Справа № 420/19217/24
04 грудня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування наказу і податкових повідомлень-рішень,
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якого діє адвокат Виговська Лариса Вікторівна, звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - відповідач 1, ГУ ДПС в Одеській області), Головного управління ДПС у Київській області (далі - відповідач 2, ГУ ДПС у Київській області), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДПС у Київській області від 01.02.2024 № 258-п «Про проведення фактичних перевірок» в частині проведення перевірки магазину «BudiS» за адресою АДРЕСА_1 ;
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 15.03.2024 №10359/15-32-07-06, від 19.03.2024 №10816/15-32-07-06 та від 19.03.2024 №10817/15-32-07-06.
Позовні вимоги обґрунтовані: невідповідністю наказу про проведення фактичної перевірки вимогам Податкового кодексу України, оскільки контролюючий орган не навів інформацію, яка б могла свідчити про можливі порушення позивачем законодавства щодо розрахункових операцій та законодавства про ціни і ціноутворення; порушенням порядку проведення фактичної перевірки внаслідок ненадання посадовими особами контролюючого органу під час перевірок направлень на проведення перевірки та без наявності наказу на проведення фактичної перевірки Позивача за адресою об'єкту господарювання: магазин «BudiS» за адресою Київська область, Бучанський район, с. Крюківщина, вул. Єдності, 1А, та оформлення її результатів, невідповідністю висновків контролюючого органу дійсним обставинам господарської діяльності позивача, позаяк позивач заперечує взагалі існування порушень нею положень податкового законодавства та законодавства щодо розрахункових операцій; порушенням порядку прийняття податкових повідомлень-рішень, оскільки акти фактичних перевірок позивачу не вручались і отримала вона їх вже після винесення податкових повідомлень-рішень, що позбавило позивача права в порядку, передбаченому пунктом 86.7 статті 86 Податкового кодексу України надати документи, що зазначені в Акті (довідці) фактичної перевірки до винесення рішення контролюючим органом.
Ухвалою від 24.06.2024 провадження у вказаній справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
09.07.2024 відповідачем 1 подано відзив, у якому ГУ ДПС в Одеській області заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що наказ ГУ ДПС в Київській області від 01.02.2024 № 258-п є правомірним та відповідає як приписам статей 75, 80 Податкового кодексу України, так і приписам частини 2 статті 2 КАС України щодо вимог до рішень суб'єкта владних повноважень, оскільки підставою для прийняття даного наказу слугувало здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством, з метою контролю за дотриманням умов чинного законодавства, яке регулює обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, ведення касових операцій, наявності свідоцтв, ліцензій, у тому числі про виробництво, обіг та зберігання підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), контролю щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки).
В ході фактичної перевірки, результати якої оформлені актами перевірки від 05.02.2024 № 7002/10/36/07/3160011168 та від 06.02.2024 № 7190/10/36/07/3160011168, належним чином установлені обставини порушення позивачем вимог пунктів 1, 2, 12 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», які полягали у відсутності документів щодо обліку та надходження товарних запасів в магазині, ненадання контролюючим органам на початок проведення перевірки документів (у паперові або електронній формі), що підтверджують походження товарних запасів, не застосування реєстратора розрахункових операцій / програмного реєстратора розрахункових операцій та не видачі розрахункового документа встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, а також встановлено порушення позивачем припису пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України у вигляді не надання на запит контролюючого органу у повному обсязі документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки.
Акти перевірок надіслані позивачу, тому контролюючий орган за результатами розгляду матеріалів перевірки цілком правомірно застосував до позивача штрафні санкції у розмірі 118 158,60 грн та прийняв податкові повідомлення-рішення від 15.03.2024 № 10359/15-32-07-06 щодо застосування штрафної санкції у розмірі 39 673,60 грн, від 19.03.2024 № 10816/15-32-07-06 щодо застосування штрафної санкції у розмірі 2040,00 грн. та від 19.03.2024 № 10817/15-32-07-06 щодо застосування штрафної санкції у розмірі 76 445,00 грн, які є повністю обґрунтованими.
12.07.2024 представником позивача подана відповідь на вищевказаний відзив, у які зазначається, що відповідачем-1 у відзиві не спростовано твердження позивача про те, що дії контролюючого органу при призначенні та проведенні перевірки здійснені з істотним порушенням норм Податкового кодексу України, а оскаржувані наказ та податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.
05.08.2024 відповідач - 2 подав відзив, в якому позов не визнає та просить відмовити у його задоволенні. Зазначає, що наказ від 01.02.2024 № 258-п є правомірним та відповідає приписам статей 75, 80 Податкового кодексу України, оскільки підставою його прийняття слугувала викладена в доповідній записці від Управління податкового аудиту № 693/10-36-07-08-13 від 01.02.2024 інформація, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Перевірку проведено з дотриманням відповідної процедури, оскільки перед початком перевірки особам, які здійснювали розрахункові операції, пред'явлені службові посвідчення та вручені копії наказу про призначення фактичної перевірки, в ході перевірки платнику податків вручені запити про надання документів, однак такі документи контролюючому органу надані не були.
За результатами перевірок складені акти перевірки від 05.02.2024 № 7002/10/36/07/3160011168 та від 06.02.2024 № 7190/10/36/07/3160011168, у яких належним чином зафіксовано обставини порушення позивачем вимог пунктів 1, 2, 12 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», які полягали у відсутності документів щодо обліку та надходження товарних запасів в магазині, ненадання контролюючим органам на початок проведення перевірки документів (у паперові або електронній формі), що підтверджують походження товарних запасів, не застосування реєстратора розрахункових операцій / програмного реєстратора розрахункових операцій та не видачі розрахункового документа встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, а також встановлено порушення позивачем припису пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України у вигляді не надання на запит контролюючого органу у повному обсязі документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки.
13.08.2024 представником позивача подано відповідь на відзив відповідача-2, в якому спростовує доводи контролюючого органу.
Ухвалами від 12.09.2024 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів та клопотання У ДПС у Київській області про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи, що учасниками справи подані необхідні для розгляду справи заяви по суті спору та докази, суд вважає за можливе ухвалити у справі рішення.
Рішення ухвалюється судом в межах строку розгляду справи з урахуванням строку перебування судді у щорічній основній відпустці та на лікарняному, а також з урахуванням періодів тривалої відсутності електроенергії в будівлі суду внаслідок ракетних обстрілів збройними угрупуваннями російської федерації та тривалості повітряних тривог, оголошених в м. Одесі.
Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, суд приходить до таких висновків.
Як встановлено судом, позивач ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 27.11.2020, номер запису в реєстрі: 2005560000000167201, видами економічної діяльності позивача указані: 46.66 Оптова торгівля іншими офісними машинами й устаткованням; 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет (основний); 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 62.01 Комп'ютерне програмування; 62.02 Консультування з питань інформатизації; 62.03 Діяльність із керування комп'ютерним устаткованням; 62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем; 82.11 Надання комбінованих офісних адміністративних послуг; 82.19 Фотокопіювання, підготування документів та інша спеціалізована допоміжна офісна діяльність; 46.13 Діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами; 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарнотехнічним обладнанням; 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
Позивач здійснює господарську діяльність, зокрема, у магазинах «BudiS», які розташовані за адресами: Київська область, Фастівський район, с. Тарасівка, вул. Київська, 2-Б, та Київська область, Бучанський район, с. Крюківщина, вул. Єдності, буд. 1А.
Наказом ГУ ДПС в Київській області від 01.02.2024 № 258-п «Про проведення фактичних перевірок», з посиланням на підпункт 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80, статтю 81, пункт 82.3 статті 82, пункт 69.27 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні Положення» Податкового кодексу України вирішено провести протягом лютого 2024 року фактичні перевірки суб'єктів господарювання та об'єктів з метою перевірки дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, ведення касових операцій, наявності свідоцтв, ліцензій, у тому числі про виробництво, обіг та зберігання підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), контролю щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки).
До наказу доданий «Перелік суб'єктів господарювання для проведення фактичних перевірок працівниками відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Київській області на підставі п.п. 80.2.2 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України», до якого включені в якості суб'єкта господарювання магазини «BudiS», які розташовані за адресами: Київська область, Фастівський район, с. Тарасівка, вул. Київська, 2-Б, та Київська область, Бучанський район, с. Крюківщина, вул. Єдності, буд. 1А.
На виконання наказу головним державним інспекторам ГУ ДПС у Київській області Потапенку Роману Миколайовичу та Семенову Сергію Леонідовичу видані направлення на перевірку від 05.02.2024 № 866/10-36-07-08 та № 867/10-36-07-08 для проведення фактичної перевірки магазину «BudiS» за адресою: Київська область, Фастівський район, с. Тарасівка, вул. Київська, буд. 2Б, а також направлення на перевірку від 06.02.2024 № 885/10-36-07-08 та № 886/10-36-07-08 для проведення фактичної перевірки магазину «BudiS» за адресою: Київська область, Бучанський район, с. Крюківщина, вул. Єдності, буд. 1А, тривалістю 10 діб з 05.02.2024 та з 06.02.2024 відповідно, та за період з 01.10.2023 по дату закінчення фактичної перевірки.
Цими посадовими особами контролюючого органу 05.02.2024 проведено фактичну перевірку магазину BudiS» за адресою: Київська область, Фастівський район, с. Тарасівка, вул. Київська, буд. 2Б.
Перевірка проведена у присутності продавця ОСОБА_2 , якій перед початком перевірки о 16:45 год пред'явлено службові посвідчення та направлення на перевірку, а також вручено копію наказу ГУ ДПС в Київській області від 01.02.2024 № 258-п «Про проведення фактичних перевірок», про що ОСОБА_2 зазначила у направленнях на перевірку, скріпивши підписом.
За результатами проведеної фактичної перевірки було складено акт фактичної перевірки від 05.02.2024 №7002/10/36/07/3160011168, зареєстрований ГУ ДПС у Київській області в журналі реєстрації актів перевірок від 06.02.2024 за номером 7002/10/36/07/3160011168.
Згідно з висновками цього акту, позивачем порушено вимоги пунктів 1, 2, 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що мотивовано фактом невидачі покупцю, який купує та/або повертає товар, розрахункового документу на повну суму товару, а саме при поверненні товару - «насос циркуляційний PUMPAN» на суму 1 694,02 грн не застосовано ПРРО/РРО та не видано відповідного розрахункового документа встановленої форми і змісту. Окрім цього, посадові особи контролюючого органу зазначили про факт продажу та наявності товарів, не облікованих належним чином за місцем реалізації та їх зберігання на загальну суму 73 904,00 грн, а на запит контролюючого органу до перевірки не було надано документи.
В ході перевірки продавець ОСОБА_2 надала письмові пояснення, проте відмовилась від підписання й отримання акту перевірки, про що особами, які проводили перевірку, складено відповідний акт №212/10-36-07-08 від 05.02.2024.
На підставі акту фактичної перевірки від 05.02.2024 №7002/10/36/07/3160011168 ГУ ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.03.2024 №10359/15-32-07-06 форми «С», яким відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 39 673,60 грн за порушення за порушення пунктів 1, 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Також посадовими особами ГУ ДПС у Київській області 06.02.2024 проведено фактичну перевірку магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_2 .
Перевірка проведена у присутності продавця ОСОБА_3 , якому перед початком перевірки пред'явлено службові посвідчення, направлення на перевірку та вручено копію наказу ГУ ДПС в Київській області від 01.02.2024 № 258-п «Про проведення фактичних перевірок», однак ОСОБА_3 відмовився отримувати та підписувати документи, про що складено відповідний акт «Відмови від підписання розписки про ознайомлення з направленням на проведення перевірки» від 06.02.2024 №222/10-36-07-08.
За результатами проведеної фактичної перевірки 06.02.2024 було складено акт фактичної перевірки від 06.02.2024 № 7190/10/36/07/3160011168, зареєстрований ГУ ДПС у Київській області в журналі реєстрації актів перевірок від 07.02.2024 за номером 7190/10/36/07/3160011168.
Згідно з висновками цього акту, позивачем порушено вимоги пунктів 1, 2, 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України, що полягали у не видачі покупцю, який купує та/або повертає товар розрахункового документу встановленої форми та змісту на повну суму товару, а саме при повернені товару факт не застосування ПРРО/РРО та не видача відповідного розрахункового документу встановленої форми та змісту; продажу та наявності в продажу товарів, які не обліковані належним чином за місцем реалізації та зберігання, на загальну суму 73 904,00 грн, оскільки на запит органу ДПС до перевірки не надано документи щодо походження товару, а також документи бухгалтерського та податкового обліку за період з 01.10.2023 по дату перевірки.
Продавець ОСОБА_3 відмовився від підписання та отримання матеріалів перевірки, про що було складено відповідний акт № 224/10-36-07-08 від 06.02.2024.
На підставі акту фактичної перевірки від 06.02.2024 №7190/10/36/07/ НОМЕР_1 ГУ ДПС в Одеській області прийняті податкові повідомлення-рішення:
- від 19.03.2024 №10816/15-32-07-06 форми «ПС», яким відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та пункту 121.1 статті 121 Податкового кодексу України до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 2 040,00 грн за порушення пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України;
- від 19.03.2024 №10817/15-32-07-06 форми «С», яким відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та статей 17, 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 76 445,00 грн за порушення пунктів 1, 2, 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Вирішуючи цей спір та оцінюючи правомірність оскаржених рішень, суд виходить з такого.
Спірні правовідносини щодо призначення, проведення та оформлення результатів фактичної перевірки урегульовані Податковим кодексом України (далі також - ПК України) в першу чергу та Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
За змістом пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки унормовано статтею 80 Податкового кодексу України.
Згідно з пунктом 80.1 та підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, як зокрема, наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Отже, єдиною передумовою та підставою для призначення фактичної перевірки з питання дотримання платником податків податкової дисципліни, передбаченою підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, є наявна та/або отримана в установленому законодавством порядку інформація від визначеного у цій же нормі кола суб'єктів: державних органів або органів місцевого самоврядування. Жодних інших підстав ця норма не встановлює.
Згідно із пунктом 80.4 статті 80 Податкового кодексу України, перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.
Пунктами 80.5 та 80.7 статті 80 Податкового кодексу України передбачено, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
Згідно з пунктом 80.10 статті 80 Податкового кодексу України порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.
Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок визначені статтею 81 Податкового кодексу України, пунктами 81.1 та 81.2 якої передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови.
У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.
Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.
У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, та/або у разі відмови отримати примірник цього акта чи надати письмові пояснення до нього, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує такий факт, та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня.
У разі якщо при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення, посадовими (службовими) особами контролюючого органу невідкладно складається та підписується акт про неможливість проведення перевірки, який не пізніше наступного робочого дня реєструється в контролюючому органі. До такого акта додаються матеріали, що підтверджують факти, наведені в такому акті. Зазначений акт та матеріали надсилаються контролюючим органом платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Оцінюючи на відповідність цим нормам наказ ГУ ДПС у Київській області від 01.02.2024 № 258-п «Про проведення фактичних перевірок» (в частині, яка стосується позивача), суд враховує як те, що працівниками позивача було допущено посадових осіб контролюючого органу до перевірки, так і правовий висновок, сформульований Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справи щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18, відповідно до якого «…у разі якщо контролюючим органом була проведена перевірка на підставі наказу про її проведення і за наслідками такої перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення чи інші рішення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження після допуску платником податків посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки наступне скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Належним способом захисту порушеного права платника податків у такому випадку є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки».
З урахуванням викладеного, позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування в частині, яка стосується позивача, наказу ГУ ДПС у Київській області від 01.02.2024 № 258-п «Про проведення фактичних перевірок» задоволенню не підлягають.
Щодо оскаржених податкових повідомлень-рішень суд зазначає таке.
Статтею 85 Податкового кодексу України регулюються питання надання платниками податків документів.
Згідно з пунктами 85.2, 85.4, 85.6 та 85.8 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності). Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати закінчення перевірки.
У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.
Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Оформлення результатів перевірок визначається статтею 86 Податкового кодексу України.
За змістом пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
Акт перевірки - це документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.
Довідка перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).
У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов'язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із запереченнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.
Матеріали перевірки - це: акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід'ємною частиною; заперечення, надані платником податків до акта (довідки) перевірки (у разі їх наявності на час розгляду); пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно до підпункту 16.1.15 пункту 16.1 статті 16 та відповідно до абзацу другого підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 розділу I цього Кодексу.
Приписами пункту 86.5 статті 86 Податкового кодексу України визначено, що акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).
Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.
У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.
У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.
При цьому пунктом 86.7 статті 86 Податкового кодексу України установлений припис про те, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
Підпунктом 86.7.1 пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України визначено, що акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.
Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
У разі отримання від платника податків у визначеному цим пунктом порядку заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень, контролюючий орган зобов'язаний повідомити платника податків про місце і час проведення розгляду матеріалів перевірки. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду (пп.86.7.2 п.86.7 ст. 86 ПК України).
Платник податків має право брати участь у процесі розгляду матеріалів перевірки особисто або через свого представника. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податку має право надавати письмові та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду. Відсутність платника податку або його представника, повідомленого в передбаченому цією статтею порядку про час і місце розгляду матеріалів перевірки, не є перешкодою для розгляду матеріалів перевірки (пп.86.7.3 п.86.7 ст. 86 ПК України).
Згідно з приписами підпункту 86.7.4 пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України під час розгляду матеріалів перевірки комісія з питань розгляду заперечень:
встановлює, чи вчинив платник податку, щодо якого було складено акт перевірки, порушення податкового, валютного та/або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
розглядає обставини вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до цього пункту письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, що стосуються події правопорушення, та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують зазначені обставини);
досліджує питання наявності або відсутності обставин, що виключають вину у вчиненні правопорушення (крім правопорушень, відповідальність за які настає незалежно від наявності вини), пом'якшують або звільняють від відповідальності;
досліджує питання щодо необхідності проведення перевірки у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;
визначає розмір грошових зобов'язань та/або суму зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, та/або суму зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, а також необхідність надсилання (вручення) платнику податків відповідного податкового повідомлення-рішення у випадках, передбачених цим Кодексом.
При розгляді матеріалів перевірки контролюючим органом досліджуються всі наявні фактичні дані, що стосуються предмета розгляду, у тому числі документи, надані платником податків або витребувані у нього, письмові та усні пояснення платника податку, інші фактичні дані, що наявні або доступні контролюючому органу.
За результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з розгляду заперечень приймає висновок, що є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
У разі встановлення необхідності проведення позапланової документальної перевірки у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, висновок за результатами розгляду матеріалів перевірки приймається комісією з питань розгляду заперечень після проведення такої перевірки з урахуванням її результатів.
Відповідно до підпункту 86.7.5 пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п'яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту.
Приписами пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України установлено, що податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті (абз.2 п.86.8 ст. 86 ПК України).
Також слід врахувати, що про можливість надання контролюючому органу додаткових документів після закінчення перевірки вказують і положення пунктів 44.6 та 44.7 статті 44 Податкового кодексу України.
Так, пункт 44.6 статті 44 Податкового кодексу України також передбачає, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Верховний Суд вже неодноразово аналізував зазначені норми податкового законодавства (зокрема у постановах від 29.07.2025 у справі № 320/1303/23, від 24.04.2025 у справі № 300/1388/24, від 24.12.2024 у справі №640/20970/22, від 28.03.2023 у справі № 810/3270/16, від 27.06.2019 у справі № 806/343/17) та дійшов висновку, що закріпленому у пункті 86.7 статті 86 Податкового кодексу України праву платника податків подати до контролюючого органу заперечення на акт перевірки кореспондує визначений цією ж нормою обов'язок контролюючого органу розглянути такі заперечення, надавши платнику податків відповідь, та врахувати результати розгляду заперечень при прийнятті рішення про визначення грошових зобов'язань. У постанові від 20.11.2018 у справі №826/285/15 Верховний Суд вказав, що зміст пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України дає підстави для висновку про те, що при прийнятті податкового повідомлення-рішення податковим органом повинні враховуватися не лише висновки акта перевірки, а й результати розгляду заперечень платника податків на такий акт як його невід'ємної частини.
У спірному випадку ГУ ДПС в Одеській області на підставі акту фактичної перевірки від 05.02.2024 №7002/10/36/07/3160011168 прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.03.2024 №10359/15-32-07-06 форми «С», а на підставі акту фактичної перевірки від 06.02.2024 №7190/10/36/07/3160011168 - податкові повідомлення-рішення від 19.03.2024 №10816/15-32-07-06 форми «ПС» та №10817/15-32-07-06 форми «С».
При цьому особи, які здійснювали розрахункові операції, відмовились від підписання актів перевірок, про що контролюючим органом складено відповідні акти №212/10-36-07-08 від 05.02.2024 та № 224/10-36-07-08 від 06.02.2024.
Суд звертає увагу на те, що за правилами пункту 86.5 статті 86 Податкового кодексу України, у разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції. У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) фактичної перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.
У свою чергу, пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України установлено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Статтею 42 Податкового кодексу України визначено порядок листування платників податків та контролюючих органів.
Згідно з положеннями пунктів 42.1, 42.2 статті 42 Податкового кодексу України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Суд зазначає, що вручення поштових відправлень операторами поштового зв'язку регламентується Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05 березня 2009 року (далі - Правила № 270).
Згідно з пунктом 105 Правил № 270 одержання реєстрованого поштового відправлення, грошових коштів за поштовим переказом здійснюється за умови пред'явлення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, визначених законодавством. У разі отримання рекомендованого поштового відправлення одержувач власноруч зазначає прізвище та ставить свій підпис в книзі (на окремому аркуші) встановленого зразка. У разі отримання інших реєстрованих поштових відправлень, поштових переказів одержувач заповнює відповідний бланк повідомлення: зазначає найменування, серію та номер пред'явленого документа, дату одержання та ставить свій підпис.
Тобто, обов'язковою умовою для підтвердження отримання рекомендованого відправлення є інформація у повідомленні про вручення поштового відправлення про дату вручення, а також про одержувача (прізвище та його підпис).
Надсилання акту перевірки рекомендованим листом з повідомленням про вручення за місцезнаходженням позивача є належним виконанням обов'язків відповідача щодо надіслання акта перевірки.
У разі доставки рекомендованого відправлення, на адресу відправника повертається повідомлення про вручення. У разі повернення повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення з відміткою про доставку (вручення) відповідному адресату за належною адресою, презюмується, що воно отримано уповноваженою особою.
Викладене свідчить про те, що обов'язковою умовою для підтвердження отримання рекомендованого відправлення є інформація у повідомленні про вручення поштового відправлення про дату вручення та одержувача (прізвище та його підпис).
Таким чином, з урахуванням положень Правил № 270, загальний порядок фіксації та оформлення вручення рекомендованого поштового відправлення передбачає встановлення особи одержувача та зазначення на бланку повідомлення про вручення його прізвища, а також такий має містити його підпис. Цей запис здійснює працівник поштового зв'язку.
У спірному випадку позивач в обґрунтування позову, окрім іншого, посилається на порушення порядку прийняття податкових повідомлень-рішень, зазначаючи, що такі рішення прийняті раніше, ніж вона отримала акти фактичної перевірки, що унеможливило спростування викладених у них висновків щодо порушення нею норм законодавства.
Відповідачі зазначили, що акти фактичних перевірок були своєчасно надіслані позивачу поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення та додали повідомлення про вручення №0600085714608 від 07.02.2024 та №0600086151038 від 08.02.2024.
Судом досліджено вказані повідомлення про вручення та встановлено таке.
Згідно з повідомленням про вручення №0600085714608 від 07.02.2024 ОСОБА_4 на адресу: АДРЕСА_3 було надіслано «акт №7342/6/10-35-07-08, виклик та протокол». Це повідомлення про вручення повернуто з відміткою від 20.02.2024 про причину повернення «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 116).
Повідомлення про вручення №0600086151038 від 08.02.2024 надіслано ОСОБА_4 на адресу АДРЕСА_4 . Зміст поштового відправлення складає «акт №7606/6/10-36-07-08, виклик та протокол». Це повідомлення про вручення повернуто з відміткою від 28.02.2024 про причину повернення «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 126).
Також судом на підставі відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що місцезнаходженням фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстровано адресу: АДРЕСА_5 .
Враховуючи наведене, поштове відправлення №0600085714608 від 07.02.2024 відправлено за неналежною адресою, а саме « АДРЕСА_6 » замість правильної адреси « АДРЕСА_7 », а відтак воно безумовно не може уважатись таким, що направлено позивачу з дотриманням норм статей 42, 58, 86 Податкового кодексу України.
Аналогічно, поштове відправлення №0600086151038 від 08.02.2024 надіслано на адресу « АДРЕСА_7 ,», тобто без визначення будинку та квартири.
При цьому суд враховує, що в повідомленнях про вручення контролюючим органом самостійно проставлені відмітки про зміст відправлень, а саме зазначено, що надсилаються акт №7606/6/10-36-07-08, виклик та протокол (відправлення №0600086151038 від 08.02.2024) та акт №7342/6/10-35-07-08, виклик та протокол (відправлення №0600085714608 від 07.02.2024).
Опису вкладення або іншого документу, який би підтверджував дійсний зміст поштових відправлень та доводив надіслання на належну адресу позивача акту фактичної перевірки від 05.02.2024 №7002/10/36/07/3160011168 та акту фактичної перевірки від 06.02.2024 №7190/10/36/07/3160011168 - відповідачі не надали.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що зазначені вище повідомлення про вручення поштового відправлення не є належними доказами надіслання позивачу актів фактичних перевірок у встановленому податковим законодавством порядку та у визначені у них дати.
Наведене означає, що акти фактичної перевірки від 05.02.2024 №7002/10/36/07/3160011168 та від 06.02.2024 №7190/10/36/07/3160011168 не були вручені позивачу і не вважаються такими, що вручені позивачу, а відтак її було позбавлено можливості реалізувати свої права подати заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, приймати участь у процесі розгляду матеріалів перевірки особисто або через свого представника.
Суд нагадує, що згідно із приписами пунктів 86.7 та 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом:
- п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки - у разі, якщо платником податків не подано заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення;
- п'яти робочих днів, наступних за днем прийняття висновку комісією контролюючого органу з питань розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків - у разі, якщо платником податків подано заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення.
Не зважаючи на те, що відсутні підстави вважати акти фактичних перевірок врученими позивачу, ГУ ДПС в Одеській області на їх підставі прийняла податкове повідомлення-рішення від 15.03.2024 №10359/15-32-07-06 форми «С» та податкові повідомлення-рішення від 19.03.2024 №10816/15-32-07-06 форми «ПС» та №10817/15-32-07-06 форми «С».
Отже, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 15.03.2024 №10359/15-32-07-06 форми «С», від 19.03.2024 №10816/15-32-07-06 форми «ПС» та №10817/15-32-07-06 форми «С» було прийнято без розгляду у встановлений законом строк заперечень платника податків на акт перевірки та з порушенням його права брати участь у розгляді заперечень, тобто з порушенням норм пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України, які мають характер істотних порушень прав платника, а тому не можуть не впливати на оцінку правомірності цих податкових повідомлень-рішень. Не вирішуючи наперед результат розгляду контролюючим органом наданих позивачем документів та пояснень та їх позитивний чи негативний вплив на встановлені перевіркою обставини, суд уважає, що податкові повідомлення-рішення, з приводу правомірності яких виник спір, не відповідають вимогам частини другої статті 2 КАС України, оскільки прийняті без урахування усіх обставин, що мають значення для його рішення та без урахування права позивача (можливості) реалізувати свої права, передбачені пунктом 86.7 Податкового кодексу України, зокрема, на участь у процесі прийняття рішення. Відтак, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Про наведений процесуальний наслідок недотримання вимог пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України вже неодноразово вказував Верховний Суд, зокрема, у постановах від 15.01.2019 у справі №826/3576/15, від 24.02.2022 у справі № 560/8920/20, від 12.07.2023 у справі №200/4704/21, від 24.12.2024 у справі №640/20970/22, від 24.04.2025 у справі № 300/1388/24.
Також суд враховує таке.
Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18 сформулювала правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
У розвиток зазначеного підходу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 вересня 2021 року у справі № 816/228/17 вказала, що підставами для скасування рішень, прийнятих за наслідками перевірки, є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
Такий самий правовий висновок сформований Верховним Судом і у постанові від 29 липня 2025 року у справі №320/1303/23.
Суд вказує, що враховуючи правовий висновок, сформований у справах №826/17123/18, №816/228/17, №320/1303/23 та встановлені у цій справі обставини недотримання відповідачами вимог статей 42, 58, 86 Податкового кодексу України є достатньою та самостійною підставою для визнання протиправними та скасування оскаржених податкових повідомлень-рішень, що не вимагає переходити до перевірки підстав позову по суті встановлених під час перевірки порушень податкового та/або іншого законодавства.
З урахуванням викладеного, у цій частині позов підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється за правилами статті 139 КАС України з урахуванням часткового задоволення позовних вимог майнового характеру та документально підтвердженими витратами із сплати судового збору в розмірі 4 239,00 згідно з квитанцією №1151 від 19.06.2024.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування наказу і податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати прийняті Головним управлінням ДПС в Одеській області податкові повідомлення-рішення від 15.03.2024 №10359/15-32-07-06 форми «С», від 19.03.2024 №10816/15-32-07-06 форми «ПС» та від 19.03.2024 №10817/15-32-07-06 форми «С».
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ ВП 44069166) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач1 - Головне управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ ВП 44069166).
відповідач2 - Головне управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5, корпус А, код ЄДРПОУ 44096797).
Суддя А.С. Пекний