справи по суті та буде надана судом за результатами розгляду справи.
На переконання суду, наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваної постанови може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності під час розгляду адміністративної справи по суті.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та долучені до неї документи, проаналізувавши вищенаведені правові норми, суд вважає, що представником позивача не доведено наявності фактів, які б могли слугувати правовими підставами для вжиття адміністративним судом заходів забезпечення позову, позаяк не наведено обставин, за яких невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення позовних вимог позивача, або обставин, за яких захист прав та інтересів позивача стане неможливим без вжиття таких заходів.
Суд звертає увагу на те, що забезпечення позову допускається, коли очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. При цьому, очевидна протиправність прийнятого рішення має вказувати на такі обставини, що не потребують детального з'ясування чи додаткового доказування.
В поданій заяві про забезпечення позову не наведено очевидної протиправності рішень, дій відповідача, а без дослідження всіх обставин та доказів у справі на даній стадії судового розгляду задоволення вимог, викладених у заяві про забезпечення позову, зумовить фактичне вирішення судом спору по суті, що суперечить інституту забезпечення позову.
Враховуючи викладене та беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про необґрунтованість та передчасність заяви про забезпечення позову, а тому у її задоволенні слід відмовити.
Керуючись статтями 150-158, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд
У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову у справі - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Повний текст ухвали складений 04 грудня 2025 року.
Суддя Д.П. Зозуля