Справа № 420/10473/25
04 грудня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Хлімоненкової М.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРУМ АВТО» до Одеської митниці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування картки відмови, визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРУМ АВТО» до Одеської митниці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_1 , в якому позивач просить визнати протиправною та скасувати картку відмови №UA500080/2025/000072 в прийнятті митної декларації, прийняту Одеською митницею, визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товару №UA500080/2025/000018/1 від 04.03.2025, прийняте Одеською митницею.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ТОВ «СТРУМ АВТО» надало всі необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару. Подані декларантом документи для митного оформлення товару за ціною контракту відповідають вимогам ст.53 Митного кодексу України, є належними, допустимими та підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей. Прийняті рішення про коригування митної вартості та картка відмови є протиправними, оскільки ґрунтуються не на законі, а на безпідставних висновках та власних переконаннях контролюючого органу.
Ухвалою від 15.04.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідачем подано відзив на позовну заяву у якому зазначив, що під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів встановлено, що заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв'язку з тим, що в документах, які надані декларантом, наявні розбіжності, відсутні всі відомості щодо ціни та вони не містять усіх необхідних відомостей стосовно складових митної вартості. У зв'язку з вищевикладеним Одеською митницею обґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товарів, імпортованих позивачем.
Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.
04.03.2024 між ТОВ «СТРУМ АВТО» (покупець) та компанією BEXHILL AUTO TRADING INC. резидент Сполучених Штатів Америки, укладено контракт поставки транспортних засобів №2024-0304, за яким, продавець в порядку та на умовах, погоджених Сторонами у цьому Контракті зобов'язувався передати у власність покупцеві транспортні засоби, що належать йому на праві власності, а покупець зобов'язувався прийняти транспортні засоби та сплатити їх вартість (пп. 1.1).
Відповідно до погоджених у пп. 2.1, 2.2, 3.1 сторонами умов Контракту, кількість ТЗ, що підлягають передачі в рамках цього контракту поставки, вказується в інвойсах. Продавець зобов'язаний надати Покупцеві відповідні товаросупровідні документи на кожен товар: технічний паспорт (тайтл, оригінал, 1шт); інвойс (оригінал, 4шт); міжнародна транспортна накладна (коносамент 1 прим.). Продавець здійснює поставку товару на умовах, визначених в Інвойсах.
Згідно з розділом 4 контракту поставки, ціна контракту поставки встановлюється у валюті долар США (код валюти 840); валюта платежу: долар США (код валюти 840); загальна ціна контракту поставки складає суму відповідно до всіх інвойсів до цього контракту поставки; ціна кожного транспортного засобу вказується у відповідному інвойсі.
05.09.2024 між ТОВ «СТРУМ АВТО» (комісіонером) та Дубик Олегом Ярославовичем (комітентом) укладено договір комісії № 56806, відповідно до п. 1.1 якого, комісіонер зобов'язується за дорученням комітента за винагороду вчинити від свого імені за рахунок комітента правочини щодо купівлі транспортного засобу, оплати рахунків, обов'язкових платежів, організації його. перевезення під митним контролем в Україну, проходження сертифікації, реєстрації транспортного засобу та передачі його комітенту.
Також в п. 1.1 договору комісії його сторонами узгоджено наступні характеристики транспортного засобу (надалі Транспортний засіб, товар): марка: JEEP, модель: GRAND CHEROKEE, VIN: НОМЕР_1 , рік виготовлення: 2015.
Пунктом 2.1 договору комісії визначено, що вартість транспортного засобу з урахуванням вартості доставки до місця призначення в Україну складає 242045 (двісті сорок дві тисячі сорок п'ять) гривень 37 коп., що в еквіваленті до долару США відповідно до внутрішнього комерційного курсу банка на момент підписання договору комісії становить 5817 (п'ять тисяч вісімсот сімнадцять) доларів США.
Відповідно до п. 2.5 договору комісії за надання послуг за Договором комісії комісіонер отримує винагороду у розмірі 8000,00 грн., в т. ч. ПДВ 20% - 1333,33 грн.
Згідно з умовами інвойсу №8875 від 06.09.2024, ціна товару узгоджена сторонами на умовах СРТ CHORNOMORSK відповідно до ІНКОТЕРМС 2020 та на виконання контракту поставки продавець відвантажив на користь покупця товар.
04.03.2025 позивачем з метою митного оформлення товару за контрактом поставки та договором комісії до Одеської митниці подана митна декларація №25UA500080002065U7 (далі - митна декларація №1), в якій визначено та заявлено митну вартість товару, відповідно до ціни товару, що вказана в інвойсі №8875 від 06.09.2024 до контракту поставки (враховуючи винагороду комісіонера за договором комісії) за основним (першим) методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються в розмірі 5817,00 доларів США (з розрахунку, що загальна вартість складається з вартості зазначеного товару у розмірі 4217,00 дол. США, вартості його доставки до України у розмірі 1 600,00 дол. США (графа 42) та винагороди комісіонера у розмірі 8000,00 грн.).
При цьому, особою, відповідальною за фінансове врегулювання за Митною декларацією №1 є позивач.
Згідно вказаної митної декларації за умовами поставки СРТ на митну територію України надійшов товар: Легковий автомобіль, такий що використовувався- 1шт.Торгівельна марка - JEEP модель - GRAND CHEROKEE ідентифікаційний номер(VIN) - НОМЕР_1 тип двигуна - дизельний. Об'єм двигуна - 2987 см3, номер двигуна - нема даних; колісна формула - 4х4тип, кузова - універсал, календарний рік виготовлення - 09/2015 р.; модельний рік - 2015 р.; загальна кількість місць, включаючи водія - 5. Наявні сліди експлуатації, подряпини на передньому бампері, задньому бампері, капоті, багажнику, порогах правих дверей, порогах лівих дверей. Затемнення хромованих деталей. Окремі дефекти ЛФП. Забруднення салону.- Виробник: FCA US LLC- Країна походження: США.
На підтвердження застосування основного методу визначення митної вартості товару, позивачем разом з декларацією було надано наступні документи, зазначені у графі 44 митної декларації: Рахунок-Фактура (інвойс) (Commercial invoice) 8875 від 06.09.2024, Автотранспортна накладна (Road consicjnment note) 1915215 від 19.02.2025, Декларація про походження товару (Dйclaration of оrigin ) 8875 від 06.09.2024, Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу 2814-202409-002402 від 05.09.2024, Висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями 411-02 від 21.02.2025, Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів 2024-0304 від 04.03.2024, Внутрішній договір (контракт) комісії 56806 05.09.2024 Паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні КВ 038193 від 10.01.1999, Інші некласифіковані документи Довідка №2025-04761 від 20.02.2025, Інші некласифіковані документи Заява на посв. б/н від 04.03.2025, Інші некласифіковані документи Фіз. огл. бн від 21.02.2025.
Відповідач надіслав в порядку до вимог ч.ч.3, 4 ст.53 Митного кодексу /МК/ України позивачу повідомлення, в якому просив надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів.
04.03.2025 декларантом було надано електронне повідомлення, з яким додатково надано коносамент, де пунктом розвантаження товару зазначено порт Constanta Румунія (RO) та при цьому зазначено про надання вичерпного переліку наявних у нього документів.
За результатами розгляду митної декларації № 25UA500080002065U7 від 04.03.2025 та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500080/2025/000018/1 від 04.03.2025, у якому в графі 33 якого зокрема зазначено наступне:
«…За результатами візуальної перевірки, передбаченої ст.37 МКУ було встановлено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме:
- У інвойсі продавцем зазначено, що доставка автомобіля в Україну коштує 1600Дол.США, що, за наявною у митного органу інформацією, може відповідати тільки вартості морського перевезення від порту Inchon Korea (KR) до порту розвантаження Constanta (RO), який зазначено у CMR як місце завантаження товару на автомобіль. Отже, вантажно-розвантажувальні роботи в порту Constanta (RO), транспортно-експедиційне обслуговування за межами України і вартість доставки до кордону України, не враховані при декларуванні митної вартості товару. У випадку якщо покупець бажає, то він може самостійно вжити заходів до забезпечення страхування вантажу. Документи про наявність або відсутність витрат на страхування товарів покупцем до кордону України не надано. Таким чином у митного органу виникають сумніви щодо достовірності зазначених у документах складових митної вартості.
Відповідно до ч.3 ст.53 МКУ декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; 2) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
04.03.2025 декларантом було додатково надано коносамент, де пунктом розвантаження товару зазначено порт Constanta Румунія (RO). У своєму електронному повідомленні від 04.03.2025 декларант зазначив, що надав вичерпний перелік наявних у нього документів.».
Оскільки декларант надіслав електронне повідомлення в якому зазначив, що надав вичерпний перелік наявних у нього документів, то, на підставі аналізу наявної у митного органу інформації згідно з положеннями п.1 ст.55 МКУ, митницею було здійснено коригування до рівня митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з заявленої декларантом 6009,3488 дол.США/шт. до 13269,8394 дол.США/шт. (24UA205170033205U2 від 19.12.2024, 24UA205170023029512 від 16.08.2024, з урахуванням, як вказано в спірному рішенні, об'єму та типу двигуна, моделі, року виготовлення та модельного року виготовлення.
За наведених підстав Одеською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару за МД № 25UA500080002065U7 від 04.03.2025, у якій митна вартість імпортованого товару визначена за першим методом, у зв'язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500080/2025/000072.
Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA500080/2025/000018/1 від 04.03.2025.
Не погоджуючись із прийнятими відповідачем рішенням про коригування митної вартості та картку відмови, вважаючи їх протиправними та такими, що порушують його права і законні інтереси, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України вимогам.
Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до приписів ст.49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч.1 ст.51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Як визначено в ч. 1, 2 ст.52 МУ України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані зокрема подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Відповідно до вимог ч.1 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частина друга статті 53 МК України визначає перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, серед яких: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи (за переліком наведеним у цій нормі).
При цьому, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч. 1 ст. 54 МК України).
У відповідності до ч.6 ст.54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі, зокрема, неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у частині другій статті 53 цього Кодексу) та неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
При цьому, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (ч.2 ст. 58 МК України).
Частиною 10 ст. 58 МК України визначено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати, понесені покупцем, зокрема, вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Відповідно до приписів ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно п.п.1-4 ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (далі - Правила), встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» має містити також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.
Відповідно до встановлених судом обставин справи, що підтверджуються наявними у матеріалах справи письмовими доказами, відповідно до поданої митної декларації, розрахунок митної вартості товару здійснювався позивачем за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Для митного оформлення товару та на вимогу митного органу декларантом було надано ряд документів, які містили числові показники ціни товару, подання яких не заперечує й відповідач Одеська митниця, проте вважає, що вони не підтверджують митну вартість імпортованого товару.
Втім, на думку суду такі доводи відповідача є хибними, та спростовуються матеріалами справи, виходячи з такого.
Як вбачається із матеріалів справи, для митного оформлення товару, що надійшов від Компанії BEXHILL AUTO TRADING INC. резидент Сполучених Штатів Америки на виконання контракту №2024-0304 від 04.03.2024, позивачем надано Одеській митниці митну декларацію (МД) 25UA500080002065U7 від 04.03.2025 та ряд документів, що підтверджують вид, кількість та ціну поставленого товару - Легковий автомобіль, такий що використовувався- 1шт.Торгівельна марка - JEEP модель - GRAND CHEROKEE ідентифікаційний номер(VIN) - 1C4RJFBM1FC128875тип двигуна - дизельний Об'єм двигуна - 2987 см3номер двигуна - нема даних; колісна формула - 4х4тип кузова - універсал календарний рік виготовлення - 09/2015 р.; модельний рік - 2015 р.; загальна кількість місць, включаючи водія - 5, Наявні сліди експлуатації, подряпини на передньому бампері, задньому бампері, капоті, багажнику, порогах правих дверей, порогах лівих дверей. Затемнення хромованих деталей. Окремі дефекти ЛФП. Забруднення салону.- Виробник: FCA US LLC- Країна походження: США.
Зокрема, такими документами є: Рахунок-Фактура (інвойс) (Commercial invoice) 8875 від 06.09.2024, Автотранспортна накладна (Road consicjnment note) 1915215 від 19.02.2025, Декларація про походження товару (Dйclaration of оrigin ) 8875 від 06.09.2024, Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу 2814-202409-002402 від 05.09.2024, Висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями 411-02 від 21.02.2025, Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів 2024-0304 від 04.03.2024, Внутрішній договір (контракт) комісії 56806 від 05.09.2024, тощо.
Вказані документи є основними документами, які підтверджують митну вартість товарів відповідно до ч.2 ст.53 МК України, містять чіткі числові значення складових вартості поставленого товару, узгоджуються між собою та не містять розбіжностей. Зокрема, відомості щодо товару, його виду, кількості, вартості, умов поставки що були визначені у митній декларації відповідають цим же відомостям про товар, що визначені у контракті, та інших наданих для митного оформлення документах.
Суд зауважує, що відповідно до ст.49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
На думку суду, подані разом із митною декларацією та згодом до митного органу документи були достатніми для визначення його митної вартість за основним методом (ціною договору) з метою сплати митних платежів.
Жодного належного та допустимого доказу, що надані позивачем документи містять розбіжності не надано. Розбіжність це відсутність однаковості в документах щодо митної вартості товару. В рішенні відсутні посилання на розбіжності в наданих документах.
Суд наголошує, що в договорі, декларації, Інвойсі, які є основними документами, жодних розбіжностей саме у вартості товару не міститься.
Відповідачем в оскаржуваному рішенні не наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та не визначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, підставами для його прийняття відповідач зазначив, що у поданих декларантом документах для митного оформлення містяться розбіжності, заявлену декларантом митну вартість товарів митним органом не може бути визначено за ціною угоди внаслідок виявлених розбіжностей та не підтверджено заявлену декларантом митну вартість шляхом надання декларантом додаткових документів. Крім цього, на думку відповідача, декларантом не враховано при декларуванні вартість вантажно-розвантажувальних робіт, транспортно-експедиторського обслуговування за межами України і вартість доставки до кордону України, а також не надано інформації щодо витрат на страхування товару.
Відповідно до встановлених обставин даної справи, які підтверджуються наявними документами, задекларований позивачем товар на виконання контракту поставки поставлявся відповідно до інвойсу №8875 від 06.09.2024, на умовах поставки СРТ CHORNOMORSK та за ціною 5817,00 доларів США (вартість товару і його доставки).
Відповідно до правил Інкотермс 2020 термін СPT (Carriage Id 10 (...named place of destination) фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення) означає, що продавець доставить товар названому йому перевізнику. Крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики втрати чи пошкодження товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику. За умовами СРТ на продавця покладається обов'язок щодо митного оформлення товару для експорту.
Отже, за правилами поставки на умовах СРТ, витрати на доставку товару покладаються на продавця товару.
Таким чином, згідно з умовами контракту поставки витрати за перевезення товару до порту призначення покладались на продавця компанію BEXHILL AUTO TRADING INC. резидент Сполучених Штатів Америки - і були включені у його ціну, а страхування товару не здійснювалось.
Натомість, з матеріалів справи вбачається, що декларантом для підтвердження митної вартості товару надано відповідачу інвойс №8875 від 06.09.2024, з якого, як уже зазначалось вище, вбачається, що ціна товару, що імпортується становить 5817,00 доларів США (з розрахунку, що загальна вартість складається з вартості зазначеного транспортного засобу у розмірі 4217,00 дол. США та вартості доставки цього транспортного засобу до України у розмірі 1 600,00 дол. США), а також договір комісії, з якого вбачається, що винагорода комісіонера становить 8000,00 грн., що у сукупності становить задекларовану митну вартість товару.
Суд зауважує, що декларантом не було подано жодних документів у яких би ціна товару відрізнялась від ціни, зазначеної в інвойсі, а надані документи на підтвердження митної вартості не містять будь-яких розбіжностей, які вказують на заниження заявленої митної вартості.
Отже, у спірному випадку подані декларантом документи, що зазначені у ч. 2 ст. 53 МКУ, не містили розбіжностей, підтверджували заявлену митну вартість товару, для додаткового підтвердження якої на вимогу митного органу був наданий прайс-лист.
Положеннями МК України, визначено, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості. Проте ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Частиною 3 ст. 53 МКУ передбачено виключно три підстави витребування додаткових документів у декларанта: наявність розбіжностей у документах, які мають вплив на правильність визначення митної вартості; наявність ознак підробки документів; відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 23.10.2020 у справі №820/3231/16, обов'язок доведення митної ціни товару належить позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У спірному ж випадку, у митного органу були відсутні підстави для витребування додаткових документів, оскільки в наданих при митному оформленні документах не було розбіжностей та ними підтверджувалися числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Позивачем доведено, що усі надані до митного органу разом із митною декларацією документи, поза розумним сумнівом, підтверджували вартість товару, який ввозиться, визначену за основним методом, є достатніми та містять усю необхідну повну інформацію про митну вартість та її складові.
Натомість, контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.
Відповідач не обґрунтував підстав для витребування додаткових документів, оскільки в наданих при митному оформленні документах не було розбіжностей. Тому вимога надати додаткові документи на підтвердження вартості товару: документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, є надмірною та безпідставною.
Також суд вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості є не обґрунтованими в частині наявності підстав для застосування другорядного методу - резервного для визначення митної вартості товару.
Відповідно до ч.1 ст.64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Згідно з п.2, 4 ч.2 ст.55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
В той же час, у графі 33 оскаржуваного рішення міститься лише посилання на номери, дати митних декларацій, які були взяті митницею з метою коригування митної вартості, заявленої декларантом, а також на вартість за одиницю товару. Всупереч вимог Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та ст. 55 МК України, рішення не містить пояснень щодо зроблених коригувань на комерційні умови, умови поставки, вид товару, виробника. Загалом з оскаржуваного рішення не зрозуміло чому саме ці товари та митні декларації були обрані з метою коригування митної вартості товарів позивача, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.
При цьому, суд зауважує, що згідно правової позиції Верховного Суду в аналогічних спірних правовідносинах, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу ( постанови від 19 червня 2018 в справі №826/6346/16 (№К/9901/36092/18), від 31 січня 2018 в справі №813/7272/13-а (К/9901/3036/18), від 02 березня 2018 по справі №804/2997/17 (К/9901/4472/17).
Наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом. Адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
Суд наголошує, що критерій прийняття обґрунтованого рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами.
Підсумовуючи викладене, суд приходить висновку, що прийняті Одеською митницею 04.03.2025 картка відмови №UA500080/2025/000072 та рішення про коригування митної вартості №UA50080/2025/000018/1 не відповідають критеріям обґрунтованості оскільки, як встановлено у ході розгляду справи, позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України, його вартість була визначена вірно за основним методом на підставі документів, визначених ч. 2 ст. 53 МК України. А відтак, така митна вартість є об'єктивно визначеною та документально підтвердженою, що свідчить про протиправність застосування митним органом другорядного методу - резервного. В свою чергу, відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
Відповідач в свою ж чергу, не довів правомірності оскаржуваного рішення, не спростував дійсність поданих до митного оформлення документів, достовірність і об'єктивність зазначених відомостей, не довів наявності підстав для витребування від позивача (декларанта) додаткових документів, а також застосування другорядного методу визначення митної вартості товарів, не надав доказів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не дотримано передбаченого ст.57 МК України порядку визначення митної вартості товару.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Усе викладене вище у сукупності свідчить на користь обґрунтованості заявлених ТОВ «СТРУМ АВТО» позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
З огляду на викладене, оскільки судом прийнято рішення про задоволення вимог позивача, суд вважає за доцільне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати у вигляді сплаченого за подання цього позову судового збору у сумі 6056,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «СТРУМ АВТО» задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500080/2025/000072, прийняту Одеською митницею.
Визнати протиправним та скасувати рішення №UA500080/2025/000018/1 від 04.03.2025 про коригування митної вартості товарів, прийняте Одеською митницею.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРУМ АВТО» 6056,00 грн сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СТРУМ АВТО», код ЄДРПОУ 45351857, адреса: вул.Отамана Чепіги, 112-Е, м.Одеса, 65003.
Відповідач: Одеська митниця, код ЄДРПОУ 44005631, адреса: вул.Лип Івана та Юрія, 21 А, м.Одеса, 65078.
Третя особа: ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА