Справа № 420/33190/24
04 грудня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 до Чорноморського відділу Державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 з позовом до Чорноморського відділу Державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому просить:
- Визнати протиправною відмову Чорноморського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), оформлену листом №60755 від 21.08.2024 року, у закінченні ВП 54840284, ВП 54492764, ВП 54492881 та ВП 59101294 на підставі п.3 ч.1 ст.39 Закону України “Про виконавче провадження» у зв'язку зі смертю боржника ОСОБА_3 .
- Зобов'язати Чорноморський відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) закінчити ВП 54840284, ВП 54492764, ВП 54492881 та ВП 59101294 на підставі п.3 ч.1 ст.39 Закону України “Про виконавче провадження» у зв'язку зі смертю боржника ОСОБА_3 .
- Зобов'язати Чорноморський відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) виключити відомості про боржника ОСОБА_3 з Єдиного реєстру боржників внесених у зв'язку з відкриттям виконавчого провадження ВП 54840284, ВП 54492764, ВП 54492881 та ВП 59101294.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона є матір'ю ОСОБА_2 2014 року народження.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько її сина - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , після чого відкрилася спадщина, яку повинен отримати син. Під час звернення до нотаріуса стало відомо про наявність арештів у померлого, які перешкоджають в отриманні спадщини сином. У померлого були наявні виконавчі провадження: ВП 54492764, ВП 54492881 та ВП 59101294.
24.10.2022р. позивач звернулася до відповідача із заявою про зняття арешту з нерухомого майна, але отримала відмову.
Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 12.04.2023р. у справі № 501/531/23 був задоволений позов ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , до Чорноморського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту з майна.
Але, в реєстрі боржників був вказаний боржником померлий ОСОБА_3 по ВП 54492764, ВП 54492881 та ВП 59101294.
22.05.2024р. позивач звернулася до відповідача із заявою про виключення померлого ОСОБА_3 з Єдиного реєстру боржників.
Листом від 27.05.2024р. № 41439 відповідачем вказано, що позивачем не надано документів, що підтверджують право представляти інтереси померлого ОСОБА_3 .
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.06.2024р. у справі № 420/17660/24 зобов'язано відповідача розглянути заяву позивача від 22.05.2024р.
Листом відповідача від 27.06.2024р. позивача було повідомлено, що відносно померлого ОСОБА_3 наявні 4 записи за наступними виконавчими провадженнями: ВП 54840284, ВП 54492764, ВП 54492881 та ВП 59101294.
05.08.2024р. позивачем було направлено заяву до відповідача з проханням: надати інформацію стосовно кінцевої постанови, яка була прийнята в межах ВП 54840284, ВП 54492764, ВП 54492881 та ВП 59101294; винести постанови про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із смертю боржника; виключити відомості про померлого боржника з Єдиного реєстру боржників.
Листом від 21.08.2024р. № 60755 відповідачем було повідомлено, що по ВП 54840284, ВП 54492764, ВП 54492881 та ВП 59101294 виконавчий документ повернуто стягувачу. У виключенні відомостей про боржника та закінченні виконавчих проваджень у зв'язку зі смертю боржника відмовлено.
Ухвалою судді від 19.11.2024 року визнано поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом, поновлено цей строк. Прийнято справу до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами. Також, судом ухвалено про витребування від відповідача належним чином засвідчених копій матеріалів виконавчих проваджень ВП 54840284, ВП 54492764, ВП 54492881 та ВП 59101294.
Відповідач відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.
Крім того, відповідач не виконав ухвалу суду від 19.11.2024р. і не надав належним чином засвідчених копій матеріалів виконавчих проваджень.
Тому суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є матір'ю неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с.14). Згідно цього ж Свідоцтва батьком неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_3 .
Також судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.15).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина.
Відповідно до довідки приватного нотаріуса Одеського районного нотаріального округу Одеської області Бурлаченко Ірини Каримівни від 06.12.2022р. № 261/02-14 про склад спадкоємців по спадковій справі до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - є спадкоємцем померлого ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_1 , яка діяла від імені свого малолітнього сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , була подана заява про прийняття спадщини. Інші спадкоємці з заявами про прийняття спадщини не зверталися (а.с. 16).
24.10.2022р. ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про зняття арешту з нерухомого майна ОСОБА_3 для прийняття спадщини її сином, але отримала відмову.
Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 12.04.2023р. у справі № 501/531/23 позов ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , до Чорноморського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту з майна - задоволено.
Суд вирішив:
Зняти арешт з усього нерухомого майна, номер запису про обтяження: 8309276 від 30 грудня 2014 року.
Зняти арешт з усього нерухомого майна, номер запису про обтяження: 10394684 від 14 липня 2015 року.
Зняти арешт з усього нерухомого майна, номер запису про обтяження: 30926308 від 28 березня 2019 року.
Скасувати запис про державну реєстрацію іпотеки, номер запису: 13452435 від 21.12.2007 року та заборони, номер запису: 6286764 від 21.12.2007.
Вказане рішення суду набрало законної сили 13.05.2023 року (в ЄДРСР рішення № 110192698).
Разом з тим, у Єдиному реєстрі боржників померлий ОСОБА_3 вказаний боржником по ВП 54492764, ВП 54492881, ВП 54840284 та ВП 59101294, що підтверджується відомостями із зазначеного Реєстру (https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors).
22.05.2024р. позивач звернулася до відповідача із заявою про виключення померлого ОСОБА_3 з Єдиного реєстру боржників (а.с. 10).
Листом від 27.05.2024р. № 41439 відповідачем вказано, що позивачем не надано документів, що підтверджують право представляти інтереси померлого ОСОБА_3 (а.с. 11).
ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом до Чорноморського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.06.2024р. у справі № 420/17660/24 зобов'язано Чорноморський відділ державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.05.2024 р. про виключення відомостей про боржника з реєстру боржників по суті з прийняттям відповідного рішення.
Листом відповідача від 27.06.2024р. ОСОБА_1 було повідомлено, що відносно померлого ОСОБА_3 наявні 4 записи за наступними виконавчими провадженнями: ВП 54840284, ВП 54492764, ВП 54492881 та ВП 59101294:
- ВП 54492764 з виконання постанови про стягнення виконавчого збору №45882686, виданої 31.12.2014 Чорноморський МВ ДВС ГТУЮ в Одеській області про стягнення з ОСОБА_3 виконавчого збору на користь держави в розмірі 24728,86 грн. Виконавче провадження 25.04.2019 завершено у відповідності до п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження»;
- ВП 54492881 з виконання постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження № 45882686, виданої 30.06.2017 Чорноморський МВ ДВС ГТУЮ в Одеській області про стягнення з ОСОБА_3 витрат виконавчого провадження в розмірі 108,28 грн. Виконавче провадження 25.04.2019 завершено у відповідності до п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження»;
- ВП 59101294 з виконання вимоги про сплату боргу № Ф-12517-53У, виданої 15.11.2018 ГУ ДФС в Одеській області про стягнення з ОСОБА_3 боргу (недоїмки) у розмірі 15819,54 грн на користь ГУ ДФС в Одеській області. Виконавче провадження 19.06.2019 завершено у відповідності до п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження»;
- ВП 54840284 з виконання Виконавчого листа від 10.02.2015 №509/4550/14-ц Овідіопольського районного суду Одеської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором від 21 грудня 2007 року №10/71/07-Zkln у розмірі 122593,51 грн. Виконавче провадження 25.05.2016 завершено у відповідності до п.7 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону на день прийняття постанови про повернення виконавчого документа стягувачу).
05.08.2024р. позивачем було направлено заяву до відповідача з проханням: надати інформацію стосовно кінцевої постанови, яка була прийнята в межах ВП 54840284, ВП 54492764, ВП 54492881 та ВП 59101294; винести постанови про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із смертю боржника; виключити відомості про померлого боржника з Єдиного реєстру боржників (а.с. 17-18).
Листом від 21.08.2024р. № 60755 відповідачем було повідомлено, що по ВП 54840284, ВП 54492764, ВП 54492881 та ВП 59101294 виконавчий документ повернуто стягувачу. В рамках вищезазначених виконавчих проваджень неможливо винести постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.3 ч.1 ст.39 Закону, оскільки ці виконавчі провадження завершено та відсутнє відповідне рішення суду.
У листі також зазначено, що Порядок виключення боржника з Єдиного реєстру боржників без винесення постанови про відновлення виконавчого провадження передбачено пунктом 23 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, відповідно до якого за виконавчим провадженням, виконавчий документ за яким повернуто стягувачу, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників без винесення постанови про відновлення виконавчого провадження на підставі постанови про виключення відомосте про боржника з Єдиного реєстру боржників. Така постанова виноситься державним виконавцем органу державної виконавчої служби або приватним виконавцем, яким виконавчий документ повернуто стягувачу, за заявою боржника у разі якщо:
при повторному пред'явленні такого виконавчого документа до примусового виконання виконавче провадження за таким виконавчим документом закінчено на підставі частини першої ст.39 Закону, а також за умови сплати боржником витрат виконавчого провадження, здійснених під час виконавчого провадження, у якому виконавчий документ повернуто стягувачу (крім випадків, коли виконавчий документ повернуто приватним виконавцем, діяльність якого припинена);
після повернення виконавчого документа стягувачу на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця надійшла сума коштів для задоволення вимог стягувача, виконання постанов про стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та за умови, що такий виконавчий документ повторно на виконання не пред'явлено;
після повернення виконавчого документа стягувачу наявні обставини, визначені частиною першою ст.39 Закону (крім випадків, коли виконавчий документ перебуває на примусовому виконанні), а також за умови сплати боржником витрат виконавчого провадження, здійснених під час виконавчого провадження, у якому виконавчий документ повернуто стягувачу (крім випадків, коли виконавчий документ повернуто приватним виконавцем, діяльність якого припинено), та виконавчого збору, який підлягав стягненню у цьому виконавчому провадженні (крім випадків, коли відповідно до ст.27 Закону виконавчий збір стягненню не підлягає);
відомості про боржника підлягають виключенню з Єдиного реєстру боржників на підставі судового рішення.
За викладених обставин, відповідач зазначив у листі від 21.08.2024 року про відсутність підстав для винесення постанови про виключення боржника з Єдиного реєстру боржників без винесення постанови про відновлення виконавчого провадження за виконавчими провадженнями №№ 54840284, 54492764, 54492881, 59101294 (а.с. 19).
Вирішуючи дану справу, суд виходить з таких приписів законодавства.
Згідно приписів статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі за текстом - Закон № 1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.26 Закону №1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Згідно п.2 ч.1 ст.37 Закону №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: 2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.47 Закону № 606-XIV, на підставі якого було завершене виконавче провадження № 54840284, виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів,відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи майно боржника, розшук яких здійснювався органами Національної поліції, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.
Частиною 5 ст.37 Закону №1404-VIII визначено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов'язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб'єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.
Частинами 1, 2 ст.12 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Частиною 4 ст.12 Закону №1404-VIII передбачено, що строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:
1) пред'явлення виконавчого документа до виконання;
2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Відповідно до ч.5 ст.12 Закону №1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Згідно ч.6 ст.12 Закону №1404-VIII, стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Отже, виходячи з приписів ст.12 Закону №1404-VIII, випливає, що після повернення виконавчих документів у ВП №№ 54840284, 54492764, 54492881, 59101294 стягувачам за цими виконавчими провадженнями, з дня їх повернення (25.05.2016р., 25.04.2019р., 25.04.2019р., 19.06.2019р. відповідно) до дня звернення позивача до суду з цим позовом (12.10.2024р.) сплинули встановлені ст.12 Закону №1404-VIII строки пред'явлення виконавчих документів до виконання (як тримісячний строк для державних органів, так і трирічний для решти стягувачів).
Таким чином, повторне пред'явлення виконавчих документів до виконання можливе лише за умови поновлення судом строку пред'явлення їх до виконання за наявності поважних причин.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.39 Закону 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі: 3) припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.
Частиною 3 ст.39 Закону 1404-VIII визначено, що у випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-7, 9-12, 14-18, 19-1 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.
Частиною 1 ст.40 Закону №1404-VIII встановлено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Відповідно до ч.4 ст.40 Закону №1404-VIII, у разі якщо після повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених частиною першою статті 37 цього Закону, встановлено, що виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов'язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб'єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди, арешти з майна боржника знімаються, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті під час примусового виконання рішення заходи, про що виконавець виносить постанову, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, виконавець вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Одним зі спірних питань у цій справі є питання наявності підстав для закінчення виконавчих проваджень №№ 54840284, 54492764, 54492881, 59101294 на підставі п.3 ч.1 ст.39 Закону № 1404-VIII (у зв'язку зі смертю бюржника).
Вирішуючи дану справу, відповідно до приписів ч.5 ст.242 КАС України суд враховує правові висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах.
Суд вважає, що при вирішенні даної справи підлягають застосуванню правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 11.10.2023 року у справі № 523/2357/20.
У зазначеній постанові ВП ВС сформувала правові висновки, зокрема, щодо правонаступництва у виконавчому провадженні у разі смерті боржника - фізичної особи відповідно до вимог Закону № 606-XIV та Закону № 1404-VIII.
За обставинами справи № 523/2357/20, з матеріалів справи вбачається, що виконавчі листи з виконання вироку суду про стягнення з ОСОБА_6 відшкодування майнової та моральної шкоди видані 16 вересня 2015 року.
09 листопада 2015 року вперше відкрито виконавчі провадження за вказаними виконавчими листами, однак 16 лютого 2016 року закінчені на підставі пункту 3 частини першої статті 49 Закону № 606-XIV у зв'язку із смертю боржника.
Виконавче провадження підлягає закінченню у разі смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва (пункт 3 частини першої статті 49 Закону № 606-XIV).
При цьому пунктом 1 частини першої статті 37 Закону № 606-XIV було передбачено, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі смерті боржника, якщо встановлені судом правовідносини допускають правонаступництво.
У постанові ВП ВС від 11.10.2023 року зазначено, що спірні правовідносини у справі № 523/2357/20 допускають правонаступництво, а тому державний виконавець повинен був зупинити виконавче провадження та вирішити питання про залучення правонаступників.
У постанові ВП ВС також зазначено, що Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, передаючи цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, вважала, що з 05 жовтня 2016 року (з набранням чинності Законом № 1404-VIII) процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні у разі смерті боржника не допускається, а відповідне виконавче провадження підлягає закінченню на підставі пункту 3 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII.
Однак, за висновками ВП ВС таке буквальне розуміння норм Закону № 1404-VIII є помилковим. Як Закон № 606-XIV, так і Закон № 1404-VIII передбачають обов'язок державного виконавця зупинити виконавче провадження та вирішити питання про залучення правонаступників, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, як у справі № 523/2357/20. Положення щодо закінчення виконавчого провадження у разі смерті боржника (пункт 3 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII; пункт 3 частини першої статті 49 Закону № 606-XIV) слід розуміти так, що вони стосуються, зокрема, випадків, коли правовідносини не допускають правонаступництва.
Також ВП ВС зробила наступні висновки.
У статті 1281 ЦК України у редакції, чинній на час смерті ОСОБА_6, було передбачено, що спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Оскільки зі смертю боржника його грошові зобов'язання включаються до складу спадщини, строки пред'явлення кредитором вимог до спадкоємців боржника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України. Стаття 1281 ЦК України, яка визначає преклюзивні строки пред'явлення таких вимог, застосовується і до боргових зобов'язань. Сплив цих строків має наслідком позбавлення кредитора права вимоги (припинення його цивільного права) за основним і додатковим зобов'язаннями, а також припинення таких зобов'язань.
Відповідно до положень статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
За змістом наведених вище норм права задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ними у спадщину майна. Звідси обов'язок спадкоємців боржника перед кредиторами спадкодавця виникає лише у межах, передбачених статтею 1282 ЦК України, тобто в межах вартості майна, одержаного у спадщину. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця, і як наслідок у неї відсутній обов'язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.
Згідно чинної на момент виникнення спірних правовідносин редакції ст.1281 ЦК України, спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб (ч.1).
Кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги (ч.2).
Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину (ч.3).
Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги (ч.4).
Отже, повертаючись до обставин даної справи, суд зазначає, що виконавчі провадження №№ 54492764, 54492881, 59101294 завершено у відповідності до п.2 ч.1 ст.37 Закону № 1404-VIII, а виконавче провадження №54840284 - на підставі п.7 ч.1 ст.47 Закону № 606-XIV, шляхом повернення виконавчих документів стягувачу через відсутність у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Згідно наведених вище висновків ВП ВС, положення щодо закінчення виконавчого провадження у разі смерті боржника (пункт 3 частини першої статті 39 Закон № 1404-VIII; пункт 3 частини першої статті 49 Закону № 606-XIV) слід розуміти так, що вони стосуються, зокрема, випадків, коли правовідносини не допускають правонаступництва.
У даному ж випадку у ОСОБА_3 залишилися невиконаними боргові зобов'язання зі сплати: на користь ГУ ДФС в Одеській області боргу (недоїмки) у розмірі 15819,54 грн; на користь держави виконавчого збору у сумі 24728,86 грн та витрат виконавчого провадження у розмірі 108,28 грн, і зазначені виконавчі провадження були завершені через відсутність у боржника майна.
Щодо припинення зобов'язань ОСОБА_3 за кредитним договором з ПАТ «Дельта Банк», суд відповідно до приписів ч.4 ст.78 КАС України враховує обставини, встановлені рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 12.04.2023 року у справі № 501/531/23, яке набрало законної сили.
Так, судом у справі № 501/531/23 з наданих позивачем договорів про відступлення права вимоги від 21.03.2018 та 26.12.2018 було встановлено, що 21.12.2007 за №10/71/07-Z між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір, право вимоги за яким перейшло до ПАТ «Дельта Банк». На забезпечення виконання кредитного договору №10/71/07-Z від 21.12.2007 було укладено іпотечний договір від 21.12.2007 року (серія та номер 1342). 21.03.2018 згідно Договору відступлення права вимоги за іпотечним договором право вимоги від ПАТ «Дельта Банк» перейшло до ТОВ «ПрофітГід». Згідно договору №328/К право вимоги за кредитним договором №10/71/07-Z від 21.12.2007 року перейшло до ТОВ «ПрофітГід».
Згідно договору про відступлення права вимоги від 26.12.2018 право вимоги за кредитним договором №10/71/07-Z від 21.12.2007 року перейшло до ОСОБА_4 . Цього ж дня за договором відступлення права вимоги за іпотечним договором право вимоги за іпотечним договором від 21.12.2007 року (серія та номер 1342) перейшло до ОСОБА_4 .
Згідно довідки про склад спадкоємців ОСОБА_3 прийняв спадщину після смерті свого батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Після смерті ОСОБА_4 права вимоги за вказаними вище договорами перейшли до його сина - ОСОБА_3 , який одночасно почав виступати як боржник та як кредитор у договірних зобов'язаннях.
Таким чином, у цій справі (№ 420/33190/24) суд доходить висновку про наявність підстав для правонаступництва у спірних відносинах, у яких було відкрито виконавчі провадження щодо ОСОБА_3 , та які надалі були завершені з підстав відсутності у боржника майна, а відповідно і про відсутність підстав для закінчення виконавчих проваджень ВП №№ 54840284, 54492764, 54492881, 59101294 на підставі п.3 ч.1 ст.39 Закону № 1404-VIII.
Тому суд доходить висновку, що зазначена вимога позивача щодо закінчення виконавчих проваджень №№ 54840284, 54492764, 54492881, 59101294 на підставі п.3 ч.1 ст.39 Закону № 1404-VIII, які наразі є завершеними з інших підстав - є безпідставною та задоволенню не підлягає.
Що ж до вимог позивача про зобов'язання відповідача виключити відомості про боржника ОСОБА_3 з Єдиного реєстру боржників, внесених у зв'язку з відкриттям виконавчого провадження ВП 54840284, ВП 54492764, ВП 54492881 та ВП 59101294, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.7 ст.9 Закону № 1404-VIII відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону або постанови, передбаченої частиною четвертою статті 40 цього Закону, чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.
Як вбачається з матеріалів справи, виконавчі документи у виконавчих провадженнях ВП 54840284, ВП 54492764, ВП 54492881 та ВП 59101294 повернуто стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону № 1404-VIII та п.7 ч.1 ст.47 Закону № 606-XIV.
Згідно частини 5 ст.37 Закону повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.
Як встановлено судом вище, передбачений ст.12 Закону № 1404-VIII строк пред'явлення до виконання виконавчих документів у вказаних виконавчих провадженнях наразі сплинув.
Питання поновлення строку пред'явлення виконавчих документів до виконання судами, які розглядали відповідні справи як суд першої інстанції, не вирішувалося. Доказів зворотнього сторони до суду не надали.
З матеріалів даної справи вбачається, що з 24.10.2022 року Чорноморському міському відділу ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з листа позивача та доданих документів стало відомо про відкриття спадщини після померлого ОСОБА_3 , та що спадкоємцем останнього є його син ОСОБА_2 . Зазначені обставини були встановлені рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 12.04.2023 року у справі № 501/531/23, яке набрало законної сили, в якому вказаний відділ ДВС також виступав відповідачем.
Що ж стосується виконавчого провадження № 59101294 про стягнення коштів у сумі 15819,54 грн на користь держави, за яким стягувачем є ГУ ДФС в Одеській області, суд зазначає, що доказів виконання спадкоємцем ОСОБА_3 приписів ч.1 ст.1281 ЦК України щодо повідомлення ГУ ДФС в Одеській області про відкриття спадщини, за наявності інформації про борги спадкодавця, матеріали справи не містять.
Разом з тим, частиною 2 ст.1281 ЦК України передбачено, що кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.
Отже, з наведених норм ЦК України випливає, що строк пред'явлення вимог кредитора до спадкоємця ОСОБА_3 , який прийняв спадщину, пов'язаний з моментом одержання спадкоємцем ( ОСОБА_2 ) свідоцтва про право на спадщину.
Разом з тим, наявність в Єдиному реєстрі боржників відомостей про ОСОБА_3 як боржника перешкоджають в оформленні спадкоємцем права на спадщину з отриманням відповідного свідоцтва.
Тому суд доходить висновку про наявність підстав для виключення з Єдиного реєстру боржників відомостей про ОСОБА_3 , внесених у зв'язку з відкриттям виконавчих проваджень ВП 54492764, ВП 54492881, ВП 59101294.
Також суд враховує, наведені вище обставини, встановлені рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 12.04.2023 року у справі № 501/531/23, стосовно того, що право вимоги за кредитним договором №10/71/07-Z від 21.12.2007 року перейшло до ОСОБА_3 , який одночасно почав виступати як боржник та як кредитор у договірних зобов'язаннях.
Згідно ч.1 ст.606 ЦК України зобов'язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі.
Отже, виконавчий документ у ВП № 54840284 повторно не може бути пред'явлений стягувачем до виконання.
Враховуючи викладені обставини, суд доходить висновку, що вимоги позивача про виключення відомостей про боржника ОСОБА_3 з Єдиного реєстру боржників, внесених у зв'язку з відкриттям виконавчого провадження ВП 54840284 - також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 241-246, 262, 293 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Чорноморського відділу Державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (адреса: вул. Віталія Шума, 21, м. Чорноморськ, Одеська область, 68004, ЄДРПОУ 34944246) - задовольнити частково.
Зобов'язати Чорноморський відділ Державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) виключити відомості про боржника ОСОБА_3 з Єдиного реєстру боржників, внесені у зв'язку з відкриттям виконавчого провадження ВП 54840284, ВП 54492764, ВП 54492881 та ВП 59101294.
У решті позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Андрухів