Справа № 420/18965/25
03 грудня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко О.А., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови, -
До Одеського окружного адміністративного суду 13.06.2025 року надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови ВП № 77597845 від 03.06.2025 року про накладення штрафу в розмірі 12000 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - Головне управління) 04.06.2025 з Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - відділ примусового виконання рішень) надійшла постанови ВП № 77597845 від 03.03.2025 про накладення штрафу в розмірі 10200 грн.
Позивач зазначає, що Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 по справі № 420/33492/24, яке набрало законної сили 04.03.2025, ОСОБА_1 28.03.2025 проведено перерахунок з 01.02.2020, з 01.02.2021 та з 01.02.2022. Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2025 становить 29408,98 грн. Перерахунок пенсії проведено за період з 01.02.2020 по 31.03.2025, але доплата пенсії відсутня, оскільки розмір пенсії не перевищує розмір пенсії після проведення перерахунку на підставі рішення суду по справі № 420/23072/21, на підставі якого проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 Таким чином, покладені судом зобов'язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління. В подальшому старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області 24.03.2025 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 77597845 за виконавчим листом №420/33492/24, виданого 05.03.2025. Головним управління оскаржувалась постанова про накладання штрафу в сумі 5100 грн. Відділ примусового виконання рішень було повідомлено рекомендованим листом Головного управління від 02.04.2025 №1500-0405-5/71354, про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 по справі № 420/33492/24 з доданими до нього копіями відповідних документів. Проте, незважаючи на виконання судового рішення Головним управлінням в межах покладених повноважень, старшим державним виконавцем винесено постанову від 03.06.2025 про накладення штрафу у розмірі 10200 грн.
У позові вказано, що державним виконавцем не взято до уваги для застосування відповідальності за невиконання рішення суду у вигляді штрафу повинні мати місце наступні умови: 1. факт невиконання рішення про зобов'язання боржника виконати певні дії; 2. невиконання зумовлено неповажними причинами.
Крім того, у позові вказано, що виділення коштів для виплати не залежить від Головного управління.
Як зазначено позивачем, Одеським окружним адміністративним судом в рішенні від 18.01.2021 по справі № 420/13293/20 встановлено, що оскільки відсутність відповідного фінансового забезпечення та фактична відсутність коштів на виплату заборгованості по пенсії згідно рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/1886/19 не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Ухвалою судді від 16.06.2025 року позов залишено без руху.
За вх.№ЕС/63459/24 від представника позивача до суду надійшли докази сплати судового збору.
Ухвалою суду від 28.07.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження в адміністративній справі.
Вказаною ухвалою доручено відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) надати до Одеського окружного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дати отримання даної ухвали належним чином засвідченої копії матеріалів виконавчого провадження №77597845 та зупинено провадження по справі №420/18965/25 до надходження відповіді на доручення.
Копію даної ухвали отримано відповідачем 28.07.2025 року.
Однак, ні у визначений суддею строк, ні станом на дату постановлення даної ухвали витребувані судом докази до суду так і не надійшли.
Ухвалою суду від 14.11.2025 року поновлено провадження у справі № 420/18965/25 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови, призначено судове засідання.
У судове засідання сторони не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином та своєчасно.
Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З урахуванням вищевикладеного, судом вирішено продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши подані до суду документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.01.2022 по справі №420/33492/24, визнано протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022 року на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО104620 від 29.08.2024 року, виданих станом на 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022 рік. 3обов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО104620 від 29.08.2024 року, виданої станом на 01.01.2020 рік, з 01.02.2021 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ЮО104620 від 29.08.2024 року, виданої станом на 01.01.2021 рік та з 01.02.2022 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО104620 від 29.08.2024 року, виданої станом на 01.01.2022 рік з урахуванням виплачених сум.
05.03.2025 Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №420/33492/24.
24.03.2025 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Пхіденком О.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №77597845 із виконання виконавчого листа №420/33492/24 від 05.03.2025 року. Постановою боржнику надано десять робочих днів для виконання рішення суду.
Листом №1500-0405-5/71354 від 02.04.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомило Відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), що на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 по справі № 420/33492/24, яке набрало законної сили 04.03.2025, ОСОБА_1 28.03.2025 проведено перерахунок з 01.02.2020, з 01.02.2021 та з 01.02.2022. Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2025 становить 29408,98 грн. Перерахунок пенсії проведено за період з 01.02.2020 по 31.03.2025, але доплата пенсії відсутня, оскільки розмір пенсії не перевищує розмір пенсії після проведення перерахунку на підставі рішення суду по справі № 420/23072/21, на підставі якого проведено перерахунок пенсії 3 01.04.2019.
19.05.2025 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Пхіденком О.С. винесено постанову про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області штрафу у розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення суду. Постановою встановлено, що вимоги виконавчого документа боржника не виконано без поважних причин.
03.06.2025 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Пхіденком О.С. винесено постанову про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області штрафу у розмірі 10200,00 грн. за невиконання рішення суду. Постановою встановлено, що вимоги виконавчого документа боржника не виконано без поважних причин.
Також судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.08.2025 року по справі №420/16950/25, яке набрало законної сили, визнано протиправною та скасовано постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП №77597845 від 19.05.2025 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.
Позивач, не погоджуючись з постановою ВП № 77597845 від 03.06.2025 року про накладення штрафу в розмірі 12000 грн, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Вирішуючи спір, що виник між сторонами.
Статтею 1 Закону України “Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з п.1 ч.1 ст.3 Закону № 1404-VIII, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до ч.1 ст.10 Закону № 1404-VIII, заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Частиною 1 статті 18 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з ч.2 ст.18 Закону України “Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний:
1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;
2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;
3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;
4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;
5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки;
6) невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після одержання відповідного звернення від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, cтвореного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", вчинити дії щодо зняття арешту з майна, щодо якого було здійснено заходи із заміни майна, передбачені статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".
Відповідно до ч.1 ст.26 Закону № 1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Згідно з ч.1 ст.63 Закону України “Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ч.2 ст.63 Закону № 1404-VIII, у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Згідно з ч.ч.1-2 ст.75 Закону № 1404-VIII, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
З аналізу вказаних норм вбачається, що на момент прийняття державним виконавцем постанови про накладення штрафу має бути встановлений факт невиконання боржником рішення суду у встановлений законодавством строк, з приводу якого здійснюються заходи на його виконання. При цьому обов'язковою умовою накладення державним виконавцем штрафу є невиконання судового рішення боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати судове рішення, проте не зробив цього.
Як вже встановлено судом, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.08.2025 року по справі №420/16950/25, яке набрало законної сили, визнано протиправною та скасовано постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП №77597845 від 19.05.2025 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.
Тобто, станом на дату прийняття спірної постанови відсутній факт повторності невиконання рішення суду по справі №420/33492/24.
За таких обставин, суд вважає, що наявні правові підстави для скасування оскаржуваної постанови.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішення має бути прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
У Рішенні від 27 вересня 2010 року по справі Гірвісаарі проти Фінляндії зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду справи відповідач не довів належними і допустимими доказами те, що позивачем були порушені приписи законодавства України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 7, 9, 205, 241-246, 250, 255, 287, 295 КАС України, суд, -
Адміністрований позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови ВП № 77597845 від 03.06.2025 року про накладення штрафу в розмірі 10200 грн- задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП № 77597845 від 03.06.2025 про накладення штрафу в розмірі 10200 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385).
Відповідач - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Розумовська, 37, м. Одеса, 65091, код ЄДРПОУ 43315529).
Суддя О.А. Вовченко