Справа № 420/36071/25
04 грудня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Дубровна В.А., перевіривши виконання вимог статей 160, 161 КАС України за позовною заявою ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови,
встановила :
До суду з позовом звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) із позовною заявою до Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якій з урахуванням нової редакції позовної заяви від 01.12.2025 року просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 про визначення ОСОБА_1 придатним до проходження військової служби;
- зобов'язати Військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_2 провести повторний медичний огляд із врахуванням усіх наданих медичних документів.
Ухвалою від 17.11.2025 року позовну заяву залишено без руху з метою визначення належного відповідача.
01.12.2025 року на виконання даної ухвали суду, представником позивача надано нову редакцію позовної заяви.
При цьому, суддя вказує, що згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені ЗУ "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI (далі - № 3674-VI ).
Згідно зі ст. 2 Закону № 3674-VI платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. (ч. 3 ст. 4 Закону №3674-VI )
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено, що в 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2025 року становить 3 028,00 грн.
Враховуючи, що позивачем пред'явлено вимогу немайнового характеру та подано позов в електронній формі сума судового збору, яка підлягає сплаті за подання даного позову складає 968,96 грн. (3 028,00*0,4 * 0,8).
Щодо позиції позивача стосовно звільнення його від сплати судового збору згідно пункту 12 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI, то суд не погоджується з такими твердженнями позивача та вказує про таке.
Пільга щодо сплати судового збору, яка передбачена п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI передбачає звільнення від сплати судового збору військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (ч. 2, 3 ст. 1 цього Закону).
Таким чином, для звільнення від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» особа повинна мати статус військовослужбовця, а спір у справі повинен бути пов'язаний із проходженням нею військової служби, тобто професійною діяльністю особи, пов'язаною із обороною України.
Предмет спору у цій справі є вимога про скасування постанови ВЛК про визначення ОСОБА_1 придатним до проходження військової служби.
Відтак, суд дійшов висновку, що позов поданий позивачем не стосується спору з приводу порушення його прав, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання ним службових обов'язків, в розумінні п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
При цьому, не можна стверджувати й те, що порушення прав могло мати місце під час виконання службових обов'язків, оскільки до матеріалів справи не долучено жодного доказу, що позивач призваний на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, або виконує службові обов'язки пов'язані із обороною України.
Верховний Суд в постанові від 06 грудня 2018 року в справі № 522/8827/17 зазначив, що визначальною обставиною для застосування п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» є наявність у особи статусу військовослужбовця (або військовозобов'язаного чи резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори) на момент подання відповідної позовної заяви (апеляційної скарги тощо).
Такий висновок підтверджено зокрема постановою Верховного Суду від 27 лютого 2020 року в справі № 826/12929/17.
При цьому, можливість застосування п. 12 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» для звільнення від сплати судового збору військовозобов'язаного, нерозривно пов'язано з призовом на навчальні, перевірочні, або спеціальні збори, і такі обставини повинні існувати на момент подання, зокрема, позовної заяви, тому судовий збір за звернення з цією позовною заявою належить сплаті на загальних підставах.
Отже, наведене вище свідчить про недотримання вимог КАС України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 ст. 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовна заява відповідно до ч.1, ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст. 169, 241-243, 248 КАС України,
ухвалила:
Продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Надати позивачу додатковий 5-х денний строк для усунення недоліків позовної заяви з моменту отримання даної ухвали, шляхом надання платіжного документа про сплату судового збору у розмірі 968,96 грн.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя В.А. Дубровна