04 грудня 2025 року м. Рівне №460/6242/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.М. Дуляницька, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинення певних дій, -
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач 1), в якому позивач просить суд:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у нарахуванні пенсії як потерпілому 4-ї категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи неправомірними та зобов'язати вчинити дії з нарахування такої пенсії з дати настання такого права, з 20.02.2025.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що досягнувши 55-річного віку звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, як потерпілій від Чорнобильської катастрофи 4 категорії відповідно до ст. 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», однак відповідач відмовив у призначенні даного виду пенсії у зв'язку із відсутністю необхідного періоду постійного проживання (постійної роботи) у зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993. На думку позивача, вказана відмова є протиправною та такою, що порушує гарантоване державою право на пенсійне забезпечення.
Ухвалою суду від 08.04.2025 позовну заяву було залишено без руху.
Ухвалою суду від 17.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти позовних вимог. Зокрема, зазначив, що 06.03.2025 ОСОБА_1 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком. Заява позивача та додані до неї документи розглядалися Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 172450009589 від 14.03.2025 ОСОБА_1 відмовлено в призначені пенсії за віком в зв'язку з відсутністю необхідного періоду проживання у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 1 січня 1993року. Просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4) серії НОМЕР_1 , виданим Рівненською обласною державною адміністрацією 20.02.1995 року.
В березні 2025 року позивач звернувся до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
З урахуванням принципу екстериторіальності, заяву позивача про призначення пенсії розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та 14.03.2025 прийнято рішення №172450009589 про відмову у призначенні пенсії.
У рішенні вказано, що вік заявника 55 років. За наданими документами та враховуючи дані реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, на теперішній час, загальний стаж склав 30 років 0 місяців 28 днів. В призначенні пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" згідно наданої заяви від 06.03.2025 року відмовлено в зв'язку з відсутністю необхідного періоду проживання у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 1 січня 1993 року.
Як встановлено судом з позовної заяви, відзиву та оскаржуваного рішення, спір у даній справі фактично виник щодо наявності чи відсутності факту постійного проживання позивача в зоні посиленого радіоекологічного контролю станом на 01.01.1993 не менше 4 років. Спору між сторонами щодо наявності у позивача необхідного страхового стажу немає.
Вважаючи відмову у призначенні пенсії протиправною, а свої права порушеними, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу своїх дій, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає таке.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991 (далі - Закон №796-XII).
Відповідно до абз.4 п.2 ч.1 ст.55 Закону №796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" потерпілим від Чорнобильської катастрофи: особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років - на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.
При цьому, в примітці до п.2 ч.1 ст.55 Закону №796-XII зазначено, що початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Пенсійний вік за бажанням особи може бути знижено тільки за однією підставою, передбаченою цією статтею, якщо не обумовлено інше (ч.2 ст.55 Закону №796-XII).
Таким чином, особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та яка проживала або працювала на території зони посиленого радіологічного контролю з моменту аварії на ЧАЕС до 01.01.1993 протягом не менше 4 років, має право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку. При цьому постійне проживання такої особи або постійна праця у зазначеній зоні з моменту аварії (26.04.1986) по 31.07.1986 незалежно від часу проживання або роботи в цей період, дає особі право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на 2 роки (початкова величина), а також додатково 1 рік за кожні 3 повні роки проживання або роботи на такій території, але не більше 5 років.
Тобто, максимальна величина зменшення пенсійного віку для особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, не може перевищувати 5 років.
Обов'язковою умовою наявності у особи права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на підставі абз. 6 ч. 2 ст. 55 Закону України №796-XII від 28.02.1991 - є факт проживання та (або) праця такої особи у зоні гарантованого добровільного відселення протягом чотирьох років з моменту аварії до 01 січня 1993 року.
Механізм подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 (із змінами в редакції на дату виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок №22-1).
Вказаний порядок прийнято відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з підпунктом 7 пункту 2.1 розділу II Порядку №22-1 (доповнено згідно з Постановою Пенсійного фонду № 33-1 від 25.11.2021), документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку:
потерпілим від Чорнобильської катастрофи:
для осіб, які постійно працювали (працюють) на територіях радіоактивного забруднення, додаються документи, видані підприємствами, установами, організаціями, органами місцевого самоврядування, що підтверджують період(и) постійної роботи в населених пунктах, віднесених до відповідних територій радіоактивного забруднення;
для осіб, які постійно проживали (проживають) на територіях радіоактивного забруднення, додаються відомості про місце проживання, зазначені у пункті 2.22 цього розділу, та/або документи про проживання, видані органами місцевого самоврядування;
для осіб, які евакуйовані із зони відчуження у 1986 році, додаються документи, видані Волинською, Житомирською, Київською, Рівненською або Чернігівською облдержадміністраціями;
посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи - за наявності) (при призначенні пенсії згідно зі статтею 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).
Підпунктом 6 пункту 2.6. розділу II Порядку №22-1 визначено, що при призначенні до пенсій надбавок, допомог, додаткової пенсії, компенсації, пенсії за особливі заслуги перед Україною та підвищень відповідно надаються, зокрема документи про надання статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС чи потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для призначення додаткової пенсії відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").
Відтак, механізм реалізації права, передбаченого законом, зокрема, щодо переліку документів, необхідних для призначення пенсії згідно зі статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" чітко передбачений Порядком №22-1.
З аналізу наведених норм слідує, що документами, які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку, зокрема потерпілим від Чорнобильської катастрофи є (1) довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) та (2) посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи.
Суд враховує, що документами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та надають право користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" (ч.3 ст.65 Закону №796-XII).
Відповідно до положень ч.1 ст.11 Закону №796-ХІІ до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.
З системного аналізу наведених нормативно-правових актів слідує, що право встановлення пільг і компенсацій мають особи, які в установленому законом порядку набули статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи.
Право ж на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-XII мають особи, які постійно проживали (працювали), зокрема, у зоні посиленого радіоекологічного контролю - не менше 4 років станом на 01.01.1993, що підтверджено довідкою органу місцевого самоврядування.
Обґрунтовуючи своє право на призначення пільгової пенсії, позивач вказує, що єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".
Водночас варто зазначити, що позивач не надав доказів наявності в нього посвідчення "Учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".
До матеріалів справи надане "посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю", яке надає позивачу право на пільги і компенсації, встановлені Законом "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" для осіб, які постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю (а.с.12).
Поряд з обумовленими, довідкою виданою Старостинським округом №1 (с.Кам'янка) Березнівської міської ради від 13.01.2025 №21 підтверджується, що позивач з 09 липня 1988 року по 04 травня 1989 року; з 19 березня 1990 року по даний час зареєстрований і фактично проживає в с.Кам'янка Березнівського району, яке до 01.01.2015 року відносилось до зони посиленого радіоекологічного контролю - (IV категорія).
Тобто, вказана довідка не містить інформації про проживання позивача станом на 01.01.1993 у зоні посиленого радіологічного контролю не менше 4 років.
Суд не заперечує наявність і дійсність у позивача посвідчення 4 категорії, однак зауважує, що відповідно до норм чинного законодавства, документами, які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку, зокрема потерпілим від Чорнобильської катастрофи, є довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органом місцевого самоврядування та посвідчення постраждалого від аварії ЧАЕС, а не виключно таке посвідчення.
Таким чином, факт проживання особи на території зони посиленого радіоекологічного контролю повинна засвідчувати довідка органу державної влади чи органу місцевого самоврядування.
Враховуючи відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження періоду постійного проживання/роботи позивача на території зони посиленого радіоекологічного контролю станом на 01.01.1993 не менше чотирьох років, як того вимагає Закон № 796-ХІІ та Порядок №22-1, суд дійшов висновку про відсутність підстав для призначення пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону №796-ХІІ.
Відповідно, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 14.03.2025 №172450009589 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком за нормами статті 55 Закону №796-ХІІ є правомірним, підстави для його скасування відсутні.
Частиною 1 ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Оскільки факт наявності у позивача порушеного права не знайшов своє підтвердження у ході розгляду справи, то у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.
Відповідно до ст.139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат у суду відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 04 грудня 2025 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26,м. Дніпро,Дніпропетровська обл.,49094, ЄДРПОУ/РНОКПП 21910427)
Суддя С.М. Дуляницька